Вадим Ротар, молодий український військовослужбовець, загинув у боротьбі за свободу та незалежність України. Його життя обірвалося на фронті в умовах запеклих боїв, що стали наслідком агресії Росії проти нашої країни. Вадим був не лише солдатом, а й людиною з великим серцем і мріями про мирне майбутнє. Згідно зі спогадами близьких друзів та родини, Вадим завжди прагнув допомагати іншим — чи то під час навчання в університеті, де він активно долучався
Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Крутоярівка Білгород-Дністровського району Ротаря Вадима Анатолійовича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2024 року.
Якповідомляєміський голова Бериславської районної державної адміністрації, народився Вадим 17 березня 2001 року у селі Крутоярівка Білгород-Дністровського району. Згодом разом із родиною переїхав мешкати до села Республіканець Херсонської області.
Закінчував Новокаїрську школу, а через деякий час вступив до Новокаховського професійно-технічного ліцею, де опанував професію плиточника. Згодом Вадим проходив строкову військову службу.
З самого початку повномасштабного вторгнення хлопець доєднався до лав ЗСУ. У складі 34-го окремого Херсонського полку Національної гвардії України став виконувати військовий обов’язок на найгарячіших напрямках передової.
Був солдатом, стрільцем-зенітником зенітного ракетного відділення зенітно-ракетного артилерійського взводу. Брав безпосередню участь у активних бойових діях, визволенні Миколаєва та Херсона.
17 березня 2024 року в ході виконання бойового завдання на Херсонському напрямку воїн загинув. Цього дня захиснику мало б виповнитись 23 роки.