Україна активно досліджує можливості пом'якшення впливу механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM) на свою економіку. Цей механізм, запроваджений Європейським Союзом, має на меті зменшити викиди парникових газів та стимулювати перехід до більш екологічних технологій у промисловості. Проте для України, яка залежить від експорту товарів із високим рівнем вуглецевого сліду, CBAM може стати серйозним викликом. Влада країни вже розпоч
Весь минулий рік промайнув у постійних нагадуваннях великого українського бізнесу українським посадовцям про наближення 2026 року – терміну впровадження CBAM. До останнього моменту терміни вирішення постійно пересувалися, доки остаточно не стало зрозуміло: Україна не отримає жодного послаблення дії механізму – ані у вигляді відтермінування строку впровадження, ані у вигляді виключення з-під дії.
Зараз не час шукати відповідь на питання: чи то українські урядовці не змогли зрозуміло донести Єврокомісії всю глибину проблеми CBAM для України, чи то європейські бюрократи не захотіли перейматися цим питанням. Зараз час довести Єврокомісії всю глибину проблеми CBAM для України та її наслідки – ті, в яких самі європейці точно не будуть зацікавлені.
Україна неодноразово зверталася до Єврокомісії з проханням застосувати до української продукції виняток з-під дії CBAM на підставі форс-мажорних обставин, через руйнування енергетичної та промислової інфраструктури, логістичні обмеження й значні економічні втрати внаслідок повномасштабної війни. Відповідно до процедури, Єврокомісія підготувала спеціальний звіт-оцінку щодо можливих наслідків застосування CBAM для України та передала його на розгляд Європарламенту. Однак за результатами аналізу Європарламент не підтримав надання Україні тимчасового звільнення від механізму.
Єврокомісія в своїх оцінках впливу СВАМ на Україну припустилася двох величезних помилок:
Дефолтні показники викидів СО₂, як для України, так і для інших країн, не мають нічого спільного реальністю. Їх значення суттєво перевищують фактичні показники. Тому порівнюючи дефолтні показники для сталі з України з цифрами для Індії і Китаю складається хибне уявлення про те, що українська сталь має набагато кращі позиції за конкурентів.
«Єврокомісія визнала помилку: в попередніх моделюваннях застосовувалися default values замість фактичних», –зазначаєТарас Качка, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Як результат вибору некоректної бази порівняння – некоректна оцінка впливу на економіку. Відповідно, некоректне рішення по відношенню до України. ВодночасдослідженняGMK Center показує, що реальний показник падіння ВВП може сягнути -2,1% до 2030 року за рахунок скорочення експорту лише металургійної продукції.
Ці прорахунки – не просто якісь технічні помилки, це має величезне значення для економіки, що перебуває в стані війни. Внаслідок цього частина покупців відмовилась від співпраці з українськими експортерами металургійної продукції.
Тільки в I кварталі українські металургивтратилипонад 1,1 млн т експортних замовлень металургійної продукції з ЄС. Через практично повну втрату європейського ринку внаслідок додаткових CBAM-платежів «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже скоротив виробничі потужності – ливарно-механічний завод, а також цех блюмінгу та 3,4 тис. робочих місць у них.
За розрахунками GMK Center, фінансове (тарифне) навантаження на галузьзростез 12% у 2026 році до 26% у 2030-му. До 2030 року повністю припиниться експорт довгого прокату і квадратної заготовки; експорт чавуну скоротиться на 75%, плоского прокату – на 30%, що може призвести до зупинення трьох доменних печей на двох великих підприємствах. Загальні втрати металургійного експорту сягнуть $1,75 млрд, а сукупні платежі за CBAM у 2026–2030 роках – €1,2 млрд, що еквівалентно дворічним капітальним інвестиціям металургійної галузі.
Україна працює над зниженням впливу CBAM на вітчизняний експорт. Українські посадовцідомовилися, що DG TAXUD прискорить процес верифікації викидів України та запропонує практичні рішення для бізнесу. Окрім того, дискусію буде перенесено на політичний рівень для подальшого врегулювання.
Інший можливий захід про який розповідає Тарас Качка це можливість торгівлі, застосовуючи фактичні викиди вже сьогодні: «Ми боремось зараз за те, щоб українська продукція могла торгуватися по фактичних викидах, не чекаючи 1 січня 2027 року. Це не рятує, але принаймні прибирає невизначеність, дає змогу нормально комерційно торгуватися з своїми клієнтами. Ми очікуємо, що це питання може буде вирішене за місяць-півтора».
Однак ці напівзаходи жодним чином не вирішують проблему втрати експортних ринків та подальшого впливу CBAM на Україну, який вже за кілька років може повністю знищити українську металургію, – незважаючи на «косметичні» компроміси у вигляді спрощення процесу верифікації викидів тощо.
Незважаючи на все, Українапродовжує переговориз ЄС щодо можливого звільнення своєї сталеливарної промисловості від CBAM. Не дивлячись на отриману у грудні відмову у відтермінуванні на основі пункту про форс-мажор, можливість застосування цього положення досі зберігається.
Підтримка українського питання проявилася у Європарламенті. Так, на засіданні Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI) 5 травня депутати вперше відкрито порушили питання про особливий підхід до України в контексті CBAM.
Доповідач щодо CBAM Мохаммед Шагім (Прогресивний альянс соціалістів і демократів) заявив, що чинні положення про форс-мажор потребують перегляду – на його думку, важко уявити обставини, які б підпадали під форс-мажор, якщо воєнний стан в Україні таким не вважається. За його словами, Україна очевидно позбавлена можливості декарбонізуватися у необхідному темпі чи забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни. Шагім запропонував відпрацювати окреме рішення для України з тіньовими доповідачами (shadow rapporteurs).
Його позицію підтримав Петер Лізе, депутат з Європейської народної партії, який звернувся безпосередньо до Єврокомісії із запитанням, чому вона не вважає за потрібне надати Україні будь-яке відступлення чи спеціальний режим. Лізе назвав її «справді особливим випадком», давши зрозуміти, що мовчання Комісії є неприйнятним.
Водночас Єврокомісія в особі директорки з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків DG TAXUD Марії Елени Скоппіо фактично ухилилася від відповіді і не висловила жодної позиції щодо можливого спеціального режиму, трактування форс-мажору або окремого підходу до України в межах CBAM.
Можливо, за підтримки європарламентарів Україна зможе досягти питання перехідного періоду для впровадження CBAM або виключення з-під його дії.
«Через повномасштабне вторгнення Україна не готова до негайного переходу на «зелені» стандарти і потребує кількох років відстрочки. Ми закликаємо Єврокомісію відтермінувати застосування CBAM щодо українських експортерів мінімум на три роки. Це дозволить виробникам, знесиленим війною, накопичити ресурси для модернізації», –резюмуєМауро Лонгобардо, CEO ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».