Луцьк, як і багато інших міст України, останніми роками активно розвиває велосипедну інфраструктуру. Однак питання забезпечення достатньої кількості велодоріжок залишається актуальним. За даними місцевих активістів та експертів, в місті вже є певна мережа велошляхів, проте її обсяги не завжди відповідають зростаючому попиту на велосипедний транспорт. З одного боку, розвиток велосипедної інфраструктури сприяє екологічному стилю життя та зменшенню автомобільного трафіку. З іншого — недостатня кількість безпечних дор
У Луцьку протягом тривалого часу значна кількість жителів використовує велосипеди для пересування містом. Водночас актуальними залишаються питання належної кількості дорожньої розмітки та обізнаності водіїв і пішоходів щодо правил руху.
ЖурналістиВСНпоспілкувалися із мешканцями Луцька та представниками міської влади, аби з’ясувати, як у місті співіснують велосипедисти та пішоходи, і хто відповідає за безпеку на дорогах.
Лучани все частіше обирають двоколісний транспорт, щоб швидше дістатися на роботу чи навчання,особливо на фоні здорожчання проїзду у громадському транспорті.Проте, разом із популярністю велосипедів, виникають і конфлікти, про те: де можна їздити, а де — ні.
Головною проблемою самі власники двоколісних називають відсутність інфраструктури. Коли немає спеціальної смуги, велосипедист опиняється перед вибором: ризикувати життям на дорозі поруч із автомобілями або ж ділити простір із пішоходами.
«Далеко не всюди вистачає розмітки та спеціальних доріжок для велосипедів. Через це інколи доводиться маневрувати просто між людьми на тротуарі.
А виїжджати на проїжджу частину страшно: різні водії там трапляються, можуть і збити. Загалом, місту просто бракує повноцінних велодоріжок, ось і все», — поділився думками лучанинІван.
Для студентів, які щодня долають значні відстані між різними корпусами університетів, ця проблема стоїть ще гостріше. Маршрути через усе місто часто перетворюються на смугу перешкод.
«Я їжджу з проспекту Перемоги на Львівську до університету, і велосипедних доріжок на цьому шляху дуже не вистачає. Хіба що на Набережній вони є, а так доводиться їхати між людьми, що не дуже зручно.
Найбільше розмітка потрібна в центрі, біля Театрального майдану, бо там завжди великий потік людей. В районі Львівської теж не завадила б, хоча там рух трохи менший і поки вдається справлятися», — розповіла студенткаОлена.
Своєю чергою, пішоходи теж мають зауваження.«Велосипедисти інколи вилітають з-за спини на великій швидкості. Це лякає, особливо коли гуляєш з дитиною. Хотілося б, щоб вони якось позначали свою присутність або їхали повільніше», —розповіла лучанкаНаталія.
Питання безпеки та комфорту напряму залежить від інфраструктури. У Луцьку за «велосипедну» розмітку в місті відповідають кілька структур. Директор департаменту економічної політикиБорис Смальпояснив, що хоча стратегію розвитку веломережі розробляє його департамент, за фактичну появу ліній на асфальті відповідають інші.
«Велосипедними розмітками управляє департамент житлово-комунального господарства. Малює їх той, хто виграє тендер.
Ми вже направили їм звернення, бо вважаємо, що такі доріжки треба намалювати по всьому місту», — зазначивБорис Смаль.
Окреме питання — рух пішохідними зонами, зокремавулицею Лесі Українки. Багато хто вважає, що там їздити заборонено, проте існують чіткі обмеження.
За словами Бориса Смаля, у місті діє спеціальне рішення ради (від 15 червня 2022 року), яке регулює рух легкого електротранспорту та велосипедів. Згідно з ним, на вулиці Лесі Українкиїздити можна, алешвидкістьне має перевищувати10 км/год. Це швидкість звичайного кроку, яка дозволяє вчасно зорієнтуватися і не зачепити перехожих.
Згідно з діючими правилами, велосипедисти та користувачі електротранспортом зобов'язані:
Важливо пам'ятати, що виїзд на проїзну частину (дорогу для авто) для користувачів легкого транспорту в багатьох зонах залишається під забороною задля їхньої ж безпеки. Контроль за приватними велосипедами та самокатами здійснює поліція, тоді як за прокатним транспортом наглядає місто разом із операторами сервісу.