У Рівному відбулося прощання з Дмитром Лапшиновим, військовослужбовцем, який загинув у боях за незалежність України. Церемонія пройшла в обстановці глибокої скорботи та поваги до героя. Дмитро був не лише сином, а й другом для багатьох — його пам’ять увічнять у серцях тих, хто знав його. На заході зібралися рідні, друзі та небайдужі містяни. Люди приносили квіти і запалювали свічки на знак шани. Стрімкі кадри з церемонії
Сьогодні майдан Незалежності знову вкрився живим коридором пошани. Рівне прощається з Дмитром Лапшиновим — простим, відкритим та завжди життєрадісним чоловіком. Він народився, виріс та працював у рідному місті. Спершу на пилорамі, згодом на будівництві, аж поки у вересні 2024 року не був мобілізований до лав Збройних сил України.У цивільному житті Дмитро мав велику пристрасть — футбол. Він не просто дивився матчі по телевізору, а був палким уболівальником місцевого «Вереса». Коли мав вільний час, обов’язково йшов на трибуни «Авангарду», аби підтримати червоно-чорних. Друзі та знайомі згадують: навіть у найважчі хвилини на фронті він намагався підбадьорити побратимів оптимізмом.Бойове завдання на Донеччині 15 листопада 2024 року стало для солдата останнім. Далі були довгі півтора року експертиз, очікування та молитов родини. Лише нещодавно тіло Героя ідентифікували та повернули до рідного Рівного, аби матір могла нарешті виплакати свій біль і гідно поховати свого останнього сина.Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі. Вічна слава та шана!
Сьогодні майдан Незалежності знову вкрився живим коридором пошани. Рівне прощається з Дмитром Лапшиновим — простим, відкритим та завжди життєрадісним чоловіком. Він народився, виріс та працював у рідному місті. Спершу на пилорамі, згодом на будівництві, аж поки у вересні 2024 року не був мобілізований до лав Збройних сил України.
У цивільному житті Дмитро мав велику пристрасть — футбол. Він не просто дивився матчі по телевізору, а був палким уболівальником місцевого «Вереса». Коли мав вільний час, обов’язково йшов на трибуни «Авангарду», аби підтримати червоно-чорних. Друзі та знайомі згадують: навіть у найважчі хвилини на фронті він намагався підбадьорити побратимів оптимізмом.
Бойове завдання на Донеччині 15 листопада 2024 року стало для солдата останнім. Далі були довгі півтора року експертиз, очікування та молитов родини. Лише нещодавно тіло Героя ідентифікували та повернули до рідного Рівного, аби матір могла нарешті виплакати свій біль і гідно поховати свого останнього сина.
Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі. Вічна слава та шана!
Ми прагнемо ділитися з Вами ще більшою кількістю новин та цікавих матеріалів. Будемо раді бачити та спілкуватися з Вами на наших сторінках у
Працюємо для Вас! Оперативно, правдиво, з любов’ю!
Дякуємо за довіру! Нам цінний зв’язок з Вами!
Джерела
Останній син повернувся «на щиті»: Рівне попрощалося із Дмитром Лапшиновим (ВІДЕО) — (ТРК Рівне 1)