Візит Путіна в Китай обернувся багатомільярдними втратами "Газпрому"

Акції російського газового монополіста«Газпром»стрімко знецінилися на Московській біржі після завершення візиту путіна до Пекіна. Російському диктатору знову не вдалося досягти домовленостей щодо будівництва стратегічного газопроводу«Сила Сибіру-2».Про це повідомляєThe Moscow Times.Під час торгів акції компанії впали на3,5%(до 119,06 рубля за штуку), що зробило їх головним антилідером російського ринку. Лише за один день капіталізація холдингу скоротилася на 100 мільярдів рублів, а загальні втрати за час китайського візиту перевищили120 мільярдів рублів(близько 1,75 мільярда доларів). Цей провал потягнув донизу весь російський фондовий ринок, включаючи нафтові компанії та виробників труб.Попри масштабний склад російської делегації, жоден із 40 підписаних у Пекіні документів не стосувався нафтогазової сфери. Головною причиною фіаско залишається жорсткийціновий ультиматум Китаю. Пекін вимагає знизити вартість газу до внутрішньоросійського рівня —50 доларів за тисячу кубометрів. Це у п'ять разів нижче за поточні європейські платежі Китаю і в 8,5 раза менше, ніж ціна «Газпрому» для інших міжнародних клієнтів.Під час переговорів у Пекіні 20 травня Сі Цзіньпін і Володимир Путін узгодили параметри нового газового маршруту «Сила Сибіру-2». Сторони погодили маршрут проєкту, однакпитання цін та графіку постачань залишаютьсявідкритими.У Пекіні голова КНР Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін підписали 20 травня спільнудекларацію про становлення багатополярного світу. Документ, заповідомленнями, декларує намір сторін розвивати міжнародні відносини «нового типу» та посилювати співпрацю в умовах глобальних геополітичних змін.

Акції російського газового монополіста«Газпром»стрімко знецінилися на Московській біржі після завершення візиту путіна до Пекіна. Російському диктатору знову не вдалося досягти домовленостей щодо будівництва стратегічного газопроводу«Сила Сибіру-2».

Про це повідомляєThe Moscow Times.

Під час торгів акції компанії впали на3,5%(до 119,06 рубля за штуку), що зробило їх головним антилідером російського ринку. Лише за один день капіталізація холдингу скоротилася на 100 мільярдів рублів, а загальні втрати за час китайського візиту перевищили120 мільярдів рублів(близько 1,75 мільярда доларів). Цей провал потягнув донизу весь російський фондовий ринок, включаючи нафтові компанії та виробників труб.

Попри масштабний склад російської делегації, жоден із 40 підписаних у Пекіні документів не стосувався нафтогазової сфери. Головною причиною фіаско залишається жорсткийціновий ультиматум Китаю. Пекін вимагає знизити вартість газу до внутрішньоросійського рівня —50 доларів за тисячу кубометрів. Це у п'ять разів нижче за поточні європейські платежі Китаю і в 8,5 раза менше, ніж ціна «Газпрому» для інших міжнародних клієнтів.

Під час переговорів у Пекіні 20 травня Сі Цзіньпін і Володимир Путін узгодили параметри нового газового маршруту «Сила Сибіру-2». Сторони погодили маршрут проєкту, однакпитання цін та графіку постачань залишаютьсявідкритими.

У Пекіні голова КНР Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін підписали 20 травня спільнудекларацію про становлення багатополярного світу. Документ, заповідомленнями, декларує намір сторін розвивати міжнародні відносини «нового типу» та посилювати співпрацю в умовах глобальних геополітичних змін.

Читай нас уTelegramтаSends

Акції російського газового монополіста "Газпром" стрімко знецінилися після завершення візиту російського диктатора Володимира Путіна до Пекіна. Йому знову не вдалося домовитися про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2".

Про це повідомляєРБК-Україназ посиланням наThe Moscow Times.

За інформацією видання, під час торгів на Московській біржі, акції компанії знизилися на 3,5%, опустившись до позначки 119,06 рубля за штуку, що зробило їх головним антилідером серед усіх "блакитних фішок" російського ринку.

За один день газовий холдингвтратив близько 100 мільярдів рублів капіталізації, а загальні втрати з початку поїздки Путіна до Китаю перевищили 120 мільярдів рублів, що еквівалентно 1,75 мільярда доларів.

Провал переговорів також спровокувавпадіння всього російського фондового ринку, зокрема акцій нафтових компаній та виробників труб великого діаметру, які розраховували на масштабні замовлення для нового проєкту.

Як зазначило видання, попри участь у перемовинах п'яти віце-прем'єрів РФ та підписання декларацій, жоден із 40 підсумкових документів візиту не стосувався нафтогазової співпраці. Згадки про "Силу Сибіру-2" взагалі були відсутні.

Головною перешкодою у перемовинах, які тривають уже понад 10 років, залишається ціновий ультиматум Китаю.

Пекінвимагає знизити вартість паливадо внутрішньоросійського рівня, тобто до 50 доларів за тисячу кубометрів, що у п'ять разів нижче за поточні платежі Китаю та у вісім з половиною разів менше, ніж ціна "Газпрому" для інших іноземних клієнтів.

Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Пекінавп'яте за останні чотири роки спробував переконати главу КНР Сі Цзіньпінапідтримати будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2".

Кремль розраховував, що потрясіння на світових енергетичних ринках змусять Китай проявити гнучкість у переговорах щодо цін на газ.

Нинішня зустріч лідерів проходила на тлі багаторічної історії особистих взаємин, у межах яких Сі Цзіньпін та Путін провели понад 40 зустрічей, вибудовуючитак звану дружбу "без меж" за допомогою неформальної дипломатії.

Проте, попри демонстрацію партнерства, російський диктатортак і не зміг досягти домовленостей щодо нового газопроводу. На думку експертів, Пекін продовжує тримати Москву у слабкій та залежній позиції, сприймаючи Росію виключно як "сировинний придаток" для отримання дешевих енергоресурсів, а також вважає її токсичним партнером через міжнародну ізоляцію.

На відміну від красномовних заяв про «безпрецедентне і всеосяжне партнерство» між Росією і Китаєм, у коментарях щодо газогону представник Кремля був не таким багатослівним. Пєсков лише у загальних рисах описав результати переговорів щодо цієї теми.

З його слів, Москва і Пекін «загалом досягли розуміння» за основними параметрами проєкту «Сила Сибіру 2». Нібито — «розуміння вже є», а залишилося домовитися «про якісь нюанси».

«Чіткого розуміння поки що немає. Це комерційна інформація все-таки. Але це досить велике досягнення», — вихвалився представник «фюрера».

Видання Bloomberg повідомляло про те, щоРосія шукає порятунку в Китаї.У центріуваги під час зустрічі диктатора Володимира Путіна і лідера КНР Сі Цзіньпіна буде газопровід «Сила Сибіру-2». Його Москва намагається просунути вже вп’яте за останні роки.

Росіяни сподіваються, що криза на енергетичних ринках через війну на Близькому Сході змусить КНР погодитися на оплату їхнього газогону.

Аналітики CNBC вважають, щоважливим пунктом порядку денногоє енергетична залежність Росії, яка через санкції втратила європейський ринок і потребує погодження будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2».

Після переговорів у Пекіні між Путіним та Сі Цзіньпіном Кремль так і не домовився з Китаєм про терміни запуску газопроводу, який має важливе значення для РФ

Переговори російського диктатора Володимира Путіна та китайського керівника Сі Цзіньпіна у Пекініне дали Москві очікуваного результату- ключовий газовий проєкт "Сила Сибіру-2" знову залишився без конкретних термінів реалізації. Кремль намагається подати черговий провал як "велике досягнення". А терміни запуску трубопроводу з Росії до Китаю через Монголію так і залишилися невизначеними.

Речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що сторони знову не погодили ключові умови угоди через "деякі нюанси". Інформацію про це опублікуваловидання ASTRA.

Конкретних термінів запуску проєкту Пєсков назвати не зміг. Пекін, за усталеною практикою, офіційно майже не коментував переговори щодо газопроводу навіть після того, як "Газпром" оголосив нові меморандуми.

"Сила Сибіру-2" - це газопровід потужністю до 50 мільярдів кубометрів на рік, що мав би з'єднати Росію з Китаєм через територію Монголії. Москва розглядає його як спосіб компенсувати втрату європейського ринку після повномасштабного вторгнення в Україну та санкцій Заходу. Перемовини між сторонами тривають понад десять років.

Основними каменями спотикання залишаються ціна на газ, умови постачання та фінансові параметри угоди. Китай кілька разів відкладав остаточне рішення після особистих зустрічей лідерів у попередні роки. У 2026 році ситуація не змінилася.

Пекін веде переговори з позиції сили: Росія після відрізання від Європи не має альтернативних ринків збуту для трубопровідного газу. Саме тому КНР не поспішає фіксувати ціну - чим довше тривають переговори, тим сильніша позиція Китаю на кінцевих умовах контракту.

Кремль роками позиціонував "розворот на Схід" як стратегічну перемогу, однак реальність виявляється складнішою. Без нового газопроводу Росія не може повністю перекрити ті обсяги, які раніше йшли до Європи. Добудова "Сили Сибіру-2" потребує гігантських інвестицій, які Москва намагається перекласти на китайський бік - це теж є одним із "нюансів" у переговорах.

Відтермінування проєкту посилює фінансовий тиск на "Газпром", який і без того зазнав значних збитків через втрату європейських покупців. Водночас Китай нарощує власний видобуток і диверсифікує постачання зрідженого газу - тобто його потреба у новому трубопроводі з кожним роком стає менш гострою.

Попередні домовленості Москви і Пекіна в енергетиці вже перетворилися напастку залежності від китайського газового ринкудля Росії. Через санкції Москва передала КНР контроль над страхуванням свого енергоекспорту - і тепер китайські компанії диктують тарифи та маршрути. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у 2025 році імпорт російського газу до Китаю зріс на 18,3%, а КНР стала для РФ єдиним безальтернативним ринком.

Паралельно з газовими переговорами Пекін демонструє власну силову позицію і в інших сферах. Під час зустрічі у Москві в травні Сі Цзіньпінфактично дав зрозуміти, що його не влаштовують переговори Путіна зі СШАбез узгодження з Пекіном. Саме тоді, коли тривали контакти Путіна з американським посланником, Китай обмежив закупівлі російської нафти - нагадавши Москві, хто в цих відносинах встановлює правила.

Міндіч подав до суду на Зеленського - хоче скасувати президентський указ про санкції

Нова пошта до кінця року закриє свій старий застосунок

Курс долара і євро: банкір дав прогноз на початок літа

Житловий ваучер для ВПО: обираючи житло, порахуйте додаткові витрати

20 травня 2026 року завершився дводенний візит російського лідера ВолодимираПутіна до Китаю.У Пекіні він провів переговори із головою КНР Сі Цзіньпіном, взяв участь у низці двосторонніх заходів і підписав пакет міжурядових угод. Формально головною причиною поїздки стало 25-річчя Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво між Росією і Китаєм, укладеного ще у 2001 році. Але фактичне значення цього візиту значно ширше.

Цікаво, що поїздка Путіна відбулася лише через п’ять днів після резонансного візиту ДональдаТрампа до Китаю.І хоча російська сторона ще взимку анонсувала переговори в Пекіні, сам часовий збіг став важливим символом. За один тиждень Сі Цзіньпін прийняв двох світових політиків, які сьогодні визначають логіку глобального протистояння — американсько-китайського та російсько-західного.

В результаті Китай опинився у ролі держави, навколо якої фактично вибудовується нова система міжнародних балансів. Тепер всі їдуть не у Вашингтон, Брюссель чи тим паче в Москву, а саме в Пекін. Для Кремля ж цей візит був насамперед спробою зміцнити економічний тил, гарантувати подальшу підтримку КНР в умовах війни та санкцій, а також показати світу, що Росія не перебуває у міжнародній ізоляції.

Проте за зовнішньою демонстрацією «стратегічної дружби» дедалі помітніше проглядається інша реальність: відносини між Москвою та Пекіном стають все більш асиметричними, а сам Китай дедалі активніше використовує слабкість Росії у власних геополітичних інтересах.

То що ж у підсумку можна сказати про цей візит? Політичний оглядач UA.NewsМикита Трачукразом із експертами розбирався в питанні.

Травень 2026 року став для Китаю надзвичайно насиченим в дипломатичному сенсі. Пекін фактично перетворився на головний майданчик світової політики. Спочатку Китай відвідав Трамп, який провів переговори із Сі Цзіньпіном щодо торговельного протистояння, Тайваню, технологічних обмежень та глобальної безпеки. Докладно про цей візит ми писали в окремомуаналітичному матеріалі.А вже через кілька днів до КНР прибув Путін. Китайське керівництво продемонструвало, що саме КНР сьогодні здатна підтримувати одночасний діалог і з Росією, і зі Сполученими Штатами. Це відповідає довгостроковій стратегії Сі Цзіньпіна — поступово перетворити Китай на ключовий центр глобальної дипломатії та альтернативний полюс сили у світі.

Для Пекіна нинішня міжнародна ситуація створює унікальні можливості. Війна в Україні виснажує Росію та Захід, конфлікт міжСША і Китаємзалишається переважно економічним і технологічним, а Європа переживає кризу безпеки та конкурентоспроможності. У цих умовах Китай намагається діяти максимально прагматично: уникати прямого військового конфлікту, але одночасно посилювати свій вплив на всі ключові центри сили.

Саме тому візит Путіна до КНР був важливий не лише для Москви, а й для самого Пекіна. Китай демонструє, що здатен вести гру одразу на кількох напрямках, не розриваючи контактів ні з Росією, ні зі США, ні з Європою.

Для Кремля цей візит мав передусім практичний та символічний зміст. На п'ятому році великої війни Росія залишається під безпрецедентним санкційним тиском. Формально російська економіка демонструє зростання (+1,8% ВВП в березні), а офіційна статистика пашіє оптимізмом. Але структурні проблеми накопичуються: дефіцит технологій, залежність від імпорту, кадровий голод, інфляція, поступове виснаження резервів, тощо.

У цих умовах Китай став для Росіїкритично важливимпартнером. Частка КНР у зовнішній торгівлі РФ продовжує зростати, а сукупний товарообіг двох країн вже перевищив $200 млрд. З Китаю РФ отримує промислове обладнання, електроніку, автомобілі, компоненти подвійного призначення, мікрочіпи та інші товари, доступ до яких через Захід практично закритий. Однак ця співпраця носить дедалі менш рівноправний характер. Якщо раніше Кремль намагався говорити про рівнозначне«стратегічне партнерство», то сьогодні Росія дедалі більше нагадує сировинний додаток до китайської економіки. Китай купує російську нафту та газ звеличезними знижками, диктує власні умови у великих енергетичних проєктах і поступово витісняє окремих російських виробників навіть із внутрішнього ринку РФ.

Саме економіка була центральною темою переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна. Особливу увагу приділили енергетичним питанням. Москва продовжує просувати будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2», який має компенсувати втрату європейського ринку. Але Китай не поспішає погоджуватися на російські умови. Пекін розуміє, що Кремль фактично не має альтернативи, а тому прагне отримати максимально вигідні ціни та довгострокові поступки.

Кремль також зацікавлений у розширенні фінансової співпраці. На тлі західних санкцій Росія дедалі активніше переходить у зовнішній торгівлі на юані. Але це створює нову залежність — уже від китайської фінансової системи.

Українська тема, безумовно, була однією з важливих під час переговорів, хоча сторони не виносили її у центр офіційного порядку денного. Для Кремля Китай сьогодні — найважливіший зовнішньополітичний партнер у контексті війни. Це не військовий союзник у класичному розумінні (як КНДР), але все одно критично важливийекономічний тил.

Позиція Китаю щодо війни залишається складною та багаторівневою. З одного боку, Пекін не приєднався до санкцій проти Росії, продовжує масштабну торгівлю з РФ та регулярно критикує Захід. З іншого — Китай уникає відкритої військової підтримки Москви та не хоче потрапляти під вторинні санкції США і ЄС. Для КНР війна в Україні водночас і проблема, і можливість. Проблема — тому що глобальна нестабільність шкодить світовій економіці та китайському експорту. Можливість — тому що конфлікт виснажує Росію і Захід, посилюючи відносні позиції самого Китаю.

У спільній заяві РФ та КНР за підсумками зустрічі є цілий абзац, присвячений Україні.

«Сторони впевнені у необхідності повного усунення першопричин української кризи… в цілях забезпечення взаємної безпеки і формування основ стійкого миру… Сторони підтримують всі зусилля, які сприяють формуванню довгострокового та стійкого миру, а також виступають за продовження пошуку рішення шляхом діалогу та переговорів. Російська сторона позитивно оцінює об'єктивну та неупереджену позицію китайської сторони по… ситуації в Україні та вітає прагнення Китаю грати конструктивну роль у врегулюванні української кризи політико-дипломатичним шляхом»,— сказано в документі.

Тож Пекін намагається зберігати баланс. Він не зацікавлений у поразці Росії, адже це означало б стратегічне посилення Заходу. Але Китай також не зацікавлений у повному поглинанні Росією України або у великій ескалації війни, яка могла б остаточно дестабілізувати світову економіку.

