У Великій Британії спостерігається стрімке зростання шахрайства, пов'язаного з вакансіями, яке використовує технології штучного інтелекту. Зловмисники все частіше створюють фальшиві оголошення про роботу, які виглядають надзвичайно правдоподібно завдяки можливостям ШІ. Цей новий вид шахрайства стає особливо небезпечним у контексті економічної нестабільності та високої конкуренції на ринку праці. Фахівці зауважують, що такі оголошення можуть містити деталі про
Шахрайство з фейковими вакансіями стрімко набирає обертів у Британії та США, а штучний інтелект зробив такі схеми небезпечнішими, ніж будь-коли раніше, йдеться у статтіThe Guardian.
Сьогодні аферисти створюють переконливі листи, копіюють профілі рекрутерів у LinkedIn та надсилають “ідеальні” пропозиції роботи, які важко відрізнити від справжніх. Видання розповідає історію журналістки, яка сама мало не повірила у фейкову вакансію від нібито американської медіакомпанії.
Жінка отримала листа від жінки, яка представилася хедхантеркою та запропонувала роботу журналістки у “провідній американській редакції технологій та ринків”. У повідомленні зазначалося, що вакансія конфіденційна та ще не з’явилася у відкритому доступі. Лист виглядав переконливо: у ньому згадувався попередній досвід журналістки, її спеціалізація та теми, над якими вона працювала.
На той момент медійниця шукала нову роботу після декретної відпустки, тому вирішила відповісти. “Рекрутерка” попросила надіслати CV, зарплатні очікування та інформацію про бажаний формат роботи. Пізніше журналістці надіслали опис вакансії, який виглядав підозріло “ідеальним”.
“Це було надто ідеально — ніби хтось завантажив моє резюме в ChatGPT і попросив створити вакансію конкретно під мій досвід”, — зазначила вона.
Згодом “хедхантерка” повідомила, що CV журналістки потрібно “доопрацювати”, аби краще продемонструвати її лідерські навички. Для цього вона запропонувала звернутися до “спеціаліста”, який покращить резюме за оплату. Саме тоді журналістка зрозуміла, що йдеться про шахрайство.
За даними британської служби Report Fraud, у 2024 році кількість повідомлень про шахрайство з вакансіями була більш ніж удвічі вищою, ніж у 2022-му. Lloyds Banking Group також повідомляла про зростання таких схем на 237%.
Голова організації JobsAware Кіт Россер пояснив, що AI значно спростив роботу аферистам: “Сьогодні можна сидіти будь-де у світі та запускати масштабні шахрайські схеми проти людей у Британії”.
Експерти наголошують, що сучасні шахрайські повідомлення виглядають дедалі професійніше. Якщо раніше фейкові вакансії часто видавали граматичні помилки, то зараз AI допомагає створювати персоналізовані тексти високої якості.
Юристка з питань захисту прав споживачів Ліза Вебб пояснила: “Зростаюча доступність AI означає, що злочинці отримали набагато більше можливостей, ніж будь-коли раніше. Вони можуть створювати такі шахрайські схеми швидше, робити їх більш релевантними та набагато більш витонченими”.
Маркетологиня освітньої платформи Ratatype Олександра Лієтова також розповіла, що останнім часом почала отримувати листи нібито від Google, Meta, Burberry та Ernst & Young.
Повідомлення містили справжні логотипи компаній та виглядали переконливо, однак згодом вона помітила дивні email-адреси та підозрілі посилання: “Коли відкриваєш лист із текстом: “Привіт, ми з Google, у нас є для вас вакансії”, ти на секунду думаєш: “Вау, ось воно. Нарешті вийшло”.
Експерти зазначають, що найчастіше шахраї полюють на людей у вразливому становищі — безробітних, студентів або тих, хто терміново шукає роботу.
Окремо набирають популярності так звані “task scams”, коли людям пропонують заробіток за прості онлайн-завдання — лайки, перегляди відео чи оцінки товарів.
Спочатку шахраї можуть навіть виплачувати невеликі суми, щоб створити ілюзію справжньої роботи.
Крім грошей, аферисти часто намагаються отримати персональні дані — банківські реквізити, копії документів або паспортів.
“Ви можете стати жертвою крадіжки особистості. На ваше ім’я можуть оформити кредити чи банківські картки”, — попередила Вебб.
Тому фахівці радять бути особливо обережними з:
– несподіваними пропозиціями роботи;– листами з Gmail або Yahoo замість корпоративної пошти;– спілкуванням через WhatsApp чи соцмережі;– вимогами оплатити “навчання”, “перевірки” або “редагування CV”;– підозрілими посиланнями.
Також варто перевіряти компанії через офіційні реєстри та напряму контактувати з роботодавцями.
Читайте також:“Пробні” зміни: як роботодавці обманюють українських біженців у Британії