Міністерство цифрової трансформації України спільно з компанією Google працює над створенням гібридних мовних моделей та штучного інтелекту для платформи Дія.AI. Цей проект, який планується реалізувати до 2026 року, має на меті вдосконалити електронні послуги в Україні та підвищити їх доступність для громадян. Головною метою ініціативи є інтеграція новітніх технологій у державні сервіси, що дозволить значно поліпшити якість обслуговування населення. Зокрема, мова йде про
Команда Міністерства цифрової трансформації Українипровеластратегічну зустріч із представницею Google в Україні. Головна мета — масштабування національного ШІ-асистента Дія.AI, розрахунок серверних потужностей для пікових навантажень та створення законодавчого фундаменту для розвитку штучного інтелекту в Україні у 2026 році.
Перехід України на гібридну інфраструктуру для власних LLM (великих мовних моделей) і залучення спеціальних ШІ-процесорів є високим рівнем глибокої інженерії, тож партнери зафіксували 5 стратегічних напрямів спільної роботи.
На етапі старту та закритих тестів Дія.AI функціонує завдяки безкоштовним грантовим хмарним кредитам від Google. Проте перед масовим всеукраїнським релізом Мінцифра вже розраховує необхідну архітектуру серверів, щоб система витримувала мільйони одночасних запитів від громадян без затримок. З Google ведуться переговори про спецвимоги та розширення лімітів.
“Google активно підтримує прагнення України створити саме гібридну інфраструктуру”.
Для забезпечення максимальної швидкості та конфіденційності даних Україна відходить від виключно зовнішніх хмар. Наразі тестується гібридна інфраструктура:
Локальний контур: Частину навантаження перенесуть на власні українські сервери, оснащені спеціальними процесорами для прискорення ШІ-завдань (NPU/GPU).
Хмарний контур: Інша частина завдань оброблятиметься на потужностях Google Cloud. Результати технічних тестів визначать фінальний баланс розподілу даних.
Спеціальна робоча група у Верховній Раді вже адаптує європейське законодавство під українські реалії. За основу взято європейський Закон про штучний інтелект (AI Act), а також закони про цифрові послуги (DSA) та ринки (DMA). Проте Мінцифра зазначає: сліпого копіювання іноземних норм не буде. Україна фокусується на гнучкій взаємодії з розробниками, як це рекомендує Єврокомісія.
“Наша мета — врахувати євроінтеграційні зобов’язання та AI Act і паралельно будувати власну інституційну спроможність”.
Навчання мовних моделей вимагає аналізу гігантських масивів українських текстів та кодів. Наразі законодавство України не має чітких правил щодо Text and Data Mining (TDM). Щоб захистити авторів контенту і водночас дати розробникам інновацій прозорі правила гри, Мінцифра готує точкові зміни до Цивільного кодексу.
Національна стратегія розвитку штучного інтелекту отримає чіткий покроковий план із прорахованим бюджетом та розписаними потребами ІТ-інфраструктури на кілька років уперед. Це дозволить залучати під конкретні технічні етапи державні, донорські та приватні інвестиції.
Для HiTech Expert ми робимо важливий акцент: рішення Мінцифри розгортати гібридну інфраструктуру для LLM — це єдино правильний крок з погляду національної безпеки та кіберстійкості у 2026 році. Перенесення критичних обчислень на власні сервери зі спеціальними ШІ-прискорювачами всередині країни знижує залежність від зовнішніх каналів зв’язку. Водночас це створює колосальний попит на вітчизняні комерційні дата-центри та швидкісні оптичні магістралі (на кшталт 93,5 тис. км оптики від Укртелекому), які здатні забезпечити миттєву синхронізацію локальних серверів із хмароюGoogle.