Показовим стало й те, що буквально напередодні візиту російська атака пошкодилакитайське суднопоблизу українського узбережжя. Цей інцидент має стати неприємним нагадуванням для Пекіна: війна може безпосередньо зачіпати й китайські інтереси. Для КНР це ще один аргумент на користь необхідності контролювати рівень ескалації — але, на жаль, не тиснути на Путіна з метою завершення війни.

Попри демонстративну дружбу, між РФ та КНР існують суперечності. Їх рідко озвучують публічно, але вони дедалі помітніше впливають на характер відносин. Так, Китай явно не хоче брати на себе політичні ризики російської конфронтації із Заходом. Для Пекіна головним пріоритетом залишається економічне зростання та внутрішня стабільність. Росія ж дедалі більше існує в логіці мобілізаційної економіки та геополітичного протистояння.

Є й питання довгострокового стратегічного балансу. Москва побоюється надмірного посилення Китаю в Сибіру, Центральній Азії та Арктиці. Та нинішня слабкість Росії значно обмежує можливості Кремля для маневру. Фактично Москва змушена погоджуватися на дедалі менш вигідні умови співпраці.

Пекін також уважно стежить за внутрішньою ситуацією в Росії. Китайська політична культура надзвичайно прагматична. У КНР чудово розуміють, що нинішня модель російської економіки багато в чому тримається на військових витратах та експорті сировини. І хоча РФ залишається важливим партнером для Китаю, у Пекіні навряд чи розглядають її як рівного союзника у довгостроковій перспективі. Тому нинішній російсько-китайський союз — це швидшесоюз обставин, ніж союз глибокої взаємної довіри.Москва потребує Китаю значно більше, ніж Китай потребує Москви, і саме це визначає реальний баланс сил між двома країнами.

ПолітологМаксим Гончаренковважає візит Путіна до Китаю досить показовим. Фактично ми спостерігаємо зміну світової полярності та пріоритетів глобальних гравців, каже експерт, і цікаво це з декількох сторін.

«Першочергове — таймінг. Візит планувався заздалегідь, але заради візита Трампа китайська сторона вирішила його перенести. У великій дипломатії це майже завжди можна зчитувати як сигнал. Так, Росія залишається важливим фактором та інструментом для КНР, але зустріч з американським лідером пріоритетніша. Саме зустріч Сі з Трампом задаватиме тон розмови з Путіним, а не навпаки. Для російської сторони це болісна реальність, яка йде врозріз з внутрішньою політичною міфологію, яка багато десятиріч позиціонувала РФ як рівнозначну наддержаву. Наразі це вже не так. Така послідовність була обрана через те, що візит Трампа мав узгодити спільну позицію держав щодо глобальної безпеки. Психологія китайської політики тяжіє до стабільності та зрозумілих правил гри. Піднебесна може дозволяти іншим воювати та конфліктувати аж до того моменту, доки це не руйнує саму систему і доти, доки усі «молодші партнери» залишаються контрольованими. Росія виступає у ролі такого партнера: це корисний інструмент для протистояння Заходу, вигідний постачальник дешевих ресурсів — але й потенційний фактор ризику, який варто стримувати»,— зазначає Гончаренко.

Експерт нагадує: Китай традиційно не виступає прямим посередником, але все більш впевнено посідає роль «центру тяжіння» світової дипломатії. І на зустрічі з американським лідером, серед інших глобальних питань, порушили й питання України. Китаю не вигідна надмірна ескалація конфлікту, а для американського лідера зупинка війни при його каденції — принципове питання.

«На зустрічі Путіна та Сі варто очікувати публічних загальних фраз: про економіку, стабільність та стримані промови про мир у регіоні. Основну частину пресрелізів займатимуть питання ресурсів та торгівлі, можуть зачепити і тему «Сили Сибіру-2». Але кулуарно варто очікувати вимоги поступової деескалації конфлікту. Китай обережний у формулюваннях та не буде відмовлятися від традиційної позиції «над сутичкою», але залежність Росії від китайського ринку в умовах ізоляції від Заходу та тих економіко-соціальних проблем, які оголила війна, змушуватиме Кремль дослухатися навіть до дрібних натяків. Візит Путіна до Китаю — це притча про те, як держава через нереалістичні амбіції та бажання встановити власну гегемонію над сусідом сама потрапила під чужий вплив»,— резюмував Максим Гончаренко.

Політолог, директор Українського інституту політикиРуслан Бортніквказує на те, що поки інформації мало і треба чекати на продовження переговорів, бо Україна — не ключова тема. Хоча вона і не третя-п'ята тема, а десь, умовно, друга, та при цьому й не основна. І ось саме на фінальних етапах візиту обговорюватимуть питання України.

«Виходячи з нинішніх заяв, ми можемо стверджувати, що Китай і Росія надалі синхронізуються у своїх геополітичних цілях, у протистоянні глобальному порядку на чолі зі США. Вони продовжують розвивати енергетичну та економічну співпрацю, продовжують взаємну соціальну інтеграцію: це і безвізові режими, і можливість для Путіна виступити на центральних китайських телеканалах зі зверненням до китайського народу, тощо. Відбувається подальша соціально-економічна, політична та геополітична синхронізація Росії та Китаю. При цьому Китай не хоче виглядати союзником Росії, тому що не бажає приймати на себе всю тяжкість антиросійських санкцій, відповідати за дії РФ, в тому числі в Україні — але це в тактичному плані. Стратегічно ж країни продовжують зближуватися. Але найцікавіше — глибина китайської участі у російській економіці та російській промисловій модернізації. Всі ці питання зараз вирішуються за лаштунками і вони впливатимуть безпосередньо на україно-російську війну.

Якщо виходити зі спільної заяви із згадкою України, то тут привертає увагу концентрація саме на російській оцінці подій. Тобто головною проблемою називається не російська агресія чи продовження війни, а «усунення першопричин кризи». Нагадаю, що Росія цими причинами вважає розширення НАТО, мілітаризацію України, незаконну зміну влади (з точки зору Росії) на Майдані та інше. Ось це явні підсумки переговорів, які ми маємо на даний момент»,— зазначив Руслан Бортнік.

Читай нас уTelegramтаSends

Володимир Путін приїхав до Пекіна з надією продати Китаю ще більше російського газу. Але вийшло приблизно так, як у людини, яка приходить у банк за іпотекою після того, як спалила попередній будинок. Китай уважно вислухав, покивав головою — і нічого конкретного не підписав.

Під час переговорів у Пекіні Росія та Китай так і не змогли домовитися щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» — одного з головних енергетичних проєктів Кремля після втрати європейського ринку.

Речник Путіна Дмитро Пєсков був змушений визнати, що сторони лише “в цілому досягли розуміння” щодо основних параметрів проєкту. Простою мовою це означає: домовилися домовлятися далі. Жодних чітких термінів будівництва немає, а багато деталей ще потрібно погодити.

І це особливо боляче для Москви, бо «Сила Сибіру-2» для Кремля — не просто труба. Це спроба врятувати російський газовий експорт після того, як війна проти України фактично обвалила постачання до Європи.

План був грандіозний: 2600 кілометрів труби, 50 мільярдів кубометрів газу щороку, маршрут через Монголію та новий величезний ринок у Китаї. Причому газ мали качати саме з тих родовищ, які раніше працювали на європейців. Тобто Росія просто намагається переклеїти цінник “ЄС” на “Китай” і зробити вигляд, що нічого страшного не сталося.

Але проблема в тому, що Пекін не поспішає рятувати Москву. Китай демонструє дуже стриманий інтерес до проєкту й явно насолоджується ситуацією, у якій Кремль дедалі сильніше залежить від китайських грошей та ринку.

Росія, схоже, розраховувала, що нестабільність на Близькому Сході та загрози для енергетичних поставок через Ормузьку протоку підштовхнуть Китай до швидкої угоди. Але цього не сталося. Пекін поводиться як досвідчений покупець на Благбазі (Центральний ринок у Харкові – ред.): бачить, що продавцю дуже треба гроші, — і тому не поспішає.

При цьому після переговорів сторони урочисто підписали близько 40 документів про “стратегічне партнерство”, “дружбу” та “поглиблення співпраці”. Тобто паперів було багато, гучних слів — ще більше, але головної газової угоди серед них не виявилося.

Окремо Москва та Пекін домовилися розширювати спільні військові навчання, морські та повітряні патрулювання. І це вже виглядає як класична картина сучасної геополітики: Росія дедалі більше намагається продати Китаю все, що в неї залишилося — газ, військову дружбу і свою “антизахідність”. А Китай спокійно вирішує, що з цього йому справді потрібно.

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Хочете завжди бути в курсі головних подій в Україні — підписуйтесь на нашTelegram-канал

П'ятий з початку війни та 25-й за час президентства візит Володимира Путіна до Китаю знову не приніс Росії довгоочікуваних домовленостей щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2». Про це 20 травня пише The Moscoe Times.

За проектом, який обговорюється понад 10 років і передбачає зростання постачання газу до КНР до 100 млрд кубометрів на рік, залишилися неузгоджені «нюанси», повідомив речник президента Дмитро Пєсков після переговорів Путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном.

«Якісь нюанси залишилося домовити», — сказав Пєсков, додавши, що узгоджено «основні параметри розуміння» та маршрут майбутньої труби, але, як і раніше, немає чітких домовленостей щодо термінів реалізації проекту.

«Чітко поки що немає. Це комерційна інформація все-таки. Але це досить велике досягнення», - цитують Пєскова росЗМІ.

З собою до Пекіна Путін привіз численну делегацію, включаючи 5 віце-прем'єрів, 8 міністрів та голів найбільших держкомпаній, зокрема «Газпрому» та «Роснефти». У ході візиту він говорив про «безмежні переспективи» російсько-китайської співпраці та обіцяв «безперебійно» експортувати до КНР нафту, вугілля та газ.

За підсумками переговорів Москва та Пекін підписали 40 документів. Але жоден із них не згадує ні «Силу Сибіру-2», ні співробітництво в нафтогазовій сфері, випливає із переліку, опублікованого Кремлем.

Каменем спотикання для нового газопроводу залишається ціна газу, розповідало раніше знайоме із ситуацією джерело Financial Times. За його даними, Китай вимагає знизити ціну до рівня, близького до внутрішньоросійського. А це близько $50 за тисячу кубометрів, що в 5 разів нижче, ніж Пекін платить зараз ($258 за тисячу кубів), і в 8,5 раза менше за ціни «Газпрому» для інших клієнтів у далекому зарубіжжі ($420).

Якповідомлялося, у Кремлі повідомили, що Путін та Сі Цзіньпін обговорять Україну, Іран та відносини зі США за чашкою чаю.

Російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Китаю вкотре намагався просунути стратегічний для Кремля газовий проєкт «Сила Сибіру-2», однак замість очікуваного прориву Москва отримала вкрай стриману реакцію Пекіна. Попри гучні заяви про «безпрецедентне партнерство» між Росією та Китаєм, після переговорів Кремль був змушений визнати: остаточних домовленостей щодо нового газогону досі немає.

Про це свідчать заяви речника Кремля Дмитра Пєскова після зустрічі Путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіна, а також публікації Bloomberg, Reuters і CNBC щодо результатів візиту російського президента до Пекіна.

За словами Пєскова, Москва та Пекін «загалом досягли розуміння» щодо основних параметрів проєкту «Сила Сибіру-2», однак конкретики він не надав. Представник Кремля визнав, що сторони поки не узгодили остаточних умов реалізації проєкту та продовжують обговорювати «нюанси».

«Розуміння вже є, залишилося домовитися про деякі нюанси»,— заявив Пєсков, додавши, що деталі є «комерційною інформацією».

Саме ця стриманість російської сторони різко контрастувала з традиційною риторикою Кремля про «всеосяжне стратегічне партнерство» між Росією та Китаєм. Аналітики звертають увагу: якби Москва справді отримала від Пекіна згоду на будівництво газогону, Кремль навряд чи обмежився б настільки розмитими формулюваннями.

Газогін «Сила Сибіру-2» є одним із ключових геоекономічних проєктів Росії після втрати європейського газового ринку через війну проти України та санкції Заходу. Проєкт передбачає постачання до Китаю до 50 мільярдів кубометрів російського газу щороку через територію Монголії.

Після різкого скорочення експорту до Європи Москва фактично втратила свого головного покупця газу. До повномасштабного вторгнення РФ продавала до країн ЄС понад 150 мільярдів кубометрів газу щороку. Натомість нині Кремль намагається переорієнтувати енергетичні потоки на Китай та Азію.

Однак Пекін не поспішає рятувати російський газовий сектор. Bloomberg із посиланням на джерела повідомляє, що китайська сторона продовжує займати жорстку позицію щодо ціни на газ та умов фінансування проєкту. Китай прагне купувати російський газ за внутрішніми російськими цінами, що для «Газпрому» означало б суттєве зниження прибутковості.

Ще однією проблемою для Кремля є те, що Китай не відчуває критичної потреби у новому російському газогоні. Пекін активно диверсифікував постачання енергоносіїв і має довгострокові контракти з Туркменістаном, Катаром та Австралією, а також нарощує закупівлі скрапленого природного газу.

Аналітики CNBC зазначають, що Росія зараз перебуває у значно слабшій переговорній позиції, ніж кілька років тому. Через санкції та втрату європейського ринку Москва стала набагато більш залежною від Китаю, тоді як Пекін отримав можливість диктувати свої умови.

Енергетична експертка Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анна Мікульська зазначила CNBC, що Китай «не поспішає підписувати угоду, оскільки чудово розуміє, наскільки Росія потребує цього проєкту».

За даними Reuters, Кремль уже щонайменше п’ять разів намагався домогтися остаточної згоди Пекіна щодо «Сили Сибіру-2», однак переговори постійно заходять у глухий кут.

Під час нинішнього візиту Путін також намагався використати кризу на Близькому Сході як аргумент на користь російського проєкту. Російська сторона розраховувала, що нестабільність на енергетичних ринках та ризики для постачання нафти й газу через Ормузьку протоку можуть підштовхнути Китай до швидшого рішення. Однак, судячи з результатів переговорів, Пекін не вважає ситуацію достатньо критичною для поспішних домовленостей.

Попри відсутність прориву щодо газогону, Путін і Сі Цзіньпін продовжили публічно демонструвати політичну близькість. Під час зустрічі китайський лідер назвав президента РФ «дорогим другом», а сторони вкотре заявили про стратегічне партнерство та протидію «однополярному світу».

Втім, за лаштунками переговорів ситуація виглядає набагато складнішою. Financial Times раніше повідомляло, що Китай дедалі обережніше ставиться до надмірної залежності від Росії та не хоче брати на себе ризики, пов’язані із західними санкціями. Крім того, Пекін намагається балансувати між підтримкою Москви та збереженням економічних відносин із ЄС і США.

Для Кремля ж ситуація стає дедалі складнішою. «Газпром» продовжує втрачати прибутки, а експорт газу до Європи залишається на мінімальних рівнях. У 2025 році компанія зафіксувала один із найгірших фінансових результатів за останні десятиліття.

На цьому тлі «Сила Сибіру-2» для Москви перетворилася не просто на економічний, а фактично на політичний проєкт виживання російської газової галузі. Однак нинішній візит Путіна до Китаю показав: попри всю риторику про «дружбу без меж», Пекін не готовий беззастережно рятувати Кремль від наслідків його власної війни та енергетичної ізоляції.

У межах самітукитайського лідера Сі Цзіньпіна з російським диктатором Владіміром Путіним у Пекіні в середу, 20 травня, Китай та РФ не досягли домовленості щодо багатомільярдного проєкту будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2", повідомляєDW.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬСі Цзіньпін та Путін підписали декларацію про становлення “багатополярного світу”

Згідно з заявою прессекретаря Путіна Дмітрія Пєскова російським ЗМІ, сторони "загалом досягли розуміння за основними параметрами", зокрема, щодо маршруту та порядку будівництва. Але, додав Пєсков, чітких термінів немає і потрібно опрацювати ще низку деталей.

У широкому переліку угод, опублікованому на сайті Кремля за підсумками зустрічі Путіна з Сі, про цей проєкт не згадується.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬСі Цзіньпін на зустрічі з Путіним закликав Китай та РФ сприяти побудові "справедливої ​​системи глобального управління"

Росія роками просуває будівництво нового газопроводу "Сила Сибіру-2", особливо Москва активізувалася після повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році, ставши залежнішою від Китаю в економічному плані. Згідно з планами, газопровід потужністю 50 млрд кубометрів на рік має простягтися на 2600 км із півострова Ямал у Західному Сибіру через Монголію до Китаю. Для РФ важливо організувати постачання з родовищ, що раніше забезпечували експорт до Європи, яка відмовляється від російських енергоносіїв.

Пекін, однак, виявляє стриманий інтерес до проєкту.Попри розрахунки Росії, що енергетична нестабільність унаслідок війни на Близькому Сході змінить позицію Китаю, цього не сталося. Прогрес у переговорах повільний через вагання Пекіна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬКитай таємно тренував російських солдат для війни в Україні — Reuters

Очікувалося, що взаємна торгівля та інвестиції будуть ключовими питаннями на порядку денномуПутіна в Пекіні, оскільки російська економіка, яка опинилася під санкціями, перебуває під тиском зростання витрат на війну проти України.

