Підлітковий вік часто асоціюється з бунтом, непокорою та неприязню до авторитетів. Психологиня Олена Кравець у своєму аналізі пояснила, чому підлітки можуть ставати нестерпними для своїх батьків і оточення. За її словами, основною причиною такої поведінки є природні зміни, які відбуваються в психоемоційному розвитку молодих людей. У цей період життя підлітки активно шукають свою ідентичність та намагаються зрозуміти власне місце у світі
Ще кілька років тому ваша дитина обіймала вас перед сном, а тепер грюкає дверима, дратується через будь-яке прохання й розмовляє так, ніби ви – головна проблема її життя. Вона може вимагати дорогі речі та ображатися через відмову їх купити, ігнорувати домашні обов’язки й водночас щиро не розуміти, чому батьки втомлені чи зляться.
У такі моменти багато батьків ловлять себе на думці: «Ми виховали розбещену дитину».
Особливо боляче це сприймається зараз, коли дорослі й так живуть у постійному виснаженні – між роботою, війною, тривогами, новинами й спробами втримати сім’ю в більш-менш стабільному стані. І коли у відповідь на всі ці зусилля батьки бачать грубість або нескінченні претензій від дітей, виникає відчуття несправедливості й провини водночас.
Але психологиняНаталія Шейничпояснює: не кожен різкий чи егоцентричний підліток є зіпсованим. Часто батьки стикаються з абсолютно нормальним етапом дорослішання, який просто дуже важко витримувати емоційно.
«Через дуже бурхливий розвиток мозку підлітки часто схильні вважати, що їхні переживання є унікальними. А світ обертається навколо них», – пояснює психологиня.
Батькам важливо дозволяти дітям проживати наслідки власних рішень. Фото ілюстративне з відкритих джерел
За її словами, у підлітковому віці дитина буквально занурена у свій внутрішній світ. Вона постійно думає про те, як виглядає, що про неї скажуть інші, чи приймають її однолітки, чи достатньо вона хороша. Через це увага до емоцій батьків часто відходить на дальший план.
«Підлітки можуть здаватися нечутливими до потреб і бажань батьків просто тому, що їхній фокус уваги тимчасово звужений на власному внутрішньому світі і власному соціальному статусі», – каже Наталія Шейнич.
Саме тому підлітковий вік нерідко стає випробуванням для всієї сім’ї. Батькам здається, що дитина перестала їх цінувати, а сама дитина у цей момент переживає величезний внутрішній хаос, з яким ще не вміє справлятися.
Психологиня наголошує: це не означає, що підлітки не здатні до співчуття чи емпатії. Навпаки – багато з них дуже чутливі.
«Підлітки все одно є насправді дуже високочутливими, емпатичними. Просто вони ще не розібралися з цим бурхливим напливом емоцій», – пояснює вона.
Втім, є ситуації, коли справа вже не лише у вікових змінах. Психологиня каже: тривожний сигнал – це момент, коли природний підлітковий егоцентризм починає перетворюватися на переконання, що «мені всі повинні».
«Справжня проблема може виникнути тоді, коли цей нормальний егоцентризм переростає у стійке переконання, що я заслуговую на якесь суперособливе ставлення просто так,» – пояснює Наталія Шейнич.
Таке ставлення не виникає на порожньому місці. Дуже часто воно формується поступово – у сім’ях, де дитину надто сильно оберігають від будь-якого дискомфорту. Коли батьки вирішують усі проблеми замість неї, не дозволяють стикатися з наслідками власних рішень або намагаються компенсувати нестачу часу дорогими подарунками.
«Підліток не отримує досвіду фрустрації і не вчиться докладати ніяких зусиль», – каже психологиня.
Дитина звикає, що будь-яке «ні» зрештою можна продавити сльозами, образами чи скандалом. А батьки, виснажені роботою, війною, тривогою та почуттям провини через нестачу часу, часто здаються просто тому, що не мають сил конфліктувати.
«Непослідовність породжує маніпуляції», – пояснює фахівчиня і додає, що тривожним знаком є не самі емоції підлітка, а його нездатність переживати навіть мінімальні обмеження. Коли слово «ні» сприймається як особиста катастрофа. Коли дитина не помічає ні втоми батьків, ні фінансових можливостей родини, а вся увага сім’ї має бути сконцентрована лише на її бажаннях.
Непослідовність батьків може провокувати маніпуляції у дітей. Фото ілюстративне з відкритих джерел
Особливо складною ця тема стала зараз – в епоху соцмереж. Психологиня наголошує: сучасні підлітки щодня бачать і тіктоці та інстаграмі ідеальні життя інших людей. Дорогі подарунки, брендовий одяг, популярність, красиві подорожі починають виглядати як норма, хоч за цим всім криється звичайне життя звичайних людей.
«Соціальні мережі можуть бути і великим порталом усвідомлення можливостей, і певним прокляттям нашого часу», – каже вона.
Через це підлітки часто починають болісно порівнювати себе з іншими й вимагати від батьків дедалі більше тому, що самі відчувають тривогу, сором або страх бути гіршими за однолітків.
При цьому психологиня застерігає батьків від крайнощів. Надмірна жорсткість, приниження чи постійні покарання лише поглиблюють проблему. Натомість головне завдання дорослих – навчити дитину відповідальності та витримувати межі.
«Підліток має розуміти, що істерика чи гнів не змінить ваших рішень», – пояснює вона.
Водночас дитину важливо не знецінювати. Батьки можуть визнавати її емоції – злість, розчарування чи образу – але не погоджуватися на маніпуляції.
Психологиня також радить хвалити дітей не за «особливість» чи «геніальність», а за конкретні зусилля, працю та відповідальність. Саме це допомагає формувати здорову самооцінку, а не відчуття власної винятковості.
І все ж Наталія Шейнич звертає увагу на річ, яку багатьом батькам буває найважче прийняти.
«Зупиніться і подумайте: а що, якщо проблема не в дитині, а в моєму баченні?» – каже вона.
Адже справжній нарцисичний розлад особистості у підлітків трапляється рідко. А більшість дітей, які сьогодні здаються нестерпними, насправді просто проходять складний і дуже вразливий етап дорослішання.
Більше цікавих статтей з психології читайте у нашійрубриці, а питання, які хочете поставити психологу, надсилайте на пошту s.turko@zaxid.net
Цей матеріал не містить медичних порад або порад щодо лікування і повністю відповідає актуальним науковим дослідженням. Якщо у вас є проблеми зі здоров’ям, зверніться, будь ласка, до лікаря.
показати всіприховати