Данина Модричу: чи є життя після Реала

«Я був переконаний, що закінчу кар’єру в «Реалі», але замість цього… Проте я завжди думав так: якби в мене коли-небудь була б інша команда, це був би «Мілан». Я вболівав за цей клуб у дитинстві», – слова Луки Модрича з інтерв’ю італійській Corriere della Sera (до речі, розмова йшла іспанською). Вельми складно сказати, чи хорват під час розмови з апеннінськими журналістами Альдо Каццулло (це відомий в Італії медіаменеджер і літератор) та Карлосом Пассеріні (спортивний оглядач, що спеціалізується на темі «Мілана») дотримався політесу, чи відповів щиросердно. Однак сам сезон, проведений Модричем у червоно-чорній футболці, все ж більше схиляє у бік правдивості твердження золотом’ячного півзахисника. Й виявляється, що так, є життя після «Реала», хай як це, може, й парадоксально.

Й у «Мілані» Модрич виявляє себе цілком пристойно. Це аж ніяк не той випадок, коли 40-річний ветеран відчуває принизливу зайвість, беручи своє лише завдяки довжелезній тіні колишніх звитяг. Модрич відігравав помітну роль у міланському клубі цього сезону, достоту будучи незамінним як зв’язувальна ланка між обороною та атакою. 33 матчі в Серії А, з яких 32 – в основі. А середньоматчева кількість хвилин, проведених Модричем на полі, майже максимальна – 85! Його середньомісячні оцінки, за версією sofascore.com, жодного 30-денного відрізку року не були нижчими від 7,1, а впродовж трьох місяців перевищували 7,5.

Справа йшла до епілогу сезону. Здавалося б, 40-річний аж ніяк не молодик мав відчувати втому. Однак він настільки сумлінно працював на полі впродовж місяця до травми, що він її зазнав у непримиренній верховій дуелі з Мануелем Локателлі, що жодного разу за ці три декади не дістав бали нижче за 7,1. Власне, за оцінками sofascore.com, він є 3-м гравцем поточної Серії А! Та й те, 2-м іде 3-й голкіпер «Парми» Філіппо Рінальді, який вийшов на поле лише однораз, хоча й провів суперовий матч, однак належної оцінкової бази, щоб підтвердити його стабільність, немає.

6 разів ресурс sofascore.com включав Луку до збірних туру Серії А. Ну а сезонна теплова мапа хорватського Кройфа – це просто якась буряковість у широкій зоні посеред зеленого поля, наче самій мапі соромно за більш молодих лежнів-нероб, що не в змозі принаймні наблизитися до всюдисущості титулованого ветерана.

Той нещодавній матч з «Ювентусом» і зіткнення обличчям до обличчя з Мануелем Локателлі (символічно, що саме цей туринець є на сьогодні 1-м за оцінками гравцем Серії А, випереджаючи Модрича на 0,16 бала, а жагою до боротьби ці відчайдухи цілком подібні), внаслідок якого обидва довго лежали на газоні, а хорвата змушені були замінити… «Ювентіно» після фінального свистка намагався втішити добрим словом опонента, навіть обійняв і поцілував Луку, але той був явно не в гуморі. До речі, ще один штрих: за загальною кількістю точних передач саме Лока й Лука йдуть на 1-му й 2-му місцях у Серії А відповідно. Й отой герць за право віддати черговий точний пас саме між ними – показовий. Відтак Локателлі вже набагато перевищив позначку в 2300 точних передач у Серії А, а Модрич трохи не дотягнув до 2000 (зупинився на цифрі, що майже збігається з роком його народження) і вже, на жаль, не поліпшить цьогосезонний показник.

Згодом було оголошено, що решту клубного сезону хорват не дограє. І «Мілан», який із Лукітою впевнено йшов у трійці кращих, і здавалося, що його місцю в зоні Ліги чемпіонів ніщо не загрожує, почав пробуксовувати. Як наслідок, наче, й мінімальна за гольовою відстанню (2:3), але абсолютно безваріантна домашня поразка «россо-нері» від «Аталанти», й лігочемпіонський стілець під командою Массиміліано Аллегрі захитався, що в морське штормовиння.

Й от тут пролонгування Модрича, мені здається, може залежати від того, чи потраплять «міланісті» до головного клубного змагання Старого Світу. Втратити місце в зоні Ліги чемпіонів можна заіграшки, а наслідки можуть бути багаті на неприємності.

Таємницю свого ігрового довголіття Лука вбачає в любові. На його думку, важливо «любити футбол, думати про футбол, жити заради футболу». «Секрет у пристрасті, – формулює (та й формує, чого там) рецептуру Модрич. – Дієта й тренування – це другорядно. Щоб довго залишатися на вершині, потрібно серце. Я такий самий щасливий на тренуваннях, як і тоді, коли грав у дитинстві». Показово, що Аллегрі, нинішній наставник Модрича, звертаючись до журналістів, що розпитували його підопічного, казав: «Будь ласка, уважно слухайте Маестро, він у всьому має рацію».

Ну не хочу я, щоб ігрова кар’єра Луки фінішувала вже після цього сезону (як не хочу, до речі, й щоб вішав бутси на цвях по закінченні цієї весни й український ветеран Андрій Ярмоленко, незалежно від того, чи перевершить він гольовий показник Максима Шацьких після трьох календарних ігор, що залишилися, чи ні). Модрич являє собою унікальний тип гравця-живчика, якому деякі недолугі «фахівці» прогнозували ранню футбольну старість (мовляв, так сумлінно віддавати себе грі й носитися полем можна аж ніяк не до сивоволосся), та який тим, що робить на полі на 5-му десятку років, просто сміється над тими просторіками. Й бере на глузи тих «фахівців» (яким те й залишається, що здуміло витріщатися на заперечувальника своїх хибних теорій), не перебуваючи в складі якогось заштатного провінційного середнячка, а будучи гравцем основи легендарного та амбітного клубу. Як там кажуть, послідовник Павела Недведа (не в клубному сенсі – в ментальному) – на марші. Однак легендарний чех не може похизуватися такими медальними здобутками на мундіалях, як Лука. Натомість у Модрича мундіальна медальна колекція наявна.

Що ж сподіваюся, легендарний хорват ще потішить нас своєю майстерністю і на північноамериканському мундіалі, й наступного сезону в складі «россо-нері». Адже як сказав легендарний український «міланіст» Андрій Шевченко, «Модрич – це футбольний геній!». А споглядати працю генія кортить щонайдовше.