У справі, відомій як «Мідас», триває активне розслідування, яке виявило численні прогалини в системі оборонних закупівель. Нещодавно під час допитів колишнього директора Державного концерну «Укроборонпром» Юрія Жумаділова та екс-голови правління одного з підприємств Олександра Шевцова стало очевидним, що існуючі процедури закупівель потребують термінового перегляду. Під час свідчень обидва фігурянти зазначили про складнощі у виконанні контрактних зобов
Вечір. У затишній квартирі в елітному будинку на Грушевського, 9а, вечеряють впливові люди. За столом — бізнесмен Тимур Міндіч, міністр оборони Рустем Умєров та інші непублічні гості, чиї імена зараз вивчає НАБУ. Під дзвін келихів та легкі закуски вони обговорюють оборонний контракт на 200 мільйонів гривень.«Просто пусть прийомку подпишут, и всё. Но это тебе один звонок *бана в рот»— переконує міністра бізнесмен Міндіч, що зафіксовано на плівках детективами.
Цей діалог міг би стати епілогом до чергової успішної оборудки. Але історія пішла зовсім іншим сценарієм.
Коротконагадаємохронологію інциденту, який уже став предметом розслідування ТСК та НАБУ.
На початку 2025 року бізнесмени Тимур Міндіч та Василь Веселий (ТОВ «Мілікон») отримують кулуарні запевнення на найвищому рівні, що вони можуть претендувати на «свою квоту» у постачанні бронежилетів для Збройних Сил України.
Ділки оперативно привозять партію засобів захисту на суму близько 5–7 мільйонів доларів. Міноборони спочатку планувало підписати акти, але в закупівлях спалахує скандал. Низова ланка контролерів відмовляється приймати товар.
Розуміючи, що мільйони зависли, Міндіч і Веселий двічі намагаються провести ці бронежилети через різні підконтрольні фірми. Одна з них, як з’ясувала ТСК, була перекуплена всього за дві доби до тендеру.
Як згодом на ТСК пояснив генерал Шевцов, площа керамічних плит категорично не відповідала технічним умовам. А коли нову партію відправили на балістичні випробування, плити не витримали відстріл.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради під головуванням Ярослава Желєзнякаоприлюдниладеталі ймовірної схеми навколо закупівлі бронежилетів для ЗСУ на 1,6 млрд грн. У центрі — компанія «Мілікон.ua», посередник без профільного досвіду, який отримав доступ до тендеру завдяки спеціальній правці в умовах закупівлі. Саме ця «зірочка» дозволила враховувати не досвід учасника, а досвід іноземного виробника, документи якого використала фірма.
Під час засідання ТСК депутати прямо поставили питання представникам ДОТ: чи не були умови тендеру спеціально переписані під конкретну компанію. Адже «Мілікон» мав статутний капітал лише 160 тисяч гривень, а сама фірма, як з’ясувалося, була пов’язана зі структурами, які раніше вже намагалися зайти на цей тендер через іншу компанію — «Фортеця захисту».
Попри заявлене ізраїльське походження бронежилетів, на випробуваннях спливли зовсім інші деталі: частина плит виявилася китайською продукцією, яка не витримувала постріли.
Окремий резонанс викликали «плівки Міндіча», які озвучили на засіданні комісії. Із розмов випливало, що фігуранти схеми чудово знали про проблеми з бронежилетами ще до остаточного провалу поставок.
«Прикинь, як би ми облажалися на 40 000 бронежилетів... Добре, що дали тільки 10 000», — йдеться в одній із розшифровок.
Попри це, учасники перемовин продовжували обговорювати мільйонні «внески» та контакти всередині Міноборони.
Після скандалу контракт із «Міліконом» розірвали та нарахували компанії понад 97 млн грн штрафу. Але в ТСК прямо заявили: шансів реально стягнути ці гроші майже немає.
При цьому головне питання залишається відкритим — де зараз тисячі бракованих бронежилетів, які завезли в Україну, але так і не повернули назад. Як наголосили депутати, ціна цієї історії — не лише сотні мільйонів гривень, а й пів року затримки з постачанням захисту для військових під час війни.
«Тобто вони привезли не нове. Все це... Посередник сказав: “Ми будемо розбиратися з поставщиками”», — генерал Микола Шевцов на засіданні ТСК фактично підтвердив: у центрі оборонного скандалу опинилася фірма-посередник, яка, за його словами, «навіть ніякого відношення до речового майна не мала і не розуміла, що робить».
Під час допиту ексзаступник міністра оборони визнав, що ще у травні 2025 року йому доповіли про серйозні проблеми з партією бронежилетів на 200 мільйонів гривень. За словами Шевцова, керамічний захист не відповідав технічним вимогам, а сам товар не можна було допускати у війська.
«Ми не маємо жодного права приймати такий товар», — заявив він.
Але паралельно міністр Рустем Умєров, як випливає зі стенограми, наполягав «розібратися» із ситуацією через чутливість відносин з «ізраїльтянами». Ще більш показовим став момент, коли Гончаренко зачитав перехоплену розмову між Умєровим та Шевцовим. Міністр телефонує зранку, питає про бронежилети, а у відповідь чує:«Вони привезли лажу».
