Фермери півдня України, попри складні умови війни, продовжують активно працювати на полях і боротися за врожай. В умовах постійних загроз з боку російських військ та нестабільної ситуації в регіоні аграрії змушені адаптувати свої методи роботи. Використання безпілотників FPV стало важливим інструментом у цій боротьбі — вони допомагають контролювати територію, спостерігати за посівами та навіть здійснювати доставку необхідних матеріалів. Виробники стикаються не лише з фізичними ризиками
До початку повномасштабної війни Росії проти України південні регіони посідали чільне місце у вирощуванні зернових та олійних культур. За понад 4 роки великої війни Росія не тільки окупувала чи знищила велику частину сільськогосподарських земель, а й намагається зробити неможливим вирощування врожаїв у прифронтових районах.
З якими викликами стикаються сільгоспвиробники прифронту. Про це Радіо Свобода розпитало фермерів південних областей.
Фермерське господарствоМаксима Тамбовцевапрацює уЗапорізькій області. Нині через просування фронту і розширення «кілзони» фермер не має доступу до більшості своїх полів.
«Загалом обробляли до 300 гектарів. На початок року залишилось 80 гектарів, 220 відпали. Яка нині безпекова ситуація? ФПВ, «Молнії» – все літає, щодня щось на полях збираємо. Виходимо в поля кожен день із «Чуйкою», – розповідає Максим Тамбовцев.
Серед ланів, до якої нині вже не має доступу, зокрема і та, яку засіяли восени озиминою:
«Це понад 150 гектарів. Втрати ще не пробували підраховувати. Не знаємо, як їх підраховувати. Не знаємо, чи буде якась компенсація, як на неї подаватись»
На початку 2026 рокуНовоолександрівська громада, на землях якої працював фермер, отрималастатустериторії, на якій ведуться бойові дії. Він передбачає звільнення від низки інших податків.
Максим Тамбовцев пояснює, що, зокрема, після отримання громадою цього статусу припиняється нарахування податку на землю.
Водночас фермер каже, що наразі не знає, як буде вирішуватися для таких, як його господарство, питання щодо податку на додану вартість:
«Щодо того, що залишилось посіяним, де нема доступу, то у податковому зобов’язанні є момент повернення ПДВ на затратну частину. Нам, як аграріям, на ту затратну частину заходив ПДВ (бюджетне відшкодування, компенсація податку, який сплатив фермер своїм постачальникам при купівлі товарів, послуг, що використовуються у господарській діяльності, як-от насіння, добрива, техніка чи паливо, – ред.), і тепер, коли ми повідомляємо, щоповна загибель посіяних площ – у нас доступу тепер нема, то нам їх потрібно списати, а щоб списати – потрібно повернути ПДВ державі. Всі розуміють ситуацію, але роз’яснень, як діяти, поки ніхто не дають.Будемо розбиратися, що робити після завершення посівної, після травня»
Ще одна прифронтова область Півдня –Дніпропетровська. Які нині виклики стоять перед сільгоспвиробниками у цьому регіоні, ділиться фермерВолодимир Гайворонський:
«Йде посівна кампанія. Оборотних коштів у людей недостатньо тому, що ціни на добриво, на пальне дуже зросли. Не у всіх є кошти закупити і пальне, і добриво. Бачу, що сіють без добрив люди. Є фінансові складнощі. Що стосується тих, хто ближче до лінії розмежування, як Межівський район та інші, то там складно у тому плані, що їх обстрілюють. Люди стоять перед дилемою: сіяти чи ні, бо літають дрони, вже на оптоволокні дістають дрони».
Господарство Володимира Гайворонського знаходиться у віддаленому від лінії фронту Дніпровському районі області:
«У нас така тилова частина. Нас FPV-дрони не турбують. Турбують інші – «шахеди» літають. Ви знаєте, скільки разів Дніпро обстрілювали, і скільки разів атакували і фермерські господарства. Недавно буквально в Перещепиному (місто сусіднього Самарівського району Дніпропетровської області, – ред.) фермерське господарство обстріляли – влучили, зруйнували, великі матеріальні збитки»
Наразі в господарстві Володимира Гайворонського триває посівна. Ключовими викликами для себе називає зростання цін на пальне та добрива, а також брак кваліфікованих робочих рук.
