У США розпочали тестування першого в світі робота-прибиральника, який обіцяє стати революційним рішенням для домашнього господарства. Цей пристрій здатний самостійно виконувати різноманітні завдання з прибирання, від пилососіння до миття підлог. Розробники зазначають, що робот оснащений сучасними сенсорами та штучним інтелектом, що дозволяє йому адаптуватися до змін у навколишньому середовищі і ефективно справлятися з перешкодами. Під час випробувань фахівці
Поки технологічний ринок продовжує жити наслідками буму генеративного ШІ, дедалі більше уваги інвесторів і стартапів зміщується до гуманоїдної робототехніки. На цьому тлі американський стартап Gatsby пропонує не купувати домашнього помічника, а викликати його через застосунок за потреби.
Сервіс уже працює у Сан-Франциско. Користувач може замовити робота для прибирання квартири, після чого гуманоїд прибуває, виконує роботу та залишає приміщення. Компанія оцінює послугу у 150 доларів незалежно від розміру житла.
Тобто Gatsby фактично намагається змінити саму логіку ринку домашніх роботів. Сьогодні більшість великих гравців — від Tesla до Figure — роблять ставку на класичну модель: створити гуманоїда і продати його кінцевому користувачу як окремий пристрій. Проблема такого підходу очевидна: вартість домашніх роботів потенційно може обчислюватися десятками тисяч доларів, а їх масове поширення потребує років. Gatsby пропонує іншу концепцію — Robot-as-a-Service, тобто «робот як сервіс». Фактично йдеться про аналог моделі Uber: користувача не цікавить виробник автомобіля, йому потрібна сама послуга. У випадку Gatsby клієнт також не має думати, який саме гуманоїд приїде і хто його виробив.
Компанія прямо заявляє, що не створює власних роботів і хоче бути незалежною платформою, здатною працювати з різними виробниками. Сьогодні це може бути один гуманоїд, завтра — інший.
Попри ефектну концепцію, економіка моделі поки виглядає неочевидною. Робот має дістатися до клієнта, виконати завдання, повернутися, пройти зарядку та технічне обслуговування. До цього додаються логістика, підтримка й потенційно дистанційні оператори. Ще одна невизначеність стосується рівня автономності. Робототехнічний ринок уже неодноразово стикався з ситуаціями, коли компанії демонстрували повністю автоматизовані сценарії, хоча частину функцій фактично виконували оператори поза кадром.
Не менш показовим є й вибір міста для запуску. Сан-Франциско давно перетворився на полігон для технологічних експериментів: тут високі зарплати, дорога ручна праця та аудиторія, готова тестувати незвичні сервіси. При цьому навіть у разі успіху клінінг навряд чи буде кінцевою метою. Якщо концепція спрацює, у майбутньому той самий механізм можна масштабувати на доставку, допомогу літнім людям, домашні доручення чи десятки інших сценаріїв.
Тому найбільш цікавою частиною історії Gatsby може виявитися не сам робот із пилососом у руках. Значно важливішим виглядає інше питання: чи готовий ринок перейти від моделі «володіти роботом» до моделі «викликати робота», так само як колись люди відмовилися від ідеї обов’язково мати власний автомобіль для кожної поїздки.