Путін і Сі Цзіньпін розпочали переговори в Пекіні. ФОТО

Російський президентВолодимир Путінприбув з офіційним візитом до Китаю, його літак приземлився у вівторок, 19 травня, в Пекіні ввечері. Як видно на відео, яке опублікувалоAssociated Press, очільника Кремля в аеропорту зустрічав почесний караул.

Спеціально організована група людей із прапорами Росії та Китаю, одягнена в однакові костюми, вигукувала Путіну привітання та скандувала лозунги на його адресу.

Основні переговори Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна заплановані на середу, 20 травня. Як пишеReuters, на саміті обговорюватимуться двосторонні та міжнародні питання, а завершиться зустріч неформальною бесідою "старих друзів" за чашкою чаю.

"Оскільки ця зустріч відбудеться одразу після візиту президента США Дональда Трампа до столиці Китаю, її перебіг та результати зустрічі китайського лідера Сі Цзіньпіна та російського президента Володимира Путіна будуть ретельно аналізуватися та порівнюватися", - констатує видання.

Зазначається, що Сі Цзіньпін відомий тим, що приймає лідерів-гостей за чашкою чаю, але обстановка та манера проведення таких зустрічей можуть розглядатися як сигнал про те, наскільки китайський лідер поважає свого гостя.

Видання розповіло, що коли в травні 2024 року Сі Цзіньпін приймав Путіна для проведення переговорів, вони зняли краватки та розмовляли за чашкою чаю на відкритому повітрі в Чжуннаньхаї – колишньому імператорському саду, де нині розташовані офіси правлячої Комуністичної партії та уряду.

Натомість прогулянка Трампа таємним садом і чаювання з Сі в тому ж комплексі, а також екскурсія до Храму Неба минулого тижня виглядали більш ретельно спланованими.

В публікації вказується, що рідкісні послідовні візити до Пекіна лідерів двох великих країн, які глибоко розходяться між собою в політичному, військовому та економічному плані, були схвально оцінені китайськими державними ЗМІ як визнання глобального статусу Китаю в дедалі більш роздробленому світовому порядку.

Видання зауважило, що Путін, який назвав Сі "дорогим другом", а китайський лідер назвав його "старим другом", прибув в той час, коли двосторонній товарообіг покращується після спаду минулого року. За перші чотири місяці цього року обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 16,1 % у вартісному вираженні порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Наводяться дані, що обсяг торгівлі між Китаєм і Росією у 2025 році склав 1,63 трлн юанів (240 млрд доларів), що на 6,5 % менше рекордного показника 2024 року і є першим спадом за останні п’ять років.

Путін визнав необхідність змінити цю тенденцію, що свідчить про важливість Китаю як економічного рятівника для Москви, яка зазнає санкцій, оскільки війна в Україні негативно позначається на її економіці.

Кремль покладає "серйозні сподівання" на візит Путіна, який, окрім переговорів, включатиме церемонію підписання документів та банкет, за яким відбудеться чаювання, під час якого обидва лідери обговорять ключові міжнародні питання в неформальній обстановці.

"За даними Кремля, очікується підписання близько 40 документів та оприлюднення 47-сторінкової спільної заяви щодо зміцнення партнерства між країнами", - йдеться в статті.

Як повідомив представник Кремля, Путін і Сі також мають намір ухвалити спільну декларацію про створення багатополярного світового порядку та "нового типу міжнародних відносин".

За словами експертів галузі, ймовірно, також відбудуться переговори щодо газопроводу "Сила Сибіру-2", який має з'єднати Росію з північним Китаєм.

"Так зване "безмежне" партнерство між Китаєм і Росією зміцнилося після того, як Захід ввів санкції проти Росії за війну в Україні", - наголошує видання.

Дефіцит енергоносіїв, пов'язаний з конфліктом в Ірані, може підкріпити аргументи Росії на користь газопроводу як довгострокового джерела газу, але Пекін, можливо, захоче дотримуватися своєї стратегії диверсифікації поставок.

Раніше УНІАН повідомляв, що представник МЗС Китаю Го Цзякунь заперечив інформацію, що лідер Китаю Сі Цзіньпін говорив президенту США Дональду Трампу про те, що глава РФ Володимир Путінпошкодує про війну проти України.Цзякунь заявив журналістам, що "зазначена інформація суперечить фактам і є чистою вигадкою". За даними джерел видання, під час саміту з Сі Цзіньпіном Трамп запропонував США, Китаю та Росії об'єднати зусилля у боротьбі з Міжнародним кримінальним судом, заявивши, що їхні інтереси збігаються.

Також ми писали, що міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін вважає, що візит Путіна до Китаю одразу після президента США Дональда Трампа не є випадковим. Клімкін зауважив, що "Китай дуже зважає на те, як сприймаються його кроки всередині і у світі". Тому він припустив, що це було дуже чітко сплановано. Колишній міністр закордонних справ України впевнений, що Трамп та Цзіньпін обговорювали війну в Україні. Клімкін наголосив, що для китайців важливо якось збалансувати відносини з Європою, як торговельні, так і політичні, й туту китайців "своя гра".

Володимир Путін прибув до Китаю лише через кілька днів після завершення візиту президента США Дональда Трампа. Для російського лідера це вже 25-та поїздка до КНР, повідомляє South China Morning Post.

Путін зупинився у державній резиденції Дяоюйтай, де традиційно приймають іноземних лідерів. Його офіційна програма стартує в середу на площі Тяньаньмень із церемонії зустрічі, після чого заплановані переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном.

Китайський лідер також проведе з Путіним неформальне чаювання, під час якого сторони матимуть змогу детально обговорити ключові питання двосторонніх відносин та міжнародного порядку денного.

На цьому тлі китайські медіа звернули увагу на відмінності між прийомом Путіна та Трампа. Американського президента зустрічав заступник голови КНР Хань Чжен, а проживав він у п’ятизірковому готелі Four Seasons поблизу посольства США. Його візит завершився робочим обідом і чаюванням у Чжуннаньхаї — резиденції китайського керівництва.

За оцінкою South China Morning Post, різниця в протоколі відображає характер відносин Пекіна з Москвою та Вашингтоном. У випадку зі США високий рівень прийому був покликаний зміцнити довіру на тлі напружених відносин. Натомість щодо Росії, як зазначає видання, взаємна довіра між Москвою та Пекіном уже сформована і не потребує додаткових символічних жестів.

