За результатами нещодавно проведених перевірок, три з дванадцяти досліджених мереж автозаправних станцій в Україні реалізували дизельне паливо, що не відповідало державним стандартам (ДСТУ). Ці дані стали відомими завдяки моніторингу якості пального, який здійснює Державна служба України з безпеки на транспорті спільно з іншими контролюючими органами. Перевірка охопила різні регіони країни та включала аналіз проб пального на предмет відповідності встановленим нормам. Виявлено, що у деяких випад
Після помітного зростання вартості дизельного пального експерти перевірили, чи не збільшилася кількість неякісного продукту на українських АЗС. Результати показали неоднорідну ситуацію: частина операторів має суттєвий запас якості, тоді як окремі зразки не відповідали вимогам чинного стандарту.
Фахівці Інституту споживчих експертиздослідилидизельне пальне у 12 мережах із різних регіонів України. До перевірки потрапили великі та середні оператори WOG, UKRNAFTA, KLO, ОККО, BVS, БРСМ-НАФТА, VST, MARSHALL, а також популярні регіональні мережі АВТОТРАНС, БАРС, MANGO і ДИЗЕЛЬ-ДИСКОНТ.
Зразки відбирали безпосередньо на автозаправних станціях, після чого їх передали до сертифікованої лабораторії. Там пальне перевірили за основними показниками, які впливають на безпеку, роботу двигуна та екологію:
Усі ці параметри мають відповідати ДСТУ. Порушення нормативів може негативно впливати як на автомобіль, так і на якість повітря.
За підсумками лабораторного аналізу експерти встановили:
Для зручності результати поділили на три групи: зелену, синю та червону. До зеленої увійшли мережі з якісним пальним і запасом міцності. До синьої — АЗС, де порушень не виявили, але показники були близькими до межі нормативу. До червоної групи потрапили оператори, у зразках яких зафіксували невідповідність стандартам.
До зеленої групи увійшли 4 мережі з 12 перевірених: WOG, UKRNAFTA, KLO та ОККО. Їхнє дизельне пальне відповідало нормам і мало добрі лабораторні показники.
Особливу увагу експерти приділили вмісту сірки. Цей показник є одним із ключових маркерів якості, адже якісне очищення дизпального від сірки можливе лише в заводських умовах.
За стандартами, які відповідають рівню Євро 5, уміст сірки в дизельному пальному не має перевищувати 10 мг/кг. Найкращі результати показали:
Такі значення свідчать про високий рівень очищення пального. Найвищу температуру спалаху серед перевірених зразків у цій групі показало пальне KLO — 71°С. У WOG цей показник становив 63°С, що також вище мінімальної вимоги ДСТУ.
До синьої групи потрапили BVS, АВТОТРАНС, VST, БАРС та ДИЗЕЛЬ-ДИСКОНТ. У цих мережах дизельне пальне відповідало чинним нормам, однак частина параметрів була близькою до граничних значень.
Найбільшу увагу привернув вміст сірки. У зразках цієї групи він перебував на верхній межі допустимого рівня — від 9 до 10 мг/кг. Тобто формально пальне відповідало стандарту, але суттєвого запасу якості не мало.
До червоної групи експерти віднесли БРСМ-НАФТА, MARSHALL та MANGO. У цих зразках були зафіксовані порушення за вмістом сірки та температурою спалаху.
У дизельному пальному БРСМ-НАФТА вміст сірки становив 67 мг/кг при нормі не більше 10 мг/кг. У зразку MARSHALL показник був ще вищим — 85 мг/кг. У MANGO також зафіксували перевищення — 23 мг/кг.
Проблеми виявили і з температурою спалаху. За ДСТУ вона має бути не нижчою за 55°С. Водночас результати червоної групи були такими:
Низька температура спалаху може свідчити про наявність сторонніх домішок у пальному. Для сучасних дизельних автомобілів це особливо ризиковано, адже паливна система, форсунки, сажовий фільтр і каталізатор чутливі до якості дизеля.
(норматив – не нижче 55, °С)
Головний висновок дослідження полягає в тому, що висока ціна на стелі АЗС не завжди гарантує якість пального у баку. Частина операторів справді продає дизель із хорошим запасом за основними параметрами, однак приблизно кожна п’ята перевірена мережа мала пальне, яке не відповідало вимогам стандарту.
Для власників сучасних дизельних авто це може бути критично. Використання неякісного пального здатне призвести до проблем із паливною системою, сажовим фільтром, каталізатором та іншими дорогими вузлами.
Тому водіям варто звертати увагу не лише на ціну, а й на репутацію мережі, документи про походження пального та результати незалежних лабораторних перевірок.