У Київській області суд ухвалив рішення про стягнення понад 129 тисяч гривень з компанії, відповідальної за затоплення квартири через поломку котла. Інцидент стався в одному з житлових будинків, де внаслідок неналежного обслуговування обладнання сталося витікання води, що призвело до значних пошкоджень помешкання. Позивач звернувся до суду після того, як його квартира була серйозно пошкоджена: постраждали не лише стіни та підлога, а й меблі та побутова техніка. Судовий процес тривав
Ірпінський міський суд Київської області розглянув цивільну справу №367/7436/24 за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Суд досліджував питання належності доказів факту залиття, допустимості акта комісійного обстеження, достатності звіту оцінювача для підтвердження розміру збитків, а також застосування презумпції вини заподіювача шкоди.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Позивачка звернулася до суду з вимогою стягнути з власниці квартири, розташованої поверхом вище, 119 168 грн матеріальної шкоди, 15 000 грн моральної шкоди та судові витрати. Підставою для звернення стало залиття квартири, яке відбулося 13 травня 2024 року.
Відповідно до акта про залиття житлового приміщення, складеного представниками ОСББ, вода потрапила до квартири позивачки з квартири, розташованої поверхом вище. Комісія зафіксувала, що причиною залиття стало пошкодження котла опалення у квартирі відповідачки, що спричинило витік значної кількості води. В акті були зазначені пошкодження стелі, ламінату, шпалер, електромережі, побутової техніки та кухонних меблів.
Для визначення розміру збитків позивачка замовила незалежну оцінку. Згідно зі звітом оцінювача, вартість матеріального збитку становила 114 168 грн. Окремо позивачка сплатила 5000 грн за послуги оцінювача. Також вона заявила вимогу про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на душевні переживання, порушення звичного способу життя та тривале невідшкодування збитків.
Відповідачка факт залиття не заперечувала, однак не погоджувалася із заявленим розміром матеріальної та моральної шкоди. Сторона відповідача стверджувала, що акт про залиття складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а звіт оцінювача є недопустимим доказом, оскільки оцінювач нібито не мав належної спеціалізації для визначення розміру збитків. Крім того, відповідачка вказувала, що її не було повідомлено про проведення огляду квартири оцінювачем, а сам дефектний акт був складений через два тижні після події. У зв’язку з цим відповідачка визнавала позов лише частково — у сумі 40 827 грн матеріальної шкоди.
Суд зазначив, що відповідно до статей 1166 та 1192 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо така особа не доведе відсутність своєї вини. Суд наголосив, що у деліктних зобов’язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди, а тому саме відповідач повинен доводити відсутність вини у заподіянні шкоди.
Дослідивши акт про залиття, суд дійшов висновку, що він містить усі необхідні реквізити, передбачені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу №76 від 17 травня 2005 року. Суд вказав, що акт містить дату та місце складання, опис обставин залиття, перелік пошкоджень та висновки комісії щодо причин аварії. Тому такий акт є належним і допустимим доказом у справі.
Суд також звернув увагу на правовий висновок Верховного Суду у справі №753/20314/15, згідно з яким непідписання акта особою, з вини якої сталося залиття, саме по собі не впливає на юридичну силу документа, якщо інше не доведено належними доказами.
Щодо звіту оцінювача суд зазначив, що відповідачка не подала жодного належного доказу на спростування визначеного розміру збитків та не ініціювала проведення судової будівельно-технічної експертизи. Суд послався на правовий висновок Верховного Суду у справі №761/12945/19, відповідно до якого невикористання стороною права на проведення експертизи покладає на неї ризик наслідків такої процесуальної бездіяльності.
Оцінивши надані докази у сукупності, суд встановив наявність усіх елементів цивільно-правової відповідальності: факту шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку між діями відповідачки та пошкодженням майна, а також вини відповідачки у залитті квартири.
Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки 114 168 грн матеріальної шкоди, 5000 грн витрат на проведення оцінки збитків та 10 000 грн моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував душевні страждання позивачки, пошкодження її майна, порушення звичного способу життя та тривалість захисту порушеного права у судовому порядку. Також з відповідачки було стягнуто судовий збір у розмірі 1290,98 грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.