Загалом у межах візиту Путіна до Пекіна сторони підписали десятки угод у таких сферах, як економіка та торгівля, освіта, наука і технології. У МЗС Китаю заявили, що дві країни домовились про продовження безвізового режиму до 31 грудня 2027 року. Також Путін та Сіпідписали деклараціюпро становлення “багатополярного світу” та міжнародних відносин “нового типу”.

Після двосторонніхпереговорів у Пекінів середу, 20 травня, лідер Китаю Сі Цзіньпін та російський диктатор Владімір Путін підписали декларацію про становлення “багатополярного світу” та міжнародних відносин “нового типу”, повідомляєBBC.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬКитай таємно тренував російських солдат для війни в Україні — Reuters

Напередодні візиту Путіна помічник президента РФ Юрій Ушаков описував цю декларацію як  програмний документ, що окреслює основні напрямки розвитку двосторонніх відносин, спільне бачення ключових глобальних питань та основні формати співпраці у міжнародних справах.

Зустрівшись у Пекіні менш ніж через тиждень після того, як китайський лідер провів саміт із президентом США Дональдом Трампом, Сі та Путін висловили ледь приховані натяки у бік Вашингтона.

“Негативні неоколоніальні тенденції, такі як односторонні силові підходи, гегемонізм та блокова конфронтація, набирають обертів”, — йдеться у декларації.

У документі також міститься застереження про те, що “фундаментальні, загальновизнані норми міжнародного права та міжнародних відносин регулярно порушуються”, глобальні інститути втрачають ефективність та існує ризик повернення до “закону джунглів”.

“Зміни міжнародного ландшафту та співвідношень сил у світі прискорюються… Спроби низки країн одноосібно керувати світом зазнали краху, більшість держав усвідомила настання нової епохи міжнародних відносин”, — йдеться в документі.

Згідно з декларацією, Росія та Китай зобов'язалися дотримуватися чотирьох базових принципів і закликають до цього світову спільноту:

У декларації засуджується “блокова конфронтація” та розширення військових альянсів, а також висловлюється заперечення проти використання прав людини як приводу для втручання у внутрішні справи інших держав.

У документі не згадується вторгнення Росії в Україну, рішуче засуджене західними демократіями, які прагнули ізолювати Москву на міжнародній арені. “Українська криза”згадується у більш розлогій спільній заявіСі та Путіна, в якій сторони погоджуються з необхідністю усунути “корінні причини” конфлікту. У заяві Росія також дякує Китаю за “неупереджену позицію”.

Загалом у межах візиту Путіна до Пекіна сторони підписали близько двох десятків угод у таких сферах, як економіка та торгівля, освіта, наука і технології. У МЗС Китаю заявили, що дві країни домовились про продовження безвізового режиму до 31 грудня 2027 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ"Не перекладайте провину на інших": у Китаї прокоментували інформацію про навчання військових РФ

Сі влаштував урочистий прийом для Путіна, зустрівши російського диктатора у Великій народній залі, де приймав Трампа декілька днів тому. Обставини та формат зустрічей Сі з іншими світовими лідерами часто розглядаються як показник того, наскільки глава КНР поважає свого гостя, писало The Guardian. На відміну від конфронтаційного характеру відносин між Вашингтоном і Пекіном, Путін і Сі протягом останніх років демонструють дедалі тепліші стосунки, називаючи один одного “дорогими, давніми друзями”.

NYT писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа такористується моментом. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, як зазначала FT, Китай досі не зробив кроку вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном,прагнучи глобального домінування без відповідальності.

Результати саміту Трампа з Сі в статті "G2 без ілюзій: що насправді вирішили Трамп і Сі в Пекіні" аналізувавСергій Корсунський.

У Пекіні голова КНР Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін підписали 20 травня спільнудекларацію про становлення багатополярного світу. Документ, за повідомленнями, декларує намір сторін розвивати міжнародні відносини «нового типу» та посилювати співпрацю в умовах глобальних геополітичних змін.

Про це повідомляєРадіо Свобода.

Зазначається, що помічник Путіна Юрій Ушаков називав цей документ «концептуальним і програмним».

За даними російських ЗМІ, загалом сторони підписали близько 20 документів про співробітництво в різних сферах, зокрема заяву про «зміцнення всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії» між Росією та Китаєм. Сторони також домовилися про продовження чинного договору між країнами про дружбу та співробітництво - його 25-річчю і був присвячений візит Путіна в Пекін.

«Відносини КНР і РФ підіймаються на все нову висоту», - заявив за підсумками переговорів Сі Цзіньпін, зазначивши, що в умовах трансформації світового порядку вони відіграють роль «ключової константи».

Путін сказав, що Росія і Китай «прагнуть побудови більш справедливого демократичного світоустрою», а в поточній напруженій ситуації на міжнародній арені їхня «тісна зв’язка» особливо необхідна. Він також заявив, що відносини двох країн «вийшли на безпрецедентно високий рівень». Локомотивом економічного співробітництва між Росією та Китаєм, за його словами, є взаємодія у сфері енергетики.

Експерти називали однією з цілей візиту Путіна спробу досягти прогресу в будівництві газопроводу «Сила Сибіру-2», запуск якого тривалий час відкладався. Москва вважає цей проєкт вирішальним для відновлення втрачених європейських газових ринків після повномасштабного вторгнення в Україну. На думку аналітиків, криза посилила аргументи Москви, що наземні постачання російських енергоносіїв можуть допомогти Китаю знизити залежність від уразливих морських маршрутів, проте Пекін, як і раніше, з обережністю ставиться до надмірної залежності від Росії в енергетиці.

За словами Ушакова, під час візиту досягнуті домовленості «про спільні проєкти в енергетиці», а також «щось дуже важливе» в іншій сфері.

У МЗС Китаю повідомили, що сторони домовилися про продовження безвізового режиму до 31 грудня 2027 року. Таким чином, громадяни РФ можуть перебувати в країні без візи до 30 днів, для в'їзду потрібен лише закордонний паспорт.

До цьогоМЗС Китаю 19 травнязаперечилоінформацію Financial Times про те, що Сі Цзіньпін нібитонегативно висловлювався щодо дій російського президента Володимира Путінапід час переговорів із Дональдом Трампом.

РанішеТрампвказав на катастрофічні наслідки помилки під час вибору наступника – Fortune.

Президент США Дональд Трамп 18 травня опублікував створене штучним інтелектом зображення, на якому він нібито зображений поруч із «прибульцем» та у супроводі «космічних сил».

Президент США Дональд Трамп планує цього тижня провести засідання з командою з національної безпеки, щоб обговорити можливі військові дії проти Ірану. За данимиAxiosвід 18 травня, ці дискусії відбуваються на тлі погіршення дипломатичних зусиль і зростання напруги між Вашингтоном іТегераном.

Читай нас уTelegramтаSends

Російська Федерація та Китайська Народна Республіка під час чергового раунду переговорів у Пекіні зновуне зуміли домовитися про конкретні терміни запускумагістрального газопроводу «Сила Сибіру-2».

Попри тривалі консультації урядових делегацій, ключові параметри фінального контракту залишаються неузгодженими.

Проєкт, який Кремль вважає критично важливим для переорієнтації своїх енергетичних потоків, досі перебуває на стадії обговорення нюансів.

Проте за лаштунками цих дипломатичних заяв ховається очевидна відсутність реального прогресу. Пєсков офіційно визнав, що чітких термінів реалізації цього масштабного проєкту наразі немає.

Водночас речник Кремля спробував нівелювати невдачу, назвавши поточний стан переговорного процесу «достаточно большим достижением».

Магістраль «Сила Сибіру-2» задекларована як газопровід із Росії до Китаю, що має проходити через територію Монголії.

Проєктна потужність об'єкта становить до 50 мільярдів кубометрів блакитного палива на рік. Цю концепцію сторони почали активно обговорювати ще у 2014 році, одразу після запуску першої гілки газопроводу «Сила Сибіру».

Проте повноцінні переговори роками топчуться на місці через жорсткі суперечки щодо кінцевої ціни сировини, оптимального маршруту та детальних умов постачання.

Китайська сторона займає вичікувальну позицію і прагне отримати максимальні знижки, тому Пекін уже кілька разів поспіль відкладав підписання стратегічного контракту.

Документ не вдалося фіналізувати навіть під час офіційних взаємних візитів Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна у 2024 та 2025 роках.

Наразі КНР не поспішає брати на себе довгострокові зобов'язання, що ставить під загрозу енергетичні плани Москви.

Китайпродовживбезвізовий режим для громадян РФ до кінця 2027 року

Китайзобов’язавсякупувати продукцію США на понад $17 млрд

Читай нас уTelegramтаSends

Президент Росії Володимир Путін заявив лідеру Китаю Сі Цзіньпіну, що відносини між двома країнами досягли «безпрецедентно високого рівня».

Заява пролунала під час переговорів між двома лідерами на тлі поглиблення політичної та економічної співпраці між Москвою і Пекіном.

Путін наголосив на «стратегічному партнерстві» між країнами та розширенні співпраці у сферах енергетики, торгівлі, технологій і безпеки. Сі Цзіньпін, своєю чергою, заявив про готовність Китаю зміцнювати координацію з Росією в міжнародних питаннях.

Після початку повномасштабної війни в Україні Китай став одним із ключових економічних партнерів Росії на тлі західних санкцій. Західні країни уважно стежать за розвитком відносин між Москвою та Пекіном, побоюючись посилення антизахідного блоку.

Аналітики зазначають, що Росія дедалі більше залежить від економічної підтримки Китаю та співпраці з ним у міжнародній політиці. Поглиблення союзу між Росією та Китаєм продовжує впливати на глобальний баланс сил і міжнародну геополітику.

Після чуток про позицію Сі щодо війни в Україні Путін почав ще активніше вихваляти Китай.

Сі Цзіньпін і Володимир Путін / © Associated Press

«Фюрер» РФ Володимир Путін, який перебуває з візитом у Китаї, вже зустрівся з лідером КНРСі Цзіньпіном. Вони вже провели переговори у вузькому складі.

Про це повідомляють росЗМІ.

У відкритій частині промови диктатор далі розхвалював відносини Москви та Пекіна, які вийшли на «безпрецедентно» високий рівень, є «зразком всеосяжного партнерства» і «прикладом міждержавних зв’язків у сучасному світі». Саме тому, каже Путін, Москва готова надалі забезпечувати «безперебійні постачання нафти і газу на ринок КНР».

Крім того, Путін улесливо відгукувався про «дорогого друга» Сі, який «влаштував тепле приймання і гостинність», та переговори з лідером КНР, які минули «у дружньому та довірчому ключі».

«Фюрер» країни-агресорки заявив, що обговорив із Сі «актуальні міжнародні питання» та зухвало додав, мовляв, Москва і Пекін «солідарно виступають на захист міжнародного права».

Своєю чергою, Сі Цзіньпін зазначив, що на сьогоднішній день відносини Китаю та РФ досягли «високого рівня». З його слів, світ ризикує скотитися назад до «закону джунглів». Мовляв, цьому тлі цінність договору між РФ і Китаєм про дружбу та співпрацю виявляється більш виразно.

Financial Times з посиланням на власні джерела заявило, що нібитоСі шокував заявою про Путінапід час зустрічі з Дональдом Трампом. За даними видання, обговорюючи ситуацію в Україні, лідер КНР заявив, мовляв, врешті «фюрер» РФ може пошкодувати про своє вторгнення до України.

Втім, післяпублікації FT Китай відхрестився від цієї інформації,назвавши її такою, що «суперечить фактам і є чистою вигадкою».

Водночас після заяви Сі про війну в УкраїніПутін почав улесливо вихваляти китайського колегу.За його словами, «добрі та дружні контакти» Москви й Пекіна «не проти когось», а працює «на загальне процвітання» і навіть задля «вирішення нагальних загальносвітових проблем».

Часто ми сприймаємо слово «жири» як щось негативне, бо одразу асоціюємо його з зайвими кілограмами. Але жири бувають різні.

Жири є надзвичайно корисними й необхідними для нормального функціонування організму / © Pixabay

Читати публікацію повністю →

У трьох обласних управліннях Нацполіції тривають обшуки. За попередніми даними, кількох високопосадовців могли затримати у справі про хабарі.

Обшуки у Національній поліції / © Telegram / Сергій Стерненко

Читати публікацію повністю →

Частина населених пунктів України залишилася без електропостачання після обстрілів та негоди. У Міненерго закликали українців ощадливо користуватися електроенергією.

Відключення світла / © Міністерство енергетики і вугільної промисловості

Читати публікацію повністю →

Частина українців зможе отримати грантову допомогу до 59 тисяч гривень за підтримки уряду Німеччини. Кошти надаватимуть соціально вразливим підприємцям і самозайнятим особам у двох громадах Харківщини.

Виплати українцям / © iStock

Читати публікацію повністю →

Про це китайський лідер сказав на зустрічі з правителем Росії Путіним у Пекіні, передає Укрінформ із посиланням наChina Daily.

«Китайсько-російські відносини крок за кроком досягли такого успіху саме тому, що обидві сторони наполегливо поглиблюють політичну взаємну довіру та стратегічну координацію, а також розширюють співпрацю, націлену на досягнення нових висот», - сказав Сі.

За його словами, Пекін і Москва «рішуче захищають міжнародну справедливість» у сучасній нестабільній і турбулентній міжнародній ситуації.

«Як постійні члени Ради Безпеки ООН та великі країни,Китайі Росія повинні мати стратегічну та довгострокову перспективу, стимулювати розвиток і відродження своїх країн шляхом всебічної стратегічної координації ще вищої якості та працювати над тим, аби зробити систему глобального управління більш справедливою та розумною», - сказав Сі.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 19 травня, пізно увечері очільник РФ ВолодимирПутін прибув із візитом до Китаю, де зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпіном.

Приєднуйтесь до наших каналівTelegram,InstagramтаYouTube.

Лідер Китаю зустрів російського диктатора з пишною церемонією в китайській столиці, після чого сторони обговорили економіку, міжнародну ситуацію та подальшу співпрацю між країнами

У Пекіні відбулися переговори між лідером Китаю Сі Цзіньпіном і правителем РФ Володимиром Путіним. 20 травняросійського диктатора зустрілина площі Тяньаньмень із військовим оркестром, почесною вартою та урочистою церемонією. Після цього сторони перейшли до перемовин у вузькому та широкому форматах. Під час зустрічі лідери говорили про стратегічне партнерство, енергетику, міжнародну ситуацію та конфлікт на Близькому Сході.

Перед початком зустрічі Путіну організували урочисту церемонію на площі Тяньаньмень. У ній брали участь військовий оркестр і почесна варта, а діти тримали прапори Китаю та Росії. Якзазначаєвидання The Guardian, церемонія нагадувала нещодавню зустріч президента США Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном у Пекіні, під час якої сторони обговорювали торгівлю, інвестиції, Іран та Тайвань.

Telegram oembed: https://t.me/u_now/199912

Переговори між Сі та Путіним спочатку відбулися у "вузькому форматі" за участю обмеженої кількості представників делегацій. Після цього сторони продовжили зустріч у розширеному складі. Очікується, що міністр закордонних справ Китаю Ван І також проведе переговори з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим.

Під час відкритої частини переговорів Путін заявив, що відносини між Москвою та Пекіном досягли "безпрецедентно високого рівня".

"Сьогодні наші відносини вийшли на безпрецедентно високий рівень, являючи собою зразок справді всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії", - зазначив правитель РФ.

Також Путін заявив, що на тлі кризи на Близькому Сході Росія залишається "надійним постачальником енергоресурсів", а Китай є "відповідальним споживачем". У цьому контексті він назвав співпрацю між РФ та КНР у сфері енергетики "локомотивом" економічної взаємодії.

"Зараз, як домовилися з головою (Китаю Сі Цзіньпіном - ред.), розпочнемо нашу роботу з обговорення ключових питань двосторонньої взаємодії, насамперед у сфері економіки", - сказав Путін.

Крім того, очільник Кремля нагадав, що 25 років тому Москва та Пекін підписали договір "про добросусідство, дружбу та співпрацю", який, за його словами, залишається актуальним.

"Фундаментальний міждержавний документ, який є основою для розвитку співробітництва в усіх напрямках і повністю зберігає свою актуальність", - додав Путін.

Сі Цзіньпін під час виступу заявив, що цей договір набуває дедалі більшого значення на тлі змін у міжнародній ситуації та ризику повернення до "закону джунглів".

"На цьому фоні передовий характер, науковість і реалістична цінність договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між КНР і РФ виявляються ще чіткіше", - сказав Сі.

Китайський лідер також заявив, що Пекін і Москва повинні спільно працювати над формуванням "справедливішої та рівноправної системи глобального управління".

"Як постійні члени Ради безпеки ООН і провідні світові державами, Китай і Росія повинні дотримуватися довгострокової стратегічної перспективи, сприяти своєму національному розвитку та відродженню за допомогою високоякісної всебічної стратегічної співпраці та домагатися побудови більш справедливої та рівноправної системи глобального управління", - заявив Сі.

Окремо він назвав нинішню міжнародну ситуацію "нестабільною і складною" та заявив про "поширення односторонньої гегемонії".

