Ратуші Івано-Франківщини є важливими архітектурними та історичними пам'ятками, які відображають багатий культурний спадок регіону. Ці будівлі не лише виконували адміністративні функції, але й слугували символом місцевої влади та громадського життя. Історія ратуш в Івано-Франківській області налічує кілька століть і тісно пов'язана з розвитком міст у цьому регіоні. Багато з них були побудовані в епоху австрійської імперії, що визначило їхній арх
Для заходу України традиційним туристичним магнітом завжди залишаються ратуші. Окрім того, що вони є символами європейськості, вони презентують в собі нагадування про плин часу через годинник на вежі будівлі. Свого часу на Франківщині було понад десять таких об’єктів.
Правда про деякі з них збереглись лише старі австрійські листівки. Так це є у випадку з ратушою в Галичі. Про ратушу в селі Стратин поблизу Рогатина навіть і фотокарток не зберіглось – вона була знищена 111 років тому, як один із наслідків Першої світової війни. Схожа доля чекала в 1944-му і ратушу в Делятині. На відміну від своєї сестри у Стратині, листівки з нею є доступними в мережі.
Наразі ратуші в нашій області в більшості не є туристичними об’єктами (за винятком Івано-Франківської), тож їх потенціал і досі не є розкритим. Можливо проблемою тому є те, що люди мало знають про їх історію будівництва, не чули легенд або оповідей з життя споруд, або ж контент про ці локації не є популярним у соцмережах? Спеціально для «Галки» історії ратуш Івано-Франківщини розповідає історик Андрій Бойда.
Знаючи яка є непроста і водночас цікава історія в нашім регіоні, то важко конкретно сказати, де і коли була збудована перша ратуша. В цім випадку це може бути як Галич, який першим на Прикарпатті отримав Магдебурзьке право (1367), так і Коломия, яка отримала його в 1405 р., Рогатин (1415), так і Снятин, який мав його з 1448 року, Калуш (1549), Делятин (1579), Надвірна (1591) чи Болехів, який мав магістрат у відповідності до отриманого Магдебурзького права (1603). Таким же правом користувалась Отинія (1610), Рожнятів (1662), Городенка (1668) та інші міста і містечка. Загалом, ратуші могли існувати в 29 (!) населених пунктах нашої області, які у період з 1367 по 1766 роки отримали магдебурзьке право.
Станом на зараз в нашій області є 10 ратуш у таких містах та селищах як Більшівці, Болехів, Івано-Франківськ, Калуш (одразу дві), Коломия, Кути, Надвірна, Перегінське і Снятин.
На Франківщині головною візиткою є Івано-Франківська (Станиславівська) ратуша, яка в своїй історії має одразу чотири різні будівлі. Перша була ще від перших часів існування міста – з 1672 по 1677 роки. Оскільки конструкція споруди була ненадійна, опісля зняття турецької облоги в 1677 році дерев’яно-кам’яну споруду було демонтовано.
В 1695 році в Станиславові на замовлення Юзефа Потоцького будується нова ратуша за зразком аналогічної будівлі в Гусятині. У порівнянні з аналогом на Тернопільщині, який було зруйновано радянською владою в 1950-х роках, Станиславівська ратуша-2 була значно більша і вища за параметрами. Це дозволило їй стати найвищою спорудою в місті. Друга ратуша (1695 – 1868) встигла побачити страту соратника Олекси Довбуша і відомого опришківського ватажка Василя Баюрака 25 квітня 1754 р., три поділи Польщі (1772, 1793 та 1795), оминути жахи наполеонівських воєн, отримати одне і єдине фото (1860), але не втримати силу вогню у Мармулядовій пожежі 28 вересня 1868 р.
Третя ратуша (1871 – 1915) хоч і отримала набагато більше фото, зображень на листівках і спогадів містян та гостей, але і її не пошкодував час. За час боїв у лютому 1915 р. між австро-угорцями та росіянами артилерія так сильно розбила будівлю, що до 1929 р. не було жодних можливостей відбудувати споруду. До цього додались як польсько-українська війна 1918 – 1919 рр., так і важка економічна криза у Польщі 1920-х рр. Правда знову ж таки – третя ратуша запам’ятала Івана Франка, який провів тут одну ніч як арештант у її підвалах.
Четверта і нині існуюча будувалась з 1929 по 1935-ті роки. В ній же не було магістрату, як це було до Першої світової війни, але вона була однією з трьох ратуш в Україні, які були збудовані в стилі конструктивізму. Нагадуючи по формі польський орден Virtuti Militari, вона і досі залишається чи не найвищою спорудою в місті. Через те, що цього року існувала загроза появи будівель в центрі міста вищих за ратушу, вона могла б втратити свій шарм і незмінний століттями статус.
Так, на відміну від ратуш Болехова (1863), Більшівців (сер. XIX ст.), Коломиї (1877), Снятина (1861 – 1909) та Кутів (1900-ті) вона не виконує адміністративних функцій. Правда знову ж таки, Івано-Франківська ратуша завдяки оглядовому майданчику, площі довкола та краєзнавчому музею є найбільш відвідуваною локацією міста.
У порівнянні з Франківською, де найдавнішими спорудами є давні підземелля, більшість прикарпатських ратуш з’явились між другою половиною XIX ст. – на початку XX ст. Більшість ратуш побудовано в стилі класицизму, а як виняток – Калуська і Коломийська були неоренесансні. Ратуша в Снятині поєднала в собі класицизм та еклектизм.
Вежа в магістратах з’являлась переважно як окраса будівлі, де проводила засідання мерія, то до прикладу в Снятині вежа в магістраті 1861 року виникла як необхідність. Вся справа в тім, що 17 квітня 1906 р. місцевий житель Василь Захаркевич з необережності викинув попіл на гній, який швидко поширився. Через відсутність можливості вчасно побачити згарище здалеку, в пожежі згоріло 200 будинків міста. Виходячи з наслідків пожежі місцева влада прийняла рішення про негайну добудову вежі як спостережного пожежного пункту.
27 серпня 1909 р. ратуша в Снятині була офіційно відкрита. Будучи другою за висотою в Україні (опісля Львівської – 65 м), з 50 м без шпиля (з ним – 54 м), з неї відкривається чудовий вид як на все місто, так і на Буковину, гори Карпати, де серед їх вершин можна побачити Говерлу. Правда якщо до Снятина з Івано-Франківська є 100 км через автошлях Н10, то найвіддаленішою від обласного центру є ратуша в Кутах Косівського району (106 км). До інших ратуш в області відстані будуть такими: 54 км доведеться доїхати до Перегінського, де в стінах колишньої ратуші діє школа, 60 км – до Коломиї, 35 км – в Більшівці.
Читайтеповний матеріал, де розповідається, які є Ратуші в Івано-Франківську, про їхнє цільове призначення, потенціал та туристичні маршрути.
Автор тексту – івано-франківський історик Андрій Бойда