Внаслідок нещодавніх атак дронів на нафтову інфраструктуру Російської Федерації, видобуток нафти в країні скоротився на 16%. Ці удари стали частиною зростаючого тиску з боку України, яка прагне завдати шкоди економічним можливостям агресора. За оцінками аналітиків, такі втрати можуть суттєво вплинути на фінансову стабільність РФ та її здатність підтримувати військові операції. Згідно з інформацією джерел у галузі, найбільше постраждали регіони, що традиційно
Як повідомляєХВИЛЯ: Атаки українських дронів на російську нафтову інфраструктуру завдають значної шкоди, зокрема через удари по насосним станціям нафтопроводів, що впливає на видобуток нафти. Про це заявив аналітик нафтогазової галузі Михайло Крутіхін у інтерв'ю каналу BILD на русском. Розмова відбулася після атаки безпілотників на Московський НПЗ Газпромнафти в Капотні, де влучили біля прохідної заводу. Московський НПЗ отримує паливо з Рязанського, Кстовського, Ярославського заводів і з Киришинафтооргсинтезу.
Серед найбільш значущих наслідків ударів Крутіхін зазначає, що вони мають серйозний ефект на роботу магістральних нафтопроводів із Західного Сибіру. У Ханти-Мансійському автономному окрузі, де видобувається 42% усієї російської нафти, за останні тижні були атаковані лінійні насосні станції біля Пермі, а також в Башкортостані. Після ударів станції працюють не на проектній потужності, що змушує нафтовидобувні компанії в Югрі закривати свердловини. Як мінімум одна компанія законсервувала 400 свердловин.
За підрахунками Reuters, видобуток російської нафти скоротився на 16%. З початку року виробництво нафтопродуктів у Росії скоротилося на 10%, у той час як торік падіння виробництва склало 1,6%. В деяких регіонах фіксується дефіцит бензину А-95, а навколо Москви прокладено нафтопродуктове кільце, трубопровідну систему, яка може стати критично важливою. Крутіхін зазначає, що якщо з ладу буде виведене це кільце, це призведе до дефіциту не лише пального, а й авіаційного пального, необхідного для роботи аеропортів.
Також Крутіхін підкреслює, що атаки на нафтову інфраструктуру становлять загрозу паливної кризи в Москві, особливо з урахуванням того, що з 1 травня Транснафта припинила приймати нафту з Казахстану. Раніше казахстанська нафта йшла через Дружбу в німецький Шведт, становлячи 17% завантаження заводу. Через простої НПЗ усі труби заповнені російською нафтою.
Атаки на російські об'єкти, на думку Крутіхіна, не мають суттєвого впливу на світові ціни на нафту. Ринок реагує на заяви Дональда Трампа щодо Ірану. Водночас, зупинка Рязанського заводу через серйозні пошкодження та удари по заводах у Киришах і Кстові (Лукойл) свідчать про посилення негативного впливу на російську нафтову інфраструктуру.
Ці події підкреслюють вразливість російської нафтової інфраструктури в умовах російсько-українського конфлікту. Ситуація може мати довготривалі наслідки для економічної стабільності Росії, оскільки скорочення видобутку нафти може призвести до дефіциту пального в критичних регіонах, зокрема в Москві. Подібна динаміка підвищує важливість моніторингу ситуації на ринку нафтопродуктів, адже вона може вплинути на глобальні енергетичні ціни та постачання.
Водночас, незважаючи на зменшення видобутку,російські доходи від нафтипродовжують демонструвати вражаючі показники. Це викликано підвищенням цін на нафту на світових ринках, що може компенсувати втрати від атак на інфраструктуру. Чи зможе Росія утримати свої позиції в умовах зростаючих загроз для енергетичного сектору?