Російський диктатор прилетів до КНР менш ніж за тиждень після Трампа

Володимир Путін у вівторок, 19 травня, прилетів до Китаю на два дні, і це вже його 25-та поїздка до цієї країни. Російський диктатор узяв із собою міністрів та керівників великих компаній, щоб зміцнити бізнес-зв'язки після нещодавньої зустрічі Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом. Під час переговорів віч-на-віч лідери планують підписати близько 40 угод про торгівлю та енергетику, при цьомуПекін у своєму плані зустрічі взагалі не згадав Україну.

Про прибуття російського диктатора повідомили пропагандистські ЗМІ РФ.

«Путін прибув із дводенним візитом до Китаю», — повідомили пропагандисти.

У Москві не приховують великих сподівань на цю поїздку. Окрім зустрічі із Сі Цзіньпіном, диктатор збирається поговорити з прем'єром Держради КНР Лі Цянем.

Поки Москва відкрито показує свою залежність, китайська дипломатія поводиться підкреслено прохолодно. Речник МЗС Китаю Го Цзякунь на брифінгу говорив дуже розмито — згадав лише про поглиблення зв'язків та «спільні інтереси».

Цей візит глави Кремля стартував одразу після того, як Дональд Трамп полетів із Китаю. Під час американсько-китайського саміту сторони детально розбирали світові конфлікти, включно з Близьким Сходом та Україною.

Те, як поспішно РФ організувала зустріч, доводить головне. У Путіна хочуть якнайшвидше дізнатися, про що саме Сі домовився з Вашингтоном.

Дональд Трамп під час нещодавньої поїздки до Пекінарозмовляв із Сі Цзіньпіном про війну в Україні та запевнив, що вони обоє хочуть якнайшвидшого її фіналу. Росія цей сигнал демонстративно проігнорувала і того ж вечора знову вдарила по українських містах, що президент США назвав «дуже сумним». Поприважливість нинішнього візиту глави Кремля, Пекін цього разу вирішив обійтися без жодних парадів, урочистих прийомів чи пишних церемоній.

Китайська дипломатія взагалі звично уникає розмов про війну і не засуджує агресію РФ. Пекін навіть заздалегідь окреслив порядок денний дуже розмито — речник МЗС Китаю Го Цзякунь згадав лише пропоглиблення зв'язків та «спільні інтереси», повністю проігнорувавши українську тему. Натомість Москва привезла із собою цілий десант із міністрів та керівників великих компаній. Головний фокус російської сторони зміщений на економіку, зокрема на фінансове співробітництво та долю проєкту газопроводу «Сила Сибіру-2», про який Дмитро Пєсков наразі висловлюється вкрай ухильно.

Для Китаю ці дні стали унікальним дипломатичним досягненням, адже країна вперше приймає лідерів США та Росії з різницею в тиждень. Крім того, за останні пів року китайська столиця прийняла глав усіх чотирьох ядерних держав із Радбезу ООН. Після грудневого візиту Макрона, січневого приїзду Стармера та нещодавніх перемовин Трампа, черга Путіна завершує цей марафон, яким Китай просто показує світові свою силу.

Також раніше Інформатор повідомляв, що лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом заявив, що російський правительВолодимир Путін може пошкодувати про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times із посиланням на джерела. Водночас у Міністерстві закордонних справ Китаю цю інформацію спростували та назвали "чистою вигадкою".

Шахраї продають посвідчення водія онлайн, Держспецзв'зку попереджає про небезпеку

Доброзичливий Юпітер подарує емоційний затишок – гороскоп на сьогодні, 20 травня

Зеленський відвідав виставку художника Марчука у Шоколадному будинку - той відкрився вперше з 2022 року

Сирський визнав - загроза з Білорусі реальна і Росія активно планує операції

Російський президент Володимир Путін прибув до Китаю з дводенним візитом, під час якого плануються переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Поїздка відбулася менш ніж за тиждень після резонансного візиту президента США Дональда Трампа до Китаю.

Про це повідомляють російські державні ЗМІ.

Літак Путіна приземлився в аеропорту Шоуду в Пекіні. Там його зустрів міністр закордонних справ Китаю Ван Ї.

Російські ЗМІ пишуть, що в аеропорту на честь візиту підняли державні прапори Росії та Китаю, а також організували почесну варту та зустріч за участю китайських школярів і студентів із прапорами двох країн.

Основні переговори між Путіним та Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня.

Спочатку сторони проведуть зустріч у вузькому форматі, після чого відбудуться розширені переговори за участю делегацій.

Також у Кремлі анонсували окрему неформальну зустріч лідерів “за чаєм”.

Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що саме ця розмова стане “найважливішою частиною” візиту, оскільки під час неї сторони планують обговорити ключові міжнародні питання.

Візит Путіна до Китаю відбувається на тлі поглиблення співпраці між Москвою та Пекіном після початку повномасштабної війни РФ проти України.

Крім того, поїздка російського президента відбулася майже одразу після візиту президента США Дональда Трампа до Китаю.

Якщо ви помітили орфографічну помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Хочете завжди бути в курсі головних подій в Україні — підписуйтесь на нашTelegram-канал

Российский президентприбылв Пекин с двухдневным визитом,сообщаютгосагенства. Мероприятие приурочено к 25-летию российско-китайского договора о добрососедстве, дружбе и сотрудничестве.Вместе с Путиным в Китай прилетели пять вице-премьеров, глава МИДа Сергей Лавров, министр финансов Антон Силуанов и другие министры, глава Центробанка Эльвира Набиуллина, губернаторы, руководители госкорпораций "ВЭБ.РФ", "Росатом", "Роскосмос", а также представители банков и госСМИ.Также в делегацию представители корпораций, среди которых Игорь Сечин, Алексей Миллер, Геннадий Тимченко, Андрей Гурьев, Леонид Михельсон и Олег Дерипаска.На завтра запланирована встреча с китайским лидером Си Цзиньпином и переговоры в узком формате. Какутверждаетпомощник Путина Юрий Ушаков, по итогам встречи лидеры стран планируют подписать совместное заявление об укреплении партнерства и около 40 двусторонних документов.

Несколько дней назад в Китай с визитомприезжалпрезидент США Дональд Трамп. Он прибыл в сопровождении глав крупных корпораций, а частности с ним прилетел Дженсен Хуанг из компании Nvidia, а также бизнесмен Илон Маск.После встречи с китайским лидером в Пекине ТрампназвалСи "другом", "великим лидером" и сказал, что "отношения между Китаем и США будут лучше, чем когда-либо". Си Цзиньпин призвал к сотрудничеству между двумя крупнейшими экономиками мира.

