65-річчя Шевченківської премії: у Миколаєві презентували видання про лауреатів регіону

19:28, 20 травня, 2026

У Миколаєві 20 травня відбувся захід до 65-річчя заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка

Подія відбулась у Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці, повідомляє кореспондентка«МикВісті».

Цього року Україна відзначає 65-річчя від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка. Миколаївщина долучилася до відзначення ювілейної дати ще з березня. У закладах культури області відбулися культурно-мистецькі заходи, спрямовані на популяризацію творчої спадщини лауреатів премії.

У миколаївській бібліотеці презентували науково-документальне видання «Шевченківські лауреати Миколаївщини», автором якого єТарас Кремінь— український політик, професор НУК імені адмірала Макарова.

У книзі систематизовано архівні матеріали та сформовано перелік 25 лауреатів і 30 номінантів Національної премії імені Тараса Шевченка, пов’язаних із Миколаївщиною.

— Насправді цю книгу треба було написати давно, бо маючи таку величезну кількість Шевченківських лауреатів, талановитих у різних сферах суспільного життя, ми тільки зараз змогли зібрати той унікальний матеріал. Це не тільки матеріали з нашої області, а й архівні установи, музейні інституції, приватні архіви та міжнародна співпраця, — говоритьТарас Кремінь.

Він також згадав лауреатів Шевченківської премії 1984 року — Леоніда Вишеславського, Миколу Вінграновського та Олександра Сизоненка. Серед сучасних митців назвав Андрія Антонюка, Дмитра Кременя та Світлану Фоміних, які в період незалежності прославляли Миколаївщину за межами України.

— Зібрати цей матеріал — це подякувати цим видатним людям за розвиток і утвердження української духовності та культури. Це також розвінчати міф про закрите місто. Ми відкрите місто для міжнародної співпраці, але закрите для ворога. Саме тому Миколаїв демонструє свій опір і характер — і в 1991 році, коли проголосував за незалежну Україну, і в 2014 році, коли зупинив захоплення області, і у 2022 році, коли миколаївці стали на захист міста та області. Можу підтвердити, що книга «Шевченківські лауреати Миколаївщини» єдина такого роду на теренах України. Жодна з областей не має нічого подібного, принаймні цього року, — підсумувавТарас Кремінь.

Директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова розповіла, що головною метою заходу було розповісти про лауреатів премії — вихідців із Миколаївщини.

— Серед спікерів були представники театрів, музеїв, бібліотек, які розповідали про лауреатів у галузях літератури, музичного та образотворчого мистецтва. Долучився і Херсон. Я бачила реакцію присутніх і думаю, що захід вдався, — кажеВікторія Агаркова.

Крім того, вона зазначила, що спеціально до заходу підготували виставку плакатів, присвячених лауреатам Шевченківської премії — уродженцям із Миколаївщини. Над ними фахівці бібліотеки працювали декілька років. Після заходу плакати розмістять у галереї бібліотеки для відвідувачів. Також електронний формат плакатів передадуть публічним бібліотекам області.

Вона додала, що бібліотека оцифрувала всю спадщину Дмитра Кременя, Леоніда Вишеславського та Олександра Сизоненка. На сьогодні це вже 61 видання і понад 16 тисяч сторінок.

— Все, що ми маємо у своїх фондах, ми зберігаємо та популяризуємо. У структурі бібліотеки є унікальний музей книги, де зберігаються раритетні видання. І саме під час війни ми зрозуміли, наскільки важливо зберігати цю інформацію, тому активно її оцифровуємо. Також ми готуємо вебресурс «Лауреати Шевченківської премії від Миколаївщини», — додалаВікторія Агаркова.

До участі в арт-платформі долучилася депутатка Херсонської районної ради Віолетта Царькова. Вона наголосила на важливості культурної підтримки регіонів, що живуть в умовах постійної небезпеки.

—Я дуже сподіваюсь, що сьогодні на Миколаївщині й на Херсонщині вже підростають або формуються нові Шевченківські лауреати, яких ми, сподіваюсь, побачимо. А наше завдання органів влади, органів місцевого самоврядування — підтримувати й розвивати таланти. Це те, що ми з моєю колегою і робимо, —Віолетта Царькова.

Крім того, до заходу долучився заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Юрій Гранатуров.

— На жаль, зараз серед лауреатів Шевченківської премії живим залишається лише Віктор Семенюк. Він уже людина поважного віку й сьогодні не зміг бути присутнім. Але я впевнений, що і в Миколаївській, і в Херсонській областях є величезний потенціал у сфері культури, мистецтва та літератури. У нас уже немає значення національність у паспорті. Всі, хто живе в Україні, хто тут навчався і любив цю землю, об’єднані спільними цінностями. І Миколаїв сьогодні — це відкрите для світу місто, про яке знає весь світ, — сказавЮрій Гранатуров.

Нагадаємо, у Миколаєвіоцифрувалипонад 100 предметів для онлайн-колекції індустріальної спадщини півдня України.

Нагадаємо, що у Миколаєві 329 картин ХХ століття з фондів двох місцевих музеїв — художнього імені Василя Верещагіна таобласного краєзнавчого— тепер доступні у віртуальній галереї та двомовному друкованому каталозі. Це стало можливим завдяки культурному проєкту «Цифрова колекція музею», який триває вже 5 років.

Раніше «МикВісті»писали, що станом на 7 вересня, Миколаївський обласний краєзнавчий музей та художній музей імені Василя Верещагіна перевели у цифровий формат майже 700 експонатів.

Як відомо, з перших днів повномасштабної війни миколаївським музеям довелося рятувати експонати від обстрілів та ризику окупації. Тоді у безпечні місця були евакуйовані колекції трьох найбільших закладів: художнього музею імені Василя Верещагіна, обласного краєзнавчого та музею суднобудування і флоту. Детальніше про те, як це було читайте у статті«МикВісті»Евакуація експонатів та обстріли: Як миколаївські музеї переживають війну?

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст публікації відповідає виключно ГО «Миколаївський медіа хаб» та онлайн-медіа «МикВісті». Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.