Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, яке стосується обігу чеків та їх законності як розрахункових документів. У своєму рішенні суд зазначив, що чек без QR-коду та інших обов’язкових реквізитів не може вважатися дійсним розрахунковим документом. Це означає, що споживачі не можуть використовувати такі чеки для підтвердження своїх покупок або у випадках повернення товару. Суд підкреслив значущість дотримання вимог чинного законодавства щодо оформлення розрахункових документів. Від
Якщо у фіскальному чеку відсутні обов’язкові реквізити, такий документ може втратити статус розрахункового. У такому разі проведення розрахункової операції з видачею чека невстановленої форми та змісту вважається порушенням вимог Закону про РРО і є підставою для застосування фінансових санкцій.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом компанії до ГУ ДПС у Львівській області.
Обставини справи №380/20009/23
Податкова служба провела фактичні перевірки п’яти автозаправних комплексів у Львівській області. За результатами перевірок ДПС встановила, що під час розрахункових операцій через РРО покупцям видавалися чеки без частини обов’язкових реквізитів, передбачених Положенням №13 Мінфіну.
Йшлося, зокрема, про відсутність у чеках реквізитів платіжного термінала та еквайра, даних платіжної системи й коду авторизації, QR-коду, а також про неправильне відображення ставки ПДВ.
На підставі актів перевірок податкова винесла низку податкових повідомлень-рішень із фінансовими санкціями на мільйони гривень.
Позивач стверджував, що всі операції фактично проводилися через РРО, а чеки видавалися покупцям. На думку компанії, йшлося лише про технічні недоліки, спричинені збоями програмного забезпечення через блекаути та перебої з електроенергією. Також позивач посилався на листи сервісної компанії та банку-еквайра.
Як справу розглядали суди
Спочатку суд першої інстанції та апеляційний суд стали на бік компанії. Вони виходили з того, що відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону про РРО настає саме за невидачу чека взагалі, а не за видачу документа з окремими недоліками.
Однак у березні 2025 року Верховний Суд скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд. Тоді КАС ВС уже звернув увагу, що слід розрізняти недолік реквізиту та повну відсутність обов’язкового реквізиту. Якщо обов’язковий реквізит відсутній узагалі, документ не може вважатися розрахунковим.
Після нового розгляду апеляційний суд підтримав позицію податкової служби та відмовив у задоволенні позову. Саме це рішення Верховний Суд залишив у силі постановою від 9 квітня 2026 року.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний адміністративний суд наголосив, що Закон №265/95-ВР покладає на бізнес обов’язок не лише проводити операції через РРО та на повну суму покупки, а й видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми та змісту.
Суд окремо підкреслив: розрахунковим документом може вважатися лише той чек, який відповідає вимогам Положення №13 щодо форми та змісту. Якщо у документі відсутній хоча б один із обов’язкових реквізитів, такий документ «не прийматиметься як розрахунковий».
Водночас Верховний Суд звернув увагу на необхідність розмежовувати незначний недолік реквізиту та повну відсутність обов’язкового реквізиту. У першому випадку не можна автоматично стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, тоді як у другому — такий чек не відповідає вимогам законодавства.
Таким чином, проведення розрахункової операції з видачею чека без обов’язкових реквізитів свідчить про відсутність розрахункового документа встановленої форми та змісту, що утворює склад правопорушення, передбачений пунктом 1 статті 17 Закону про РРО.
Позиція щодо «технічних збоїв»
Верховний Суд не прийняв аргументи компанії про блекаути, проблеми із синхронізацією POS-терміналів та помилки програмного забезпечення.
Суд зазначив, що листи сервісної компанії та банку не підтверджують відсутність можливості належного формування чеків і не спростовують факту відсутності обов’язкових реквізитів у розрахункових документах.
Крім того, ВС погодився з висновком апеляційного суду, що неналежне виконання договорів сервісного обслуговування або еквайрингу не звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО.
Дані СОД РРО як доказ
Окремо Верховний Суд підтвердив допустимість використання податковою службою інформації із Системи обліку даних РРО (СОД РРО).
Суд зазначив, що СОД РРО містить електронні копії чеків та інформацію про проведені операції, а тому такі дані можуть використовуватися контролюючим органом як податкова інформація під час фактичних перевірок та бути самостійною підставою для висновків про порушення.
Фактично Верховний Суд продовжив формувати практику, за якою відсутність обов’язкових реквізитів у фіскальному чеку оцінюється не як формальний технічний недолік, а як порушення обов’язку щодо видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту.
У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.