За словами Шевцова, перша партія повністю провалила технічні вимоги. Після переробки нові плити також не пройшли балістичні випробування.
При цьому в Міноборони, схоже, до останнього намагалися втримати контракт живим. Шевцов розповів, що постачальникам дали шанс замінити всі 10 тисяч бронежилетів та повторно пройти випробування.
«Я погодився, але попередив, що претензійно-позовна робота та нарахування штрафів ідуть своїм правовим чередом», — пояснив він.
Однак навіть після цього нові зразки, за його словами, провалили балістику, і контракт довелося розривати.
Найбільше тривожить ситуація довкола самого тендеру. Шевцов прямо визнав, що фірма «Мілікон», яка отримала багатомільйонне замовлення, виявилася звичайним посередником. А про те, що компанію переписали на нових власників буквально за два дні до тендеру, профільний заступник міністра дізнався вже після того, як скандал вибухнув у публічному просторі.
«На той момент це було мені невідомо», — сказав він депутатам.
Окремо генерал намагався дистанціюватися від будь-яких внутрішніх домовленостей. Він засвідчив, що ніколи не бачив Тимура Міндіча, не бував у квартирі на Грушевського, де, за словами інших свідків, проходили неформальні вечері з Умєровим, і взагалі дізнався про зв’язок Міндіча з бронежилетами лише після публікації «плівок НАБУ».
«Я свідомо не йшов на неформальні контакти, тому лобісти мене оминали», — запевнив Шевцов комісію.
У підсумку сотні мільйонів гривень на оборону проходили через фірму без профільного досвіду, а бракований товар двічі намагалися довести до прийомки вже після виявлених проблем.
Саме ця фраза, озвучена на плівках у розмові Тимура Міндіча з Рустемом Умєровим, стала основою допиту керівника ДОТ Арсена Жумаділова на засіданні ТСК. За його словами, мова йшла про партію ізраїльських бронежилетів на понад 200 мільйонів гривень, які спочатку не пройшли прийомку через невідповідність розмірам, а після «переробки» — провалили балістичні випробування.
Особливий резонанс викликали кулуарні спроби «вирішити питання». Жумаділов підтвердив, що навесні 2025 року міністр оборони Рустем Умєров особисто привіз його на закриту вечерю у приватну квартиру, де за столом уже чекав Тимур Міндіч та ізраїльський співрозмовник. Саме там, за словами керівника ДОТ, Міндіч напряму цікавився долею контракту на проблемні бронежилети: «У нас є контракт на ці ізраїльські бронежилети, ми в нього вклалися, що там по ньому буде?»
«Мені байдуже, хто і де ставить такі питання, моя відповідь завжди однакова: якщо пройдуть прийомку — товар приймемо і заплатимо, якщо ні — закриємо контракт», — пояснив Жумаділов.
Арсен Жумаділов також роз’яснив: наприкінці 2023 року ситуація із забезпеченням ЗСУ була критичною — потреби покривалися лише на 20%. Щоб збити монопольні ціни та розширити ринок, ДОТ залучив іноземних постачальників. Завдяки цьому у 2025 році середню вартість одного бронежилета вдалося знизити з 27 000 до 21 000 гривень.
https://cdn-cabinet.ua.news/uploads/images/kristina/20.mp4
У квітні компанія привезла перші 5 000 бронежилетів. Вони витримали обстріл у лабораторії, але ДОТ не прийняв їх через порушення габаритних розмірів плити, які не відповідали українським стандартам. Постачальник забрав партію нібито на переробку.
У серпні компанія повернула жилети. Габарити цього разу були правильними, але під час балістичних випробувань плити провалили відстріл і пробивалися кулями калібру 7.62 мм. Фактично, під виглядом виправленої першої партії постачальники намагалися здати армії вже інші матеріали. Після цього контракт на 200 мільйонів гривень було остаточно розірвано без виплати бюджетних коштів. Жумаділов визнав:
«Вдруге підсунули вже зовсім інші плити, які не витримали відстріл».
Попри це, на плівках Міндіча звучить фраза:«Просто пусть прийомку подпишут, и всё».
Голова ТСК Олексій Гончаренко зачитав ще один фрагмент записів, де Тимур Міндіч вимагає від Рустема Умєрова «однієї команди», щоб профільні служби просто підписали акти приймання товару. На запитання депутатів, хто саме мав стати виконавцем цієї команди в обхід ДОТ, Жумаділов назвав ім’я керівника Центрального управління контролю якості Міністерства оборони Лещенка.
Схема з «ізраїльськими» бронежилетами зупинилася не через політичне рішення, а завдяки позиції експертів, контролерів якості та балістичної лабораторії. Постачальники двічі намагалися здати товар: спочатку партію завернули через невідповідність габаритів плит, а після повторної поставки нові зразки не витримали балістичних випробувань. У результаті контракт розірвали без виплати бюджетних коштів — передплати за договором не було.
Однак питання про подальшу долю партії бракованих бронежилетів досі залишається відкритим. За даними, озвученими на ТСК, товар не повернули виробнику, а інформації про його офіційне зберігання також немає. А якщо брак просто перепакували за новими документами і збули іншому силовому відомству в обхід Міноборони?
Читай нас уTelegramтаSends