Національний університет "Львівська політехніка" (НУР) спільно з урядом Німеччини та німецьким банком розвитку KfW анонсували запуск грантового фінансування для енергетичних проєктів, що реалізуються бізнесом в Україні. Ця ініціатива запланована на 2026 рік і має на меті підтримку стійкого розвитку енергетичного сектора країни, особливо в умовах сучасних викликів. Перший заступник ректора НУР зазначив, що програма сприятиме впровадженню інноваційних технологій у
Національна установа розвитку (НУР) спільно з урядом Німеччини та німецьким банком розвитку KfW цього року запускають проєкт фінансування, зорієнтований насамперед на підвищення енергостійкосі бізнесу, повідомив перший заступник голови правління НУР Валерій Майборода.
"У нас досить серйозно посилилася співпраця з різними міжнародними організаціями, але найбільшим партнером залишається уряд Німеччини і німецький банк розвитку KfW. Цього року ми запускаємо проєкт, у рамках якого значна частина фінансування буде зорієнтована та спрямована на підвищення енергостійкості бізнесу", – сказав Майборода під час форуму Energy Finance, організованому днями Ощадбанком у Києві.
За його словами, проєкт буде націлений на підтримку великого та середнього бізнесу, енергетичних компаній, а згодом – муніципалітетів.
"У рамках цих програм ми вже маємо певні напрацювання й толерується надання Україні від уряду Німеччини ресурсів, які поєднують три фінансові інструменти: кредитні гарантії, ліквідність для банків та інвестиційні гранти", – зазначив перший заступник керівника НУР.
У коментарі "Енергореформі" у кулуарах форуму він уточнив, що сума гранту може становити щонайменше 10-15% від обсягу інвестицій у проєкти, а вони очікуються великі.
"Думаю, що може йтися й про EUR3 млн грантів", – додав Майборода.
Як він підкреслив, очікується долучення до програми й інших країн та фінансових установ.
Перший заступник НУР також підтвердив, що з 1 червня стартує анонсована раніше урядова програма енергопідтримки регіонів з умовною назвою "Енергетика-10", яка передбачає пільгове кредитування залученими банками енергопроєктів під 10% з подальшою компенсацією державою різниці відсотків фінустановам.
Майборода уточнив, що заявки на участь у програмі будуть прийматися протягом місця, а проєкти відбиратимуть на конкурсній основі.
"Найбільше шансів на пільгове кредитування матимуть пріоритетні для Міністерства енергетики проєкти. Критерії: собівартість виробництва е/е, прифронтова територія, ступінь готовності, наявність обладнання", – зазначив Майборода.
Як повідомлялося, уряд з 1 червня 2026 року запускає механізм пільгового кредитування великих енергопроєктів, щоб підприємства могли будувати генеруючі потужності та посилювати свою енергетичну стійкість без додаткового фінансового навантаження.
Кредити можна буде залучити на будівництво та введення в експлуатацію газотурбінних та газопоршневих установок, у тому числі когенераційних, об’єктів ВДЕ на біомасі, біогазі та геотермальній енергії, установок зберігання енергії, а також локальних автономних енергосистем.
Згідно з умовами фінансування, мінімальна сума кредиту складає EUR1 млн (EUR0,5 млн для прифронтових територій) у гривневому еквіваленті, максимальна – до EUR25 млн. Кредити надаються строком до 5 років, передбачена відстрочка виплат до запуску об’єкта не більше 12 місяців.