Поліцейські з Лос-Анджелеса подали до суду на акторів Бена Аффлека та Метта Деймона через їхній новий фільм, який незабаром вийде на платформі Netflix. Спір виник у зв'язку з тим, що в картині йдеться про реальні події, пов'язані зі злочинами, які мали місце у 1990-х роках. Офіцери стверджують, що їхні образи були використані без дозволу та можуть завдати шкоди репутації правоохоронних органів. Фільм розповідає про важливі моменти американської істор
Американський акторБен Аффлек, його давній партнерМетт Деймонта їхня продюсерська компанія Artists Equity стали відповідачами у судовому позові від двох представників поліції округу Маямі-Дейд. Колишні учасники реальної спецоперації звинуватили творців нового проєкту Netflix у наклепі та звернулися до федерального суду з вимогою компенсації.
Причиною конфлікту став кримінальний трилер «Ласий шматок» (The Rip), сюжет якого натхненний реальною операцією 2016 року. Тоді правоохоронці під час рейду в Маямі-Лейкс виявили близько $24 млн готівкою, захованих у відрах за гіпсокартонними конструкціями.
Позов подалиДжонатан СантанатаДжейсон Сміт— офіцери, які брали участь у тій операції. Вони стверджують, що хоча у фільмі не використовуються їхні імена, велика кількість деталей дозволяє колегам та знайомим безпомилково асоціювати персонажів саме з ними.
Особливе невдоволення позивачів викликала сюжетна лінія, яка, на їхню думку, створює образ корумпованих поліцейських. Один із офіцерів наголосив, що сама назва стрічки The Rip, яка може асоціюватися з крадіжкою або «відкатом», формує негативне сприйняття подій.
Окремим аргументом стало й те, що інший співробітник поліції працював консультантом фільму та отримав винагороду, тоді як позивачам, за їхніми словами, такої можливості не надали.
У відповідь представники Artists Equity заявили, що стрічка містить офіційне попередження про вигаданий характер персонажів та художню адаптацію сюжету. Юристи компанії нагадують: у справах про наклеп, де використані вигадані імена, позивачам необхідно довести, що конкретну особу можна легко ідентифікувати через екранний образ.
Позов подали ще 6 травня. Водночас Netflix, який займається дистрибуцією стрічки, офіційно не бере участі у судовому процесі.
Ця справа може стати черговим прикладом складного балансу між художньою свободою та використанням реальних подій як основи для кіноісторій — особливо тоді, коли вигадка починає надто нагадувати реальність.