У Прикарпатті відбулася важлива ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності суспільства щодо коректного спілкування про інвалідність. Представники організацій, які займаються питаннями доступності та прав людей з інвалідністю, провели семінар для журналістів і громадських діячів. Під час заходу фахівці акцентували увагу на тому, як важливо використовувати правильну термінологію та формулювання при висвітленні теми інвалідності. Експерти зазначили, що мова має величезний вплив на ставлення сусп
На Прикарпатті звернули увагу на коректну лексику щодо інвалідності та наголосили: передусім варто говорити про людину, а не про її ознаки.
У повідомленні наголошують, що кожна людина має багато ознак, які роблять її неповторною. Йдеться, зокрема, про колір волосся, колір очей, зріст, професію та національність. Інвалідність у цьому переліку називають лише однією з ознак людини. Саме тому коректно вживати термін«людина з інвалідністю», дотримуючись принципу, за яким на першому місці завжди має бути людина, а вже потім її ознака, якщо це потрібно вказати.
Також у тексті звертають увагу на вислів«обмежені можливості». Там зазначають, що обмежені можливості є у всіх людей, незалежно від наявності інвалідності. Як приклади наводять те, що людина не може бігти зі швидкістю автомобіля, стрибати як кішка чи літати як птах. Крім того, у повідомленні згадують, що навіть читати й рахувати вміють не всі.
Окремо йдеться про словосполучення«особливі потреби». У матеріалі підкреслюють, що особливі потреби має кожна людина. Зокрема, комусь двері можуть бути занизькими, комусь їжі замало під час спільного обіду, а хтось може спати лише в повній тиші. У повідомленні зазначають, що це не має стосунку до інвалідності.
У тексті також наголошують, що наявність пандуса вже давно не є особливою потребою. Його називають базовою інфраструктурною потребою для всіх людей. Адже пандусом користуються не лише люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками та пасажири з валізами на колесах.
Ще один термін, на якому акцентують увагу, це«неповносправність». У повідомленні вказують, що його використовують у судових рішеннях, однак такий вислів є неприпустимим. Також зазначається, що цей термін не є юридично визнаним в Україні.
Окрім цього, у матеріалі нагадують, що більшість людей з інвалідністю не є неповносправними. Там зазначають, що вони такі ж, як і решта людей. Так само можуть працювати, навчатися, народжувати та виховувати дітей.
Матеріал підготували за данимиДовідника безбар’єрності.