Металургійний гігант "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосив про серйозну кризу у своїй діяльності, пов'язану з низкою чинників, серед яких війна в Україні та зміни на світових ринках. В компанії зазначають, що ситуація значно ускладнюється через обмеження на експорт продукції та зменшення попиту на металопрокат. Керівництво підприємства підкреслює, що від початку військових дій країна втратила доступ до традиційних ринків збуту. Зокрема, закриття порт
Українська металургія опинилася під тиском одразу кількох кризових факторів, які створюють для галузі "ідеальний шторм" і ставлять під загрозу її виживання.
Як повідомляєРБК-Україна, про це написав генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо уколонцідля Forbes Ukraine.
За його словами, гірничо-металургійний комплекс України, який досі залишається одним із ключових секторів економіки, вже втрачає свої позиції.
Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП України становила 7,2%, то у 2025 році вонаскоротилася до 5,5%. Частка металургії в експорті знизилася з 15,4% до 15,2%."Раніше хоч би в якому куточку світу я виступав як генеральний директор найбільшого гірничо-металургійного підприємства України, з гордістю промовляв: ГМК України забезпечує 7% ВВП країни, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничним і портовим транспортом. Нині це речення неактуальне", - зазначив Лонгобардо.Одним із головних ударів по галузі він назвавзапровадження Євросоюзом механізму CBAM- транскордонного вуглецевого мита, яке почало діяти з 1 січня 2026 року.
За словами Лонгобардо, "АрселорМіттал Кривий Ріг" витратив три роки на те, щоб переконати європейських клієнтів працювати з українською продукцією, і у 2025 році компанія поставила до ЄС 920 тис. тонн металопродукції - близько третини свого виробництва.Але вже після запуску CBAM ситуація різко змінилася. Через необхідність доплачувати 50-75 євро за тонну української продукції європейські клієнти почали скасовувати контракти. "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявляє, що фактичновтратив європейський ринок, на який планував поставити 1,25 млн тонн продукції у 2026 році - майже половину запланованого виробництва.Лише у першому кварталі компанія втратила експорт 300 тис. тонн металопродукції. Через це підприємство було змушене зупинити цех блюмінгу, який працював із 1958 року та виробляв сталеві заготовки.
Лонгобардо зазначив, що український уряд вів переговори з Єврокомісією щодо відстрочки дії CBAM для України, аргументуючи це війною, обстрілами, блекаутами та високими цінами на електроенергію. Однак спеціального режиму для України запроваджено не було.При цьому, за його словами, оцінка впливу CBAM на українську економіку, яку робила Єврокомісія,виявилася помилковою.
"Вони катастрофічно прорахувались", - заявив CEO АМКР.Потенційні втрати українських експортерів у 2026-2030 роках можуть становити4,7 млрд доларів, а бюджети різних рівнів недоотримають майже 1,3 млрд доларів. До 2030 року вплив CBAM може коштувати Україні2,1% ВВП, каже Лонгобардо.У "АрселорМіттал Кривий Ріг" наголосили: негативний ефект від CBAM уже відображається на фінансових результатах компанії. На тлі сукупності кризових факторів збиток підприємства у першому кварталі 2026 року зріс на 53%,до 4,6 млрд грн.
"Цей вуглецевий механізм - наш спільний біль", - підкреслив Лонгобардо, коментуючи ситуацію для всієї української металургійної галузі.
Нагадаємо,Єврокомісія не передбачила винятку для Україниу механізмі екомита СВАМ попри наявність права на нього за статтею "форс-мажор".
У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку нібито буде "мінімальним". Але ці оцінки є відірваними від реальності: експерти порахували, щочерез екомито CBAM Україна може втратити 5% ВВП вже у 2026 році.
Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%.Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб - на 44%.
Раніше повідомлялося, що депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісіюпереглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAMщодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.