Військові РФ створюють "коридори для дронів" через українські "зони смерті" - Forbes

Російська армія почала застосовувати нову тактику для просування через українські "зони смерті", які активно контролюютьсябезпілотниками ЗСУ. Про це повідомляєForbes.

Як зазначає видання, за останній рік наступ російських військ значно сповільнився через ефективність українських дронів, які створюють так звані kill-зони — ділянки фронту, що перебувають під постійним спостереженням і вогневим контролем безпілотників.

У відповідь російські сили почали формувати так звані "коридори для дронів". Йдеться про спеціальні маршрути в спірних районах фронту, де російські БПЛА працюють настільки щільно, що здатні забезпечувати контроль над локальним повітряним простором.

За даними Forbes, основна мета такої тактики — перетворити ці повітряні коридори на безпечні маршрути для просування піхоти та техніки через небезпечні ділянки фронту з мінімальними втратами.

Особливо активно подібні зони використовуються в районах Костянтинівки та Часового Яру, де українські дрони цілодобово відстежують переміщення російських підрозділів і координують удари артилерії та безпілотників.

Ефективність українських kill-зон змусила російську армію відмовитися від масштабних бронетанкових атак. Натомість у сірі зони відправляються невеликі мобільні групи по три-п'ять військовослужбовців, переважно операторів БПЛА.

Такі групи швидко займають укриті позиції, створюючи передові пункти запуску та керування дронами. Згодом мережа подібних точок формує єдину систему "дронових коридорів", яка дозволяє російським військам підтримувати наступ і посилювати контроль над окремими ділянками фронту.

Як зазначається в матеріалі, ці позиції допомагають виявляти українські розрахунки дронів і артилерії, перехоплювати безпілотники ЗСУ в повітрі, а також наносити удари по українських силах, які намагаються стримувати просування російських підрозділів.

Як пише Forbes, Росія нещодавно створила коридори для безпілотників у Костянтинівці в рамках своїх зусиль із захоплення міста. За даними Інституту вивчення війни, російські війська проводять операції з проникнення, перекидаючи численні невеликі групи операторів безпілотників у західну частину міста. Ці передові пости, розкидані по західній частині Костянтинівки, утворюють серію коридорів для безпілотників, призначених для підтримки більш масштабних наступальних операцій.

Водночас така тактика поки що не привела до істотних оперативних успіхів. Як пише Forbes, існує кілька факторів, що впливають на нездатність Росії використовувати ці коридори.

Одне з ключових питань – це загальна картина на полі бою, де Україна стратегічно здійснює контратаки для зриву російських операцій. Ці атаки змушують російських командирів відволікати сили від наступальних операцій для захисту вразливих позицій і підтримки шляхів проникнення.

Інший ключовий фактор – ресурси. Хоча Росія має перевагу в живій силі та техніці в регіоні, Україна має перевагу в безпілотниках. Російським передовим групам безпілотників потрібне постійне поповнення запасів дронів і батарей, і ці місії з постачання є легкою мішенню для українських ударів. Тому російські групи безпілотників обмежені в кількості дронів, які вони використовують, порівняно з українськими оборонними позиціями, які, як правило, мають великі запаси та стабільніше постачання.

Окрім переваги в кількості дронів, Україна також має перевагу в їхній якості. В результаті українські безпілотники продовжують оскаржувати повітряний простір над цими коридорами, обмежуючи можливості Росії щодо повного придушення української оборони під час наступів.

Незважаючи на те, що такі безпілотні коридори не приносять Росії оперативної вигоди, вони залишаються найбільш ефективним способом проникнення в українські зони ураження.

Однак навіть якщо російським військам вдасться прорватися через ці зони, вони все одно зіткнуться з багаторівневими смугами перешкод та оборонними укріпленнями України. Для прориву цих позицій знадобиться бронетехніка та інженерні засоби, а це, у свою чергу, вимагатиме більших і безпечніших коридорів для безпілотників. Це стане ще складніше, оскільки українські війська продовжують часто проводити контратаки, спрямовані на зрив великих російських маневрів.

Військовий експертОлег Ждановзаявляв, що Росія останнім часом активізувала атаки по Україні із застосуванням керованих безпілотників.

За його словами, такі дрони можуть тривалий час кружляти над населеними пунктами, створюючи постійну загрозу для цивільних.

"Загроза полягає в тому, що оператор бачить те, що бачить дрон. Вони (росіяни, - ред.) використовують ці дрони для ураження рухомих цілей", - підкреслив експерт.

Україна запустила нову модель ведення війни: дроново-штурмові підрозділи, які об'єднують піхоту та безпілотні системи в єдину бойову мережу. Про це повідомили в Міноборони.

Нагадаємо,Главредписав, що в Україні вжезастосовуються дрони-перехоплювачі, здатні збивати реактивні безпілотники типу "Шахед". Про це повідомив заступник глави ОП Павло Паліса. Він зазначив, що результативність таких систем залежить від низки факторів — зокрема, від типу дрона, рівня підготовки операторів та погодних умов.

Раніше військовий експерт Владислав Селезньов повідомляв, щоРосія здатна за добу виготовляти не більше 180 дронів, серед яких і ударні дрони "Шахед" та безпілотники-обманки.

Forbes — американський діловий журнал, заснований у 1917 році, з 2014 року належить гонконгській інвестиційній групі Integrated Whale Media Investments, повідомляєВікіпедія.

Forbes.com є частиною Forbes Digital, підрозділу Forbes Media LLC. До холдингу Forbes також входить частина RealClearPolitics. Разом ці сайти охоплюють понад 27 мільйонів унікальних відвідувачів щомісяця. Сайт Forbes.com працює під гаслом "Домашня сторінка для світових бізнес-лідерів" і в 2006 році був визнаний найвідвідуванішим бізнес-сайтом у світі.

Forbes.com використовує "модель передплатників", в якій широка мережа "передплатників" пише та публікує статті безпосередньо на сайті.

У 2020 році Forbes отримав нагороду Webby People's Voice Award у номінації "Бізнес-блог/сайт".

Наші стандарти:Редакційна політика сайту Главред