"Однак прагнення до розвитку та співробітництва залишається волею народів та загальною тенденцією", - додав китайський лідер.

Також Сі Цзіньпін висловився щодо ситуації на Близькому Сході та необхідності припинення бойових дій.

"Ситуація в регіоні Близького Сходу і Перської затоки знаходиться в критичній точці переходу між війною і миром. Необхідно якнайшвидше повністю припинити бойові дії, відновлення війни неприпустимо. Особливо важливо дотримуватися шляху переговорів. Швидше припинення конфлікту допоможе зменшити негативний вплив на стабільність поставок і енергоспоживання також на міжнародний торговельний порядок", - сказав Сі.

Як пише The Guardian, для Путіна одними з головних тем переговорів залишаються торгівля та інвестиції, оскільки російська економіка перебуває під тиском санкцій і витрат на війну проти України.

Нагадаємо, 19 травняПутін прибув до Китаюз дводенним візитом. Це вже його 25-та поїздка до країни. Разом із російським диктатором до Пекіна прилетіли міністри та керівники великих компаній. Москва намагається посилити економічні та бізнес-зв’язки після нещодавньої зустрічі Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом.

Під час переговорівлідери планують підписати близько 40 угоду сферах торгівлі та енергетики. Водночас у офіційному плані зустрічі, який оприлюднив Пекін, тема України не згадувалася.

Міндіч подав до суду на Зеленського - хоче скасувати президентський указ про санкції

Нова пошта до кінця року закриє свій старий застосунок

Курс долара і євро: банкір дав прогноз на початок літа

Житловий ваучер для ВПО: обираючи житло, порахуйте додаткові витрати

Президент России Владимир Путин и лидер Китая Си Цзиньпин утром 20 мая провели переговоры в Пекине.

Выступая в начале встречи в Большом зале народных собраний, Сизаявил, что Китай и Россия должны продолжать поддерживать друг друга в "развитии и возрождении": "Китай и Россия должны, ориентируясь на стратегическую и долгосрочную перспективу, содействовать развитию и возрождению наших стран посредством всестороннего стратегического взаимодействия еще более высокого качества и придавать импульс формированию более справедливой и разумной системы глобального управления".

Путинсказал, что отношения двух стран "вышли на беспрецедентно высокий уровень". Локомотивом экономического сотрудничества между Россией и Китаем, по его словам, является взаимодействие в сфере энергетики. "На фоне кризиса на Ближнем Востоке Россия по-прежнему сохраняет за собой роль надежного поставщика ресурсов, а Китай – ответственного потребителя этих ресурсов", – заявил президент России.

Саммит проходит на фоне стремления России заключить новые долгосрочные соглашения в сфере энергетики с Китаем, включая достижение прогресса в строительстве газопровода "Сила Сибири – 2", запуск которого долгое время откладывался. Москва считает этот проект решающим для восстановления утраченных европейских газовых рынков после полномасштабного вторжения в Украину.

Китаист Алексей Чигадаев сказал Настоящему Времени, что по итогам визита Путина в Китай не стоит ждать прорывов: в основном будут подписаны соглашения о дружбе, о культурном сотрудничестве и проведении годов Китая в России и наоборот. Что касается экономики, то Китай, по его словам, сейчас находится в положении сильного из-за войны, которую Россия развязала в Украине и последовавших за этим санкций Запада на ее сырьевые товары. И из-за того, что Россия не имеет возможности продавать свои нефть, газ, древесину и металлы на многих рынках, Китай будет ждать "максимально плохого положения России", чтобы получить наиболее выгодные условия продажи этих товаров. Это касается в том числе газа и проекта газопровода "Сила Сибири-2":

"До сих пор Китай медлил, но на этой встрече ситуация может измениться", – заявил RFE/RL Хенрик Вахтмайстер, научный сотрудник Шведского национального центра изучения Китая при Институте международных отношений.

Война в Иране и нарушение судоходства через Ормузский пролив, как отмечает RFE/RL, придали этим переговорам дополнительную срочность, вызвав в Пекине опасения по поводу энергетической безопасности и возобновив волатильность на мировых нефтяных рынках. По мнению аналитиков, кризис усилил аргументы Москвы о том, что наземные поставки российских энергоносителей могут помочь Китаю снизить зависимость от уязвимых морских маршрутов, однако Пекин по-прежнему с осторожностью относится к чрезмерной зависимости от России.

Помощник российского президента Юрий Ушаков ранее сообщил, что Россия и Китай подпишут около 40 документов, 21 из них во время встречи Путина и Си. После встречи в Пекине Ушаков назвал переговоры "позитивными". Он сказал, что РФ и КНР договорились о "перспективных" проектах в энергетике и "еще кое о чем очень важном".

Путин и Си по итогам переговоров приняли декларацию о "становлении многополярного мира и международных отношений нового типа" и подписали заявление об "укреплении всеобъемлющего партнерства и стратегического взаимодействия".

В заявлении "о становлении многополярного мира и международных отношений нового типа" содержится завуалированная критика США и других стран Запада, и помимо прочегоутверждается, что "необходимо решительно выступать против использования прав человека в качестве предлога для вмешательства во внутренние дела других государств, а также политизации и инструментализации правочеловеческих вопросов". Там также говорится, что "Разногласия и споры следует разрешать мирным путем, устраняя коренные причины конфликтов".

В совместном заявлении об укреплении партнерства один из абзацевпосвящен Украине."Стороны убеждены в необходимости полного устранения первопричин украинского кризиса на основе соблюдения принципов Устава ООН во всей их полноте, совокупности и взаимосвязи", – говорится в тексте, где также указано, что стороны "выступают за продолжение поиска решения путем диалога и переговоров". Российские представители нередко говорят, что для прекращени войны против Украины необходимо устранить некие "первопричины", список которых варьируется – от расширения НАТО до принятия в Украине языковых законов.

Китай также продлит безвизовый режим для граждан России до конца 2027 года.

Лесть, «три осени» и разговоры о войне.

В среду, 20 мая, в Пекине началась встреча между лидером КитаяСи Цзиньпиноми российским диктатором Владимиром Путиным. Обсуждают партнерство и войну в Иране.

Путин сразу же попытался заискивать перед лидером Китая, использовав местное выражение: «Не виделись день, а будто прошло три осени».

В свою очередь Си Цзиньпин сделал заявление относительно войны в Иране. Он подчеркнул, что необходимо ее «быстрое завершение" для уменьшения перебоев в поставках энергоносителей.

Китайский лидер также заявил, что «международная ситуация нестабильна и турбулентна».

«Международная ситуация характеризуется переплетенными турбулентностями и трансформациями, в то время как односторонние гегемонные течения бушуют», - сказал он, используя типичный для Пекина язык, чтобы раскритиковать то, что Пекин считает превышением полномочий во внешней политике США.

Си Цзиньпин отметил, что с учетом этого, Китай и Россия должны усилить свою «всеобъемлющую стратегическую координацию».

В Кремле сообщили, что в Пекине уже состоялись переговоры российской и китайской делегаций в узком составе, сейчас продолжается встреча в расширенном составе.

Путин осуществляет свой 25-й официальный визит в Китай за четверть века своего правления в России. За это время Москва и Пекин значительно усилили координацию в сфере торговли, дипломатии и безопасности.

Ожидается, что сегодняшние переговоры между Путиным и Си Цзиньпином будут сосредоточены на дальнейшем расширении их партнерства «без ограничений», а также предоставит обоим возможность обсудить визит Трампа и войны в Украине и Иране.

Російський диктатор Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін 20 травня провели переговори у Пекіні, де обговорили стратегічне партнерство, світовий порядок і війну в Україні. Лідери також заявили про необхідність “справедливішої” системи глобального управління та посилення співпраці між Москвою і Пекіном.

Під час зустрічі Сі Цзіньпін назвав Путіна “давнім другом” і заявив, що дружба між Китаєм та Росією “глибоко вкорінилася”. За його словами, співпраця двох країн нібито забезпечує світові “стабільність і передбачуваність” в умовах міжнародної нестабільності.

Китайський лідер також заявив, що світ може повернутися до “закону джунглів”, тому партнерство Москви та Пекіна стає особливо важливим. Сі закликав до побудови “справедливішої системи глобального управління”.

Путін у відповідь звернувся до Сі Цзіньпіна як до “дорогого друга” та заявив, що відносини між Росією і Китаєм досягли “безпрецедентно високого рівня”. Також російський диктатор процитував китайську приказку: “Не бачилися день, а ніби минуло три осені”.

Окремо сторони обговорили координацію в межах ООН, БРІКС, G20 та Шанхайської організації співробітництва. Під час переговорів також порушували теми міжнародної безпеки, ситуації навколо Ірану та війни в Україні.

Наприкінці зустрічі Путін запросив Сі Цзіньпіна відвідати Росію у 2027 році. Переговори у Пекіні відбулися менш ніж через тиждень після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю.

Голова Китаю Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін провели переговори в Пекіні вранці 20 травня.

Перша частина переговорів відбулася у вузькому складі в Будинку народних зборів на площі Тяньаньмень і тривала близько півтори години. Потім делегації продовжили переговори у розширеному форматі, повідомляють російські ЗМІ.

Під час зустрічі, як повідомляє«Сіньхуа», Сі Цзіньпін заявив, що міжнародна обстановка залишається нестабільною та неспокійною, а силу набирають «односторонні дії та гегемонізм». За його словами, Китай і Росія повинні «сприяти розвитку та відродженню» обох країн і «намагатися зробити систему глобального управління більш справедливою та розумною».

Путін сказав, що «всеосяжне партнерство Москви та Пекіна стало взірцем міждержавних зв’язків у нову епоху», а відносини двох країн «неодноразово пройшли випробування на міцність».

За підсумками переговорів сторонипідпишутьблизько 40 документів, серед них – продовження договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між РФ і КНР.

Менш ніж тиждень тому, 14 травня, Сі Цзіньпін провів у Пекіні переговори із президентом США Дональдом Трампом. ЗаданимиFinancial Times, під час зустрічі лідер Китаю нібито заявив, що Путін «зрештою» може пошкодувати про вторгнення військ РФ в Україну. МЗС Китаюназвалопублікацію Financial Times «чистою вигадкою», Трамп теж заперечив саме таке формулювання у висловлюваннях Сі.

У Пекіні завершився перший раунд закритих переговорів між китайським лідером Сі Цзіньпіном та диктатором володимиром путіним. Замість звичного дипломатичного етикету лідери обох держав виступили з відвертими заявами, які прямо кидають виклик чинній архітектурі міжнародної безпеки, пишеУніан.

Ця зустріч стала черговою демонстрацією того, як москва та Пекін намагаються грати у створення "нового світового порядку" на тлі масштабних глобальних потрясінь. Проте за публічними компліментами та заявами про стратегічне партнерство ховаються цілком прагматичні ролі, які кожна зі сторін відвела одна одній у цій геополітичній грі.

Суть відкритої частини переговорів звелася до фіксації поточного статусу російської федерації у відносинах з КНР. У своїй промові володимир путін поспішив заявити, що відносини росії та Китаю вийшли на безпрецедентно високий рівень і сьогодні є справжнім зразком всеосяжного партнерства.

Особливу увагу диктатор приділив економічному аспекту, який на тлі загострення ситуації на Близькому Сході набуває для Кремля характеру повної залежності. Він прямо підкреслив, що Пекін може цілком і повністю покладатися на рф:

"росія, як і раніше, зберігає за собою роль надійного постачальника ресурсів, а Китай — відповідального споживача".

Ця заява, по суті, відкрито підтверджує перетворення росії на сировинний придаток Китаю. Поки москва постачає дешеву нафту та газ, Пекін виступає в ролі "відповідального споживача", який диктує свої економічні умови та отримує максимальну вигоду від ізоляції рф з боку західного світу.

У свою чергу, лідер Китаю Сі Цзіньпін у своїй промові був більш метафоричним, проте його посили виявилися не менш жорсткими. Він також визнав, що двосторонні відносини досягли "високого рівня", але одразу перевів фокус на глобальні виклики.

Китайський лідер висловив глибоке занепокоєння тим, що сучасний світ ризикує скотитися назад до так званого "закону джунглів". На цьому тривожному тлі, на думку Сі Цзіньпіна, цінність договору між рф і Китаєм про дружбу та співпрацю починає проявлятися набагато виразніше.

Як зазначають провідні міжнародні ЗМІ, аналізуючи відкриту частину саміту, КНР вміло використовує слабкість та вразливість москви для просування власної концепції реформування міжнародних інститутів. Сі Цзіньпін відкрито заявив, що саме Китай і росія мають узяти на себе місію побудови "більш справедливої системи глобального управління". При цьому очевидно, що першу скрипку в цьому процесі Пекін залишає виключно за собою, використовуючи Росію лише як інструмент для розхитування позицій США та ЄС.

Однією з найабсурдніших тем публічних виступів лідерів стала роль двох країн на міжнародній арені. Путін безапеляційно назвав співпрацю москви та Пекіна "одним із головних стабілізуючих факторів" у світі. Більше того, глава кремля висловив упевненість, що росія разом із Китаєм прагне побудови "більш справедливого демократичного світоустрою".

Подібна риторика виглядає відвертим парадоксом на тлі агресивної війни проти України, придушення свобод усередині самих рф та КНР, а також постійних спроб дестабілізації ситуації в різних регіонах планети. Під терміном "демократизація міжнародних відносин" Пекін та Москва фактично мають на увазі право великих автократій безкарно змінювати визнані кордони, застосовувати силу та диктувати свої умови слабшим сусідам без огляду на міжнародне право та позицію демократичної спільноти.

20 травня російський диктатор Володимир Путін прибув до Китаю. Візит відбувся невдовзі після поїздки до Пекіна президента США Дональда Трампа. Під час зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном Путін заявив про “безпрецедентно високий рівень” відносин між РФ і КНР.

Про це повідомляє російське інформагентствоТАСС.

Як пише BBC News Україна, Путін може розраховувати на потенційно вигідний газовий контракт із Китаєм. Шанси на укладення угоди зросли на тлі кризи на Близькому Сході, спровокованої діями адміністрації Трампа щодо Ірану.

Під час відкритої частини переговорів Путін заявив, що російсько-китайські відносини є “зразком справді всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії”.

“Сьогодні наші відносини вийшли на безпрецедентно високий рівень, являючи собою зразок справді всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії”, — сказав він.

Також очільник Кремля заявив, що РФ залишається “надійним постачальником енергоресурсів”, а Китай є “відповідальним споживачем”.

Путін назвав співпрацю Москви й Пекіна у сфері енергетики «локомотивом» економічної взаємодії та заявив, що сторони планують обговорити ключові питання двостороннього співробітництва, насамперед в економіці.

Крім того, він нагадав про підписаний 25 років тому договір “про добросусідство, дружбу та співпрацю”, який, за його словами, “повністю зберігає свою актуальність”.

Сі Цзіньпін заявив, що цей документ набуває “все більшого значення” на тлі змін міжнародної ситуації та ризику повернення до “закону джунглів”.

“На цьому фоні передовий характер, науковість і реалістична цінність договору про добросусідство, дружбу та співпрацю між КНР і РФ виявляються ще чіткіше”, — сказав Сі.

Лідер КНР також заявив, що Китай і Росія мають спільно прагнути “до справедливішої та рівноправної системи глобального управління”.

“Як постійні члени Ради безпеки ООН і провідні світові державами, Китай і Росія повинні дотримуватися довгострокової стратегічної перспективи, сприяти своєму національному розвитку та відродженню за допомогою високоякісної всебічної стратегічної співпраці та домагатися побудови більш справедливої та рівноправної системи глобального управління”, — сказав він.

Міжнародну ситуацію Сі назвав “нестабільною і складною” та заявив про “поширення односторонньої гегемонії”.

Також він прокоментував ситуацію на Близькому Сході, заявивши про необхідність якнайшвидшого припинення бойових дій.

“Ситуація в регіоні Близького Сходу і Перської затоки знаходиться в критичній точці переходу між війною і миром. Необхідно якнайшвидше повністю припинити бойові дії, відновлення війни неприпустимо”, — сказав Сі.

Нагадаємо, візит очільника Кремля до КНР відбувається після поїздки президента США Дональда Трампа до Пекіна 15 травня, де він також зустрічався із Сі Цзіньпіном.

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Хочете завжди бути в курсі головних подій в Україні — підписуйтесь на нашTelegram-канал

Китайський лідер прийняв президента Росії в Пекіні через кілька днів після переговорів із Дональдом Трампом. Москва й Пекін знову говорять про стратегічне партнерство, але для Росії ця зустріч відбувається на тлі війни проти України, санкцій і дедалі більшої залежності від китайського ринку.

У Пекіні 20 травня почалися переговори Владіміра Путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном. За повідомленням Кремля і російських державних медіа, лідери зустрілися на площі Тяньаньмень, після чого переговори стартували у вузькому форматі.

Путін заявив, що відносини Росії та Китаю вийшли на "безпрецедентно високий рівень" і назвав їх "зразком партнерства". Він звертався до Сі як до "дорогого друга" і використав китайську приказку про те, що один день розлуки відчувається як три осені.

