Європейський Союз розпочав новий етап обговорення можливих санкцій проти патріарха Кирила, а також низки російських посадовців. Ці заходи стали предметом дискусії після того, як раніше їх блокувала Угорщина, що викликало неоднозначні реакції серед країн-членів ЄС. Патріарх Кирило відомий своєю підтримкою агресивної політики Кремля та виправданням військової кампанії Росії в Україні через релігійні наративи. Його позиція стала причиною критики з боку багатьох західних урядів
Посли країн Європейського Союзу цього тижня планують обговорити можливість запровадження санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила, а також інших російських посадовців, чиї кандидатури раніше блокувалися Угорщиною.
Про цеповідомляєEuronews.
За даними видання, перше обговорення відповідної ініціативи має відбутися у п’ятницю, 22 травня. Очікується, що надалі пропозицію можуть винести на розгляд Ради ЄС із закордонних справ 15 червня.
Спроби включити патріарха Кирила до санкційного списку ЄС розпочалися ще у 2022 році. Тоді його звинувачували у підтримці повномасштабного вторгнення Росії в Україну та поширенні пропаганди. Однак ініціативу тоді заблокував уряд Віктора Орбана, аргументуючи це питанням «релігійної свободи».
Крім того, серед осіб, яких раніше виключали з санкційних списків за наполяганням Будапешта, фігурують міністр спорту РФ Михайло Дегтярьов та олігарх В’ячеслав Кантор. Наразі в ЄС розглядають можливість повторного внесення їх до обмежувальних списків.
У Євросоюзі також розраховують на зміну позиції Угорщини після політичних змін у країні. Представники нового угорського політичного керівництва заявляють про готовність не блокувати ініціативи ЄС щодо посилення тиску на Росію.
Паралельно ЄС працює над розширенням санкцій проти так званого «тіньового флоту», який використовується Росією для обходу обмежень на експорт нафти.
Очікується, що 21-й пакет санкцій буде представлений у червні, а його остаточне ухвалення може відбутися до 15 липня.