Вчені з’ясували: щоденні ритми можуть уповільнювати біологічне старіння

Людина має два віки: календарний — який вимірюється роками життя, і біологічний — який відображає реальний стан організму та швидкість його «зношування». Нове дослідження припускає, що стабільний і передбачуваний щоденний розпорядок може допомагати сповільнювати саме біологічне старіння.

Роботу провела команда з Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, і її результати вказують на важливий зв’язок між ритмом життя та процесами старіння в організмі.

Дослідники відомо, що з віком щоденні біоритми людини змінюються: наприклад, літні люди частіше лягають спати раніше, а їхня активність стає менш рівномірною.

Нове дослідження показує, що ці зміни можуть бути не просто наслідком старіння, а його частиною. Якщо режим дня стає більш хаотичним, це може бути пов’язано з прискореним біологічним старінням.

Навпаки, стабільний графік із чітко розподіленими періодами активності та відпочинку потенційно може мати «омолоджувальний» ефект — принаймні на рівні клітинних процесів.

Команда проаналізувала дані 207 літніх дорослих, відстежуючи їхню активність протягом тижня. Враховувалися рух, сон і навіть рівень освітлення, якому люди піддавалися протягом дня.

Дослідники оцінювали:

Отримані дані порівнювали з так званими «епігенетичними годинниками» — біомаркерами крові, які дозволяють оцінити біологічний вік через хімічні зміни в ДНК.

Результати показали чітку тенденцію: люди з більш стабільним і передбачуваним режимом життя мали повільніше біологічне старіння. Натомість ті, у кого день складався з частих переходів між активністю та відпочинком і не мав чіткої структури, демонстрували ознаки швидшого старіння організму.

Цікаво, що зв’язок був особливо помітним у жінок і білих учасників дослідження. При цьому враховувалися такі фактори, як вік, освіта та наявні проблеми зі здоров’ям.

Попри переконливі результати, дослідження має обмеження: воно є «знімком» у часі. Учасників не спостерігали протягом багатьох місяців або років, тому поки що неможливо точно сказати, що саме є причиною, а що — наслідком.

Як зазначив генетик Brion Maher, результати можуть навіть недооцінювати реальний зв’язок, адже найздоровіші літні люди частіше беруть участь у таких дослідженнях.

Попередні наукові роботи вже пов’язували порушення добових ритмів із підвищеним запаленням в організмі та навіть змінами в структурі мозку. Це ще раз підтверджує, що внутрішній «годинник» організму відіграє ключову роль у здоров’ї.

Наш організм працює відповідно до циркадних ритмів — природного 24-годинного циклу, який регулює сон, активність і відновлення. Коли цей цикл порушується, як це часто буває у нічних змін або хаотичного способу життя, ризики для здоров’я зростають.

Наступним кроком стане довготривале спостереження за людьми, щоб зрозуміти, чи справді зміни в режимі дня можуть впливати на швидкість старіння, або ж навпаки — старіння змінює наші звички.

Як зазначає дослідниця Liu, лише тривалі дослідження зможуть остаточно пояснити причинно-наслідковий зв’язок. Результати роботи опубліковані в журналіJAMA Network Openі додають ще один аргумент на користь стабільного, передбачуваного способу життя як фактора довготривалого здоров’я.