У Мелітопольському районі Запорізької області призначено нового директора однієї з місцевих шкіл, який виявився прихильником ідеології "русского мира". Це викликало обурення серед батьків та громади, оскільки така позиція суперечить цінностям української незалежності та суверенітету. За інформацією джерел, новий керівник навчального закладу активно підтримував проросійські настрої під час окупації регіону. Його діяльність у минулому включала участь у заходах на підтримку російських військових дій
Андрій Безруков отримав посаду диркутора школи №18 на Мелітопольщині. Колаж: РІА Південь
На ТОТ Запорізької області напередодні травневого “побєдобєсія” окупанти посилюють пропаганду культу “Великої вітчизняної” війни. На одному з таких заходів на кадрах пропагандистів з’явився мелітопольський зрадник.
Попри те, що Андрій Безруков проживає у Мелітополі, посаду від окупаційної влади отримав у селі Данило-Іванівка. У 2024 році він став директором школи №18..
У коментарі пропагандистам він пафосно розповідав про необхідність “виховувати дітей” патріотизму. Адже учнів школи залучили доглядати за меморіалом радянських солдатів.
А сам Безруков вжевнесенийдо бази “Миротворець”, де фігурує як пособник російських окупантів.
Андрій Безруков. Скрин з сюжету пропагандистів
Андрій Безруков народився у Баку, до повномасштабного вторгнення чоловік мешкав у Мелітополі. Працював у Мелітопольській школі №14 на мікрорайоні, у цей же час у керівництві закладу була його теща - Тетяна Бугаєнко. Потім із школи звільнився і займався сімейним бізнесом.
Цікаво, що Андрій Безруков разом із дружиною ще до окупації ходили із георгіївськими стрічками у колоні “Безсмертний полк”. Йогоорганізовував тогочасний нардеп Євген Балицький до 9 травня. Жителі Мелітополя розповіли кумедну історію з життя Безрукова.
— Якось тесть купив Андрюші автомобіль Daewoo Nexia, і той їздив на ньому з російським прапорцем. Одного разу в лобове скло машини прилетіла цеглина, розфарбована в синьо-жовті кольори. Так місцеві вирішили провчити «ватника».
До Мелітополя Безруков приїхав із Баку. Колеги відгукувалися про нього як про недалеку людину, яка любила «закладати за комір». Місцеві подейкували, що фактично жив він коштом родини дружини, в якій батько серйозно займався бізнесом.
Дружина - Ірина Безрукова (Бугаєнко) - також неодноразово згадувалася як активна прихильниця окупантів. Після початку вторгнення спершу виїхала до Європи, однак згодом повернулася до Мелітополя. Там, за повідомленнями джерел з окупації, вона одразу ж включилася в життя окупаційної адміністрації.
За інформацією мелітопольців, Безрукова брала участь в організації псевдореферендуму, агітувала людей голосувати за Росію - а інакше погрожувала доносити на людей за “проукраїнську” позицію. Крім того, жінка передавала дані про залишені квартири мелітопольців, щоб окупанти швидше “націоналізували” майно людей. Детальніше про діяльність Ірини Безрукової - уматеріаліРІА Південь.
Теща Безрукова - Тетяна Бугаєнко - до окупації була заступницею директора школи №14 у Мелітополі та вчителькою біології. Потім очолила школу. Згодом в директорське крісло вже сіла її донька і керувала учбовим закладом до повномасштабного вторгнення.
Після захоплення міста, саме за свідченням місцевих жителів - батьків школярів,жінка підтримувала псевдореферендум та передавала інформацію про проукраїнських мешканців.
Ірина Безрукова та Тетяна Бугаєнко. Фото з телеграм-каналу “Суки Мелітополя”
Раніше Тетяну Бугаєнкозвинувачували в образах учнів на уроках - із цим розбиралася поліція.
Джерела
На Мелітопольщині прихильник “русского мира” отримав посаду директора школи (фото) — (RIA-M.TV)