В українському футболі, незважаючи на виклики, з якими стикається країна, фінансові показники залишаються важливими для розуміння його розвитку. Найдорожчими гравцями в Україні є представники топ-клубів, таких як "Шахтар" і "Динамо". Ці команди не лише мають найбільші бюджети серед усіх клубів ліги, але й активно інвестують у молодих талантів та досвідчених легіонерів. Бюджети українських футбольних клубів варіюються від кількох десятків мільйонів гривень до сотень мільйонів залеж
Український футбол давно перестав бути просто грою. Сьогодні
це складна економічна машина, де кожен матч, кожен гравець і навіть кожне тренувальне
поле вимагають мільйонів гривень. У воєнний час, коли бізнес власників клубів
просідає, а держава зосереджена на інших пріоритетах, утримання професійної
команди перетворилося на справжній виклик. "Коментарі" спробували розібратися,
скільки саме коштує український футбол у 2025–2026 роках: від ринкової вартості
команд до витрат на стадіони та комунальні послуги.
Фото: портал "Коментарі"
Ринкова вартість команд: хто лідирує в лізі
Заданимипорталу Transfermarkt станом на сезон 2025/26, загальна ринкова вартість усіх
клубів Української Прем’єр-ліги сягає 423,98 мільйона євро. Це сума, за яку
теоретично можна було б продати всі склади ліги. Лідером залишається донецький
"Шахтар" — 168,25 мільйона євро. Друге місце у київського "Динамо" — 80,10
мільйона євро. Третє — у "Полісся" з Житомира (32,30 мільйона євро), четверте —
у харківського "Металіста 1925" (20 мільйонів євро). Середня вартість одного
гравця в лізі — 966 тисяч євро.
Ці цифри відображають не лише якість складу, а й інвестиції
в молодь та трансфери. "Шахтар" традиційно тримає найвищу планку завдяки
системі підготовки та залученню іноземців. Однак навіть гранди відчувають тиск:
війна обмежує комерційні можливості, а продажі гравців стають одним із головних
джерел доходу. Для порівняння, ще влітку 2025 року деякі джерела оцінювали
"Шахтар" у 169,68 мільйона євро, а "Динамо" — у 92,25 мільйона. Різниця в
кілька мільйонів показує, як швидко змінюється ринок.
Бюджети грандів: реальність для "Шахтаря" і "Динамо"
Бюджет клубу — це не тільки зарплати гравцям. Це податки,
комунальні послуги, перельоти, оренда стадіонів і утримання баз. Найточніші
дані має "Динамо". Генеральний директор клубу Дмитро Бріф у жовтні 2025 рокурозповів:
"За минулий рік клуб поніс витрат на 1,6 млрд грн, що відповідає 36,5 млн євро.
З цієї суми тільки податків, пов’язаних із виплатою зарплати, було сплачено на
загальну суму 212 млн грн та 17 млн грн
інших податків… А також 32,6 млн грн комунальних платежів — газ, електрика,
вода. Та практично 155 млн грн витрат на участь команд у змаганнях та
тренувальних зборах".
За 8 місяців 2025 року витрати "Динамо" перевищили 1 млрд
грн (22,3 млн євро), з яких податки на зарплати склали 191 млн грн, а
комунальні платежі — понад 50 млн грн. Загалом бюджет киян коливається в межах
35–40 мільйонів євро на рік, без урахування трансферів і модернізації інфраструктури.
Бріф наголошує: "Бюджет клубу складає в середньому 35–40 млн євро на рік. Це не
враховуючи можливих витрат на трансфери та суттєву модернізацію
інфраструктури".
Для "Шахтаря" точних публічних даних за 2025 рік менше, але
за оцінками експертів клуб традиційно витрачає більше, ніж "Динамо", і
залишається найдорожчим проектом ліги. Середні клуби, як-от ЛНЗ, працюють із
бюджетом близько 12 мільйонів євро. Деякі команди з нижньої частини таблиці
ледь дотягають до 3 мільйонів євро — саме таку суму журналісти називали для
одного з потенційних аутсайдерів. Віце-президент "Ворскли" Олег Лисак у квітні
2025 року зазначив, що клуб має 8-9 платіжну відомість у лізі, хоча результати
на полі кращі.
Вартість футболістів: скільки коштують зірки ліги
Ринкова вартість окремих гравців — ще один індикатор
фінансової потужності. Найдорожчими в сезоні 2025/26 залишаються представники
"Шахтаря": Микола Матвієнко та Кауан Еліас оцінені по 15 мільйонів євро кожен.