Сі Цзіньпін, за повідомленням CNN із посиланням на китайські державні медіа, назвав зв'язки Китаю і Росії фактором "спокою серед хаосу". Він також заявив, що у світі поширюються "односторонні гегемоністські течії" - це формулювання Пекін традиційно використовує для критики політики США.

За даними The Guardian, зустріч Сі й Путіна відбулася менш ніж за тиждень після візиту Трампа до Китаю. Для Пекіна це можливість показати, що він одночасно веде діалог зі США і зберігає стратегічне зближення з Росією.

На початку переговорів сторони оголосили, що домовилися продовжити Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво. Путін також підтвердив, що відвідає саміт АТЕС у Шеньчжені в листопаді, і запросив Сі Цзіньпіна до Росії у 2027 році.

Окремо Москва і Пекін заявили про продовження практики безвізового режиму. Путін назвав серед тем переговорів енергетику, промисловість, сільське господарство, транспорт і високі технології. На тлі війни на Близькому Сході він окремо підкреслив роль Росії як постачальника ресурсів, а Китаю - як їхнього великого споживача.

Сі Цзіньпін під час зустрічі також висловився про конфлікт на Близькому Сході. За повідомленням CNN, китайський лідер заявив, що повне припинення бойових дій "не терпить зволікання", а відновлення конфлікту є небажаним. Він пов'язав швидке завершення війни з ризиками для енергопостачання, ланцюгів постачання і торгівлі.

Для України ця зустріч важлива через роль Китаю в економічному виживанні Росії під санкціями. Пекін не приєднався до західних обмежень проти Москви, залишається великим покупцем російських енергоносіїв і постачальником промислових товарів та компонентів, які допомагають Росії підтримувати економіку під час війни.

Washington Post пише, що за зовнішньою демонстрацією дружби відносини двох країн стають дедалі більш нерівними. Росія залежить від китайських закупівель енергоносіїв і поставок компонентів, тоді як Китай має значно більше варіантів і важелів у переговорах з Москвою.

Однією з ключових тем для Росії залишається енергетика. Москва прагне розширити поставки газу до Китаю, зокрема через проєкт "Сила Сибіру-2", який мав би частково замінити втрачений європейський ринок. Але для Пекіна це питання ціни, безпеки постачань і небажання надмірно залежати від одного постачальника.

На публіці Сі й Путін демонструють єдність у критиці західного впливу та говорять про "багатополярний світ". Для України практичне значення має інше: чим глибше Китай підтримує економічні зв'язки з Росією, тим більше в Москви ресурсів для продовження війни. Водночас сама залежність Росії від Китаю послаблює позицію Путіна і робить Пекін одним із небагатьох гравців, здатних впливати на Кремль економічними важелями.

За матеріалами:CNN,The Guardian,The Washington Post

У середу, 20 травня, у Пекіні розпочалася зустріч між лідером Китаю Сі Цзіньпіном і російським диктатором Володимиром Путіним.

Про це пишеВВС, інформуєUAINFO.orgзпосиланнямна NV.

Там зазначили, що сторони мають провести переговори щодо двосторонніх відносин та міжнародних питань.

Читайте також:Путін прибув із дводенним візитом до Китаю

За даними видання, Путін прибув на площу Тяньаньмень, яку до його візиту прикрасили символікою Китаю та країни-агресора Росії. Його зустрічали військовий оркестр, почесна варта китайських військових і діти з прапорами обох країн, підкреслили в ВВС.

Там додали, що це перша закордонна поїздка російського диктатора у 2026 році.

ПідписуйсянасторінкиUAINFOFacebook,Telegram,Twitter,YouTube

Сподобався матеріал? Сміливо поділисяним в соцмережах через ці кнопки

Лідери Китаю та Росії провели переговори у столиці КНР на тлі нещодавнього приїзду Дональда Трампа.

Сьогодні у Пекіні відбулася зустріч між Сі Цзіньпіном та Володимиром Путіним. Переговори пройшли одразу після візиту до Китаю колишнього президента США Дональда Трампа, що додає події додаткової ваги.

За інформацієюThe Guardian, сьогодні у столиці Китаю відбулася зустріч міжСі ЦзіньпіномтаВолодимиром Путіним. Лідери Китаю та Росії провели переговори після нещодавньоговізитуДональда Трампадо Пекіна, що підкреслює зростаючу дипломатичну активність у регіоні.

Зустріч відбулася на тлі складної міжнародної ситуації. Обидва лідери обговорили питання двосторонньої співпраці, а також сучасні виклики у глобальній політиці. Зустріч Сі та Путіна стала однією з ключових подій тижня для світової дипломатії.

Зустріч у Пекіні вже викликала резонанс серед західних країн. Експерти та політики обговорюють, як переговори між Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним вплинуть на баланс сил у світі, особливо після нещодавньоговізиту до КитаюДональда Трампа. Дипломатичні джерела звертають увагу на те, що Пекін і Москва продовжують демонструвати тісну співпрацю попри зростаючий тиск з боку США та Європи.

Під час зустрічі сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство. Однак подробиці домовленостей залишаються невідомими, що лише посилює зацікавленість аналітиків та журналістів у цій події.

Переговори у Пекіні між Сі Цзіньпіном та Володимиром Путіним мають значення не лише для Китаю та Росії, а й для всього світу. Візит Дональда Трампа до КНР напередодні додав нових акцентів у діалозі між Пекіном і Москвою. Це може вплинути на майбутні рішення у сфері безпеки, економічної співпраці та міжнародної політики. Динаміка у відносинах між цими трьома країнами залишається у центрі уваги світових ЗМІ та урядів.

збережіть моє ім'я, електронну пошту та веб-сайт у цьому веб-переглядачі наступного разу, коли я коментуватиму.

Президент КитаюСі Цзіньпінурочисто прийняв російського диктатора Володимира Путіна в Пекіні під час його офіційного візиту. Зустріч супроводжувалася військовим оркестром, почесною вартою та символічними елементами протоколу, зокрема участю дітей із прапорами. Після церемонії лідери Китаю та РФ перейшли до переговорів у Великій залі народних зборів.

Про це інформуєНовини.LIVEзпосиланнямна The Guardian у середу, 20 травня.

У Домі народних зборів у Пекіні наПутіначекаламасштабна церемонія зустрічі з червоною доріжкою, оркестром і шикуванням військових. Діти розмахували китайськими та російськими прапорами, а урочистості продовжилися за участі офіційних делегацій.

Після цього сторони розпочали переговори у вузькому форматі, а згодом перейшли до розширеної зустрічі.

За даними The Guardian, лідери спершу обговорюють двосторонні та міжнародні питання, а далі проведуть окрему розмову віч-на-віч. У вступному словіСі Цзіньпіннаголосив на необхідності взаємної підтримкиу розвитку та попередив про ризики повернення світу до "закону джунглів".

Володимир Путін, зі свого боку, назвав відносини між країнами безпрецедентно високими та заявив, що Росія залишається надійним постачальником енергії.

Як відомо, Путін прибув до Пекіна напередодні ввечері, 19 травня, де його зустрічали почесна варта, оркестр і делегації з прапорами. На червоній доріжці його привітав міністр закордонних справ КитаюВан Ї, який координує двосторонні саміти та дипломатичні контакти між країнами. До урочистостей також долучили студентів і мешканців, які вітали делегацію скандуваннями та прапорами на площі Тяньаньмень.

Нагадаємо, щопід час попередньої зустрічі восени 2025 рокусторони домовилися про проєкт газопроводу "Сила Сибіру 2" через Монголію. Цього разу, за даними Bloomberg і Reuters, Путін може порушувати питання ціноутворення на газ у межах цього проєкту.

Новини.LIVEінформували, що нещодавнопід час зустрічі з Президентом США Дональдом Трампом у Пекіні лідер Китаю Сі Цзіньпін зробив різку заяву щодо війни Росії проти України. Він припустив, що Путін може в майбутньому пошкодувати про початок повномасштабного вторгнення. Також сторони обговорили діяльність Міжнародного кримінального суду та можливу координацію позицій між США, Китаєм і Росією.

Новини.LIVEтакож писали, щоПрезидент США Дональд Трамп заявив, що під час візиту до Пекіна обговорював із лідером Китаю Сі Цзіньпіном війну в Україні. За його словами, сторони порушували питання можливого врегулювання конфлікту та останніх масованих атак. Трамп також згадав про значні втрати серед цивільного населення внаслідок бойових дій.

У Пекіні тривають переговори лідера Китаю Сі Цзіньпіна та глави Росії Володимира Путіна; за даними ЗМІ, це вже 25-й візит глави Кремля до КНР за чверть століття його перебування при владі в РФ.

Джерело:CNNз посиланням на китайські державні ЗМІ, російські пропагандистські агентстваРИА Новости,ТАСС,РБК,Интерфакс,Російська служба BBC.News, Telegram-канал"Ви слухали", який публікує відеозаяви Путіна

Деталі: За даними CNN, під час зустрічі з Путіним Сі назвав відносини з Росією "острівцем спокою серед хаосу".

"Міжнародна ситуація характеризується переплетінням турбулентності та трансформації, тоді як односторонні гегемоністські тенденції процвітають", – сказав Сі.

Він додав, що у зв'язку з цим Китай і Росія повинні посилити свою "всебічну стратегічну координацію".

Китайський лідер прямо торкнувся теми американо-ізраїльської війни проти Ірану, заявивши, що її "якнайшвидше завершення" допоможе зменшити збої в енергопостачанні, ланцюгах поставок і торгівлі.

"Не можна зволікати з повним припиненням війни, відновлення бойових дій ще менш бажане, а продовження переговорів особливо важливе", – сказав Сі.

Про "напруженість" у світі та важливість "співпраці" РФ і КНР говорив і Путін.

"У нинішній напруженій ситуації на міжнародній арені тісний зв'язок Росії та Китаю особливо затребуваний... Наша співпраця у зовнішньополітичних справах – один із головних стабілізуючих факторів на міжнародній арені", – заявив глава Кремля.

Також Путін, який розв'язав і веде більш ніж 10-річну війну проти України, традиційно брехав, що нібито відстоює повагу до суверенітету та демократії.

"Разом із китайськими друзями відстоюємо культурно-цивілізаційне різноманіття та повагу до суверенного розвитку держав, прагнемо до побудови більш справедливого демократичного світоустрою", – заявив глава РФ.

Він також напросився на саміт Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва, який заплановано на листопад.

"Нарощуємо координацію в ООН, БРІКС, "групі двадцяти" та на інших майданчиках. Продовжимо активну взаємодію з Шанхайською організацією співпраці. Упевнений, що разом гідно відзначимо цього року 25-річчя ШОС, яка стала прекрасним прикладом справедливого вирішення проблем та сприяння інтеграції у великому спільному регіоні. Повністю підтримуємо діяльність китайського головування у форумі Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва в поточному році. І зі свого боку хотів би підтвердити готовність взяти участь у саміті цього формату в Шеньчжені в листопаді цього року", – заявив Путін.

Також ЗМІ пишуть, що Росія і Китай домовилися про продовження Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво.

CNN нагадує, що за весь час перебування при владі Путін і Сі зустрічалися понад 40 разів.

"Для Сі прийом глав США та Росії – двох країн, що загрузли в конфліктах, – протягом кількох днів є справжнім подарунком, оскільки він прагне зміцнити репутацію Китаю як глобального впливового гравця", – підкреслює CNN.

У Пекіні відбулася зустріч російського диктатора Володимира Путіна та китайського лідераСі Цзіньпіна. Вони вже провели переговори у вузькому складі.

За даними ЗМІ, у відкритій частині промови Путін заявив, що відносини Росії та Китаю вийшли на безпрецедентно високий рівень і є зразком всеосяжного партнерства.

Він також додав, що на тлі кризи на Близькому Сході Пекін може повністю покладатися на РФ, яка "як і раніше зберігає за собою роль надійного постачальника ресурсів, а Китай - відповідального споживача".

У своїй промові глава Кремля торкнувся й ролі двох країн на міжнародній арені, зазначивши, що їхня співпраця – це "один із головних стабілізуючих факторів", оскільки Росія разом із Китаєм нібито прагне до побудови більш справедливого демократичного світоустрою.

У свою чергу Сі Цзіньпін зазначив, що на сьогоднішній день відносини Китаю та РФ досягли "високого рівня".

Він висловив думку, що світ ризикує скотитися назад до "закону джунглів", і на цьому тлі цінність договору між РФ і Китаєм про дружбу та співпрацю проявляється більш виразно.

І взагалі, за словами Сі Цзіньпіна, саме Китай і Росія повинні побудувати більш справедливу систему глобального управління.

Увечері 19 травняПутін прибув до Пекіна. Главу Кремля в аеропорту біля трапа літака зустрічав почесний караул, а спеціально організована група людей з прапорами Росії та Китаю, одягнена в однакові костюми, вигукувала Путіну привітання та скандувала гасла.

Основні переговори Путіна і Сі Цзіньпіна були заплановані на 20 травня.

Примітно, що перед Путіним до Китаю їздив президент США Дональд Трамп. Його візит тривав 3 дні – з 13 по 15 травня. У Пекінівін також провів переговори з Сі Цзіньпіном.

Як повідомлялося,Путін прилетів у Китай, його зустрічали так само, як Трампа (ВІДЕО)

Тепер він зустрівся із Сі Цзіньпіном, запланована зустріч у розширеному форматі — за участю делегацій.

Очікується, що політики підпишуть спільну заяву про зміцнення стратегічного партнерства, а також близько 40 документів. Згідно з офіційними заявами, вони стосуватимуться поглиблення зв’язків у промисловості, транспорті, атомній енергетиці.

На тлі нестабільності в Перській затоціРосія прагне поглибити енергетичну співпрацю з Китаєм, йдеться в аналітичномуматеріаліThe New York Times. За даними видання, перебої у постачанні нафти та газу через регіональні конфлікти можуть посилювати залежність глобальних ринків від альтернативних маршрутів та партнерств, зокрема між Москвою і Пекіном.

Російський диктатор Володимир Путін прибув до Китаю із державним візитом на тлі очевидних внутрішніх труднощів: армія РФ має незначне просування в Україні, Москва потерпає від ударів безпілотників, економіка переживає серйозні проблеми, а серед населення зростає втома від тривалої війни. За умов значного економічного дисбалансу КНР має величезні важелі впливу і може диктувати власні умови двосторонньої співпраці.

Попри статус «молодшого партнера», Росія залишається важливою для Китаю завдяки масштабнішому ядерному арсеналу, що актуально на тлі можливого протистояння наддержав через Тайвань. Крім того, Москва позиціонує себе як лідера нового незахідного світового порядку, який підтримує Пекін.

Нові можливості для зближення відкрила війна проти Ірану, розпочата США та Ізраїлем. Заворушення у Перській затоці, спровоковані політикою американського президента Дональда Трампа, який відвідав Пекін за п'ять днів до Путіна, порушили стабільність постачання енергоносіїв до Китаю. Росія намагається скористатися цією кризою, пропонуючи себе як безпечну логістичну альтернативу Близькому Сходу. Це суттєво підвищує шанси на реалізацію замороженого проєкту газопроводу «Сила Сибіру 2» через Монголію, щодо якого Пекін раніше вагався, вимагаючи зниження цін та побоюючись надмірної залежності.

Зі свого боку Сі Цзіньпін, приймаючи Путіна одразу після Трампа, прагне продемонструвати Китай як незамінну світову державу, що будує рівноправні відносини зі США та водночас зберігає глибокі стратегічні зв'язки з РФ. Керівників Китаю та Росії об'єднує спільне прагнення протистояти домінуванню Америки. Попри заклики Пекіна не використовувати ядерну зброю, Москва діє самостійно – наразі російські війська проводять ядерні навчання в Білорусі, куди раніше перемістили відповідне озброєння. Проте для Китаю Росія залишається передбачуваним партнером, на відміну від США.

Залежність Росії від Китаю дедалі більше відображається на побутовому рівні: російські магістралі заповнені китайськими авто, у Москві переповнені школи з вивчення китайської мови, а через конфлікт на Близькому Сході сотні тисяч росіян переорієнтувалися на відпочинок на китайському острові Хайнань, користуючись безвізовим режимом. Окрім того, бізнес обох країн успішно адаптувався до західних санкцій: транзакції між банками тепер тривають менше ніж пів години, хоча раніше на це йшли тижні.

РанішеВолодимир Путінприбувдо Китаю з дводенним візитом, де проведе переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном на тлі санкційного тиску та зростаючої залежності Росії від китайського ринку.

МЗС Китаю 19 травнязаперечилоінформацію Financial Times про те, що Сі Цзіньпін нібитонегативно висловлювався щодо дій російського президента Володимира Путінапід час переговорів із Дональдом Трампом.

РанішеТрампвказав на катастрофічні наслідки помилки під час вибору наступника – Fortune.

Президент США Дональд Трамп 18 травня опублікував створене штучним інтелектом зображення, на якому він нібито зображений поруч із «прибульцем» та у супроводі «космічних сил».

Президент США Дональд Трамп планує цього тижня провести засідання з командою з національної безпеки, щоб обговорити можливі військові дії проти Ірану. За данимиAxiosвід 18 травня, ці дискусії відбуваються на тлі погіршення дипломатичних зусиль і зростання напруги між Вашингтоном іТегераном.

