Громадські організації Zmina та KibOrg провели дослідження, в результаті якого було ідентифіковано шістьох суддів, які систематично виносять незаконні вироки на території окупованого Криму. У звіті зазначено, що ці особи активно беруть участь у репресивних діях проти українських громадян та кримськотатарського населення, порушуючи основні принципи правосуддя. Дослідники проаналізували рішення судів, які були ухвалені з 2014 року після анексії Криму Російською Федерацією. Вони заф
Центр прав людини Zmina та команда проєкту KibOrgідентифікувалишістьох суддів, які виносять незаконні вироки кримським політв'язням.
Як зауважили в Zmina, станом на 2022 рік сумарні терміни ув’язнення політв’язнів Криму перевищили тисячу років і продовжують зростати. За ці рішення відповідальні судді-колаборанти та російські кадровики.
У 2012 році Денис Діденко став суддею Київського районного суду Сімферополя, а після окупації Криму він отримав посаду заступника голови окупаційного суду.
Одним з перших політичних процесів за його участі стала так звана «справа 26 лютого» — переслідування кримських активістів за протест окупації під стінами Верховної Ради Криму у 2014 році. У лютому 2015-го він продовжив арешт Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу.
У наступні роки Діденко ухвалював рішення у справах кримських татар і журналістів, зокрема санкціонував заочне затримання щодожурналісткиГульсум Халілової.
У 2021 році українська прокуратура передала до суду справу проти Діденка за держзраду, а за кілька місяців суддя полетів відпочивати на Мальдіви. У квітні 2023-го український суд визнав Діденка винним. Ще майже за рік ЄС включив його до санкційного списку.
6 лютого 2025 року Діденко присудив незаконні арешти кримським татарам Бахтіяру Аблаєву і Мирзаалі Тажибаєву.
За документами, з 2019-го по 2023-й суддя щорічно отримував понад два мільйони рублів на рік.
Колишня українська суддя Феодосійського міського суду Наталія Кулінська також залишилася працювати в окупації.
Кулінська винесла вирок громадянській журналістці Ірині Данилович — 7 років колонії та 50 тисяч рублів штрафу за сфабрикованим звинуваченням у зберіганні вибухівки. Суддя ігнорувала заяви адвокатів Ірини про неправдивість деяких свідчень, без причини дозволяла свідкам не відповідати на питання захисників. З 16 свідків сторони захисту вона дозволила допитати під час засідань одного.
У 2023 році Кулінська перейшла до окупаційного «Верховного суду» Криму, де, зокрема, засудила до 7 років ув’язнення 16-річного підлітка за державну зраду.
Влітку 2023 президент України ввів проти Кулінської санкції на 5 років. Торік прокуратура Криму оголосила Кулінській підозру в іншій кримінальній справі. Уже в лютому 2026 року було призначене судове засідання, але матеріали справи закриті. За українським законодавством її дії кваліфікують як колабораційну діяльність.
Водночас Кулінська, як зауважила Zmina, фальсифікували вироки, що кваліфікується як воєнний злочин — системне порушення права на справедливий суд.
Марія Домнікова — кримська суддя, засуджена в Україні до 13 років ув’язнення. Після 2014 року вона залишилася працювати в Залізничному районному суді Сімферополя.
У серпні 2018 року Домнікова присудила 10 тисяч рублів штрафу 64-річному Ярікулу Давлатову за мовчазний пікет на підтримку кримського татарина Сервера Караметова, якого арештували раніше.
У липні 2023-го Домнікова призначила адміністративний арешт журналісту Куламету Ібрагімову, штраф журналістці Лутфіє Зудієвій та ще чотирьом кримським татарам. Усіх затримали під стінами суду, де вони зібралися на підтримку політв’язнів.
Щонайменше з 2021 року Домнікова співпрацює з кримським університетом ім. Вернадського, долучалась до державної комісії на іспитах та до складу журі на студентських дебатах. У 2024-му проводила урок про незалежність від батьків, збут наркотиків та тюрми для неповнолітніх для випускників школи №13 у Сімферополі.
Серед активів судді — квартира майже на околиці Сімферополя і вживані авто. У 2022-му відпочивала на Кубі.
Маргарита Котова з 2012 року працює суддею Лефортовського районного суду Москви. За даними російських медіа, цей суд розглядає справи в юрисдикції ФСБ.
Ще під час судового розгляду у справі Олексія Навального її звинувачували в тому, що вона просто під час засідання телефонувала до адміністрації Путіна, аби спитати, що їй робити.
