У нещодавньому судовому розгляді було винесено вирок військовослужбовцю, який проігнорував сигнал бойової готовності під час повітряного нападу з боку Російської Федерації. Інцидент стався в умовах високої загрози для національної безпеки України, коли кожен момент міг стати критичним. Суд встановив, що військовий спав у той час, коли його підрозділ отримав команду привести сили до боєготовності. Це призвело до затримки в реагуванні на можливу атаку противника, що могло мати серйозні нас
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області розглянув матеріали, надіслані військовою частиною, щодо притягнення військовослужбовця за контрактом до адміністративної відповідальності за порушення правил несення бойового чергування та недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. Суд дійшов висновку про наявність у діях військовослужбовця складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-17 та ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, і наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Суд встановив, що 16 квітня 2026 року близько 03:00 головний сержант — командир автомобільного відділення військової частини не виконав команду «Готовність №1» щодо відбиття повітряного нападу противника на позиції пункту управління №634 та не виходив на зв’язок із пунктом управління військової частини. На телефонні дзвінки та сповіщення він не відповідав.
Близько 04:00 військовослужбовець прокинувся від стуку у двері, після чого дізнався від іншого військовослужбовця, що його розшукують оперативний черговий та командир підрозділу. Йому повідомили, що він проспав команду приведення підрозділу у бойову готовність.
У судовому засіданні військовослужбовець визнав свою вину та просив суворо його не карати.
Матеріалами справи встановлено, що напередодні ввечері він повернувся із виконання бойового завдання з відбиття повітряного нападу противника. Після цього особовий склад готував вечерю та оформлював документацію бойового чергування. У кімнаті військовослужбовця знаходилися справні та заряджені засоби зв’язку і планшет для відстеження повітряної обстановки, однак через втому він заснув і не почув дзвінків та сигналів оповіщення.
Оперативний черговий пояснив, що отримав наказ про переведення пункту управління у готовність №1 для відбиття повітряного нападу противника, однак протягом близько 40 хвилин обслуга пункту управління не виходила на зв’язок. Після цього через інших військовослужбовців було організовано пошук старшого позиції, який згодом повідомив, що проспав команду.
Суд зазначив, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданням суду при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування всіх обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом.
Суд також навів положення ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилаючись на ст. 280 КУпАП, суд наголосив, що при розгляді справи необхідно з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
Суд дійшов висновку, що вина військовослужбовця підтверджується протоколами про військові адміністративні правопорушення, письмовими поясненнями військовослужбовців, витягами з наказів командира військової частини, бойовим наказом та наказом про результати службового розслідування.
У постанові зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б КУпАП, якщо такі дії не тягнуть кримінальної відповідальності.
Суд звернув увагу, що ч. 2 ст. 172-17 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення бойового чергування, встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, вчинене в умовах особливого періоду.
Водночас ч. 2 ст. 172-15 КУпАП встановлює відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому підтверджують наявність у діях військовослужбовця складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-17 та ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Суд визнав військовослужбовця винним у порушенні правил несення бойового чергування та недбалому ставленні до військової служби в умовах особливого періоду і, застосувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, наклав адміністративне стягнення у межах санкції за більш серйозне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 17 тисяч гривень.
Окремо суд зазначив, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із виконанням військового обов’язку та службових обов’язків, тому особу було звільнено від сплати судового збору у цій справі № 352/1059/26.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.