Читай нас уTelegramтаSends

Мешканці одного з районів Іркутська записали звернення до диктатора РФ Путіна, в якому натякнули, що напроти об'єднатись з Китаєм, якщо ця країна розв'яже їхні проблеми. Мешканці бідкаються на те, що у місті п'ятий рік не можуть добудувати дитсадки та школи.

Про це повідомляєРБК-Україназ посиланням на опозиційну Кремлю агенціюASTRA.

Попри всі звернення до міських та регіональних чиновників, й, навіть, особисто Путіна, школи та дитсадки стоять недобудованими, а саме будівництво заморожене. Всі п'ять років оббивання порогів власних структур не дали результатів, тому мешканці готові на відчайдушний крок.

"У разі, якщо РФ не в змозі побудувати школу в нашому мікрорайоні, просимо міністра закордонних справ Росії Лаврова звернутися до голови компартії Китаю Сі Цзиньпіна з пропозицією профінансувати будівництво нашої школи", - кажуть активісти.

Вони вважають, що таке прохання доречне "в рамках етнокультурного різноманіття та активного розвитку культурних зв’язків з Китаєм". Місцеві мешканці навіть готові вивчити китайську, якщо Пекін профінансує будівництва дитсадків та шкіл.

"Ми готові почати вивчати китайську мову, оскільки вважаємо, що вона нам дійсно дуже потрібна, а активний розвиток культурних зв'язків з Китаєм - єдиний для нас шлях розвитку в умовах, коли пріоритети нашої країни знаходяться десь у зоні будівництва нових станцій метро в Москві та нових шкіл у Таджикистані", - заявили мешканці мікрорайону.

Економіка Росії перебуває практично на межі своїх можливостей, вважає депутат Державної думи РФ від КПРФ Ренат Сулейманов. Він наголосив на необхідності якнайшвидшого закінчення агресії проти України, адженавантаження у 40% на воєнні потреби РФ просто не витримує.

Крім того,Україна своїми ударами по нафтовій інфраструктурі РФпозбавила Москву можливості скористатися зростанням світових цін на нафту. Економіка Росії опинилася під тиском одразу кількох факторів, деякі з них є наслідком власної неоптимальної політики Кремля.

Нагадаємо, це на початку року розвідка оприлюднила нове перехоплення, яке засвідчилокритичний стан регіональних бюджетівРосії.

Водночас останніми днями з’явилися дані, щодовіра до Володимира Путіна серед росіянупала до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Російський президентВолодимир Путінприбув з офіційним візитом до Китаю, його літак приземлився у вівторок, 19 травня, в Пекіні ввечері. Як видно на відео, яке опублікувалоAssociated Press, очільника Кремля в аеропорту зустрічав почесний караул.

Спеціально організована група людей із прапорами Росії та Китаю, одягнена в однакові костюми, вигукувала Путіну привітання та скандувала лозунги на його адресу.

Основні переговори Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна заплановані на середу, 20 травня. Як пишеReuters, на саміті обговорюватимуться двосторонні та міжнародні питання, а завершиться зустріч неформальною бесідою "старих друзів" за чашкою чаю.

"Оскільки ця зустріч відбудеться одразу після візиту президента США Дональда Трампа до столиці Китаю, її перебіг та результати зустрічі китайського лідера Сі Цзіньпіна та російського президента Володимира Путіна будуть ретельно аналізуватися та порівнюватися", - констатує видання.

Зазначається, що Сі Цзіньпін відомий тим, що приймає лідерів-гостей за чашкою чаю, але обстановка та манера проведення таких зустрічей можуть розглядатися як сигнал про те, наскільки китайський лідер поважає свого гостя.

Видання розповіло, що коли в травні 2024 року Сі Цзіньпін приймав Путіна для проведення переговорів, вони зняли краватки та розмовляли за чашкою чаю на відкритому повітрі в Чжуннаньхаї – колишньому імператорському саду, де нині розташовані офіси правлячої Комуністичної партії та уряду.

Натомість прогулянка Трампа таємним садом і чаювання з Сі в тому ж комплексі, а також екскурсія до Храму Неба минулого тижня виглядали більш ретельно спланованими.

В публікації вказується, що рідкісні послідовні візити до Пекіна лідерів двох великих країн, які глибоко розходяться між собою в політичному, військовому та економічному плані, були схвально оцінені китайськими державними ЗМІ як визнання глобального статусу Китаю в дедалі більш роздробленому світовому порядку.

Видання зауважило, що Путін, який назвав Сі "дорогим другом", а китайський лідер назвав його "старим другом", прибув в той час, коли двосторонній товарообіг покращується після спаду минулого року. За перші чотири місяці цього року обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 16,1 % у вартісному вираженні порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Наводяться дані, що обсяг торгівлі між Китаєм і Росією у 2025 році склав 1,63 трлн юанів (240 млрд доларів), що на 6,5 % менше рекордного показника 2024 року і є першим спадом за останні п’ять років.

Путін визнав необхідність змінити цю тенденцію, що свідчить про важливість Китаю як економічного рятівника для Москви, яка зазнає санкцій, оскільки війна в Україні негативно позначається на її економіці.

Кремль покладає "серйозні сподівання" на візит Путіна, який, окрім переговорів, включатиме церемонію підписання документів та банкет, за яким відбудеться чаювання, під час якого обидва лідери обговорять ключові міжнародні питання в неформальній обстановці.

"За даними Кремля, очікується підписання близько 40 документів та оприлюднення 47-сторінкової спільної заяви щодо зміцнення партнерства між країнами", - йдеться в статті.

Як повідомив представник Кремля, Путін і Сі також мають намір ухвалити спільну декларацію про створення багатополярного світового порядку та "нового типу міжнародних відносин".

За словами експертів галузі, ймовірно, також відбудуться переговори щодо газопроводу "Сила Сибіру-2", який має з'єднати Росію з північним Китаєм.

"Так зване "безмежне" партнерство між Китаєм і Росією зміцнилося після того, як Захід ввів санкції проти Росії за війну в Україні", - наголошує видання.

Дефіцит енергоносіїв, пов'язаний з конфліктом в Ірані, може підкріпити аргументи Росії на користь газопроводу як довгострокового джерела газу, але Пекін, можливо, захоче дотримуватися своєї стратегії диверсифікації поставок.

Раніше УНІАН повідомляв, що представник МЗС Китаю Го Цзякунь заперечив інформацію, що лідер Китаю Сі Цзіньпін говорив президенту США Дональду Трампу про те, що глава РФ Володимир Путінпошкодує про війну проти України.Цзякунь заявив журналістам, що "зазначена інформація суперечить фактам і є чистою вигадкою". За даними джерел видання, під час саміту з Сі Цзіньпіном Трамп запропонував США, Китаю та Росії об'єднати зусилля у боротьбі з Міжнародним кримінальним судом, заявивши, що їхні інтереси збігаються.

Також ми писали, що міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін вважає, що візит Путіна до Китаю одразу після президента США Дональда Трампа не є випадковим. Клімкін зауважив, що "Китай дуже зважає на те, як сприймаються його кроки всередині і у світі". Тому він припустив, що це було дуже чітко сплановано. Колишній міністр закордонних справ України впевнений, що Трамп та Цзіньпін обговорювали війну в Україні. Клімкін наголосив, що для китайців важливо якось збалансувати відносини з Європою, як торговельні, так і політичні, й туту китайців "своя гра".

Володимир Путін прибув до Китаю лише через кілька днів після завершення візиту президента США Дональда Трампа. Для російського лідера це вже 25-та поїздка до КНР, повідомляє South China Morning Post.

Путін зупинився у державній резиденції Дяоюйтай, де традиційно приймають іноземних лідерів. Його офіційна програма стартує в середу на площі Тяньаньмень із церемонії зустрічі, після чого заплановані переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном.

Китайський лідер також проведе з Путіним неформальне чаювання, під час якого сторони матимуть змогу детально обговорити ключові питання двосторонніх відносин та міжнародного порядку денного.

На цьому тлі китайські медіа звернули увагу на відмінності між прийомом Путіна та Трампа. Американського президента зустрічав заступник голови КНР Хань Чжен, а проживав він у п’ятизірковому готелі Four Seasons поблизу посольства США. Його візит завершився робочим обідом і чаюванням у Чжуннаньхаї — резиденції китайського керівництва.

За оцінкою South China Morning Post, різниця в протоколі відображає характер відносин Пекіна з Москвою та Вашингтоном. У випадку зі США високий рівень прийому був покликаний зміцнити довіру на тлі напружених відносин. Натомість щодо Росії, як зазначає видання, взаємна довіра між Москвою та Пекіном уже сформована і не потребує додаткових символічних жестів.

Російський диктатор прилетів до КНР менш ніж за тиждень після Трампа

Володимир Путін у вівторок, 19 травня, прилетів до Китаю на два дні, і це вже його 25-та поїздка до цієї країни. Російський диктатор узяв із собою міністрів та керівників великих компаній, щоб зміцнити бізнес-зв'язки після нещодавньої зустрічі Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Під час переговорів віч-на-віч лідери планують підписати близько 40 угод про торгівлю та енергетику, при цьомуПекін у своєму плані зустрічі взагалі не згадав Україну.

Про прибуття російського диктатора повідомили пропагандистські ЗМІ РФ.

«Путін прибув із дводенним візитом до Китаю», — повідомили пропагандисти.

У Москві не приховують великих сподівань на цю поїздку. Окрім зустрічі із Сі Цзіньпіном, диктатор збирається поговорити з прем'єром Держради КНР Лі Цянем.

Поки Москва відкрито показує свою залежність, китайська дипломатія поводиться підкреслено прохолодно. Речник МЗС Китаю Го Цзякунь на брифінгу говорив дуже розмито — згадав лише про поглиблення зв'язків та «спільні інтереси».

Цей візит глави Кремля стартував одразу після того, як Дональд Трамп полетів із Китаю. Під час американсько-китайського саміту сторони детально розбирали світові конфлікти, включно з Близьким Сходом та Україною.

Те, як поспішно РФ організувала зустріч, доводить головне. У Путіна хочуть якнайшвидше дізнатися, про що саме Сі домовився з Вашингтоном.

Дональд Трамп під час нещодавньої поїздки до Пекінарозмовляв із Сі Цзіньпіном про війну в Україні та запевнив, що вони обоє хочуть якнайшвидшого її фіналу. Росія цей сигнал демонстративно проігнорувала і того ж вечора знову вдарила по українських містах, що президент США назвав «дуже сумним». Поприважливість нинішнього візиту глави Кремля, Пекін цього разу вирішив обійтися без жодних парадів, урочистих прийомів чи пишних церемоній.

Китайська дипломатія взагалі звично уникає розмов про війну і не засуджує агресію РФ. Пекін навіть заздалегідь окреслив порядок денний дуже розмито — речник МЗС Китаю Го Цзякунь згадав лише пропоглиблення зв'язків та «спільні інтереси», повністю проігнорувавши українську тему. Натомість Москва привезла із собою цілий десант із міністрів та керівників великих компаній. Головний фокус російської сторони зміщений на економіку, зокрема на фінансове співробітництво та долю проєкту газопроводу «Сила Сибіру-2», про який Дмитро Пєсков наразі висловлюється вкрай ухильно.

Для Китаю ці дні стали унікальним дипломатичним досягненням, адже країна вперше приймає лідерів США та Росії з різницею в тиждень. Крім того, за останні пів року китайська столиця прийняла глав усіх чотирьох ядерних держав із Радбезу ООН. Після грудневого візиту Макрона, січневого приїзду Стармера та нещодавніх перемовин Трампа, черга Путіна завершує цей марафон, яким Китай просто показує світові свою силу.

Також раніше Інформатор повідомляв, що лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом заявив, що російський правительВолодимир Путін може пошкодувати про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times із посиланням на джерела. Водночас у Міністерстві закордонних справ Китаю цю інформацію спростували та назвали "чистою вигадкою".

Міндіч подав до суду на Зеленського - хоче скасувати президентський указ про санкції

Нова пошта до кінця року закриє свій старий застосунок

Курс долара і євро: банкір дав прогноз на початок літа

Житловий ваучер для ВПО: обираючи житло, порахуйте додаткові витрати

Російський президент Володимир Путін прибув до Китаю з дводенним візитом, під час якого плануються переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Поїздка відбулася менш ніж за тиждень після резонансного візиту президента США Дональда Трампа до Китаю.

Про це повідомляють російські державні ЗМІ.

Літак Путіна приземлився в аеропорту Шоуду в Пекіні. Там його зустрів міністр закордонних справ Китаю Ван Ї.

Російські ЗМІ пишуть, що в аеропорту на честь візиту підняли державні прапори Росії та Китаю, а також організували почесну варту та зустріч за участю китайських школярів і студентів із прапорами двох країн.

Основні переговори між Путіним та Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня.

Спочатку сторони проведуть зустріч у вузькому форматі, після чого відбудуться розширені переговори за участю делегацій.

Також у Кремлі анонсували окрему неформальну зустріч лідерів “за чаєм”.

Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що саме ця розмова стане “найважливішою частиною” візиту, оскільки під час неї сторони планують обговорити ключові міжнародні питання.

Візит Путіна до Китаю відбувається на тлі поглиблення співпраці між Москвою та Пекіном після початку повномасштабної війни РФ проти України.

Крім того, поїздка російського президента відбулася майже одразу після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю.

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Хочете завжди бути в курсі головних подій в Україні — підписуйтесь на нашTelegram-канал

Российский президентприбылв Пекин с двухдневным визитом,сообщаютгосагенства. Мероприятие приурочено к 25-летию российско-китайского договора о добрососедстве, дружбе и сотрудничестве.Вместе с Путиным в Китай прилетели пять вице-премьеров, глава МИДа Сергей Лавров, министр финансов Антон Силуанов и другие министры, глава Центробанка Эльвира Набиуллина, губернаторы, руководители госкорпораций "ВЭБ.РФ", "Росатом", "Роскосмос", а также представители банков и госСМИ.Также в делегацию представители корпораций, среди которых Игорь Сечин, Алексей Миллер, Геннадий Тимченко, Андрей Гурьев, Леонид Михельсон и Олег Дерипаска.На завтра запланирована встреча с китайским лидером Си Цзиньпином и переговоры в узком формате. Какутверждаетпомощник Путина Юрий Ушаков, по итогам встречи лидеры стран планируют подписать совместное заявление об укреплении партнерства и около 40 двусторонних документов.

Несколько дней назад в Китай с визитомприезжалпрезидент США Дональд Трамп. Он прибыл в сопровождении глав крупных корпораций, а частности с ним прилетел Дженсен Хуанг из компании Nvidia, а также бизнесмен Илон Маск.После встречи с китайским лидером в Пекине ТрампназвалСи "другом", "великим лидером" и сказал, что "отношения между Китаем и США будут лучше, чем когда-либо". Си Цзиньпин призвал к сотрудничеству между двумя крупнейшими экономиками мира.

Про це повідомляєDW, передає Укрінформ.

Путін перебуватиме вКитаї19-20 травня, через кілька днів після «історичного» саміту президента Китаю Сі Цзіньпіна з його американським колегою Дональдом Трампом у столиці Китаю.

У МЗС КНР напередоднізаявили, що темами розмови Путіна та Сі стануть двосторонні відносини, а також глобальні та регіональні питання, що становлять взаємний інтерес.

Як повідомляв Укрінформ, лідери Китаю та СШАСі Цзіньпін і Дональд Трамп на переговорах у Пекіні домовилисявстановити «конструктивні стратегічні стабільні відносини» між двома країнами як новий напрямок для китайсько-американських зв’язків.

Президент США ДональдТрамп підтвердив, що обговорював питання російсько-української війнипід час своєї зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні.

Приєднуйтесь до наших каналівTelegram,InstagramтаYouTube.

Візит Володимира Путіна до Пекіна відбувається в момент, коли російсько-китайські відносини вже не вкладаються в класичну дипломатичну формулу “стратегічного партнерства”. Зовні зберігається риторика взаємної поваги та довіри, але зміст взаємодії дедалі більше визначається різницею у можливостях і горизонтах дії.

Для Пекіна це чергова робоча зустріч у серії контактів із ключовими глобальними гравцями. Для Москви – один із небагатьох майданчиків, де ще зберігається доступ до великих економічних і політичних рішень. Ця різниця не проговорюється прямо, але вона відчутна в самій логіці переговорів.

Китай вибудовує відносини з Росією так, щоб уникати фіксації жорстких союзницьких рамок. Йдеться не про політичну дистанцію в класичному сенсі, а про прагматичне утримання простору для маневру.

Пекін зацікавлений у російських енергоресурсах, у торговельних можливостях і в геополітичному тиску, який Росія створює на Захід. Але водночас він уникає кроків, які могли б перетворити цю взаємодію на зобов’язання з передбачуваними ризиками.

Навіть великі інфраструктурні проєкти, зокрема нові енергетичні маршрути, не змінюють базової логіки: Китай не прив’язує себе до Росії настільки, щоб втратити альтернативи в інших регіонах.

Позиція Москви виглядає інакше. Після різкого скорочення економічних і політичних зв’язків із Заходом Росія дедалі більше концентрується на китайському напрямку.