Про це повідомляєDW, передає Укрінформ.

Путін перебуватиме вКитаї19-20 травня, через кілька днів після «історичного» саміту президента Китаю Сі Цзіньпіна з його американським колегою Дональдом Трампом у столиці Китаю.

У МЗС КНР напередоднізаявили, що темами розмови Путіна та Сі стануть двосторонні відносини, а також глобальні та регіональні питання, що становлять взаємний інтерес.

Як повідомляв Укрінформ, лідери Китаю та СШАСі Цзіньпін і Дональд Трамп на переговорах у Пекіні домовилисявстановити «конструктивні стратегічні стабільні відносини» між двома країнами як новий напрямок для китайсько-американських зв’язків.

Президент США ДональдТрамп підтвердив, що обговорював питання російсько-української війнипід час своєї зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні.

Приєднуйтесь до наших каналівTelegram,InstagramтаYouTube.

Візит Володимира Путіна до Пекіна відбувається в момент, коли російсько-китайські відносини вже не вкладаються в класичну дипломатичну формулу “стратегічного партнерства”. Зовні зберігається риторика взаємної поваги та довіри, але зміст взаємодії дедалі більше визначається різницею у можливостях і горизонтах дії.

Для Пекіна це чергова робоча зустріч у серії контактів із ключовими глобальними гравцями. Для Москви – один із небагатьох майданчиків, де ще зберігається доступ до великих економічних і політичних рішень. Ця різниця не проговорюється прямо, але вона відчутна в самій логіці переговорів.

Китай вибудовує відносини з Росією так, щоб уникати фіксації жорстких союзницьких рамок. Йдеться не про політичну дистанцію в класичному сенсі, а про прагматичне утримання простору для маневру.

Пекін зацікавлений у російських енергоресурсах, у торговельних можливостях і в геополітичному тиску, який Росія створює на Захід. Але водночас він уникає кроків, які могли б перетворити цю взаємодію на зобов’язання з передбачуваними ризиками.

Навіть великі інфраструктурні проєкти, зокрема нові енергетичні маршрути, не змінюють базової логіки: Китай не прив’язує себе до Росії настільки, щоб втратити альтернативи в інших регіонах.

Позиція Москви виглядає інакше. Після різкого скорочення економічних і політичних зв’язків із Заходом Росія дедалі більше концентрується на китайському напрямку.

Це не виглядає як рівноправне “переорієнтування”, а скоріше постає як поступове зменшення кількості доступних варіантів. Китайський ринок, фінансова система та технологічні ланцюги стають не одним із напрямків, а фактично основним зовнішнім контуром.

У публічній риториці це описується як стратегічний розворот. У практиці – як зростаюча залежність від одного центру рішень поза межами Росії.

Американське ділове видання Fortuneповідомляє, що всередині російських політичних і бізнесових еліт зростає дистанціювання від Володимира Путіна. За даними матеріалу, який спирається на анонімний текст колишнього високопосадовця в російському уряді, дедалі частіше фіксується мовна й поведінкова зміна: представники влади та регіональні еліти уникають формулювання “ми”, говорячи про рішення Кремля, і переходять до дистанційного «він».

Як зазначає джерело, це не означає близького політичного розриву, однак відображає поступове розмивання солідарності всередині системи на тлі війни проти України, економічного тиску, високої інфляції та зростання боргових проблем. Окремо підкреслюється, що за останні роки держава конфіскувала активи приватного бізнесу на десятки мільярдів доларів, що посилює нервозність серед еліт.

Fortune також цитує оцінки про те, що попередній суспільний контракт у Росії фактично зруйнований: замість обміну “стабільність в обмін на політичну пасивність” система дедалі більше функціонує через контроль, цензуру та обмеження. На цьому тлі, за опитуваннями державних соціологічних служб, фіксується зниження рівня підтримки Путіна порівняно з довоєнними показниками.

У підсумку видання передає ключову думку авторів аналізу: система може зберігати стабільність доти, доки Путін утримує владу, однак саме спроби її консервації поступово посилюють внутрішнє виснаження.

Американський фінансовиймедіаресурсCNBC, що входить до NBCUniversal і спеціалізується на глобальній економіці, ринках і політиці через призму бізнес-інтересів, аналізує, що саме Росія намагається отримати від Китаю. Видання зауважує, що Путін прибуває до Китаю з триденним візитом на тлі вже наявних щільних контактів між Москвою і Пекіном, але в момент, коли ці відносини дедалі більше визначаються асиметрією потреб.

Як пише CNBC, російська сторона заходить у переговори з трьома ключовими пріоритетами: політична підтримка, енергетичні домовленості та розширення торгівлі.

У політичному вимірі Москва прагне закріпити статус Китаю як свого головного дипломатичного партнера поза Заходом. На тлі війни проти України Росія зацікавлена у збереженні або посиленні китайської стриманої підтримки, навіть якщо Пекін уникає відкритих формулювань і балансує між сторонами. Аналітики, на яких посилається CNBC, відзначають, що Путін намагається продемонструвати Вашингтону: попри візити американських лідерів до Китаю, саме Москва залишається найближчим партнером Пекіна у стратегічному сенсі.

Другий блок переговорів стосується енергетики. Росія просуває ідею нового великого газового маршруту – проєкту “Power of Siberia 2”, який міг би суттєво збільшити постачання російського газу до Китаю. Водночас у матеріалі підкреслюється, що Пекін не поспішає ухвалювати рішення, оскільки вже диверсифікував енергетичні поставки і має можливість обирати темп переговорів. Для Москви ж цей проєкт має інший масштаб значення – він частково компенсує втрату європейського ринку.

Третій рівень стосується торгівлі та технологій. Після різкого скорочення зв’язків із ЄС Росія дедалі глибше інтегрується в китайські ланцюги постачання. CNBC зазначає, що Китай став головним торговельним партнером Росії, а обсяги торгівлі зросли в рази за останні роки. Москва тепер залежить від китайських товарів, технологій і промислових компонентів, тоді як раніше ключовим партнером виступав Євросоюз.

Отже, видання подає поїздку Путіна не як рівноправний саміт двох центрів сили, а як переговори, у яких Росія намагається закріпити вже існуючі зв’язки і водночас отримати нові економічні гарантії в умовах обмеженого вибору.

