Про вікінгів, війну і поліське село: в Чернігові відзначили “Книгу року 2025”

У Чернігові, в Центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського, нагородили лауреатів літературного конкурсу «Книга року-2025». Цьогоріч на конкурс подали 19 книг і 1 рукопис у шести номінаціях. Конкурс відбувається вже 27 років, і за цей час став не просто професійною відзнакою для письменників, а ще й своєрідним зрізом того, чим живе Чернігівщина в літературі та історії.Найвищу відзнаку конкурсу — Гран-прі — отримала книга історика і військового Олександра Бондара «Міста та фортеці вікінгів: від Ірландії до Волги». Це видання перемогло у номінації «Публіцистика та науково-популярні видання», і за словами самого автора, його історія почалася ще на початку 2000-х. Тоді, будучи студентом істфаку, він працював над темою становлення Давньоруської держави, і саме вона лягла в основу майбутньої праці. Але через конфлікт із одним із викладачів науковцю довелося змінити тему дисертації й захищати вже іншу роботу — у Києві. Стара тема лишилася чекати свого часу.Олександр БондарЦей час, як з’ясувалося, настав через багато років і за дуже непростих обставин. Олександр Бондар розповів, що у 2022 році через травму ноги довго лікувався вдома, тоді й узявся переробляти стару дисертацію на науково-популярну книгу. Потім рукопис знову ліг «на полицю». А вже у 2024 році, після прильоту і ще одного тривалого лікування, автор повернувся до цієї роботи й узявся створювати ілюстрації. За словами автора, поштовхом до видання став дзвінок із видавництва, де шукали книжку, з якої можна було б почати серію про фортифікації. У підсумку книга вийшла не просто як історичне дослідження, а як багато ілюстроване науково-популярне видання про укріплені пункти вікінгів — від Ірландії до Волги. І для Чернігівщини ця тема виявилася ближчою, ніж може здатися на перший погляд. «Половина цих фортець знаходилися на території Чернігівської області: Рогощі, Шестовиця, Гущин, Звеничів. Я їх сам особисто копав, їх копали наші відомі чернігівські археологи — тобто матеріали для книги збирали три покоління чернігівських археологів», — розповів Олександр Бондар.Він також звернув увагу, що вікінги — це не тільки образ жорстоких завойовників, знайомий масовій культурі. «Наприклад, в Ірландії до приходу туди вікінгів не було міст. Вони принесли туди міську культуру. У нас теж були городища свої слов’янські, але сітка фортець 10 століття була заснована представниками князівської дружини, серед яких були і вікінги», — зазначив автор.Голова журі - Ганна Пушкар“Ця книга приємно здивувала багатьох членів журі своєю якістю”, - розповіла директорка бібліотеки, голова журі літературного конкурсу Ганна Пушкар.До складу журі увійшли бібліотекарі, викладачі університетів, науковці, журналісти і письменники. За словами членкині журі, письменниціОлени Терещенко, такі конкурси особливо важливі саме тепер, коли країна живе у війні.«Такі конкурси надзвичайно важливі. Під час війни культура допомагає нам утримувати здоровий глузд. Ми намагаємося підходити максимально об’єктивно до кожної книги, оцінюємо художню цінність, важливість піднятої теми і оформлення книги, робимо це неупереджено», — сказала вона.Про сам механізм відбору розповідає Ганна Пушкар: кожен рукопис і кожну книгу місяцями читають окремо, потім обговорюють, дискутують, а переможців визначають шляхом таємного голосування. Цього року найбільше видань подали в номінації «Поезія», а у номінаціях «Дитяча література» та «Майбутня книга» журі вирішило призових місць не присуджувати.Роман, який 30 років пролежав у століПереможницею в номінації «Проза» стала вчителька з Коропщини Тамара Висоцька з романом «Історія одного літа». «Я писала цю книгу для доньки, щоби вона почитала про мою молодість, про наше село. Всі персонажі списані з мешканців села», — поділилася авторка.Тамара ВисоцькаАле найцікавіше в цій історії те, що роман був написаний ще 30 років тому. Увесь цей час він просто лежав у шухляді. Авторка зізналася, що довго не наважувалася його видавати: соромилася, сумнівалася, чи буде це комусь цікаво. Переконувала її, зокрема, письменниця Валентина Михайленко. Зрештою книга вийшла друком завдяки програмі підтримки місцевих авторів у Коропській селищній раді. «Тепер видавці і мої читачі вимагають продовження. Я ось корову продам і обов’язково допишу», - говорить чи то жартома, чи серйозно пані Валентина.Поезія як діалогУ номінації «Поезія» перше місце отримала збірка «Кава для двох…». Її упорядники - голова обласної організації Спілки письменників України Микола Будлянський та письменника і науковець Олександр Забарний. Це збірка творів молодих письменників Чернігівщини, серед яких значну частину становлять випускники літературної студії Ніжинського державного університету імені Гоголя. Олександр Забарний під час церемонії говорив про цю книгу як про простір спілкування між автором і читачем.Микола Будлянський та Олександр Забарний«Людина з чашкою кави налаштована на діалог і міркування. Книгу можна почитати у кав’ярні чи на лавці у парку, тобто це діалог читача і автора», — сказав він. І додав, що нова поезія відчутно змінюється, входить у діалог з іншими мистецтвами, набуває іншого ритму і звучання. Як приклад навів поета Володимира Глевацького, у віршах якого «відчувається поєднання музики й поезії».Про Магдебурзьке право і війнуСеред найпомітніших видань цьогорічного конкурсу була і книга «Міське самоврядування в Ніжині XVII–XVIII ст.: документи та матеріали», що здобула 1 місце у номінації «Публіцистика та науково-популярні видання». Один з її упорядників, Олександр Морозов, розповів, що це спільна праця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та Ніжинського краєзнавчого музею. За його словами, поштовхом до роботи стало відкриття ще у 1990-х роках: науковці дізналися, що Ніжину була видана грамота на Магдебурзьке право польського короля Яна Казиміра 1659 року. Саму грамоту знайти не вдалося.Пошуки в архівах, бібліотеках і музейних фондах привели дослідників не до оригіналу, а до можливості текстової реконструкції архіву ніжинського магістрату. Морозов розповів, що вченим вдалося відтворити понад 90% документів, і саме до 400-річчя надання Магдебурзького права Ніжину вони підготували це видання. «Факти з цієї книги свідчать про те, що Україна — європейська держава, і Чернігів і Ніжин — міста європейські», — наголосив він.У номінації «Література про російсько-українську війну» перемогла книга «Чернігів у вогні: тетралогія. Книга 4. Щит нації» — велике документальне видання про війну, героїчну оборону України й досвід Чернігівщини у цьому спротиві. Це збірка статей, авторами яких були журналісти газети “Чернігівщина” Марія Пучинець, Віталій Назаренко, Сніжана Божок, Олександра Гостра, Лілія Черненко, упорядник - Сергій Дзюба.Найемоційніший момент вечора подарувала голова журі, директорка Центральної бібліотеки імені Михайла Коцюбинського Ганна Пушкар. Вона поділилася особистою новиною: «Сьогодні повернувся з полону чоловік моєї подруги, нацгвардієць Віталій Іващенко. Він був у полоні з 2022 року».