Це не виглядає як рівноправне “переорієнтування”, а скоріше постає як поступове зменшення кількості доступних варіантів. Китайський ринок, фінансова система та технологічні ланцюги стають не одним із напрямків, а фактично основним зовнішнім контуром.

У публічній риториці це описується як стратегічний розворот. У практиці – як зростаюча залежність від одного центру рішень поза межами Росії.

Американське ділове видання Fortuneповідомляє, що всередині російських політичних і бізнесових еліт зростає дистанціювання від Володимира Путіна. За даними матеріалу, який спирається на анонімний текст колишнього високопосадовця в російському уряді, дедалі частіше фіксується мовна й поведінкова зміна: представники влади та регіональні еліти уникають формулювання “ми”, говорячи про рішення Кремля, і переходять до дистанційного «він».

Як зазначає джерело, це не означає близького політичного розриву, однак відображає поступове розмивання солідарності всередині системи на тлі війни проти України, економічного тиску, високої інфляції та зростання боргових проблем. Окремо підкреслюється, що за останні роки держава конфіскувала активи приватного бізнесу на десятки мільярдів доларів, що посилює нервозність серед еліт.

Fortune також цитує оцінки про те, що попередній суспільний контракт у Росії фактично зруйнований: замість обміну “стабільність в обмін на політичну пасивність” система дедалі більше функціонує через контроль, цензуру та обмеження. На цьому тлі, за опитуваннями державних соціологічних служб, фіксується зниження рівня підтримки Путіна порівняно з довоєнними показниками.

У підсумку видання передає ключову думку авторів аналізу: система може зберігати стабільність доти, доки Путін утримує владу, однак саме спроби її консервації поступово посилюють внутрішнє виснаження.

Американський фінансовиймедіаресурсCNBC, що входить до NBCUniversal і спеціалізується на глобальній економіці, ринках і політиці через призму бізнес-інтересів, аналізує, що саме Росія намагається отримати від Китаю. Видання зауважує, що Путін прибуває до Китаю з триденним візитом на тлі вже наявних щільних контактів між Москвою і Пекіном, але в момент, коли ці відносини дедалі більше визначаються асиметрією потреб.

Як пише CNBC, російська сторона заходить у переговори з трьома ключовими пріоритетами: політична підтримка, енергетичні домовленості та розширення торгівлі.

У політичному вимірі Москва прагне закріпити статус Китаю як свого головного дипломатичного партнера поза Заходом. На тлі війни проти України Росія зацікавлена у збереженні або посиленні китайської стриманої підтримки, навіть якщо Пекін уникає відкритих формулювань і балансує між сторонами. Аналітики, на яких посилається CNBC, відзначають, що Путін намагається продемонструвати Вашингтону: попри візити американських лідерів до Китаю, саме Москва залишається найближчим партнером Пекіна у стратегічному сенсі.

Другий блок переговорів стосується енергетики. Росія просуває ідею нового великого газового маршруту – проєкту “Power of Siberia 2”, який міг би суттєво збільшити постачання російського газу до Китаю. Водночас у матеріалі підкреслюється, що Пекін не поспішає ухвалювати рішення, оскільки вже диверсифікував енергетичні поставки і має можливість обирати темп переговорів. Для Москви ж цей проєкт має інший масштаб значення – він частково компенсує втрату європейського ринку.

Третій рівень стосується торгівлі та технологій. Після різкого скорочення зв’язків із ЄС Росія дедалі глибше інтегрується в китайські ланцюги постачання. CNBC зазначає, що Китай став головним торговельним партнером Росії, а обсяги торгівлі зросли в рази за останні роки. Москва тепер залежить від китайських товарів, технологій і промислових компонентів, тоді як раніше ключовим партнером виступав Євросоюз.

Отже, видання подає поїздку Путіна не як рівноправний саміт двох центрів сили, а як переговори, у яких Росія намагається закріпити вже існуючі зв’язки і водночас отримати нові економічні гарантії в умовах обмеженого вибору.

УматеріаліBBC, підготовленому редактором Global China Unit Анкуром Шахом, російсько-китайські відносини описуються як складна і нерівномірна взаємодія, що формально подається як «дружба без обмежень», але фактично тримається на різних мотивах і різних горизонтах розрахунку.

Один із відправних епізодів – неформальна розмова Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна в Пекіні, де вони обговорювали можливість значного подовження людського життя через трансплантацію органів. BBC використовує цей епізод як ілюстрацію близькості політичного стилю двох лідерів, які перебувають при владі десятиліттями і не демонструють наміру її залишати.

Втім, за зовнішньою демонстрацією «особистої дружби» стоїть значно менш рівноважна структура відносин. За словами аналітиків, на яких посилається BBC, Китай є значно сильнішою економікою і головним торговельним партнером Росії, тоді як частка Росії у китайській зовнішній торгівлі є відносно невеликою. Це створює базову асиметрію, яку посилили західні санкції проти Москви після 2022 року.

Унаслідок цих змін Росія дедалі глибше залежить від китайських технологій, промислових товарів і компонентів, включно з товарами подвійного призначення, які опосередковано підтримують російську військову економіку. Китайські компанії, такі як Huawei, заповнили частину вакууму, який виник після виходу західних технологічних гравців.

Водночас BBC підкреслює, що ця залежність не є одностороннім підпорядкуванням. Росія зберігає для Китаю низку стратегічних ресурсів — насамперед енергоносії, військові технології та доступ до ринків, які важко замістити. Саме тому Пекін не прагне формалізувати союз у жорсткі зобов’язання і зберігає обережну дистанцію.

Окрему роль відіграє енергетика. Обговорюваний проєкт нового газопроводу “Power of Siberia 2” розглядається як потенційно ключовий для розширення постачання російського газу до Китаю. Однак Пекін не поспішає його затверджувати, використовуючи власну енергетичну диверсифікацію як важіль переговорної позиції.

BBC також звертає увагу на важливий політичний вимір: і Москва, і Пекін розглядають один одного як елемент ширшого протистояння із західною системою, але не діють як класичні союзники. Вони уникають взаємної критики щодо чутливих тем і підтримують спільні позиції в міжнародних інституціях, зокрема в ООН.

Водночас аналітики, цитовані BBC, наголошують: попри публічну риторику про “безмежне партнерство”, відносини залишаються прагматичними і змінними. Китай діє обережніше і уникає різких кроків, тоді як Росія частіше прагне більш жорсткої геополітичної конфронтації із Заходом.

Матеріал характеризує відносини між Китаєм і Росією як довготривалу взаємозалежність, що не оформлена у формальний союз, але є достатньо міцною, щоб переживати політичні коливання, санкції і зміну глобального балансу сил.

Російський президент Володимир Путін прибув до Китаю із дводенним візитом.

Завтра відбудуться переговори Путіна та Сі у вузькому складі, а потім і у розширеному форматі за участю делегацій.Цей візит відбувається невдовзі після того, як Дональд Трамп 15 травня завершив перший візит президента США до Китаю майже за десять років. Трамп і Сі обговорювали, зокрема, війну США й Ізраїлю з Іраном, а також війну РФ проти України.

Читайте також:Кремль сподівається, що Путін зможе обговорити з Сі візит Трампа до КитаюПомічник президента РФ Юрій Ушаков 18 травня заявив, що відносини між Росією і Китаєм «активно розвиваються і досягли безпрецедентно високого рівня». За його словами, під час візиту Путіна до Китаю заплановане підписання близько 40 документів про співпрацю.

Завершуючи свій візит до Китаю, президент США минулого тижня припустив у розмові з журналістами, що російський удар, під час якого був частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок у Києві, внаслідок чогозагинули 24 людини, можезашкодити мирним зусилляміз припинення війни РФ проти України.

За його словами, Вашингтон і Пекін хотіли б домогтися врегулювання війни Росії проти України. «До минулої ночі все виглядало добре, але вони [українці] зазнали великого удару минулої ночі. Тож це станеться [кінець війни]. Але це прикро», – сказав Трамп, маючи на увазі російський удар.

Читайте також:Росія і Китай. Ще більше «безмежного» партнерства через війну на Близькому Сході?

Від початку повномасштабної війни Росії проти України Китай публічно декларує нейтральну позицію і закликає сторони до переговорів. Незважаючи на це, із боку західних країн регулярно звучать заяви про те, що Пекін підтримує російський військово-промисловий комплекс. Зокрема, розвідка Естонії заявляла, щоКитай допомагає Росії у виробництві військових безпілотників, постачаючи критично важливі західні компоненти. Згідно з її доповіддю, Росія отримує близько 80 відсотків таких компонентів із Китаю.

Президент Росії Володимир Путін має прибути до Пекіна з дводенним державним візитом, щоб зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном на тлі напружених відносин із Заходом та триваючої війни в Ірані, яка призвела до скорочення світових поставок енергоносіїв.

Візит Путіна, який відбудеться 19–20 травня, стане його 25-м візитом до Китаю з моменту приходу до влади понад два десятиліття тому. Він відбудеться менш ніж через тиждень після того, як Сі Цзіньпін приймав у китайській столиці президента США Дональда Трампа.

Поїздка збігається з 25-ю річницею китайсько-російського Договору про дружбу, підписаного у 2001 році. У Москві заявили, що Путін і Сі планують обговорити економічне співробітництво між країнами, а радник Кремля Юрій Ушаков додав, що вони також планують підписати декларацію про побудову «багатополярного світу» та «нового типу міжнародних відносин».

«Я щиро ціную налаштованість голови КНРСі Цзіньпінана довгострокову співпрацю з Росією. Я вірю, що наші добрі, дружні контакти допомагають нам будувати найсміливіші плани на майбутнє та втілювати їх у життя», –сказавросійський керманичВолодимир Путіну відеозверненні, оприлюдненому 19 травня, напередодні візиту.

Путін і Сі мають зустрітися вранці 20 травня, однакЮрій Ушаковне розкрив подробиць, окрім того, що сторони обговорять «ключові міжнародні та регіональні питання». Очікується, що йтиметься, зокрема, про війну в Ірані та закриття Ормузької протоки, а також про майбутні енергетичні угоди між Пекіном і Москвою та нещодавній саміт Сі з Трампом, про результати якого, за словами Кремля, поінформують Путіна.

Повномасштабна війна в Україні, яка триває вже п'ятий рік, також має бути предметом обговорення, а візит Путіна відбувається після місяців безперервнихукраїнських ударів углиб Росії, яківразили нафтову інфраструктурута цивільні центри, зокрема Москву.

«Це питання символізму й політичного ефекту. І я думаю, що з китайського боку є спроба балансування: один тиждень приймати президента Трампа, а наступний – президента Путіна, – сказав Радіо СвободаМайкл Кіммідж, директор Інституту Кеннана у Вашингтоні. –Це жест ввічливості щодо Путіна, ніби він перебуває на одному рівні зі США та Китаєм».

Китай став головним торговельним партнером Росії, а Пекін зараз є головним споживачем російської нафти та газу, і Москва очікує, що війна в Ірані ще більше посилить цей попит.

Конфлікт на Близькому Сході надав нової актуальності російським аргументам.Закриття Іраном Ормузької протоки порушило приблизно п’яту частину світових поставок нафти, обмеживши імпорт енергоносіїв до Китаю та підкріпивши аргументи на користь забезпечення альтернативних наземних трубопроводів.

За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, від початку війни в Ірані Пекін закупив російське викопне паливо на суму понад 367 млрд доларів.

Криза такожзнову привернула увагудо пропонованого газопроводу «Сила Сибіру-2». Під час попереднього візиту Путіна до Китаю у вересні 2025 року Росія й Китай підписали меморандум про просування 2600-кілометрового проєкту, який має постачати газ із північного російського півострова Ямал до Китаю через східну Монголію.

Втім, сторони досі не узгодили ціну та інші ключові умови. Аналітики попереджають, що переговори можуть тривати роками й зрештою так і не завершитися угодою.

«У короткостроковій перспективі не варто очікувати значного збільшення трубопровідних поставок газу до Китаю. «Сила Сибіру-1» уже практично вичерпана; минулого року вона працювала на повну потужність,– сказала Радіо Свобода дослідниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університетуАнн-Софі Корбо. – Наступне збільшення потужностей відбудеться завдяки далекосхідному газопроводу на 12 мільярдів кубометрів, але він запрацює лише у 2027 році й поступово нарощуватиме обсяги».

Пекін закуповує більше російської нафти зі знижкою після запровадження західних санкцій через повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а закриття Ормузької протоки призвело до додаткових закупівель нафти та скрапленого природного газу (LNG).

Втім, незрозуміло, чи нинішня глобальна енергетична криза справді дасть поштовх реалізації «Сили Сибіру-2».

Пекін дотримується стратегії диверсифікації енергетичних поставок і паралельно веде переговори про нові угоди на постачання з Туркменістаном.

У 2025 році Росія також погодилася постачати Китаю додатково 2,5 мільйони тонн нафти щороку через Казахстан.

«Певною мірою Росія є відповіддю для Китаю, але дуже повільною відповіддю, і, можливо, надто повільною, особливо якщо війна завершиться в найближчі кілька місяців», – сказав Кіммідж.

Війна в Україні також тяжітиме над переговорами у Пекіні.

Саміт Трампа і Сі минулого тижня містив лише коротку згадку про «українську кризу» в офіційному китайському повідомленні, тоді як в американських підсумках зустрічі Україну взагалі не згадували.

Роль Китаю у підтримці російських військових зусиль викликає гостру критику з боку західних урядів. Окрім того, що Пекін залишається стабільним і дедалі більшим покупцем російських енергоносіїв, він також став важливим джерелом товарів подвійного призначення, критично необхідних для російського військово-промислового комплексу.

Китай послідовно заперечує постачання летальної зброї будь-якій зі сторін війни в Україні та заявляє, що суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.

Втім, аналітики зазначають, що відносини між двома країнами стають дедалі більш асиметричними, а Росія нині глибоко залежить від Китаю у сфері торгівлі та інвестицій.

«Війна в Україні зробила Росію значно залежнішою від Китаю, – сказав Радіо Свобода старший науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносинТімоті Еш. – Думаю, Путін дуже зацікавлений у тому, щоб відносини між США та Китаєм не потеплішали на шкоду Росії».

Висвітлюю події у Росії та Євразії. Свого часу був редактором американського журналу Foreign Policy у Вашингтоні, писав, зокрема, для The Washington Post, The Atlantic, Politico, згодом був кореспондентом журналу Foreign Policy у Москві. Публікувався у низці інших видань Європи та Центральної Азії.

Путіну вівторок вирушає до Пекінадля проведення важливих переговорів. Його дводенна поїздка відбувається одразу після державного візиту Дональда Трампа, пишеCNBC.

Відомо, що у ході візиту диктатор намагатиметься укласти з КНР нові угоди у сфері торгівлі та енергетики, а також отримати геополітичну підтримку. Аналітики виділяють три ключові питання, які найбільше цікавлять Москву.

На думку старшого наукового співробітника Нью-Йоркського університету Еда Прайса, Путін намагається надіслати сигнал Вашингтону, ніби Росія ближча і дружніша за США.

За його словами, президент Росії також шукатиме дипломатичної підтримки Пекіна щодо війни в Україні.

"Поки у президента Путіна є територіальні амбіції на Заході, тобто в Україні, він повинен домагатися дипломатичних успіхів на Сході, тобто в Китаї".

Водночас ситуацію ускладнюють чутки від видання Financial Times про те, що Сі Цзіньпін нібито заявив Трампу, що Путін у підсумку може пошкодувати про вторгнення в Україну.

Китайське МЗС назвало ці заяви вигадкою, проте Пекін все одно захоче зрозуміти, куди саме рухається цей конфлікт.

Головний економіст Deloitte China Сітао Сюй зазначив, що для Китаю було б величезним полегшенням не турбуватися про безпеку на західному фланзі завдяки довгій спільній межі з РФ.

Через жорсткі міжнародні санкції Росія втратила європейський ринок і тепер критично залежить від Китаю та Індії як покупців своїх енергоресурсів. Головна мета Кремля зараз – домогтися згоди на будівництво другого газопроводу, проте Пекін не поспішає схвалювати цей інфраструктурний проєкт.

"Головне питання, яке Путін хоче обговорити з Сі, – це, звичайно ж, газопровід", - зазначив декан Лондонської бізнес-школи Сергій Гурієв у  інтерв'ю CNBC.

На його думку, проєкт "Сила Сибіру-2" мав би подвоїти експорт російського газу, але КНР постійно відкладає обговорення, оскільки вже диверсифікувала свої джерела енергії, створила значні запаси та може спокійно почекати.

Водночас Росія гостро потребує розширення економічного партнерства в усіх можливих сферах, оскільки її внутрішній ринок стає дедалі більш залежним. Як пояснив Гурієв:

"Росія залежить від Китаю у сфері технологій, споживчих і промислових товарів".

Сам же російський диктатор у своїх офіційних заявах намагається вдати, що це звичайна планова зустріч у довгій низці регулярних контактів для розвитку "безмежного потенціалу" двох країн. Проте аналітики одностайні: для Росії, яка опинилася в міжнародній ізоляції, цей візит є критично важливим для виживання економіки.

Раніше УНІАН писав, щоПекін анонсував зустріч із Путіним, але тему України обійшов стороною.У Москві візиту надають великого значення. Представник Кремля Дмитро Пєсков назвав відносини Росії та Китаю "особливо привілейованим і стратегічним партнерством" та підкреслив, що російська сторона пов’язує з поїздкою "дуже серйозні очікування".

