У Києві розгортається скандал, пов'язаний із судовими позовами забудовників до активістів, які виступають проти незаконного будівництва. Загальна сума позову складає 160 тисяч гривень, що викликало широкий резонанс у суспільстві та серед правозахисників. Забудовники звинувачують активістів у наклепі та поширенні неправдивої інформації про свої проекти. Цей випадок є яскравим прикладом так званих SLAPP-позовів (Strategic Lawsuit Against Public Participation), які часто використовуються для залякування
Київські забудовники «Ковальська» та «Столиця груп» використовують SLAPP-позови — судові атаки проти критиків, розраховані не на перемогу в суді, а на виснаження опонентів. Як задокументував«Телеграф», з ГО «Екопарк Осокорки» хотіли стягнути понад 160 тисяч гривень — два річні бюджети організації. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов судився з «Ковальською» і виграв, але так і не отримав компенсації витрат.
SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — це позов, який великий бізнес або впливові особи подають не заради перемоги в суді, а щоб «зв’язати руки» критикам: журналістам чи громадським активістам. Відповідача змушують витрачати гроші на адвокатів, ходити на засідання, ризикувати рахунками і майном. Навіть якщо він зрештою виграє — час, нерви і ресурс уже витрачено.
В Україні цей інструмент дедалі частіше застосовують забудовники — проти тих, хто вказує на порушення екологічного чи пам’яткоохоронного законодавства.
ГО «Екопарк Осокорки» роками протистоїть будівництву ЖК H2O на берегах озера Небреж. Як мираніше писали, активісти домоглися скасування оренди на одну з ключових ділянок і продовжують боротьбу у кількох судових справах. Відповіддю стала SLAPP-атака: ТОВ «Столиця груп», пов’язане зі Владою Молчановою, подало позов «для захисту ділової репутації».
Від ГО вимагали компенсувати судові витрати, правничу допомогу та лінгвістичну експертизу — загалом понад 160 тисяч гривень.
«Якби їм це вдалося, нам могли б заблокувати рахунки. Діяльність ГО була б повністю паралізована», — розповів представник організації Олександр Пилипенко.
Суд першої інстанції ГО виграла, однак в організації переконані, що «Столиця груп» подасть апеляцію.
У травні 2024 року ТОВ «Ковальська нерухомість» подала позов на пам’яткоохоронця Дмитра Перова через дописи у Facebook про знесення будівлі 1860-х років на вулиці Жилянській, 47. Забудовник вимагав визнати інформацію недостовірною і стягнути 100 тисяч гривень моральної шкоди.
«Робилося це не заради 100 тисяч, а щоб відволікти час і ресурси. Заблокувати роботу, максимально відволікти по часу, по силах, по фізичних, ментальних, по грошових ресурсах», — пояснив Дмитро Перов.
Обидві інстанції — першу й апеляційну — активіст виграв. Суд постановив стягнути з «Ковальської нерухомість» 76 тисяч гривень на компенсацію юридичних витрат. Проте забудовник їх так і не виплатив.
Паралельно Дмитро Перов програв справу за позовом прораба Василя Дідуса — у справі щодо будинку Замкова на вулиці Франка, 26. Суд присудив виплатити 20 тисяч гривень моральної шкоди, а рахунки активіста тривалий час були заблоковані. Наразі проти нього судиться Сергій Коровченко — якого у ЗМІ називають цивільним чоловіком Молчанової. Першу інстанцію Дмитро Перов виграв, але очікує апеляцію.
Адвокат Юлія Рибіцька, яка захищає активістів громадських організацій, переконана: практика SLAPP-позовів в Україні набула системного характеру.
«Забудовник придумує космічну цифру — що він нібито через висловлювання активістів втратив мільйони гривень. Коли позов спрямований на активіста як фізичну особу — люди дуже губляться», — каже вона.
За її словами, протидія SLAPP потребує двох кроків: якісного правового захисту і публічного висвітлення таких справ, щоб судді розуміли справжні мотиви позивача.
Тема поступово набуває розголосу в Україні. Комітет Верховної Ради з питань свободи слова створив робочу групу і оголосив збір пропозицій для змін у законодавстві. Обговорюється імплементація Директиви ЄС від 11 квітня 2024 року про захист від SLAPP. Голова комітету Ярослав Юрчишин запропонував закривати SLAPP-позови на ранніх стадіях, штрафувати позивача і вирівнювати судові витрати між сторонами.
SLAPP-позови — це не звичайні судові спори. Мета таких атак — виснажити опонента: витратити його гроші, час і нерви. Для Києва це особливо гостро: громадські організації, які захищають міські парки й охоронювані будівлі, потрапляють під систематичний судовий тиск. Якщо механізми захисту від SLAPP не будуть закріплені в законі, забудовники матимуть майже безкарний спосіб замовчувати незручну громадськість.
Як мираніше писали, «Столиця груп» планує засипати 14 га озера Небреж — і проти цього борються ті самі активісти, яких забудовник тепер переслідує в судах.
Оглядач київських новин
Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.