УматеріаліBBC, підготовленому редактором Global China Unit Анкуром Шахом, російсько-китайські відносини описуються як складна і нерівномірна взаємодія, що формально подається як «дружба без обмежень», але фактично тримається на різних мотивах і різних горизонтах розрахунку.

Один із відправних епізодів – неформальна розмова Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна в Пекіні, де вони обговорювали можливість значного подовження людського життя через трансплантацію органів. BBC використовує цей епізод як ілюстрацію близькості політичного стилю двох лідерів, які перебувають при владі десятиліттями і не демонструють наміру її залишати.

Втім, за зовнішньою демонстрацією «особистої дружби» стоїть значно менш рівноважна структура відносин. За словами аналітиків, на яких посилається BBC, Китай є значно сильнішою економікою і головним торговельним партнером Росії, тоді як частка Росії у китайській зовнішній торгівлі є відносно невеликою. Це створює базову асиметрію, яку посилили західні санкції проти Москви після 2022 року.

Унаслідок цих змін Росія дедалі глибше залежить від китайських технологій, промислових товарів і компонентів, включно з товарами подвійного призначення, які опосередковано підтримують російську військову економіку. Китайські компанії, такі як Huawei, заповнили частину вакууму, який виник після виходу західних технологічних гравців.

Водночас BBC підкреслює, що ця залежність не є одностороннім підпорядкуванням. Росія зберігає для Китаю низку стратегічних ресурсів — насамперед енергоносії, військові технології та доступ до ринків, які важко замістити. Саме тому Пекін не прагне формалізувати союз у жорсткі зобов’язання і зберігає обережну дистанцію.

Окрему роль відіграє енергетика. Обговорюваний проєкт нового газопроводу “Power of Siberia 2” розглядається як потенційно ключовий для розширення постачання російського газу до Китаю. Однак Пекін не поспішає його затверджувати, використовуючи власну енергетичну диверсифікацію як важіль переговорної позиції.

BBC також звертає увагу на важливий політичний вимір: і Москва, і Пекін розглядають один одного як елемент ширшого протистояння із західною системою, але не діють як класичні союзники. Вони уникають взаємної критики щодо чутливих тем і підтримують спільні позиції в міжнародних інституціях, зокрема в ООН.

Водночас аналітики, цитовані BBC, наголошують: попри публічну риторику про “безмежне партнерство”, відносини залишаються прагматичними і змінними. Китай діє обережніше і уникає різких кроків, тоді як Росія частіше прагне більш жорсткої геополітичної конфронтації із Заходом.

Матеріал характеризує відносини між Китаєм і Росією як довготривалу взаємозалежність, що не оформлена у формальний союз, але є достатньо міцною, щоб переживати політичні коливання, санкції і зміну глобального балансу сил.

Російський президент Володимир Путін прибув до Китаю із дводенним візитом.

Завтра відбудуться переговори Путіна та Сі у вузькому складі, а потім і у розширеному форматі за участю делегацій.Цей візит відбувається невдовзі після того, як Дональд Трамп 15 травня завершив перший візит президента США до Китаю майже за десять років. Трамп і Сі обговорювали, зокрема, війну США й Ізраїлю з Іраном, а також війну РФ проти України.

Читайте також:Кремль сподівається, що Путін зможе обговорити з Сі візит Трампа до КитаюПомічник президента РФ Юрій Ушаков 18 травня заявив, що відносини між Росією і Китаєм «активно розвиваються і досягли безпрецедентно високого рівня». За його словами, під час візиту Путіна до Китаю заплановане підписання близько 40 документів про співпрацю.

Завершуючи свій візит до Китаю, президент США минулого тижня припустив у розмові з журналістами, що російський удар, під час якого був частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок у Києві, внаслідок чогозагинули 24 людини, можезашкодити мирним зусилляміз припинення війни РФ проти України.

За його словами, Вашингтон і Пекін хотіли б домогтися врегулювання війни Росії проти України. «До минулої ночі все виглядало добре, але вони [українці] зазнали великого удару минулої ночі. Тож це станеться [кінець війни]. Але це прикро», – сказав Трамп, маючи на увазі російський удар.

Читайте також:Росія і Китай. Ще більше «безмежного» партнерства через війну на Близькому Сході?

Від початку повномасштабної війни Росії проти України Китай публічно декларує нейтральну позицію і закликає сторони до переговорів. Незважаючи на це, із боку західних країн регулярно звучать заяви про те, що Пекін підтримує російський військово-промисловий комплекс. Зокрема, розвідка Естонії заявляла, щоКитай допомагає Росії у виробництві військових безпілотників, постачаючи критично важливі західні компоненти. Згідно з її доповіддю, Росія отримує близько 80 відсотків таких компонентів із Китаю.

Президент Росії Володимир Путін має прибути до Пекіна з дводенним державним візитом, щоб зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном на тлі напружених відносин із Заходом та триваючої війни в Ірані, яка призвела до скорочення світових поставок енергоносіїв.

Візит Путіна, який відбудеться 19–20 травня, стане його 25-м візитом до Китаю з моменту приходу до влади понад два десятиліття тому. Він відбудеться менш ніж через тиждень після того, як Сі Цзіньпін приймав у китайській столиці президента США Дональда Трампа.

Поїздка збігається з 25-ю річницею китайсько-російського Договору про дружбу, підписаного у 2001 році. У Москві заявили, що Путін і Сі планують обговорити економічне співробітництво між країнами, а радник Кремля Юрій Ушаков додав, що вони також планують підписати декларацію про побудову «багатополярного світу» та «нового типу міжнародних відносин».

«Я щиро ціную налаштованість голови КНРСі Цзіньпінана довгострокову співпрацю з Росією. Я вірю, що наші добрі, дружні контакти допомагають нам будувати найсміливіші плани на майбутнє та втілювати їх у життя», –сказавросійський керманичВолодимир Путіну відеозверненні, оприлюдненому 19 травня, напередодні візиту.

Путін і Сі мають зустрітися вранці 20 травня, однакЮрій Ушаковне розкрив подробиць, окрім того, що сторони обговорять «ключові міжнародні та регіональні питання». Очікується, що йтиметься, зокрема, про війну в Ірані та закриття Ормузької протоки, а також про майбутні енергетичні угоди між Пекіном і Москвою та нещодавній саміт Сі з Трампом, про результати якого, за словами Кремля, поінформують Путіна.

Повномасштабна війна в Україні, яка триває вже п'ятий рік, також має бути предметом обговорення, а візит Путіна відбувається після місяців безперервнихукраїнських ударів углиб Росії, яківразили нафтову інфраструктурута цивільні центри, зокрема Москву.