За ними — Марлон Гомес (12 мільйонів), Педріньйо (10 мільйонів) і Володимир
Бражко з "Динамо" (10 мільйонів). Молоді таланти теж дорожчають: форвард
"Динамо" Матвій Пономаренко за кілька місяців зріс із 1 до 6 мільйонів євро
завдяки результативності.
Ці цифри — не просто абстрактні оцінки. Вони впливають на трансферну
політику: клуби продають дорожче, ніж купують, щоб закрити бюджетні дірки.
Однак війна і обмежена телевізійна аудиторія не дозволяють заробляти стільки,
скільки в топ-лігах Європи.
Фінанси федерації: як працює Українська асоціація футболу
Українська асоціація футболу (УАФ) — це ще один великий
гравець у фінансовій картині. Президент УАФ Андрій Шевченко на пресконференції
в лютому 2025 року презентував бюджет: на розвиток футболу планувалося
витратити 20,6 мільйона євро (926 мільйонів гривень). Фактичні витрати за 2025
рік склали 19,3 мільйона євро при доходах 15,5 мільйона. Найбільша стаття —
молодіжний, жіночий та юнацький футбол (понад 6 мільйонів євро), національна
збірна отримала 3,4 мільйона. Шевченко пояснював: "Я хочу представити
фінансовий звіт за перший рік роботи та бюджет нового року. Уперше ми поєднали
бюджет УАФ та UAF Marketing в одну стратегію".
Надходження федерації залежать від ФІФА, УЄФА та комерційних
партнерів. У 2024 році вони сягнули рекордних 29,1 мільйона євро, але 2025-й
приніс падіння через менші виплати від європейських організацій.
Державна підтримка та утримання стадіонів: хто платить за
інфраструктуру
Прямої масштабної допомоги від держави клубам УПЛ немає.
Власники називають себе меценатами: вони вкладають кошти з любові до футболу,
навіть коли бізнес страждає. "Динамо" за останні роки інвестувало близько 200
мільйонів гривень у модернізацію трьох об’єктів. Бріф підкреслює: "Власники
клубів вкладають кошти тільки тому, що вони люблять футбол. І це відбувається в
той час, коли основний бізнес у всіх просідає".
Стадіони та тренувальні бази — окрема стаття витрат. Багато
арен належать містам, і утримання лягає на місцеві бюджети. Точних свіжих цифр
за 2025–2026 роки публікують мало, але приклад 2023 року показовий: лише на 8 головних
стадіонів пішло 427 мільйонів гривень державних і комунальних коштів. Клуби
платять за оренду, електрику (підігрів поля в "Динамо" коштує 10–15 тисяч
гривень на годину) і безпеку. Комунальні платежі "Динамо" за 8 місяців 2025
року вже перевищили 50 мільйонів гривень. УАФ теж обмежує великі
інфраструктурні проекти через безпеку, хоча кошти на майбутнє будівництво
зберігаються на рахунках УЄФА.
Чому утримання клубу — це виклик для власників
Український футбол живе в умовах "економіки виживання".
Бюджети клубів відрізняються в десятки разів, але результат не завжди залежить
від грошей. Власники клубів — від Ріната Ахметова ("Шахтар") до Ігоря Суркіса
("Динамо") — продовжують фінансувати команди, але війна, падіння доходів від
телебачення та високі податки роблять кожну гривню на вагу золота. Прибутковий
проект УПЛ ТБ допомагає, трансфери рятують, але щомісячні комунальні рахунки,
податки й утримання баз з’їдають левову частку.
Наразі, без системної державної підтримки чи потужних
спонсорів більшість клубів ледве тримаються на плаву. Молоді таланти продаються
за кордон, щоб закрити дірки, а інфраструктура повільно старіє. Водночас
інвестиції в молодь дають надію — "Полісся" чи ЛНЗ з меншими бюджетами іноді
дивують результатами.
Український футбол коштує дорого — сотні мільйонів євро на
рік лише на професійний рівень. Але ці гроші — інвестиція в майбутнє, і якщо
власники, федерація та держава знайдуть спільну мову, ліга зможе не лише
виживати, а й розвиватися. Поки що кожен матч — це не тільки боротьба на полі,
а й боротьба за кожен мільйон у бюджеті.