Останніми роками спостерігається помітне зростання українського бізнесу в Сербії, що стало новим трендом серед підприємців. Цей процес викликаний не лише економічними факторами, а й прагненням знайти нові можливості для розвитку та стабільності в умовах глобальних змін. Сербія стала привабливим напрямком для українських інвесторів завдяки вигідним умовам ведення бізнесу, включаючи низькі податкові ставки та простоту реєстрації компаній. Крім того, країна має стратегічно вигідне географічне положення на пер
За роки повномасштабної війни українська бізнес-присутність у Сербії помітно посилилася. Нині в країні працює понад 480 компаній і підприємців із переважно українським капіталом.
Бізнес українців активно розвивається за кордоном. Про це повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж, посилаючись на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії, пише"Інтерфакс-Україна".
Дивіться такожПДВ для ФОПів може стати реальністю: влада заговорила про неприємні зміни для бізнесу
За актуальними даними, у Сербії зараз зареєстровані 161 компанія з українським капіталом та 320 українських підприємців.Загалом йдеться більш ніж про 480 бізнесів, які працюють у різних секторах економіки.
Найчастіше українці відкривають справу у сферах:
Для порівняння президент ТПП Сербії навів статистику за 2021 рік. До повномасштабного вторгнення у країні працювали 202 українські компанії та 117 підприємців.
Частина бізнесів припинила діяльність – за словами Чадежа, близько 40% довоєнних реєстрацій згодом були закриті. Водночас після 2022 року ринок побачив хвилю нових українських компаній і ФОПів.
За його словами, минулого року ситуація стала ще стабільнішою.
Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець,– наголосив Чадеж.
Президент ТПП Сербії звернув увагу, що українські підприємці поступово змінюють структуру своєї присутності на сербському ринку.
Якщо раніше помітну роль відігравала класична торгівля, то тепер дедалі більше бізнесів працює у інших сферах
Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком,– сказав Чадеж.
Йдеться про поступовий перехід від традиційних моделей підприємництва до сервісного та knowledge-based бізнесу.
Який прогноз?Експерти очікують, що українська бізнес-діаспора у Сербії й надалі зростатиме, особливо у цифрових галузях. На це можуть впливати подальша релокація спеціалістів, розвиток міжнародних сервісних компаній популярність віддаленої роботи.
Водночас довгострокові перспективи залежатимуть як від ситуації в Україні, так і від регуляторних умов ведення бізнесу в Сербії.
Українці за кордоном – економічно активні члени суспільства, які здебільшого інтегруються до місцевих економік. Приплив населення дозволяє країнам Європи розв'язувати проблеми нестачі робочих рук і старіння націй. Про це в коментарі24 Каналурозповів експерт з ринку праціВасиль Воскобойник.
Через війну до країн ЄС виїхали5 – 7 мільйонів жителів України. Найбільше осіло в Польщі, Німеччині та Чехії, де разом із мігрантами попередніх років українці інтегруються до місцевих ринків праці, наповнюють бюджети та пенсійні фонди. За словами експерта Василя Воскобойника, присутність українців у ЄС дає відчутний економічний ефект, адже серед них працевлаштовані:
Голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування
Українці – не тягар для Європи. Це надбання, за яке європейці готові конкурувати. Ми опинилися в унікальній ситуації, коли за українців за кордоном конкурують Україна, Польща, Чехія, Німеччина. З одного боку це викликає приємне здивування, а з іншого – розуміння, що перед нашою країною постає дуже суттєвий виклик.
Про внесок українців в економіки цих держав свідчать наступні цифри за підсумком 2024 року:
Щодо останньої експерт зазначає, що внесок українців у добробут Німеччини є також значним попри позірно нижчий відсоток, адже її економіка є найбільшою в Європі.
Проте українські підприємці не обмежуються лише польським ринком. Деякі компанії з уже впізнаваними брендами використовують Польщу як "трамплін" для масштабування в інших країнах Європи. За данимиReuters, про це стверджує й перший віцепрезидент Польсько-української торгової палати Даріуш Шимчиха.
Компанії спочатку розглядають Польщу як міст або трамплін до ринків Європейського Союзу,– зазначає він.
За такою стратегією працювали чимало відомих в Україні бізнесів, наприклад, мережа Lviv Croissants відкрила понад десять закладів у Польщі та продовжує розширення уЧехії. Aroma Kava також активно розвивається у Польщі, а виробник морозива Three Bears придбав польську компанію Nordis. Такі кейси демонструють, що стратегія багатьох українських компаній полягає у закріпленні на зрозумілому ринку з великою українською громадою, а вже потім – виході на ширший європейський простір.
Що ж до інших країн, то статистика там більш фрагментарна, однак тенденції помітні. Наприклад, у Чехії, як зазначаєPrague morning,у період з січня по червень минулого року українці відкрили майже 6,5 тисяч бізнесів. Це становить 14% від усіх нових реєстрацій за цей період. А от за весь час повномасштабного вторгнення, згідно з інформацієюProUkrainu, наші земляки зареєстрували понад 46 тисяч ФОПів, станом на кінець минулого року.
Окремої уваги заслуговуєНімеччина. За данимиEurostat, станом на кінець листопада минулого року у Німеччині перебували приблизно 1,24 мільйона громадян України зі статусом тимчасового захисту. Хоча детальна статистика щодо громадянства засновників компаній не публікується, торгово-промислова палатаDIHKфіксує незначне зростання кількості реєстрацій підприємницької діяльності у минулих роках порівняно з 2000-ми роками, але гіршу динаміку відносно ковідних часів. Та попри це, Німеччина приваблює масштабом внутрішнього ринку – понад 80 мільйонів споживачів, стабільною фінансовою системою та можливістю працювати на весь ЄС, хоча умови входу складніші, ніж у Польщі, через вищі податкові вимоги та складнішу систему адміністрування.
Ще один цікавий напрям –Естонія, яку часто називають цифровою бізнес-юрисдикцією. Завдяки програміe-Residencyпідприємці можуть дистанційно реєструвати компанії в межах ЄС і управляти ними онлайн, а податок на прибуток сплачується лише під час його розподілу. Це робить країну привабливою насамперед для ІТ-бізнесів, орієнтованих на міжнародний ринок, хоча через невеликий внутрішній попит більшість таких компаній одразу працюють на експорт.
Станом на травень цього року в Україні зареєстровано 21 967 ФОПів, власниками яких є іноземці, причому кожен п'ятий з них є росіянином.
Основними сферами діяльностііноземних підприємцівє роздрібна торгівля, складська діяльність, оптова торгівля, готельно-ресторанний бізнес та ІТ-сфера.