«Це питання символізму й політичного ефекту. І я думаю, що з китайського боку є спроба балансування: один тиждень приймати президента Трампа, а наступний – президента Путіна, – сказав Радіо СвободаМайкл Кіммідж, директор Інституту Кеннана у Вашингтоні. –Це жест ввічливості щодо Путіна, ніби він перебуває на одному рівні зі США та Китаєм».

Китай став головним торговельним партнером Росії, а Пекін зараз є головним споживачем російської нафти та газу, і Москва очікує, що війна в Ірані ще більше посилить цей попит.

Конфлікт на Близькому Сході надав нової актуальності російським аргументам.Закриття Іраном Ормузької протоки порушило приблизно п’яту частину світових поставок нафти, обмеживши імпорт енергоносіїв до Китаю та підкріпивши аргументи на користь забезпечення альтернативних наземних трубопроводів.

За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, від початку війни в Ірані Пекін закупив російське викопне паливо на суму понад 367 млрд доларів.

Криза такожзнову привернула увагудо пропонованого газопроводу «Сила Сибіру-2». Під час попереднього візиту Путіна до Китаю у вересні 2025 року Росія й Китай підписали меморандум про просування 2600-кілометрового проєкту, який має постачати газ із північного російського півострова Ямал до Китаю через східну Монголію.

Втім, сторони досі не узгодили ціну та інші ключові умови. Аналітики попереджають, що переговори можуть тривати роками й зрештою так і не завершитися угодою.

«У короткостроковій перспективі не варто очікувати значного збільшення трубопровідних поставок газу до Китаю. «Сила Сибіру-1» уже практично вичерпана; минулого року вона працювала на повну потужність,– сказала Радіо Свобода дослідниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університетуАнн-Софі Корбо. – Наступне збільшення потужностей відбудеться завдяки далекосхідному газопроводу на 12 мільярдів кубометрів, але він запрацює лише у 2027 році й поступово нарощуватиме обсяги».

Пекін закуповує більше російської нафти зі знижкою після запровадження західних санкцій через повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а закриття Ормузької протоки призвело до додаткових закупівель нафти та скрапленого природного газу (LNG).

Втім, незрозуміло, чи нинішня глобальна енергетична криза справді дасть поштовх реалізації «Сили Сибіру-2».

Пекін дотримується стратегії диверсифікації енергетичних поставок і паралельно веде переговори про нові угоди на постачання з Туркменістаном.

У 2025 році Росія також погодилася постачати Китаю додатково 2,5 мільйони тонн нафти щороку через Казахстан.

«Певною мірою Росія є відповіддю для Китаю, але дуже повільною відповіддю, і, можливо, надто повільною, особливо якщо війна завершиться в найближчі кілька місяців», – сказав Кіммідж.

Війна в Україні також тяжітиме над переговорами у Пекіні.

Саміт Трампа і Сі минулого тижня містив лише коротку згадку про «українську кризу» в офіційному китайському повідомленні, тоді як в американських підсумках зустрічі Україну взагалі не згадували.

Роль Китаю у підтримці російських військових зусиль викликає гостру критику з боку західних урядів. Окрім того, що Пекін залишається стабільним і дедалі більшим покупцем російських енергоносіїв, він також став важливим джерелом товарів подвійного призначення, критично необхідних для російського військово-промислового комплексу.

Китай послідовно заперечує постачання летальної зброї будь-якій зі сторін війни в Україні та заявляє, що суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.

Втім, аналітики зазначають, що відносини між двома країнами стають дедалі більш асиметричними, а Росія нині глибоко залежить від Китаю у сфері торгівлі та інвестицій.

«Війна в Україні зробила Росію значно залежнішою від Китаю, – сказав Радіо Свобода старший науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносинТімоті Еш. – Думаю, Путін дуже зацікавлений у тому, щоб відносини між США та Китаєм не потеплішали на шкоду Росії».

Висвітлюю події у Росії та Євразії. Свого часу був редактором американського журналу Foreign Policy у Вашингтоні, писав, зокрема, для The Washington Post, The Atlantic, Politico, згодом був кореспондентом журналу Foreign Policy у Москві. Публікувався у низці інших видань Європи та Центральної Азії.

Путіну вівторок вирушає до Пекінадля проведення важливих переговорів. Його дводенна поїздка відбувається одразу після державного візиту Дональда Трампа, пишеCNBC.

Відомо, що у ході візиту диктатор намагатиметься укласти з КНР нові угоди у сфері торгівлі та енергетики, а також отримати геополітичну підтримку. Аналітики виділяють три ключові питання, які найбільше цікавлять Москву.

На думку старшого наукового співробітника Нью-Йоркського університету Еда Прайса, Путін намагається надіслати сигнал Вашингтону, ніби Росія ближча і дружніша за США.

За його словами, президент Росії також шукатиме дипломатичної підтримки Пекіна щодо війни в Україні.

"Поки у президента Путіна є територіальні амбіції на Заході, тобто в Україні, він повинен домагатися дипломатичних успіхів на Сході, тобто в Китаї".

Водночас ситуацію ускладнюють чутки від видання Financial Times про те, що Сі Цзіньпін нібито заявив Трампу, що Путін у підсумку може пошкодувати про вторгнення в Україну.

Китайське МЗС назвало ці заяви вигадкою, проте Пекін все одно захоче зрозуміти, куди саме рухається цей конфлікт.

Головний економіст Deloitte China Сітао Сюй зазначив, що для Китаю було б величезним полегшенням не турбуватися про безпеку на західному фланзі завдяки довгій спільній межі з РФ.

Через жорсткі міжнародні санкції Росія втратила європейський ринок і тепер критично залежить від Китаю та Індії як покупців своїх енергоресурсів. Головна мета Кремля зараз – домогтися згоди на будівництво другого газопроводу, проте Пекін не поспішає схвалювати цей інфраструктурний проєкт.

"Головне питання, яке Путін хоче обговорити з Сі, – це, звичайно ж, газопровід", - зазначив декан Лондонської бізнес-школи Сергій Гурієв у  інтерв'ю CNBC.

На його думку, проєкт "Сила Сибіру-2" мав би подвоїти експорт російського газу, але КНР постійно відкладає обговорення, оскільки вже диверсифікувала свої джерела енергії, створила значні запаси та може спокійно почекати.

