В Олешках, містечку на Херсонщині, спостерігається критична гуманітарна ситуація через наслідки війни. Місцеві жителі стикаються з серйозними труднощами у забезпеченні себе їжею та необхідними ресурсами. Влада України звернулася до міжнародних організацій і сусідніх країн з проханням про допомогу в евакуації людей, які опинилися в небезпечному становищі. За даними місцевих чиновників, багато мешканців залишилися без доступу до базових продуктів харчування та медичних послуг. Ситуація уск
В окупованих росіянами Олешках на лівобережжі Херсонщини місцеві жителі опинилися майже в повній ізоляції. За даними української сторони, їм загрожує голод. Чи можлива евакуація?
Олешківська громада, що на лівобережжіХерсонської області, налічує 13 населених пунктів. Центром громади є містечко Олешки. Доповномасштабного вторгнення Росіїце був процвітаючий населений пункт, розташований навпроти Херсона на протилежному березі Дніпра, з розвиненою інфраструктурою та зонами відпочинку. В Олешках проживало 24 тисячі людей.
Післяросійської окупаціїп'ять населених пунктів громади фактично перестали існувати: села Кринки, Підстепне, Піщанівка, Саги - повністю зруйновані. В інших ще залишаються люди. Найкритичніша ситуація в самих Олешках. У 2023 році після руйнування гребліКаховської ГЕСмістечко було затоплене, потім майже вщент розбомблене обстрілами, а нині практично відрізане від світу.
Попри це там досі залишається від 1,5 до 2 тисяч людей, переважно люди похилого віку, маломобільні особи, а також 47 дітей, повідомляє міська військова адміністрація Херсонської області.
Усі ці люди опинилися в пастці: виїхати з Олешок майже неможливо, адже місто та всі під'їзні дороги, що ведуть на тимчасово окуповані території, заміновано російською армією. З іншого боку - річка, підступи до якої також заміновано з обох берегів. Антонівський міст, який сполучав Херсон із лівобережжям, зокрема з Олешками та Голою Пристанню, був підірваний російськими окупантами під час втечі з правобережжя ще в листопаді 2022 року.
"Щодня в Олешках гинуть люди, які підриваються на мінах-пелюстках, від прямих влучань у будинки, від осколків", - розповідає в розмові з DW Ксенія Архіпова, колишня жителька Олешок, яка тепер намагається організувати евакуацію людей з заблокованого рідного міста. "Лікарня працює на генераторах, але пального там практично немає. Провести складну операцію, наприклад, ампутацію після підриву на міні, неможливо. Виїхати в Скадовськ по допомогу також не можна, бо траси заміновані", - каже Архіпова.
Жахливу ситуацію, яка нині склалася в Олешках, підтверджує і Наталя - мешканка Олешок, яка прожила в окупації півтора року та виїхалапісля підриву Каховської ГЕС. "Вже чотири роки люди перебувають у пастці. Там справді критична ситуація. Люди дуже важко виживають - без світла, без води. Майже не завозять ліки, продукти привозять рідко, а коли привозять, то всі стоять у величезних чергах, аби хоч щось придбати, хоча коштів у людей немає. Місто сильно заміноване. Міни лежать збоку дороги й спрацьовують, коли поруч проїжджає велосипед або проходить людина. Через це дуже багато людей гинуть", - розповіла DW Наталя.
У місті досі залишаються її родичі та знайомі, з якими вона підтримує зв'язок. За її словами, через близькість до Херсона в Олешках ловить український мобільний зв'язок. Щоб зарядити телефони, люди використовують сонячні панелі, які залишилися в напівзруйнованих будинках, каже Наталя. Втім, продовжує вона, такий зв'язок надзвичайно небезпечний, адже українські sim-карти заборонені на окупованих територіях, заборонено й мати будь-які контакти з українською стороною.
Жінка зазначає, що мешканці Олешок живуть під загрозою атак дронів. "Постійно літають російські дрони, скидають вибухівку просто на людей. Через це навіть волонтери перестали заїжджати до міста, бо не один волонтер уже загинув. Люди бояться їхати туди", - говорить Наталя.
Повна блокада міста почалася взимку цього року, коли щільність мінування доріг досягла критичної межі й підприємці, які з окупованих територій завозили в Олешки продукти, відмовилися їхати в місто через небезпеку для життя. Тому в лютому постачання продуктів майже зупинилося, розповіла DW начальниця Олешківської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Тетяна Гасаненко.
"Фактично в березні в Олешки прийшов голод, бо з середини січня та в лютому постачання продуктів майже не було. І тільки от зараз, 4 травня, машина з продуктами заїхала в Олешки. І вже минув тиждень. Постачання знову не було. Електрики немає, люди готують їжу на відкритих вогнищах, холодильники не працюють", - констатує Гасаненко.
За її словами, заплатити за продукти люди не в змозі. Пенсіонери та отримувачі соціальних виплат теоретично мають кошти на рахунках, адже українська держава продовжує переказувати їм гроші. Але зняти готівку можна лише за 80 км від Олешок, у місті Скадовськ, де є банкомат. Але доїхати до Скадовська для мешканців Олешок майже неможливо, адже це смертельно небезпечно через заміновані дороги і обстріли. Крім того, російська окупаційна влада жорстко відслідковує обіг української гривні та карає людей за контакти із українською владою, каже Гасаненко.
