У Музеї Гетьманства відкрилася унікальна виставка вишиванок, присвячена творчості Марії Урбан-Вовк, яка стала знаковою постаттю в українському культурному середовищі за кордоном. Колекція відображає не лише естетичну цінність традиційного українського рукоділля, але й глибокий зв’язок з історією та ідентичністю народу. Марія Урбан-Вовк, яка протягом тривалого часу живе і працює в еміграції, через свої роботи прагне зберегти та популяриз
Музей Гетьманства у Києві зберігає унікальну колекцію нагород і світлин, що належали Марії Урбан-Вовк — сестрі-жалібниці Армії УНР, учасниці Першого Зимового походу та дружині генерала Андрія Вовка. ДоДня вишиванкимузей поділився фотографіями українок у національному строї, зробленими під час вимушеної еміграції в першій половині ХХ століття — після інтернування Армії УНР у Польщі.
Марія Урбан-Вовк народилася в Києві і з молодих літ присвятила себе служінню людям у шпиталях. Під час визвольних змагань вона стала сестрою-жалібницею в Армії УНР і пройшла Перший Зимовий похід — одну з найдраматичніших сторінок українського військового спротиву. Після поразки УНР жінка опинилася в таборі інтернованих у Польщі, а далі — тривалий і болісний шлях по світу: Українська Станиця в Каліші, Варшава, Холм, Байройт і нарешті Філадельфія.
Попри всі поневіряння, Марія не полишала своєї справи: допомагала людям і залишалася вірною українській ідеї. Вона свято вірила, що Україна здобуде незалежність, — і саме тому заповіла передати свою особисту колекцію нагород і світлин до музею в Україні. Ця воля була виконана, і тепер безцінні документи епохи зберігаються в Музеї Гетьманства.
Серед світлин, що ілюструють життя українців у вимушеній еміграції в першій половині ХХ століття, можна побачити багатьох людей у традиційному українському одязі. Це був свідомий вибір: вишиванка слугувала не просто святковим убранням, а інструментом національної самоідентифікації. В умовах, коли Українська держава не існувала де-юре на мапі Європи, саме зовнішні маркери — мова, пісня, одяг — ставали способом заявити про існування українського народу в європейській спільноті.
На одній із фотографій, опублікованих музеєм, Марія Урбан-Вовк стоїть поруч з іншими жінками, вдягненими в українські строї. Знімок є свідченням того, що навіть у найважчі часи еміграції українці не відмовлялися від своєї культурної ідентичності — навпаки, плекали її з особливою ретельністю.
У міжвоєнній Європі, де українське питання нерідко ігнорувалося на дипломатичному рівні, кожен публічний прояв української ідентичності мав вагу політичного висловлювання. Табори інтернованих, українські станиці та громадські організації діаспори ставали осередками, де зберігалися мова, традиції та пам’ять про боротьбу за державність. Вишиванка у цьому контексті перетворювалася на символ незнищенності народу — тихий, але впертий протест проти забуття.
Фотографії з колекції Марії Урбан-Вовк є рідкісним візуальним документом цієї доби. Вони показують не лише особисту долю однієї жінки, а й колективний портрет цілого покоління українців, які на чужині відмовлялися розчинитися серед інших народів і передавали наступним поколінням віру в повернення додому.
Музей Гетьманства у Києві спеціалізується на збереженні пам’яті про добу Гетьманщини та визвольних змагань початку ХХ століття. Колекція Марії Урбан-Вовк — нагороди, особисті документи та світлини — стала частиною музейного зібрання завдяки її власному заповіту. Жінка, яка все своє свідоме життя вірила в незалежність України, вирішила, що після відновлення державності її особиста спадщина має повернутися на Батьківщину і стати доступною для всіх. Це рішення сьогодні дозволяє дослідникам і відвідувачам музею дотикатися до живої історії українського спротиву.
Колекція Марії Урбан-Вовк нагадує киянам і всім українцям, що боротьба за незалежність тривала десятиліттями і мала людське обличчя — конкретних жінок і чоловіків, які жертвували домом і спокоєм заради ідеї. Сьогодні, коли Україна знову захищає свою державність, такі свідчення набувають особливої актуальності й допомагають усвідомити глибину та безперервність національного спротиву.
Як мираніше писали, Музей Майдану відзначив 20 років Дня вишиванки серією діалогів із засновницею свята. Також ми повідомляли, щоу Музеї Гетьманства відкрилась виставка «Народжені війною».
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.