Водночас Росія гостро потребує розширення економічного партнерства в усіх можливих сферах, оскільки її внутрішній ринок стає дедалі більш залежним. Як пояснив Гурієв:

"Росія залежить від Китаю у сфері технологій, споживчих і промислових товарів".

Сам же російський диктатор у своїх офіційних заявах намагається вдати, що це звичайна планова зустріч у довгій низці регулярних контактів для розвитку "безмежного потенціалу" двох країн. Проте аналітики одностайні: для Росії, яка опинилася в міжнародній ізоляції, цей візит є критично важливим для виживання економіки.

Раніше УНІАН писав, щоПекін анонсував зустріч із Путіним, але тему України обійшов стороною.У Москві візиту надають великого значення. Представник Кремля Дмитро Пєсков назвав відносини Росії та Китаю "особливо привілейованим і стратегічним партнерством" та підкреслив, що російська сторона пов’язує з поїздкою "дуже серйозні очікування".

Також з'явилась інформація, щоКитай таємно тренував російських військових для війни проти України.За даними журналістів, тренування відбувалися на території Китаю та переважно стосувалися використання безпілотників, радіоелектронної боротьби, армійської авіації і дій броньованої піхоти. Навчання були засекречені, а інформацію про них заборонялося поширювати у ЗМІ чи передавати третім сторонам.

За інформацією Reuters, підготовка росіян була прописана у двомовній російсько-китайській угоді, підписаній 2 липня 2025 року високопоставленими офіцерами двох країн у Пекіні.

Через кілька днів після зустрічі з президентом США голова КНР Сі Цзіньпін приймає російського лідера Володимира Путіна. Це підкреслює зростання ролі Пекіна у світі, зазначають експерти. Про значення візиту - DW.

Дводенний візит президента Росії Володимира Путіна до Китаю, що розпочався 19 травня, було заплановано давно і приурочено до 25-ї річниці підписання у 2001 році китайсько-російського Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво.

Те, що він відбудеться всього через кілька днів післяпереговорів у Пекіні президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна, на думку оглядачів, підкреслює помітне зміцнення геополітичних позицій Китаю на світовій арені - дедалі більш фрагментованій та позначеній суперництвом великих держав.

Очікується, що російський і китайський керівники обговорять двосторонні економічні та торговельні питання, а також міжнародні та регіональні теми. За словами Юрія Ушакова, помічника Путіна з питань зовнішньої політики, за підсумками саміту буде підписано близько 40 документів, причому 21 - "у присутності лідерів".

На тлі різкого погіршення відносин із Заходом черезповномасштабне вторгнення Росії в УкраїнуПекін став одним з найбільших торговельних партнерів Москви. На його частку припадає понад третину російського імпорту та понад чверть - експорту при обсязі двостороннього товарообігу, що перевищує 100 млрд євро. Це тісне партнерство, зазначають аналітики, має й військовий вимір. У липні 2025 року Reuters за підсумками свого розслідування написало, що китайці, використовуючи підставні фірми,постачають до РФ двигуни для безпілотниківпід виглядом промислового холодильного обладнання. У Пекіні рішуче спростовують подібні звинувачення.

Напередодні саміту Путіна і Сі Клаус Сун, експерт берлінського аналітичного центру Mercator Institute for China Studies (Merics), заявив DW, що геополітична ситуація, щро спостерігається у світі, ставить Пекін у вигідне становище. За його словами, і Сполученим Штатам, і Росії зараз потрібен Китай, але з абсолютно різних причин: Вашингтон розглядає Пекін як стратегічного суперника, тоді як Москва прагне до партнерства з ним на основі спільних інтересів у геополітиці та енергетичній сфері. Але китайці, за словами Суна, не відчувають необхідності ані врівноважувати вплив США, ані дистанціюватися від напруженості між РФ і Заходом.

Сі Цзіньпінвлаштував теплий прийомДональду Трампу, і той, судячи з усього, залишив Пекін, сповнений оптимізму. Візит Путіна, як припускають, частково спрямований на отримання ним гарантій того, що зближення Китаю і США не відбуватиметься за рахунок Росії, продовжує експерт Merics. За його словами, для президента РФ першочерговим завданням є підтвердження тісних відносин із Сі та розуміння поточної позиції Пекіна. Питання більш стратегічного спрямування - з'ясувати, хто міг би стати надійним посередником у разі, якщо Росія почне шукати шляхи завершення війни в Україні.

Недавні сигнали - парад на Червоній площі в День перемоги без військової техніки та продовження ударів українців по нафтовій інфраструктурі РФ - вказують на те, що Москва, можливо, відчуває втому від війни, додає Клаус Сун. І нагадує, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Путін регулярно зустрічається з Сі. Для Пекіна ці відносини, за оцінкою експерта, як і раніше залишаються стратегічним пріоритетом, хоча баланс має асиметричний характер: Росія зараз більшою мірою залежить від Китаю, ніж навпаки.

На тлі посилення тиску у війні з Україною Путін, як і раніше, багато в чому залежить від Китаю, вважає Дін Шуфан, професор східноазійських досліджень Національного університету Ченчі на Тайвані. Він вказує у зв'язку з цим на продовження закупівель китайцями російських енергоносіїв, а також доступ до товарів подвійного призначення та ланцюгів поставок. Залишається незрозумілим, чи змінить Пекін рівень своєї підтримки, "ніби регулюючи подачу води з-під крана", ділиться Сун.

На його думку, "Китай не хоче війни, це не в його довгострокових інтересах", тому навряд чи зможе суттєво вплинути на ситуацію в зоні бойових дій. "Можливо, продовження війни в Україні й не в інтересах КНР, але для неї набагато більший ризик становив би крах режиму (Путіна.- Ред.)", - вважає експерт Merics. І уточнює, що Пекін буде розглядати зміну влади як в Ірані, так і в Росії, як негативний для себе результат.

Адже ослаблена або нестабільна РФ створить безпосередні стратегічні ризики для Китаю - у країн величезний спільний кордон, тож Москва залишається важливим стратегічним партнером КНР. На думку Суна, це означає, що Пекін навряд чи захоче сильного програшу РФ, навіть попри те, що уникає більш безпосередньої участі у війні.

Тим часом Китай, як і інші країни, страждає від блокадиОрмузької протокита спричинених нею перебоїв у постачанні нафти на світовий ринок. З огляду на внутрішні проблеми, такі як надлишок виробничих потужностей, китайці не зможуть і надалі безперешкодно експортувати свої товари, якщо важливі регіони опиняться в зоні воєнних конфліктів.

