У Києві відбулася акція на підтримку захисників Маріуполя, яка стала знаковою подією у контексті чотирирічної боротьби за звільнення українських військових, що потрапили в полон під час бойових дій. Учасники заходу зібралися біля Офісу президента України, щоб висловити свою солідарність із героями та їхніми родинами. Вони тримали плакати із закликами про допомогу і нагадували суспільству про важливість питання звільнення українських воїнів. Акція привернула увагу не лише небайдуж
У центрі Києва родичі, близькі та небайдужі громадяни провели акцію з вимогою активізувати визволення українських військових, які четвертий рік перебувають у російському поллоні. Десятки учасників із різних регіонів України зібралися на площі Івана Франка, після чого пройшли маршем до будівлі Кабінету міністрів і завершили захід на Майдані Незалежності.
Про це повідомив фотокореспондентZN.UAВасиль Артюшенко.
Головною метою заходу є нагадування владі та суспільству про бійців Маріупольського гарнізону, які досі залишаються в РФ. Йдеться про представників різних відомств: військовослужбовців бригади «Азов», морських піхотинців, службовців Національної гвардії, прикордонників та поліцейських.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Мітингувальники тримали символіку «Азову», транспаранти та фотографії своїх родичів. За словами присутніх, перебування у статусі військовополонених упродовж чотирьох років є неприпустимим, тому вони вимагають чітких дій від керівництва держави.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Під будівлею Кабінету міністрів учасники акції висловлювали свій протест через затягування процесу повернення військових. Заінформацієюжурналістів «Суспільного», ніхто з представників Кабміну чи інших урядовців до мітингувальників не вийшов.
«Чотири роки полону — це знущання», — скандували люди під Будинком уряду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬМузейний кластер замість «Азовсталі»: як окупанти стирають історію Маріуполя
У своїх офіційних зверненнях організатори та родичі окремо згадали протеракт в Оленівській колонії, де загинули українські воїни, а також про нелегітимні судові вироки, які Російська Федерація виносить полоненим захисникам.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Процес репатріації військовослужбовців полку «Азов» є найскладнішим етапом перемовин. Російська сторона офіційно визнала цей підрозділ Нацгвардії«терористичною організацією», що використовується як привід для фабрикування кримінальних справ та оголошення тривалих термінів ув'язнення. Значна частина гарнізону, яка вийшла з території заводу «Азовсталь» у травні 2022 року під міжнародні гарантії подальшого обміну, досі перебуває під вартою в РФ.
Василь Артюшенко, ZN.UA
Водночас робота з повернення громадян триває. Зокрема, 15 травня відбувся перший етап взаємного звільнення полоненихза формулою «1000 на 1000», який пройшов за посередництва США. У межах цієї операції в Україну повернулися 205 військових (представники рядового, сержантського та офіцерського складу), які утримувалися Росією з 2022 року.
За даними Уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини Дмитра Лубінця, серед звільнених 15 травня осіб був один військовий, якого раніше засудив російський суд, але згодом його помилували. Окрім того, останнім взаємозвільненнямвдалося повернути 19 бійців «Азову»та 10 прикордонників Донецького загону, які безпосередньо захищали Маріуполь.