Київський метрополітен запроваджує новий алгоритм використання дефібриляторів, що значно розширить можливості надання першої допомоги пасажирам у випадках серцевих нападів. Відтепер на станціях метро встановлено 12 сучасних автоматизованих зовнішніх дефібриляторів, які можуть бути використані не лише медичними працівниками, а й звичайними громадянами. Цей крок є частиною більш широкої програми з покращення безпеки в громадському транспорті столиці. Дефібрилятори оснащені голосовими інструк
Київський метрополітен разом із поліцією та медиками розробляє єдиний алгоритм використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів (АЗД) поза межами станцій підземки. Питання обговорили 14 травня на робочій зустрічі за участі представників ГУ НП у місті Києві, Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», —повідомляє метрополітен.
Поштовхом для зустрічі стала ситуація, яка сталася 8 травня неподалік станції метро «Політехнічний інститут». Деталі інциденту не розкриваються, однак саме він виявив прогалину у взаємодії між службами у випадках екстреної допомоги за межами офіційної території підземки.
До обговорення також долучилися представники Всеукраїнської ради реанімації — профільної організації, що займається розвитком системи домедичної допомоги та навчанням із серцево-легеневої реанімації в Україні. Організація є національним представником European Resuscitation Council та European Society for Emergency Medicine.
Учасники проаналізували чинні алгоритми реагування, які діють безпосередньо на території метрополітену у разі раптового погіршення самопочуття пасажирів. Окрему увагу приділили ситуаціям біля станцій метро, але вже за межами території підприємства — саме для таких випадків вирішили розробити окремий порядок дій.
Фахівці надали практичні рекомендації щодо координації дій, використання АЗД та взаємодії між працівниками поліції, метрополітену й медиками. Наступний етап — погодження окремого алгоритму реагування з урахуванням безпеки пасажирських перевезень і безперебійної роботи підземки.
Над документом уже працюють представники метрополітену та поліції. Про його запровадження повідомлять на офіційних ресурсах підприємства.
З моменту встановлення дефібриляторів у столичному метро їх використали 12 разів для порятунку пасажирів. Ця статистика підкреслює важливість доступності АЗД у місцях масового перебування людей.
Учасники зустрічі наголосили: ефективність дефібриляторів є найвищою саме у перші хвилини після раптового погіршення стану людини. Тому питання їхньої доступності актуальне не лише для метро, а й для торговельних центрів, кінотеатрів, спорткомплексів, вокзалів, закладів освіти та інших публічних просторів. Як мираніше писали, питання доступності дефібриляторів у метро набуло трагічного резонансу в Києві.
Від злагодженої взаємодії між метрополітеном, поліцією та медиками може залежати життя будь-якого киянина, якому стало зле в громадському місці. Новий алгоритм допоможе скоротити час реагування та усунути правові й організаційні прогалини у наданні допомоги за межами станцій підземки. Водночас ситуація нагадує про важливість розширення мережі дефібриляторів у всіх публічних просторах столиці.
Як мираніше писали, у Києві чоловік помер, поки метро відмовляло у дефібриляторі. Також ми повідомляли, щоу київському метро відкрили інсталяцію для перевірки зору.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.