Сьогодні Львівщина вшановує пам'ять дев'яти полеглих захисників України, які віддали свої життя за незалежність і територіальну цілісність держави. Церемонії прощання проходять у кількох населених пунктах області, де рідні та близькі зібралися, щоб висловити свою вдячність героям за їхню мужність і самопожертву. Ці воїни стали символом незламності українського духу під час триваючої війни. Серед загиблих — як досвідчені бійці, так і молоді солдати, чиє життя було
Про цеповідомляєЛьвівська ОВА.
Уродженець міста Борислав Львівської області.
У 2024 році долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Не стало воїна 12 грудня 2024 року.
У 2024 році долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Курському напрямку у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Не стало захисника 4 листопада 2024 року.
Житель Шептицького. Воїн проходив службу на посаді молодшого сержанта, навідника механізованого відділення військової частини А1962. Понад півтора року Віталій вважався зниклим безвісти. Загинув 10 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Терни Донецької області загинув.
Житель міста Сокаль. Виконував бойові завдання на посаді командира бойової машини — командира механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А-4574. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти. Загинув 18 травня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Родом із Стрия. Тривалиий час вважався зниклим безвісти. Загинув 14 вересня 2024 року під часвиконання бойового завдання у Курській області. Йому було 53 роки.
Родом із Журавно Стрийського району. Був водієм військової частини А4093, старшим солдатом. У 2023 році був звільнений зі служби у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Нагороджений відзнакою «Хрест Доблесті». На жаль, серце захисника зупинилося 18 травня. Йому було 34 роки.
Житель села Малі Мокряни Судововишнянської громади. Старший солдат військовій частині А4447. Захисник загинув 28 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Курахове Покровського району.
Житель села Довге-Гірське Східницької громади. Долучився до лав ЗСУ в 17 серпні 2024 року. Служив у десантно-штурмовому відділенні десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 13 окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка.
Із 27 лютого 2025 року вважався зниклим безвісти. Загинув поблизу населеного пункту Лебедівка Суджанського району Курської області.
Родом із Дрогобицькоїгромади. Старший солдат, учасник АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону в Україну та долучився до лав ЗСУ.
Служив у військовій частині А4010.
У грудні 2023 року був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест». Захисника не стало 13 травня. Йому було 47 років.