У Чернігові, в Центральній бібліотеці імені Михайла Коцюбинського, нагородили лауреатів літературного конкурсу «Книга року-2025». Цьогоріч на конкурс подали 19 книг і 1 рукопис у шести номінаціях. Конкурс відбувається вже 27 років, і за цей час став не просто професійною відзнакою для письменників, а ще й своєрідним зрізом того, чим живе Чернігівщина в літературі та історії.

Найвищу відзнаку конкурсу — Гран-прі — отримала книга історика і військового Олександра Бондара «Міста та фортеці вікінгів: від Ірландії до Волги». Це видання перемогло у номінації «Публіцистика та науково-популярні видання», і за словами самого автора, його історія почалася ще на початку 2000-х. Тоді, будучи студентом істфаку, він працював над темою становлення Давньоруської держави, і саме вона лягла в основу майбутньої праці. Але через конфлікт із одним із викладачів науковцю довелося змінити тему дисертації й захищати вже іншу роботу — у Києві. Стара тема лишилася чекати свого часу.

Цей час, як з’ясувалося, настав через багато років і за дуже непростих обставин. Олександр Бондар розповів, що у 2022 році через травму ноги довго лікувався вдома, тоді й узявся переробляти стару дисертацію на науково-популярну книгу. Потім рукопис знову ліг «на полицю». А вже у 2024 році, після прильоту і ще одного тривалого лікування, автор повернувся до цієї роботи й узявся створювати ілюстрації. За словами автора, поштовхом до видання став дзвінок із видавництва, де шукали книжку, з якої можна було б почати серію про фортифікації. У підсумку книга вийшла не просто як історичне дослідження, а як багато ілюстроване науково-популярне видання про укріплені пункти вікінгів — від Ірландії до Волги. І для Чернігівщини ця тема виявилася ближчою, ніж може здатися на перший погляд. «Половина цих фортець знаходилися на території Чернігівської області: Рогощі, Шестовиця, Гущин, Звеничів. Я їх сам особисто копав, їх копали наші відомі чернігівські археологи — тобто матеріали для книги збирали три покоління чернігівських археологів», — розповів Олександр Бондар.