Також з'явилась інформація, щоКитай таємно тренував російських військових для війни проти України.За даними журналістів, тренування відбувалися на території Китаю та переважно стосувалися використання безпілотників, радіоелектронної боротьби, армійської авіації і дій броньованої піхоти. Навчання були засекречені, а інформацію про них заборонялося поширювати у ЗМІ чи передавати третім сторонам.

За інформацією Reuters, підготовка росіян була прописана у двомовній російсько-китайській угоді, підписаній 2 липня 2025 року високопоставленими офіцерами двох країн у Пекіні.

Через кілька днів після зустрічі з президентом США голова КНР Сі Цзіньпін приймає російського лідера Володимира Путіна. Це підкреслює зростання ролі Пекіна у світі, зазначають експерти. Про значення візиту - DW.

Дводенний візит президента Росії Володимира Путіна до Китаю, що розпочався 19 травня, було заплановано давно і приурочено до 25-ї річниці підписання у 2001 році китайсько-російського Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво.

Те, що він відбудеться всього через кілька днів післяпереговорів у Пекіні президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна, на думку оглядачів, підкреслює помітне зміцнення геополітичних позицій Китаю на світовій арені - дедалі більш фрагментованій та позначеній суперництвом великих держав.

Очікується, що російський і китайський керівники обговорять двосторонні економічні та торговельні питання, а також міжнародні та регіональні теми. За словами Юрія Ушакова, помічника Путіна з питань зовнішньої політики, за підсумками саміту буде підписано близько 40 документів, причому 21 - "у присутності лідерів".

На тлі різкого погіршення відносин із Заходом черезповномасштабне вторгнення Росії в УкраїнуПекін став одним з найбільших торговельних партнерів Москви. На його частку припадає понад третину російського імпорту та понад чверть - експорту при обсязі двостороннього товарообігу, що перевищує 100 млрд євро. Це тісне партнерство, зазначають аналітики, має й військовий вимір. У липні 2025 року Reuters за підсумками свого розслідування написало, що китайці, використовуючи підставні фірми,постачають до РФ двигуни для безпілотниківпід виглядом промислового холодильного обладнання. У Пекіні рішуче спростовують подібні звинувачення.

Напередодні саміту Путіна і Сі Клаус Сун, експерт берлінського аналітичного центру Mercator Institute for China Studies (Merics), заявив DW, що геополітична ситуація, щро спостерігається у світі, ставить Пекін у вигідне становище. За його словами, і Сполученим Штатам, і Росії зараз потрібен Китай, але з абсолютно різних причин: Вашингтон розглядає Пекін як стратегічного суперника, тоді як Москва прагне до партнерства з ним на основі спільних інтересів у геополітиці та енергетичній сфері. Але китайці, за словами Суна, не відчувають необхідності ані врівноважувати вплив США, ані дистанціюватися від напруженості між РФ і Заходом.

Сі Цзіньпінвлаштував теплий прийомДональду Трампу, і той, судячи з усього, залишив Пекін, сповнений оптимізму. Візит Путіна, як припускають, частково спрямований на отримання ним гарантій того, що зближення Китаю і США не відбуватиметься за рахунок Росії, продовжує експерт Merics. За його словами, для президента РФ першочерговим завданням є підтвердження тісних відносин із Сі та розуміння поточної позиції Пекіна. Питання більш стратегічного спрямування - з'ясувати, хто міг би стати надійним посередником у разі, якщо Росія почне шукати шляхи завершення війни в Україні.

Недавні сигнали - парад на Червоній площі в День перемоги без військової техніки та продовження ударів українців по нафтовій інфраструктурі РФ - вказують на те, що Москва, можливо, відчуває втому від війни, додає Клаус Сун. І нагадує, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Путін регулярно зустрічається з Сі. Для Пекіна ці відносини, за оцінкою експерта, як і раніше залишаються стратегічним пріоритетом, хоча баланс має асиметричний характер: Росія зараз більшою мірою залежить від Китаю, ніж навпаки.

На тлі посилення тиску у війні з Україною Путін, як і раніше, багато в чому залежить від Китаю, вважає Дін Шуфан, професор східноазійських досліджень Національного університету Ченчі на Тайвані. Він вказує у зв'язку з цим на продовження закупівель китайцями російських енергоносіїв, а також доступ до товарів подвійного призначення та ланцюгів поставок. Залишається незрозумілим, чи змінить Пекін рівень своєї підтримки, "ніби регулюючи подачу води з-під крана", ділиться Сун.

На його думку, "Китай не хоче війни, це не в його довгострокових інтересах", тому навряд чи зможе суттєво вплинути на ситуацію в зоні бойових дій. "Можливо, продовження війни в Україні й не в інтересах КНР, але для неї набагато більший ризик становив би крах режиму (Путіна.- Ред.)", - вважає експерт Merics. І уточнює, що Пекін буде розглядати зміну влади як в Ірані, так і в Росії, як негативний для себе результат.

Адже ослаблена або нестабільна РФ створить безпосередні стратегічні ризики для Китаю - у країн величезний спільний кордон, тож Москва залишається важливим стратегічним партнером КНР. На думку Суна, це означає, що Пекін навряд чи захоче сильного програшу РФ, навіть попри те, що уникає більш безпосередньої участі у війні.

Тим часом Китай, як і інші країни, страждає від блокадиОрмузької протокита спричинених нею перебоїв у постачанні нафти на світовий ринок. З огляду на внутрішні проблеми, такі як надлишок виробничих потужностей, китайці не зможуть і надалі безперешкодно експортувати свої товари, якщо важливі регіони опиняться в зоні воєнних конфліктів.

Аналітики констатують, що нестабільність, яка зберігається на Близькому Сході, може зробити закупівлі російських енергоносіїв більш привабливими для Пекіна. У 2025 році на частку Росії припадало майже 18 відсотків імпортованої Китаєм нафти, на частку Ірану - приблизно 13 відсотків, інших країн Перської затоки - 42 відсотки. Західні санкції змусили Москву перенаправити свій експорт на схід, тоді як війна США та Ізраїлю проти Ірану продовжує викликати побоювання щодо судноплавства через Ормузьку протоку. Росії потрібен китайський ринок, тоді як КНР може зараз отримувати російські вуглеводні зі знижкою.

Читайте також:Не лише Ормузька протока: морський контроль як геополітична зброя

"Китай і Росія - по суті, як пара в одному ліжку, але з різними уявленнями про майбутнє", - так образно Клаус Сун описує інтереси партнерів, називаючи їх такими, що збігаються, але не є повністю ідентичними. Для КНР, як каже експерт, однією з ключових цілей є забезпечення більш надійних і стабільних поставок енергоносіїв - без надмірної залежності від Москви, що дало б останній важіль впливу.

Хоча порядок денний російсько-китайського саміту поки що не дуже зрозуміла, Сун не виключає появи ознак можливого охолодження двосторонніх відносин. Можливо, нові угоди й будуть підписані, але, як висловився експерт, для таких країн, як Китай і Росія, подібні угоди часто є початком, а не завершенням процесу.

Він навів як приклад пропозицію Китаю про створення банку розвитку Шанхайської організації співпраці (ШОС), яка вперше пролунала у 2010 році і фактично залишалася заблокованою до саміту ШОС у Тяньцзіні у 2025 році. При цьому цей проєкт досі перебуває на стадії багатосторонніх консультацій та узгоджень.

Російський президент Владімір Путін прибуває до Пекіна у вівторок для переговорів зі своїм китайським колегою та «давнім хорошим другом» Сі Цзіньпіном, маючи намір продемонструвати, що їхні зв’язки залишаються непохитними через кілька днів після візиту Дональда Трампа.

Підтвердження поїздки Путіна з’явилося лише через кілька годин після того, як Трамп у п’ятницю завершив свій візит, який став першим візитом американського президента до Китаю за останні майже десять років і мав на меті стабілізувати їхні турбулентні відносини.

Підписуйтесь на нашViber-канал.

Згідно із заявою Кремля, Путін і Сі збираються обговорити, як «надалі зміцнювати» стратегічне партнерство Росії та Китаю, а також «обмінятися думками щодо ключових міжнародних і регіональних проблем».

Їхні зв’язки поглибилися після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, і відтоді Путін щороку відвідує Пекін.

Москва перебуває в дипломатичній ізоляції на світовій арені та сильно залежить економічно від Пекіна, оскільки зараз Китай є головним покупцем підсанкційної російської нафти.

Задаючи теплий тон візиту, у неділю лідери обмінялися «вітальний листами» з нагоди 30-річчя стратегічного партнерства своїх країн.

Сі заявив, що співпраця між Росією та Китаєм «безперервно поглиблювалася та зміцнювалася», повідомляють китайські державні ЗМІ.

А у відеозверненні до китайського народу, оприлюдненому у вівторок, Путін зазначив, що відносини досягли «воістину безпрецедентного рівня» і що «торгівля між Росією та Китаєм продовжує зростати».

«Тісні стратегічні відносини між Росією та Китаєм відіграють важливу, стабілізуючу роль у глобальному масштабі. Не об’єднуючись проти когось, ми прагнемо до миру та загального процвітання», — додав Путін, не згадуючи жодної третьої країни.

Очікується також, що після переговорів обидва лідери підпишуть спільну декларацію.

Коли Путін востаннє відвідував Пекін у вересні 2025 року, Сі зустрів його з розпростертими обіймами як «старого друга» — таке формулювання китайський лідер не застосовував до Трампа минулого тижня.

Путін, який своєю чергою назвав Сі своїм «дорогим другом», прагнутиме показати світові, що на їхні відносини не вплинув візит Трампа.

Хоча візиту Путіна навряд чи влаштують такий самий пишний прийом, як Трампу, «відносини Сі та Путіна не потребують подібних демонстративних запевнень», вважає Патриція Кім із Брукінгського інституту у Вашингтоні.

Вона додала, що обидві сторони вважають свої зв’язки «структурно міцнішими та стабільнішими», ніж відносини між Китаєм та США.

Хоча Пекін регулярно закликає до переговорів для припинення війни в Україні, яка триває вже понад чотири роки, він жодного разу не засудив Росію за введення військ, позиціонуючи себе як нейтральну сторону.

Трамп і Сі обговорювали Україну минулого тижня, але американський президент залишив Китай без жодного прориву у цьому питанні.

«Сі майже напевно поінформує Путіна про свій саміт із Трампом», — зазначила Кім.

Відсутність чітких результатів зустрічі Сі та Трампа, однак, «імовірно, заспокоює Москву, що Сі не досяг із Трампом жодних домовленостей, які б суттєво підірвали російські інтереси».

Путін сподіватиметься, що Китай посилить свої зобов’язання перед Москвою — особливо після того, як Трамп під час свого візиту заявив телеканалу Fox News, що Пекін погодився купувати американську нафту, аби задовольнити свій «ненаситний» апетит до енергоносіїв.

Оскільки Росія покладається на продажі Китаю для підтримання своїх військових зусиль, «Путін не хоче втратити цю підтримку», — прокоментував AFP Лайл Морріс з Asia Society.

«Путін, імовірно, прагнутиме почути від Сі про наступні кроки Китаю на Близькому Сході», — додав Морріс після того, як «Трамп чітко дав зрозуміти, що сподівається на провідну роль Пекіна».

Проте, коли йдеться про війну США та Ізраїлю проти Ірану, Китай і Росія можуть мати різні пріоритети.

«(Китай) покладається на свободу судноплавства головними світовими водними шляхами для підтримки своєї економічної діяльності, тому воліє, щоб протистояння в Ормузькій протоці завершилося якнайшвидше», — сказав AFP Джеймс Чар з Наньянського технологічного університету в Сінгапурі.

З іншого боку, Москва «отримує економічну вигоду від бойових дій навколо Ірану через послаблення санкцій проти російських енергоносіїв, тому може мати інший погляд».

Після зустрічі з Сі у квітні очільник російської дипломатії Сєрґєй Лавров заявив, що Росія може «компенсувати» дефіцит енергії в Китаї, оскільки війна б’є по світових поставках.

«Розширення енергетичних зв’язків може посісти чільне місце на зустрічі, (оскільки) Пекін шукає більше російських енергоносіїв», — зазначив Джозеф Вебстер з Атлантичної ради.

«З погляду Москви, перенаправлення більшої кількості нафти на схід може виглядати привабливішим на тлі невблаганної кампанії України, спрямованої на російську енергетичну інфраструктуру».

Згідно з даними Bloomberg, російський диктатор Володимир Путін, який 19 травня вирушає до Пекіна для проведення переговорів із главою КНР Сі Цзіньпіном, має намір детально обговорити проєкт газопроводу до Китаю "Сила Сибіру-2".

За словами анонімних джерел, диктатор плекає надію на те, що “шторм” на енергетичних ринках, який почався через війну на Близькому Сході, змусить Сі переглянути свої позиції.

Путін розраховує, що Сі проявить більшу гнучкість у переговорах щодо контракту на ціни на газ для запланованого проєкту газопроводу "Сила Сибіру-2".

Один із інсайдерів заявив журналістам, що наразі офіційний Пекін зацікавлений у прискоренні переговорів, попри те, що це питання поки гальмується.

Нещодавно радник глави Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков офіційно підтвердив, що газогін дійсно буде у центрі уваги Сі та Путіна під час запланованих перемовин.

Ми налаштовані серйозно його обговорити. Я вважаю, що цю тему лідери детально обговорять, — запевняв Ушаков російських пропагандистів.

Згідно з даними Bloomberg, розв'язання цього питання залежить безпосередньо від Сі.

Станом на сьогодні не має жодних доказів того, що Путін зможе легко добитися своєї мети.

Правитель Росії Володимир Путін, який у вівторок вирушить до Пекіна для проведення переговорів із главою КНР Сі Цзіньпіном, планує обговорити проєкт газопроводу до Китаю.

Деталі:За словами осіб, наближених до уряду, Росія сподівається, що потрясіння на енергетичних ринках, спричинені конфліктом на Близькому Сході, змусить Китай проявити більшу гнучкість у переговорах щодо контракту на ціни на газ для запланованого проєкту газопроводу "Сила Сибіру-2".

Один з російських чиновників зазначив, що китайці висловили зацікавленість у прискоренні переговорів, хоча поки що суттєвого прогресу не досягнуто.

На тому, що питання газопроводу "стоїть на порядку денному" наголошував і радник глави Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков.

"Ми налаштовані серйозно його обговорити. Я вважаю, що цю тему лідери детально обговорять", – сказав він журналістам 18 травня.

Проте,Bloombergпідкреслює, що прогрес у досягненні будь-якої угоди залежить від Сі, і поки що мало що вказує на те, що Росія зможе легко дійти згоди.

"У зв'язку з посиленням тиску на економіку Росія значною мірою покладається на торгівлю з Китаєм, щоб пом'якшити вплив західних санкцій, введених через повномасштабне вторгнення в Україну, яке триває вже п'ятий рік. Війна президента США Дональда Трампа з Іраном може дати Москві можливість змінити баланс відносин, оскільки Пекін прагне більшої енергетичної безпеки на тлі перебоїв, спричинених закриттям Ормузької протоки", – пише агентство.

За словами джерела, наближеного до російського державного енергетичного гіганта, "Газпром" зробив дуже вигідну пропозицію щодо цін на газ для газопроводу "Сила Сибіру-2", який пролягатиме з Сибіру до Китаю через Монголію, хоча китайські партнери не виявили бажання просувати цей проєкт. Співрозмовник агентства додав, що Росія хоче узгодити ціну на газ до вересня.

У березні, після початку війни в Ірані, Китай заявив, що має намір досягти прогресу в питанні будівництва російського газопроводу в рамках свого п'ятирічного плану. А наприкінці квітня голова правління "Газпрому" Олексій Міллер та голова Китайської національної нафтової корпорації Дай Хоулян зустрічалися в Пекіні та говорили про "розвиток стратегічного партнерства".

9 травня Путін заявив, що з Китаєм узгоджено "практично всі ключові питання" щодо співпраці у сфері газу та нафти.

"Якщо нам вдасться доопрацювати їх і довести процес до кінця під час візиту, я буду дуже задоволений", – сказав він.

І хоча транспортні коридори через Росію вже давно стоять на порядку денному двосторонніх переговорів, за словами джерел агентства, Москва зараз бачить більший інтерес з боку китайських чиновників до розширення транзитних маршрутів суходолом та через Північний морський шлях в Арктиці. Зокрема, на це вплинула і війна в Ірані.

За словами Ушакова, Путін і Сі маютьпровести переговори в середу, а ввечері разом вип'ють чаю, щоб продовжити обговорення.

До складу російської делегації увійшли 5 п'ять віце-прем'єр-міністрів, 8 міністрів і голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна, а також керівники державних корпорацій і провідних підприємств.

Ця зустріч відбудеться післясаміту Сі з Трампом.

Bloombergнагадує, що для лідера Китаю це вже другий раз цього року, коли він проводить дипломатичні переговори з Трампом і Путіним один за одним. На початку лютого Сі провів окремі телефоннірозмови з президентом СШАтаглавою Кремляз інтервалом у кілька годин.