Зеленський погодив удари у відповідь: що відомо про операції 15 травня

Сьогодні Зеленський провів детальну нараду за участю ГУР, Служби зовнішньої розвідки, СБУ та Генерального штабу. Саме на цій зустрічі було остаточно погоджено формати відповіді на російські удари. Президент наголосив, що Україна має право і обов’язок реагувати справедливо та відчутно на кожну атаку по цивільних об’єктах. Уже минулої ночі російські нафтопереробні заводи та військові бази відчули наслідки цих рішень.

Сили спеціальних операцій у взаємодії з підрозділами Сил безпілотних систем уразили Рязанський нафтопереробний завод. За попередніми даними, пошкоджено два резервуари з нафтопродуктами та частину технологічної лінії. Російські джерела підтвердили пожежу на території підприємства, яку не вдалося ліквідувати протягом кількох годин. Це вже третій значний удар по російській нафтовій інфраструктурі за останній місяць.

Аналітики з лондонського Інституту вивчення війни зазначають, що такі атаки суттєво впливають на логістику російських військ. Зменшення обсягів пального на фронті змушує командування РФ перекидати цистерни з тилових районів, що сповільнює постачання.

Зеленський окремо прокоментував чутки про можливий удар по Офісу президента. За його словами, у Москві досі не розуміють, що українці ніколи не відмовляться від незалежності. «На Банковій чи без Банкової — свою землю, свій суверенітет, свою державу ми не здамо», — наголосив президент. Ця заява прозвучала на тлі посилення риторики російських пропагандистів про «ліквідацію керівництва України».

Після київської трагедії 14 травня країни G7 провели термінову нараду. Сполучені Штати оголосили про новий пакет військової допомоги на 1,2 мільярда доларів, який включає додаткові системи ППО та далекобійні ракети. Європейський Союз прискорив ухвалення 17-го пакету санкцій, що передбачає обмеження на постачання нафтопродуктів до третіх країн через російські порти.

У Брюсселі 16 травня очікується зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, де обговорюватимуть посилення протиповітряного захисту України. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що «будь-які удари по цивільному населенню неприпустимі і матимуть наслідки».

За даними незалежного моніторингового центру CREA, з початку 2026 року українські удари по нафтопереробних заводах Росії призвели до скорочення переробки нафти на 8–10 %. Це впливає не лише на військові потреби, а й на внутрішній ринок пального. У кількох регіонах РФ уже зафіксовано зростання цін на бензин на 12–15 %.

Експерти вважають, що подальші операції можуть змусити Кремль переглянути стратегію використання дронів і ракет проти українських міст. Кожен новий удар по нафтовій інфраструктурі збільшує економічний тиск на російську економіку, яка й без того перебуває під санкціями.

Паралельно з ударами по тилу українські підрозділи продовжують стримувати російські наступи на сході. За даними Генштабу, за останню добу Сили оборони відбили 14 штурмів у районі Покровська та відбили спробу прориву на Куп’янському напрямку. Втрати противника оцінюються у понад 1100 осіб за добу.

Зеленський подякував усім підрозділам, які беруть участь в операціях у відповідь, і запевнив, що Україна не припинятиме захищати своє небо та свою землю.

Рішення, ухвалені 15 травня, свідчать про перехід до більш системної стратегії асиметричної відповіді. Україна демонструє здатність завдавати ударів по критичній інфраструктурі агресора, не виходячи за межі міжнародного права. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи готова Росія припинити атаки по цивільних об’єктах.

Ситуація залишається динамічною. Оновлення з’являтимуться в міру надходження нових даних від українських та міжнародних джерел.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму.Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.