«Дуже подорожчали пальне і паливо. Не знаю, яка буде ціна, яка складеться на майбутній врожай. Навряд чи вона буде вищою, бо ринок формує. Подивимось, як буде. Складно працювати, бо немає людей у фермерських господарствах. Багато забрали в армію фахівців. Зараз складна техніка. Будь-кого на трактор не посадиш, тому є проблеми», – розповідає Володимир Гайворонський.
Каже, що навіть попри віддаленість від лінії фронту, на темпи польових робіт впливають повітряні тривоги:
«Якщо сіємо нормальною технікою з навігацією хорошою, то коли тривоги оголошують – вимикається GPS і сіяти неможливо, ми стоїмо. Ми сіяли 150 гектарів на день, а тепер сіємо 40 гектарів. Це дуже великі складнощі. Можна було б посіяти за один день, а немає хороших механізаторів-спеціалістів. А по-друге, ці тривоги, які постійно у нашій Дніпропетровській області, і не працює навігація: коли не працює навігація, сівалка не вмикається, сіяти неможливо. Тому відстаємо від термінів посівної»
«Врожай 25 року 600 гектарів ми не зібрали. Восени 24 року ми посіяли, а вже літом 25-го зібрати не змогли, тому що дрони там вже літали дуже активно і так 600 гектарів ми покинули. Там було 300 гектарів озимого ячменя, 200 гектарів рапсу і 100 – гороху. Зараз у нас так само на інших землях, які були безпечними, 200 гектарів под питанням: ми не знаємо чи зможемо ми їх зібрати чи ні», – ділиться фермер зБілозіркиХерсонської областіАндрій Повод.
Його фермерське господарство під час окупації правобережної частини Херсонщини у 2022 року зазнало руйнування та розкрадання військами РФ. Землі, які обробляли, були заміновані або засмічені вибухонебезпечними предметами. Після деокупації фермер само проводив їх розмінування.
Нині взявся за очищення ділянок на межі з сусідньою Миколаївською областю. ДО цього спонукало розширення так званої «кілзони» – зони досяжності російських FPV-дронів на території Херсонської області.
«Ворожі FPV-дрони з кожнем днем долітають все далі, далі і далі. Від частини земель зараз відмовляємось, бо працювати на них стає не можливо, тобто пасивні площі скорочуються. У нас як умовно було 1.5 тисяч так і залишилось, бо ми 1.5 тисячі покинули і 1.5 взяли. Взяли заміновані землі на межі Херсонської і Миколаївської області. Вони від початку повномасштабного вторгнення не оброблялись, але по трохи починає долітати і до них. Поки йдемо по нулях, але дедалі ситуація погіршується», – розповідає Андрій Повод.
Працювати на поля, каже фермер,виходить разом з своїми робітниками у захисному спорядженні та з декількома видами аналізаторів частот дронів. Саме безпекову ситуацію фермер називає ключовим викликом для свого господарства:
«Якщо на голову нічого падати не буде, то ми зі всім іншим впораємося», – каже Андрій Повод.
За іншими ж підрахунками, проведенимианалітикамиКиївської школи економіки(KSE) і оприлюдненим улютому 2026 року, непрямі фінансові втрати сільського господарства України від початку повномасштабного вторгнення сягають81,9 млрд доларів.
Найбільша частка з них, за даними аналітиків KSE, спричинена зниженням виробництва продукції рослинництва і становить47,2 млрд доларів. Загалом же до непрямих фінансових втрат належать втрати рослинництва, тваринництва, втрати виробників через порушення експорту, а також втрати через зростання виробничих витрат та втрати через потребу в рекультивації. Їх оцінка експертами KSE проводилася непрямими методами шляхом поєднання державної, регіональної статистики, а також даних опитувань сільськогосподарських виробників, проведених у 2022 році.
Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудила це. Керівництво РФ називає загарбницьку війну «спеціальною операцію». Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і геноцид.
No media source currently available
Співпрацює з Радіо Свобода з 2015 року. Народилася в 1985 році у Запоріжжі. У 2007 році закінчила історичний факультет, а у 2011 році – аспірантуру Запорізького національного університету. Має ступень кандидата історичних наук. Із 2013 року працює у сфері журналістики.