Холодна весна 2023 року суттєво вплинула на українських пасічників, завдавши значних збитків через скорочення медозбору та погіршення запилення садів. За словами експертів, низькі температури і затяжні заморозки стали причинами того, що бджоли не змогли вийти на повноцінний облік у квітневі дні, коли розпочинається активне цвітіння. Це призвело до зниження кількості меду, який могли зібрати бджолярі. Зокрема, багато пасік повідомляють про падіння
Березень і квітень 2026 року на Вінниччині запам'яталися пасічникам не початком нового сезону, а тривожним очікуванням. Бджоли сиділи у вуликах. Сади цвіли майже без запилювачів. Що це означає для меду і врожаю — пасічники дізнаються не раніше червня.
Про це повідомляє Суспільне з посиланням на пасічників господарства у Міжліссі на Вінниччині. Тривале весняне похолодання негативно позначилося на льотній діяльності бджіл процесі запилення плодово-ягідних культур та обсягах медозбору.
Пасічник Віталій Магаляс пояснює механізм: бджоли активно виходять і збирають нектар лише коли температура підійматися вище 18°C. У березні та квітні цього року температура тривалий час трималась нижче цього порогу — і бджолині сім'ї розвивались значно повільніше ніж зазвичай.
«Коли бджоли розвиваються — носять нектар. Все виділяється від 18 градусів тепла. Якщо нема свіжого приносу пилку — вони розвиваються слабше. Слава Богу що не голодували — були запаси» — розповів Магаляс.
Точний прогноз на сезон пасічник обіцяє не раніше 10 червня — коли стане зрозуміло чи встигнуть сім'ї наздогнати пропущений розвиток.
Холодна весна вдарила не лише по медозбору. Коли плодові сади цвіли — бджоли масово не літали. Це означає що запилення відбулось гірше ніж у нормальні роки. Наслідки стануть видно влітку при формуванні плодів.
На Кіровоградщині пасічники фіксують іще гіршу ситуацію: заморозки й тривалі дощі пошкодили цвіт плодових дерев і акації що суттєво обмежило медозбір. Частина бджолосімей ослабла через те що тривалий час не могла вилітати. Деякі сім'ї загинули.
За словами фахівців з GrowHow через холод бджоли тривалий час не могли вилітати та збирати нектар — і подальший розвиток ситуації залежатиме від погодних умов у найближчі тижні.
Пасічник Магаляс зазначає що структура медозбірного сезону в Україні вже давно змінилась. Якщо раніше мед качали кілька разів — після цвітіння садів акації липи ріпаку і соняшнику — то тепер зазвичай два-три рази: після ріпаку і соняшнику іноді гречки.
Холодна весна відібрала найраніший і найскромніший медозбір — весняний. Він і так найменший у структурі сезону. Але для пасік де ставку роблять на ранній мед — це прямі збитки.
Прогноз на Запоріжжі ще тривожніший: через холодну весну в регіоні практично не буде раннього меду взагалі. Пасічники очікують що ситуацію може виправити хороший соняшниковий і гречаний медозбір влітку — якщо погода не підведе вдруге.
Читати також:Чоловік на фронті, дружина на пасіці: бізнес на 700 вуликах
Парадокс в, тому що слабкий ранній медозбір не обов'язково означає зростання ціни на ринку прямо зараз. Торік виробництво меду в Україні зросло майже на 90% завдяки господарствам населення — запаси є. Але якщо літній медозбір теж виявиться слабким — дефіцит проявиться до осені.
Для пасічника що планує продажі — сигнал тримати літні обсяги й не поспішати скидати ціну. Для покупця що хоче заготовити мед на рік — купувати зараз поки ціна ще не відреагувала на потенційний дефіцит.
Читати також:Мед по 600 грн замість 80: як Brave Honey змінив ринок
За матеріалами:Суспільне, Seeds.org.ua, GrowHow.in.ua, Bizagro