У Луцьку розгорілася справжня містична історія, пов'язана з легендою про Ганну Войтехову — жінку, яку стратили за зраду. Її трагічна доля стала основою для численних переказів та чуток серед місцевих жителів. За словами істориків, Ганна була коханкою одного з луцьких шляхтичів у XVI столітті, що призвело до її засудження і страти через обвинувачення у перелюбстві. Легенда свідчить, що після смерті душа Ганни не знайшла спок
Багато людей вважають Луцьк тихиммістом підземель, монастирів і старих легенд.Частину цих історій містяни переказують поколіннями, інші ж з’явилися значно пізніше — вже як елемент екскурсій та міського фольклору. Втім, навіть сьогодні деякі з них продовжують викликати у людей справжній інтерес.
Одна з таких легенд пов’язана із жінкою на ім’я Ганна, якунаприкінці XVI століття стратили у центрі Луцька за перелюб. Кажуть, після смерті її дух залишився блукати підземеллями старого міста у пошуках загубленого намиста.
Про цю історію журналістамВСНрозповіла завідувачка науково-експозиційного відділу музейного простору Окольний замокОксана Штанько.
За її словами, події відбувалися улистопаді 1596 року. Тоді посеред Ринкового майдану в луцькій ратуші смертного вироку чекали двоє людей —Ганна Войтехова, дружина місцевого столяра, таСтаніслав Хрустель, лікар-балвер із міста Величка неподалік Кракова.
Історія набула розголосу після того, як чоловік Ганни запідозрив дружину у зраді. Щоб викрити коханців, він звернувся до міської сторожі та бурмистра, а згодом уночі повернувся додому. За переказами, чоловік застав Станіслава у власній оселі. Балвера нібито знайшли захованим під лавою, а під ліжком лежали його черевики. У постелі ж виявили пояс і шапку чоловіка.
Місцеві перекази також розповідають про одержимість Станіслава коханням до Ганни. Подейкують, що одного разу він навіть відтяв собі середній палець «за здоров’я» жінки. А згодом, не витримавши переживань, буцімто ходив до Стиру, аби втопитися.
Спочатку Ганна заперечувала провину, однак під час присяги все ж зізналася у зв’язку з коханцем. За нормами маґдебурзького права обох засудили до страти мечем. Втім, далі історія набуває майже містичного характеру.За словами Оксани Штанько, Ганну стратили, а от Станіславу вдалося залишитися живим.
підземелля коридорами якого ходить привид Ганни
Саме з цим пов’язана головна легенда луцьких підземель. Розповідають, щопід час страти з шиї жінки впало дороге намисто. Прикрасу нібито підібрав кат, однак перед смертю його почало мучити сумління. Тоді чоловік передав коштовність єзуїтам, аби ті молилися за спасіння його душі.
«Привид Ганни з’являється у наших підземеллях, шукаючи своє намисто».
Сьогодні ця історія є однією з найвідоміших містичних легенд луцьких підземель. Попри відсутність документальних підтверджень про привид чи загублену прикрасу,сам судовий процес 1596 року справді згадується у старих міських документах та дослідженнях луцького маґдебурзького права.
З роками історія обросла новими деталями та перетворилася на частину міського фольклору. Сьогодні її найчастіше можна почути під час екскурсій луцькими підземеллями, де старі мури, тьмяне світло та багатовікова історія лише підсилюють атмосферу загадковості.
Джерела
Страчена за перелюб: хто така Ганна Войтехова, привид якої шукають у підземеллях Луцька — (VSN)