Село Слобода-Ялтушківська, розташоване на Вінниччині, переживає складні часи. Як і багато інших малих населених пунктів України, воно стикається з проблемами демографічного спаду та економічної нестабільності. Згідно з останніми даними, чисельність населення села значно скоротилася за останнє десятиліття: молодь покидає рідні місця в пошуках кращих можливостей у великих містах. У селі залишилося лише кілька десятків жителів, переважно літнього віку. Місцев
Порожні хати та зачинена на колодку бібліотека — саме так сьогодні зустрічає подорожніх село Слобода-Ялтушківська. Багато слобідчан залишили рідні домівки, і нині тут проживає понад 600 людей. Водночас село ще пам’ятає часи, коли його населення сягало майже 1600 мешканців, розповідає журналістка Дар’я Берт для виданняЖмеринка онлайн.
На момент написання істориком Єфимієм Сіцінським праці «Приходи й церкви Подільської єпархії» (1901 р.) у Слободі-Ялтушківській проживали 776 чоловіків і 798 жінок. Усі вони були православними українцями. Місцеві жителі займалися землеробством, працювали на Ялтушківському цукровому заводі, серед них були бондарі, чоботарі, кожум’яки та візники.
За переказами старожилів, спочатку село розташовувалося на південно-західній стороні від Ялтушкова. Причини його перенесення залишаються невідомими. У часи Єфимія Сіцінського місце, де колись була Слобода-Ялтушківська, називали «Селищем». Там стояв кам’яний хрест, який, за легендою, встановили на місці престолу давньої церкви. У «Селищі» люди ще тривалий час знаходили старовинні монети та залишки посуду.
У 1884 році в Слободі-Ялтушківській розпочали будівництво храму Різдва Пресвятої Богородиці, який у 1887 році було освячено. Того ж року встановили іконостас. На спорудження храму витратили 14 000 рублів: частину коштів зібрали «по просительських книгах», частину — з церковних сум, а решту склали пожертви парафіян.
До сучасного храму в приході існувала попередня дерев’яна церква з кам’яним фундаментом. Її попередник був перебудований ще у 1789 році з більш давньої святині, яка, за переказами, стояла понад століття. Синьо пофарбована дерев’яна церква з дзвіницею збереглася в селі й донині.
У 1891 році стару храмову будівлю продали мешканцям села Буцні за 275 рублів, а її матеріали використали для спорудження місцевої церкви. У 1913 році на подвір’ї храму встановили колодязь із тесаних плит пісковику, який також зберігся до сьогодні, як і ще один старий колодязь у селі. Біля храму залишилися старовинні хрести з майже нечитабельними написами.
У своїй праці історик згадує священників Йосипа Могилу-Станкевича (1819–1849) та Олексія Заручинського (1879–1891), яких парафіяни пам’ятали та шанували за служіння.
У 1863 році в селі збудували церковно-приходську школу. Її будівля й нині стоїть у центрі села поруч із храмом. Ще у 2023 році тут діяла сільська бібліотека, однак нині приміщення зачинене.
За даними звіту старости Ялтушківського старостинського округу за 2024 рік, у селі проживає понад600 людей.Водночас уже при в’їзді помітна занепадна картина.
У Слободі-Ялтушківськійпрацює один продуктовий магазин.Діти відвідують школу та дитячий садок у сусідньому Ялтушкові, через міст, де також розташовані пошта та заклади відпочинку.
Покинуті глиняні будинки, зарослі бур’янами, дивляться на вулиці порожніми вікнами. Багато з них стоять занедбаними десятиліттями. Ближче до центру — зачинена будівля колишнього магазину.
Село поступово занепадає, про що говорять і самі жителі. Втім, доки у вікнах з’являється світло, а в пам’яті людей живе його історія — Слобода-Ялтушківська продовжує існувати.
Фото –Жмеринка онлайн.
Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.
Джерела
Слобода-Ялтушківська: як сьогодні живе зникаюче подільське село на Вінниччині — (Жмеринка Онлайн)