У травні минулого року ЄС запровадив санкції проти неї та ще 27 російських суддів, прокурорів та членів Слідчого комітету.
Однак міжнародні журналісти, правозахисники та європейські чиновники, що додавали Котову до цього списку, не згадували її вироки проти українців. Зокрема, у 2014 році вона продовжувала арешти Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Російські силовики звинуватили їх у підготовці терактів, однак правозахисники визнали справу сфабрикованою.
Пізніше суддя ухвалювала рішення у справі Романа Сущенка, якого у 2016 році затримали в Москві та засудили за звинуваченням у шпигунстві. Також вонарозглядаласправу Івана Яцкіна — жителя Криму, якого засудили до 11 років ув’язнення за нібито державну зраду.
Ігор Костін — суддя Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону.
Він призначив 48 років ув'язнення на трьох кримським татарам Енверу та Різі Омеровим і Айдеру Джаппарову, виніс незаконні вироки громадянському журналісту Амету Сулейманову, а також Рустему Сейтмеметову, Осману Сейтумерову, Сейтумеру Сейтумерову.
У 2022 році Костін слухав справу підприємця Олега Федорова та кухаря Ернеста Ібрагімова. Їм присудили до понад десяти років колонії суворого режиму нібито за приналежність до ісламської організації «Хізб ут-Тахрір».
Загалом з 2021-го по середину 2024 року Костін розглянув 29 кримінальних справ в першій інстанції та 59 — в апеляції, включно з переслідуванням кримськотатарських активістів і цивільних осіб.
З 2019-го по 2023-й Костін отримував за суддівство близько 275 тисяч рублів на місяць. До весни 2023 року Костін відпочивав за кордоном: Гоа, Крит, Дубай, Туреччина, Австрія, Ізраїль. У липні 2021 року відпочивав на Кіпрі, на початку 2022-го — в Хургаді. У березні 2023-го літав до Стамбула, а в квітні — в Дубай.
Влітку 2023 року президент України ввів проти нього санкції. ЄС також додав його до санкційного списку.
Денис Галкін став суддею Південного окружного військового суду у 2014 році. До цього він працював слідчим в різних російських областях.
У липні 2022 року судова колегія на чолі з Галкіним призначила 19 років ув’язнення кримському татарину Ісмету Ібрагімову. У листопаді того ж року Галікін з двома іншими суддями визнали винними в тероризмі Енвера Аметова і Яшара Муєдінова. Їм присудили по 13 років колонії. По 14 роківпризначилигромадянським журналістам Руслану Сулейманову, Рустему Шейхалієву та Осману Аріфмеметову.
З 2019-го по 2023 рік суддівська зарплата Галкіна складала близько трьох мільйонів рублів на рік. Він придбав дві машини, мотоцикли Harley-Davidson, дачу під Ростовом та квартиру в Москві.
Суддя також бере участь у публічних заходах і освітніх ініціативах: розповідає студентам про боротьбу з тероризмом, паралельно розглядаючи політично мотивовані справи.
У відкритих українських реєстрах немає інформації про кримінальні справи проти Котової, Костіна чи Галкіна. Однак під час війни така інформація може бути закритою.
5 травня прокуратура Криму за заявою Центру прав людини Zminaвідкрилапровадження щодо злочину проти людяності на окупованих територіях — систематичних переслідувань українців в окупації та позбавлення їх права на справедливий суд.
Така кваліфікація дозволить притягти до відповідальності усю злочинну вертикаль: від ідеологів до виконавців.«Тож судді, які сьогодні виносять вироки українцям, у перспективі самі опинятися на лаві підсудних»,— зауважили в Zmina.
І хоча українські заочні вироки щодо таких суддів не зупиняють їхню роботу в окупації, вони відіграють іншу роль. Як пояснив заступник керівника прокуратури АР Крим Віталій Секретар, йдеться про фіксацію злочинів і створення доказової бази: «Це своєрідне право на правду — щоб наступне покоління розуміло, з ким ми мали справу і хто їхній сусід».
Матеріали таких справ часто передають міжнародним інституціям.«Останнє наразірішенняЄСПЛ, що стосується, зокрема Криму, також базувалося на тих матеріалах кримінальних проваджень, зібраних доказах, які мала, зокрема прокуратура Автономної Республіки Крим», — зазначив Секретар.
Нагадаємо, у 2024 році українські правозахисникиідентифікували понад 260 осіб, причетних до переслідувань кримчан, для внесення до Чорного списку і здійснення подальшої адвокації в Україні та за її межами, зокрема накладення персональних санкцій.
Колаж: KibOrg / Зображення створено за допомогою ШІ