Він також звернув увагу, що вікінги — це не тільки образ жорстоких завойовників, знайомий масовій культурі. «Наприклад, в Ірландії до приходу туди вікінгів не було міст. Вони принесли туди міську культуру. У нас теж були городища свої слов’янські, але сітка фортець 10 століття була заснована представниками князівської дружини, серед яких були і вікінги», — зазначив автор.

“Ця книга приємно здивувала багатьох членів журі своєю якістю”, - розповіла директорка бібліотеки, голова журі літературного конкурсу Ганна Пушкар.

До складу журі увійшли бібліотекарі, викладачі університетів, науковці, журналісти і письменники. За словами членкині журі, письменниціОлени Терещенко, такі конкурси особливо важливі саме тепер, коли країна живе у війні.

«Такі конкурси надзвичайно важливі. Під час війни культура допомагає нам утримувати здоровий глузд. Ми намагаємося підходити максимально об’єктивно до кожної книги, оцінюємо художню цінність, важливість піднятої теми і оформлення книги, робимо це неупереджено», — сказала вона.

Про сам механізм відбору розповідає Ганна Пушкар: кожен рукопис і кожну книгу місяцями читають окремо, потім обговорюють, дискутують, а переможців визначають шляхом таємного голосування. Цього року найбільше видань подали в номінації «Поезія», а у номінаціях «Дитяча література» та «Майбутня книга» журі вирішило призових місць не присуджувати.

Переможницею в номінації «Проза» стала вчителька з Коропщини Тамара Висоцька з романом «Історія одного літа». «Я писала цю книгу для доньки, щоби вона почитала про мою молодість, про наше село. Всі персонажі списані з мешканців села», — поділилася авторка.

Але найцікавіше в цій історії те, що роман був написаний ще 30 років тому. Увесь цей час він просто лежав у шухляді. Авторка зізналася, що довго не наважувалася його видавати: соромилася, сумнівалася, чи буде це комусь цікаво. Переконувала її, зокрема, письменниця Валентина Михайленко. Зрештою книга вийшла друком завдяки програмі підтримки місцевих авторів у Коропській селищній раді. «Тепер видавці і мої читачі вимагають продовження. Я ось корову продам і обов’язково допишу», - говорить чи то жартома, чи серйозно пані Валентина.

У номінації «Поезія» перше місце отримала збірка «Кава для двох…». Її упорядники - голова обласної організації Спілки письменників України Микола Будлянський та письменника і науковець Олександр Забарний. Це збірка творів молодих письменників Чернігівщини, серед яких значну частину становлять випускники літературної студії Ніжинського державного університету імені Гоголя. Олександр Забарний під час церемонії говорив про цю книгу як про простір спілкування між автором і читачем.

«Людина з чашкою кави налаштована на діалог і міркування. Книгу можна почитати у кав’ярні чи на лавці у парку, тобто це діалог читача і автора», — сказав він. І додав, що нова поезія відчутно змінюється, входить у діалог з іншими мистецтвами, набуває іншого ритму і звучання. Як приклад навів поета Володимира Глевацького, у віршах якого «відчувається поєднання музики й поезії».

Серед найпомітніших видань цьогорічного конкурсу була і книга «Міське самоврядування в Ніжині XVII–XVIII ст.: документи та матеріали», що здобула 1 місце у номінації «Публіцистика та науково-популярні видання». Один з її упорядників, Олександр Морозов, розповів, що це спільна праця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та Ніжинського краєзнавчого музею. За його словами, поштовхом до роботи стало відкриття ще у 1990-х роках: науковці дізналися, що Ніжину була видана грамота на Магдебурзьке право польського короля Яна Казиміра 1659 року. Саму грамоту знайти не вдалося.

Пошуки в архівах, бібліотеках і музейних фондах привели дослідників не до оригіналу, а до можливості текстової реконструкції архіву ніжинського магістрату. Морозов розповів, що вченим вдалося відтворити понад 90% документів, і саме до 400-річчя надання Магдебурзького права Ніжину вони підготували це видання. «Факти з цієї книги свідчать про те, що Україна — європейська держава, і Чернігів і Ніжин — міста європейські», — наголосив він.

У номінації «Література про російсько-українську війну» перемогла книга «Чернігів у вогні: тетралогія. Книга 4. Щит нації» — велике документальне видання про війну, героїчну оборону України й досвід Чернігівщини у цьому спротиві. Це збірка статей, авторами яких були журналісти газети “Чернігівщина” Марія Пучинець, Віталій Назаренко, Сніжана Божок, Олександра Гостра, Лілія Черненко, упорядник - Сергій Дзюба.

Найемоційніший момент вечора подарувала голова журі, директорка Центральної бібліотеки імені Михайла Коцюбинського Ганна Пушкар. Вона поділилася особистою новиною: «Сьогодні повернувся з полону чоловік моєї подруги, нацгвардієць Віталій Іващенко. Він був у полоні з 2022 року».