Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, виявило важливу зв’язок між використанням гербіциду гліфосату та здатністю бактерій уникати дії антибіотиків. Гліфосат, який є найпоширенішим гербіцидом у світі і широко застосовується в сільському господарстві для боротьби з бур’янами, може сприяти розвитку резистентності у певних бактеріальних штамів. Вчені з університету Каліфорнії провели експеримент на мікробах, які піддавались впливу гліфос
Підписуйтеся на нас вГугл Новини, а також читайте вТелеграміФейсбук
Антибіотикорезистентність (АМР) щороку вбиває від1,1 до 1,4 мільйона людей— і вважається однією з найбільших загроз глобальній охороні здоров’я. Традиційно її пов’язують із надмірним вживанням антибіотиків. Але нова стаття відкриває несподіваний прихований рушій:гліфосат— найпоширеніший гербіцид у світі, що щороку вживається у мільйонах тонн.Як повідомляє SciTechDailyз посиланням на Данієлу Сентрон з Університету Буенос-Айресу, нова публікація вFrontiers in Microbiologyпоказала: найпоширеніші мультирезистентні лікарняні бактерії є стійкимиодночаснодо антибіотиків і до гліфосату — і ці гени стійкостіпередаються разом, мандруючи з сільськогосподарських ґрунтів до лікарень через воду.
Бактерії всередині пухлин виявились активними учасниками раку— і наша взаємодія з мікробами є набагато складнішою і небезпечнішою, ніж ми думали. Антибіотикорезистентність є класичним прикладомдарвінівської еволюції в реальному часі: будь-який тиск відбору, що дає перевагу бактерії з геном стійкості, буде поширювати цей ген. Антибіотики — найочевидніший тиск. Але якщо гліфосат здійснює аналогічний «ко-відбір» — він є прихованим і масштабним «прискорювачем» АМР.
Гліфосат (N-(фосфонометил)гліцин)— активна речовина гербіциду Roundup та його аналогів — є найуживанішим пестицидом у світі: щороку застосовується понад800 000 тонн. Він пригнічує фермент EPSPS, необхідний для синтезу ароматичних амінокислот у рослинах і бактеріях. Бактерії, що маютьклас II або IV EPSPS, є природно стійкими до гліфосату. І ці ж бактерії можуть нестигени мультилікарської стійкостіна тих самих мобільних елементах.
Команда Сентрон виділила клінічні ізоляти найнебезпечніших мультирезистентних лікарняних бактерій («ESKAPE»:Enterococcus, Staphylococcus, Klebsiella, Acinetobacter, Pseudomonas, Enterobacter) і протестувала їхню стійкість до гліфосату. Результат: більшість ізолятів булистійкими навіть до дуже високих концентраційгліфосату — значно вищих, ніж використовуються в сільському господарстві.
Молекулярний аналіз виявив: ці бактерії несуть EPSPS-клас IV або ген стійкості до гліфосату натих самих плазмідах, що і гени мультирезистентності до антибіотиків. Плазміди є «мобільними» — вони легко передаються між бактеріями різних видів черезгоризонтальний перенос генів. Це означає: коли гліфосат у ґрунті «вибирає» бактерії з цими плазмідами, він одночасно «вибирає» і бактерії, стійкі до антибіотиків.
«Ми показуємо, що найпоширеніші мультирезистентні лікарняні бактерії є стійкими не лише до кількох класів антибіотиків, а й до гліфосату у високих концентраціях», — констатує Сентрон. «Етикетки мають містити попередження про те, що гени АМР можуть поширюватись із забрудненого гліфосатом ґрунту до лікарень через необроблену воду».
Це відкриттяперевизначає систему відборудля АМР: тепер це не лише клінічне і тваринницьке вживання антибіотиків, а й масштабне сільськогосподарське застосування гліфосату. При цьому гліфосат не є антибіотиком і не регулюється в контексті АМР — що робить його «сліпою зоною» в глобальній боротьбі з антибіотикорезистентністю.
Чи доводить ця стаття, що гліфосат безпосередньо викликає АМР?Ні — вона показуєкореляцію і правдоподібний механізм, але не причинно-наслідковий зв’язок у строгому сенсі. Для остаточного доказу потрібні проспективні дослідження, що відстежують поширення конкретних клонів від ґрунту до лікарні. Але механізм — ко-відбір на спільних плазмідах — є молекулярно обґрунтованим і підтвердженим у кількох незалежних лабораторіях.
Чи шкідливий гліфосат для людей?Питання залишається суперечливим: ВООЗ/IARC (2015) класифікувала його як «можливий канцероген» для людей (група 2A), тоді як EFSA (ЄС) і EPA (США) вважали ризик прийнятним. У 2023 р. ЄС продовжив дозвіл ще на 10 років. Нова стаття не стосується прямої токсичності — вона про непрямий ефект через АМР.
Що можна зробити, знаючи це?Кілька рівнів. На регуляторному: включити АМР-ризик до оцінки безпеки гербіцидів. На практичному: покращити очищення стічних і ґрунтових вод у регіонах інтенсивного землеробства. На сільськогосподарському: зменшення надмірного застосування гліфосату. На лікарняному: посилений моніторинг клінічних ізолятів на гліфосатну стійкість як маркер АМР-ризику.
🤯WOW-факт:Кожного разу, коли фермер обприскує поле гербіцидом Roundup, він вбиває бур’яни. Але одночасно відбувається щось ще: ґрунтові бактерії, що несуть ген стійкості до гліфосату, отримуютьеволюційну перевагуі розмножуються. А на тому ж «генетичному багажі» — тій самій плазміді — може знаходитись ген стійкості до антибіотику. Дощ змиває ці бактерії у воду. Необроблена вода потрапляє у лікарню. Пацієнт з ослабленим імунітетом отримує інфекцію, що не лікується антибіотиками. І ніхто не зв’язав ці дві події — бо хто б міг подумати, що бутилка гербіциду в полі має якесь відношення до реанімації за тисячі кілометрів?
Підписуйтеся на нас вГугл Новини, а також читайте вТелеграміФейсбук