У Олександрійському районі знову пролунали трагічні новини — стало відомо про загибель кількох військовослужбовців, які захищали Україну в умовах триваючої війни. Ця звістка стала важким ударом для місцевих жителів, адже героїчно виконуючи свій обов’язок, вони залишили по собі не лише пам'ять про мужність та самопожертву, але й безліч запитань щодо майбутнього. Загиблі воїни були молодими людьми, які обрали шлях служби задля захисту рідної
Одразу кiлька страшних звiсток надiйшло до Олександрiйського району.
Про це повiдомили в громадах, iнформуєЗлатопiль.
Пiдтвердилась загибельВадима Лазарєваз Олександрiйської громади.
40-рiчний солдат Вадим Лазарєв вiддав життя 25 вересня 2024 року в бою за Україну в Покровському районi Донецької областi.
У вiйськового залишилися дружина i син. Про час i мiсце прощання з Вадимом Лазарєвим буде повiдомлено додатково.
Олександрiйська громада отримала звiстку про втрату захисника –Олександра Ананєнкова.
42-рiчний солдат Олександр Ананєнков загинув 14 травня 2026 року пiд час виконання бойового завдання у Покровському районi Донецької областi.
У бiйця залишилися мати i дружина.
Про час i мiсце прощання з Олександром Ананєнковим буде повiдомлено додатково.
Захищаючи країну обiрвалося життя мужнього воїна — молодшого сержантаГончаренка Олександра Анатолiйовича.
Олександр Гончаренко народився 29 липня 1979 року в селi Бiлецькiвка Кременчуцького району Полтавської областi.
До 5-го класу Олександр навчався у рiднiй Бiлецькiвськiй середнiй школi, згодом продовжив навчання у школi №5 мiста Кременчук. Пiсля здобуття середньої освiти за направленням вiйськомату закiнчив курси ДОСААФ водiя з категорiї В, С.
В 2000 роцi вступив до Харкiвської академiї залiзничного транспорту яку успiшно закiнчив , отримавши вищу освiту. Присвятив себе роботi на залiзицi: працював провiдником , та начальником пасажирських потягiв.
У лютому 2023 року Олександр Анатолiйович пiшов захищати Батькiвщину добровольцем.
Вiн пройшов серйозну пiдготовку, зокрема навчання за суворими стандартами НАТО, а пiзнiше — спецiалiзоване навчання для пiдроздiлiв протиповiтряної оборони (ППО). Завдяки своєму лiдерству, мужностi та професiоналiзму, вiн обiйняв посаду командира вiддiлення, командира машини другого штурмового вiддiлення 120 штурмового взводу 11 штурмової роти 4 штурмового батальйону.
Олександр був воїном за покликанням душi. Вiн боровся за нашу незалежнiсть до останнього подиху, рвався в бiй та постiйно проявляв особисту iнiцiативу йти на «нульову» лiнiю зiткнення, щоб стримувати ворога та рятувати побратимiв.
Серце Героя зупинилося в КНП «Лебединська лiкарня» (Сумська область). Смерть Олександра Гончаренка безпосередньо повʼязана з виконанням обовʼязкiв вiйськової служби та захистом нашої Батькiвщини.
Ваш e-mail не буде опублікований