Аналітики констатують, що нестабільність, яка зберігається на Близькому Сході, може зробити закупівлі російських енергоносіїв більш привабливими для Пекіна. У 2025 році на частку Росії припадало майже 18 відсотків імпортованої Китаєм нафти, на частку Ірану - приблизно 13 відсотків, інших країн Перської затоки - 42 відсотки. Західні санкції змусили Москву перенаправити свій експорт на схід, тоді як війна США та Ізраїлю проти Ірану продовжує викликати побоювання щодо судноплавства через Ормузьку протоку. Росії потрібен китайський ринок, тоді як КНР може зараз отримувати російські вуглеводні зі знижкою.

Читайте також:Не лише Ормузька протока: морський контроль як геополітична зброя

"Китай і Росія - по суті, як пара в одному ліжку, але з різними уявленнями про майбутнє", - так образно Клаус Сун описує інтереси партнерів, називаючи їх такими, що збігаються, але не є повністю ідентичними. Для КНР, як каже експерт, однією з ключових цілей є забезпечення більш надійних і стабільних поставок енергоносіїв - без надмірної залежності від Москви, що дало б останній важіль впливу.

Хоча порядок денний російсько-китайського саміту поки що не дуже зрозуміла, Сун не виключає появи ознак можливого охолодження двосторонніх відносин. Можливо, нові угоди й будуть підписані, але, як висловився експерт, для таких країн, як Китай і Росія, подібні угоди часто є початком, а не завершенням процесу.

Він навів як приклад пропозицію Китаю про створення банку розвитку Шанхайської організації співпраці (ШОС), яка вперше пролунала у 2010 році і фактично залишалася заблокованою до саміту ШОС у Тяньцзіні у 2025 році. При цьому цей проєкт досі перебуває на стадії багатосторонніх консультацій та узгоджень.

Російський президент Владімір Путін прибуває до Пекіна у вівторок для переговорів зі своїм китайським колегою та «давнім хорошим другом» Сі Цзіньпіном, маючи намір продемонструвати, що їхні зв’язки залишаються непохитними через кілька днів після візиту Дональда Трампа.

Підтвердження поїздки Путіна з’явилося лише через кілька годин після того, як Трамп у п’ятницю завершив свій візит, який став першим візитом американського президента до Китаю за останні майже десять років і мав на меті стабілізувати їхні турбулентні відносини.

Підписуйтесь на нашViber-канал.

Згідно із заявою Кремля, Путін і Сі збираються обговорити, як «надалі зміцнювати» стратегічне партнерство Росії та Китаю, а також «обмінятися думками щодо ключових міжнародних і регіональних проблем».

Їхні зв’язки поглибилися після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, і відтоді Путін щороку відвідує Пекін.

Москва перебуває в дипломатичній ізоляції на світовій арені та сильно залежить економічно від Пекіна, оскільки зараз Китай є головним покупцем підсанкційної російської нафти.

Задаючи теплий тон візиту, у неділю лідери обмінялися «вітальний листами» з нагоди 30-річчя стратегічного партнерства своїх країн.

Сі заявив, що співпраця між Росією та Китаєм «безперервно поглиблювалася та зміцнювалася», повідомляють китайські державні ЗМІ.

А у відеозверненні до китайського народу, оприлюдненому у вівторок, Путін зазначив, що відносини досягли «воістину безпрецедентного рівня» і що «торгівля між Росією та Китаєм продовжує зростати».

«Тісні стратегічні відносини між Росією та Китаєм відіграють важливу, стабілізуючу роль у глобальному масштабі. Не об’єднуючись проти когось, ми прагнемо до миру та загального процвітання», — додав Путін, не згадуючи жодної третьої країни.

Очікується також, що після переговорів обидва лідери підпишуть спільну декларацію.

Коли Путін востаннє відвідував Пекін у вересні 2025 року, Сі зустрів його з розпростертими обіймами як «старого друга» — таке формулювання китайський лідер не застосовував до Трампа минулого тижня.

Путін, який своєю чергою назвав Сі своїм «дорогим другом», прагнутиме показати світові, що на їхні відносини не вплинув візит Трампа.

Хоча візиту Путіна навряд чи влаштують такий самий пишний прийом, як Трампу, «відносини Сі та Путіна не потребують подібних демонстративних запевнень», вважає Патриція Кім із Брукінгського інституту у Вашингтоні.

Вона додала, що обидві сторони вважають свої зв’язки «структурно міцнішими та стабільнішими», ніж відносини між Китаєм та США.

Хоча Пекін регулярно закликає до переговорів для припинення війни в Україні, яка триває вже понад чотири роки, він жодного разу не засудив Росію за введення військ, позиціонуючи себе як нейтральну сторону.

Трамп і Сі обговорювали Україну минулого тижня, але американський президент залишив Китай без жодного прориву у цьому питанні.

«Сі майже напевно поінформує Путіна про свій саміт із Трампом», — зазначила Кім.

Відсутність чітких результатів зустрічі Сі та Трампа, однак, «імовірно, заспокоює Москву, що Сі не досяг із Трампом жодних домовленостей, які б суттєво підірвали російські інтереси».

Путін сподіватиметься, що Китай посилить свої зобов’язання перед Москвою — особливо після того, як Трамп під час свого візиту заявив телеканалу Fox News, що Пекін погодився купувати американську нафту, аби задовольнити свій «ненаситний» апетит до енергоносіїв.

Оскільки Росія покладається на продажі Китаю для підтримання своїх військових зусиль, «Путін не хоче втратити цю підтримку», — прокоментував AFP Лайл Морріс з Asia Society.

«Путін, імовірно, прагнутиме почути від Сі про наступні кроки Китаю на Близькому Сході», — додав Морріс після того, як «Трамп чітко дав зрозуміти, що сподівається на провідну роль Пекіна».

Проте, коли йдеться про війну США та Ізраїлю проти Ірану, Китай і Росія можуть мати різні пріоритети.

«(Китай) покладається на свободу судноплавства головними світовими водними шляхами для підтримки своєї економічної діяльності, тому воліє, щоб протистояння в Ормузькій протоці завершилося якнайшвидше», — сказав AFP Джеймс Чар з Наньянського технологічного університету в Сінгапурі.

З іншого боку, Москва «отримує економічну вигоду від бойових дій навколо Ірану через послаблення санкцій проти російських енергоносіїв, тому може мати інший погляд».