Україна намагається врятувати людей з окупованої Олешківської громади. За словами Тетяни Гасаненко, до цього залучені українські міністерства та відомства, міністерство закордонних справ України, офіс омбудсмана, міжнародні гуманітарні структури. Українська влада та міжнародні організації обговорюють можливість створення гуманітарних коридорів. А втім, чиновниця визнає: реалізація таких коридорів залежить не лише від України. Адже, на її думку, Росія використовує цивільне населення Олешок як живий щит.
"Ми маємо справу зі російським воєнними злочинцями. І будь-який гуманітарний коридор можливий лише під супроводом міжнародних місій - ООН, Червоного Хреста чи інших структур", - наголошує начальниця Олешківської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.
Уповноважений Верховної Ради з прав людиниДмитро Лубінецьназиває ситуацію в Олешках гуманітарною катастрофою. "Там немає їжі, ліків, питної води в достатній кількості. Це гуманітарна катастрофа", - сказав в інтерв'ю DW Лубінець. Він повідомив, що почав отримувати звернення від мешканців окупованого та заблокованого міста ще в березні. За його словами, 5 березня він офіційно звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста та паралельно того самого дня вийшов напряму на зв'язок з російською стороною, провівши кілька раундів перемовин з російською омбудсманкою Тетяною Москальковою.
Дмитро Лубінець зазначив, що наприкінці квітня МКЧХ підтвердив: організація готова надати транспорт - автобуси у необхідній кількості і фізично забезпечити евакуацію людей з Олешок. Єдина умова - режим тиші. Саме його погодження від Росії Лубінець досі й не отримав.
"Я пропонував російській стороні офіційно, в рамках перемир'я з 9 по 11 травня, щоб ми провели цю евакуацію з Олешок. Я так і не дочекався офіційної чи неофіційної відповіді. Більше того, я пропонував неодноразово поїхати в тому числі особисто. Щоб усі знали: представник української влади їде в евакуаційному каравані, режим тиші з українського боку буде дотриманий. На жаль, я так і не отримав погодження. Ми продовжуємо вести перемовини", - сказав DW Лубінець.
Український омбудсман намагається привернути увагу міжнародної спільноти до ситуації в Олешках і, можливо, спонукати треті країни до тиску на Москву. "Я звертався до колег-омбудсманів інших країн, щоб вони запропонували свою фізичну присутність, з якої сторони хто може під'їхати туди. Ми пропрацьовували різні маршрути. Ми продовжуємо шукати варіанти", - зазначив Лубінець.
Міністерство закордонних справ (МЗС) України повідомило, що українська сторона порушить тему критичної гуманітарної ситуації в Олешках й інших населених пунктах на окупованому лівобережжі Херсонської області також в ООН та ОБСЄ, а інформація про російські злочини буде передана до міжнародних моніторингових місій. "Ми закликаємо міжнародну спільноту до конкретних і невідкладних дій задля порятунку наших громадян на тимчасово окупованій Херсонщині", -йдеться у заяві МЗС.
DW завернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) з проханням прокоментувати, які заходи вживаються, аби евакуювати людей з заблокованих Олешок та сіл громади. "Нашій організації відомо про повідомлення, що публікуються щодо ситуації в Олешках. Можемо підтвердити, що нині МКЧХ перебуває в діалозі з відповідними органами влади по обидва боки стосовно цієї теми. Водночас через програму з безпечного транскордонного переміщення цивільних осіб МКЧХ продовжує допомагати вразливим особам у цьому районі возз'єднатися з їхніми сім'ями по обидва боки лінії фронту за прямої співпраці з відповідними особами", - відповіла речниця МКЧХ Оксана Кохан.
Поки представники офіційної влади шукають можливості організувати евакуаційний коридор з Олешок, люди самотужки організовуються та на свій страх і ризик і під обстрілами намагаються виїхати з замінованого міста. Ксенія Архіпова як координаторка з евакуації допомагає їм в цьому. "Щоб заїхати туди, ідемо пішки 100 метрів, дивимось, де міни, потім проїжджає водій - і так ми просуваємося. Від Голої Пристані до Олешок - 25 кілометрів ми ідемо чотири години, щоб забрати жменьку людей. Щотижня вивозимо 7-12 людей", - розповіла жінка. Фінансово допомагає організувати евакуацію громадська організація Save Ukraine.
Архіпова каже, що людей евакуюють до Скадовська, а потім - до українсько-білоруського кордону, а саме на пункт пропуску Доманове-Мокрани. Вона зауважує, що зараз це найбільш бюджетний та умовно безпечний спосіб виїзду з тимчасово окупованих територій на підконтрольну територію Україну.
Але виїхати з Олешок у такий спосіб може лише той, хто має персональні документи, каже Архіпова. У кого вони втрачені, тим доводиться чекати, допоки російська окупаційна влада видасть людині хоч якийсь документ, що посвідчує особу. "Люди без документів, у яких все згоріло після прильотів, не можуть пройти блокпости, тому я кажу їм, щоб вони брали ті червоні паспорти, аби тільки вирватися. Але вони не можуть підтвердити свою особу. Для цього росіяни вимагають привести трьох сусідів. А де їх взяти тих сусідів?" - розповідає Архіпова.
Такі люди, за її словами, залишаються в Скадовську. Не просто виїхати й тим, у кого є діти, оскільки, як пояснила Архіпова, для дітей треба робити російський закордонний паспорт. "Вони теж перебувають у Скадовську місяцями, поки отримають його. Якщо іхати з українським паспортом, то це страшні фільтрації, по 6-7 годин, роздягають до гола, все перевіряють", - розповідає координаторка з евакуації Ксенія Архіпова.