На фронті, в умовах триваючої війни, загинув військовий з Нікопольщини. Ця трагічна новина стала важким ударом для місцевої громади та родини героя. Відомо, що загиблий служив у складі українських збройних сил і брав участь у бойових діях на сході країни. Суспільство глибоко переживає втрату кожного воїна, адже за ними стоять не лише звання та нагороди, а й людські долі, мрії та сподівання. Загиблий був відзначений своєю мужністю
ÐÑÐµÐ½Ð¸Ñ ÐÑземко
ÐÑйна ÑÐ¾Ð´Ð½Ñ Ð·Ð°Ð±Ð¸ÑÐ°Ñ Ð½Ð°Ð¹ÐºÑаÑÐ¸Ñ â мÑжнÑÑ Ð·Ð°Ñ Ð¸ÑникÑв, ÑÐºÑ ÑÑали на обоÑÐ¾Ð½Ñ Ð£ÐºÑаÑни, залиÑивÑи миÑне жиÑÑÑ Ð·Ð°Ñади Ñвободи Ñа безпеки ÑвоÑÑ ÐºÑаÑни. Ðа жалÑ, загинÑв вÑйÑÑковий з ÐÑкополÑÑини Ðван СÑепанÑк. ÐÑо Ñе повÑдомлÑÑ Â«ÐаÑе мÑÑÑо» з поÑиланнÑм наÐокÑовÑÑÐºÑ ÑÑлÑÑÑÐºÑ ÑеÑиÑоÑÑалÑÐ½Ñ Ð³ÑÐ¾Ð¼Ð°Ð´Ñ – ÐÑкополÑÑÑкого ÑайонÑ.
ÐÑн бÑв жиÑелем Ñела ÐокÑовÑÑке.
«Ðого жиÑÑÑ Ð¾Ð±ÑÑвала жоÑÑÑока вÑйна, але ÑвÑÑла памâÑÑÑ Ð¿Ñо вÑдвагÑ, ÑÐ¸Ð»Ñ Ð´ÑÑ Ñ Ñа ÑамопожеÑÑÐ²Ñ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ залиÑиÑÑÑÑ Ñ Ð½Ð°ÑÐ¸Ñ ÑеÑÑÑÑ . Ð¡Ñ Ð¸Ð»ÑÑмо голови Ñ ÑкоÑбоÑÑ Ñазом Ñз ÑÑдними, близÑкими,Ñа вÑÑма, Ñ Ñо знав Ñ Ð»Ñбив ÐеÑоÑ. ÐиÑловлÑÑмо ÑиÑÑ ÑпÑвÑÑÑÑÑ ÑÐ¾Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð±Ð»Ð¾Ð³Ð¾. ÐÐµÑ Ð°Ð¹ ÐоÑÐ¿Ð¾Ð´Ñ Ð´Ð°ÑÑÑ Ñили пеÑежиÑи Ñей ÑÑжкий бÑлÑ», – йдеÑÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑдомленнÑ.
ÐагадаÑмо, на вÑÐ¹Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð½Ñв акÑÐ¾Ñ ÐнÑпÑовÑÑкого молодÑжного ÑеаÑÑÑÐакÑим ÐовÑÑн.
РанÑÑе ми пиÑали, Ñо на вÑÐ¹Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð½Ñв вÑйÑÑковий з ÐнÑпÑопеÑÑовÑиниÐÑÑалÑй Самойленко.
ÐкÑÑм Ñого, ми говоÑили: ÐепопÑавна вÑÑаÑа: на вÑÐ¹Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð½Ñв вÑйÑÑковий з ÐнÑпÑопеÑÑовÑиниСеÑгÑй ЧеÑниÑ.
ЧиÑайÑе Ñакож: ÐовеÑнÑвÑÑ Ð½Ð° ÑиÑÑ:на вÑÐ¹Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð½Ñв вÑйÑÑковий з ÐамâÑнÑÑкого.
ÐаÑегоÑÑÑ:ÐÑйна,Ðовини ÐнÑпÑа
ÐознаÑки:ÐÑйна,ÐагинÑв боÑÑÑ,УкÑаÑна РоÑÑÑ Ð²Ñйна
ÐÑиÑднÑйÑеÑÑ Ð´Ð¾ Ð½Ð°Ñ Ñ