Після зустрічі з Сі у квітні очільник російської дипломатії Сєрґєй Лавров заявив, що Росія може «компенсувати» дефіцит енергії в Китаї, оскільки війна б’є по світових поставках.

«Розширення енергетичних зв’язків може посісти чільне місце на зустрічі, (оскільки) Пекін шукає більше російських енергоносіїв», — зазначив Джозеф Вебстер з Атлантичної ради.

«З погляду Москви, перенаправлення більшої кількості нафти на схід може виглядати привабливішим на тлі невблаганної кампанії України, спрямованої на російську енергетичну інфраструктуру».

Російський президент Володимир Путін планує підняти питання будівництва нового газопроводу до Китаю під час майбутніх переговорів із лідером КНР Сі Цзіньпіном. Про це повідомляють іноземні медіа з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою зустрічі.

За даними журналістів, Кремль намагається домогтися від Пекіна конкретних гарантій щодо закупівлі російського газу через проєкт «Сила Сибіру‑2». Москва розглядає цей маршрут як ключовий інструмент для переорієнтації енергетичного експорту після різкого скорочення поставок до Європи.

Однак, як зазначають ЗМІ, Китай не поспішає погоджуватися на російські умови. Пекін прагне отримати максимально вигідні ціни та не готовий брати на себе довгострокові зобов’язання, поки ситуація на світовому газовому ринку залишається нестабільною.

Нагадаємо, переговори можутьпоказатиреальний баланс сил у російсько-китайських відносинах: Москва потребує нового ринку збуту, тоді як Китай має значно ширший вибір постачальників і не поспішає робити кроки, які обмежать його маневр.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий вTelegramіFacebookі читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Згідно з даними Bloomberg, російський диктатор Володимир Путін, який 19 травня вирушає до Пекіна для проведення переговорів із главою КНР Сі Цзіньпіном, має намір детально обговорити проєкт газопроводу до Китаю "Сила Сибіру-2".

За словами анонімних джерел, диктатор плекає надію на те, що “шторм” на енергетичних ринках, який почався через війну на Близькому Сході, змусить Сі переглянути свої позиції.

Путін розраховує, що Сі проявить більшу гнучкість у переговорах щодо контракту на ціни на газ для запланованого проєкту газопроводу "Сила Сибіру-2".

Один із інсайдерів заявив журналістам, що наразі офіційний Пекін зацікавлений у прискоренні переговорів, попри те, що це питання поки гальмується.

Нещодавно радник глави Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков офіційно підтвердив, що газогін дійсно буде у центрі уваги Сі та Путіна під час запланованих перемовин.

Ми налаштовані серйозно його обговорити. Я вважаю, що цю тему лідери детально обговорять, — запевняв Ушаков російських пропагандистів.

Згідно з даними Bloomberg, розв'язання цього питання залежить безпосередньо від Сі.

Станом на сьогодні не має жодних доказів того, що Путін зможе легко добитися своєї мети.

Правитель Росії Володимир Путін, який у вівторок вирушить до Пекіна для проведення переговорів із главою КНР Сі Цзіньпіном, планує обговорити проєкт газопроводу до Китаю.

Деталі:За словами осіб, наближених до уряду, Росія сподівається, що потрясіння на енергетичних ринках, спричинені конфліктом на Близькому Сході, змусить Китай проявити більшу гнучкість у переговорах щодо контракту на ціни на газ для запланованого проєкту газопроводу "Сила Сибіру-2".

Один з російських чиновників зазначив, що китайці висловили зацікавленість у прискоренні переговорів, хоча поки що суттєвого прогресу не досягнуто.

На тому, що питання газопроводу "стоїть на порядку денному" наголошував і радник глави Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков.

"Ми налаштовані серйозно його обговорити. Я вважаю, що цю тему лідери детально обговорять", – сказав він журналістам 18 травня.

Проте,Bloombergпідкреслює, що прогрес у досягненні будь-якої угоди залежить від Сі, і поки що мало що вказує на те, що Росія зможе легко дійти згоди.

"У зв'язку з посиленням тиску на економіку Росія значною мірою покладається на торгівлю з Китаєм, щоб пом'якшити вплив західних санкцій, введених через повномасштабне вторгнення в Україну, яке триває вже п'ятий рік. Війна президента США Дональда Трампа з Іраном може дати Москві можливість змінити баланс відносин, оскільки Пекін прагне більшої енергетичної безпеки на тлі перебоїв, спричинених закриттям Ормузької протоки", – пише агентство.

За словами джерела, наближеного до російського державного енергетичного гіганта, "Газпром" зробив дуже вигідну пропозицію щодо цін на газ для газопроводу "Сила Сибіру-2", який пролягатиме з Сибіру до Китаю через Монголію, хоча китайські партнери не виявили бажання просувати цей проєкт. Співрозмовник агентства додав, що Росія хоче узгодити ціну на газ до вересня.

У березні, після початку війни в Ірані, Китай заявив, що має намір досягти прогресу в питанні будівництва російського газопроводу в рамках свого п'ятирічного плану. А наприкінці квітня голова правління "Газпрому" Олексій Міллер та голова Китайської національної нафтової корпорації Дай Хоулян зустрічалися в Пекіні та говорили про "розвиток стратегічного партнерства".

9 травня Путін заявив, що з Китаєм узгоджено "практично всі ключові питання" щодо співпраці у сфері газу та нафти.

"Якщо нам вдасться доопрацювати їх і довести процес до кінця під час візиту, я буду дуже задоволений", – сказав він.

І хоча транспортні коридори через Росію вже давно стоять на порядку денному двосторонніх переговорів, за словами джерел агентства, Москва зараз бачить більший інтерес з боку китайських чиновників до розширення транзитних маршрутів суходолом та через Північний морський шлях в Арктиці. Зокрема, на це вплинула і війна в Ірані.

За словами Ушакова, Путін і Сі маютьпровести переговори в середу, а ввечері разом вип'ють чаю, щоб продовжити обговорення.

До складу російської делегації увійшли 5 п'ять віце-прем'єр-міністрів, 8 міністрів і голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна, а також керівники державних корпорацій і провідних підприємств.

Ця зустріч відбудеться післясаміту Сі з Трампом.

Bloombergнагадує, що для лідера Китаю це вже другий раз цього року, коли він проводить дипломатичні переговори з Трампом і Путіним один за одним. На початку лютого Сі провів окремі телефоннірозмови з президентом СШАтаглавою Кремляз інтервалом у кілька годин.