Згідно з останніми даними, оприлюдненими Асоціацією українських операторів грального бізнесу, обсяги нелегального iGaming в Україні досягли критичної позначки у 61,6 мільярда гривень. Ця цифра свідчить про значний масштаб діяльності тіньового ринку азартних ігор в країні, що викликає серйозне занепокоєння серед законодавців та регуляторів. Експерти відзначають, що незважаючи на легалізацію азартних ігор в Україні у 2020 році, проблема нелегальних онлайн
У 2026 році частка нелегального сегмента грального ринку України зросла з52,1до56,7%.Про це свідчать результати другого дослідження, проведеного міжнародною компанією KANTARу березні–травні 2026 р., які під час пресбрифінгу представив президент Асоціаціїї українських операторів грального бізнесуОлександр Когут.
«KANTAR завершує друге дослідження, і ми вже маємо результати – оцінку реальних обсягів “чорного” ринку в українській гральній індустрії. Результати суттєво гірші, ніж ми очікували. Частка нелегального ринку в грошовому вимірі зросла з52,1%до56,7%.Обсяг нелегального ринку становить щонайменше61,6 млрд грн. Поточний тренд очевидний: неліцензований сегмент агресивно зростає та продовжує відбирати частку у легального ринку. Українські гравці продовжують мігрувати в сіру зону. Понад80,6%опитаних уже грали в онлайн-казино або робили ставки черезнелегальних операторівпротягом останніх трьох місяців»,– наголосив Когут.
Репрезентативне дослідження проводилося серед 2500 респондентів на базі Kantar Access Panel – платформи, що дозволяє аналізувати поведінку споживачів, проводити репрезентативні опитування та тестувати рекламу, бренди й продукти.
Опитування KANTAR виявилоосновні причини(Графік 2), через які українці обирають нелегальні онлайн-казино:швидкість виплат (49%респондентів), відстутність обмежень на гру (44%), кращі бонуси (37%),можливість оптимізації податків (25%), зручніша реєстрація (18%). Серед мотивації вибору гравцями нелегальних казино – можливість гри та отримання виграшу за допомогою криптовалют(6%)та обхід законодавчо встановлених вікових обмежень(2%).
Під час оцінки рівня знання брендів організаторів азартних ігор з’ясувалося, що15ізТОП-30брендів, які знають і якими користуються споживачі, належать нелегальним гральним платформам. Загалом у межах дослідження аналізувалося сприйняття56брендів організаторів азартних ігор – як легальних, так і нелегальних, визначених операторами ринку.
Дослідження вдруге продемонструвало, що серед фундаментальних причин тінізації ринку найбільш суттєвими є:неефективне блокування нелегальних гральних платформ; адміністративні обмеження, які запроваджуються щодо легальних операторів та гравців; безперебійне функціонування у банківській системі «квазіпроцесінгів», які обслуговують нелегальні казино; політичні конфлікти та пов’язаний із ними репутаційний тиск навколо гральної індустрії.Окрім цього, на відміну від легальних компаній, «нелегали» використовують для розрахунків міскодінг та мають кращі умови для просування своїх продуктів: вони не обмежені у рекламних та маркетингових інструментах, тоді як реклама ліцензованих операторів суворо регламентована законодавством.
«Сьогодні блокування нелегальних операторів, на жаль, відбувається вкрай повільно, тоді як більшість регуляторних обмежень концентрується саме на ліцензованому сегменті. Для скорочення обсягу нелегального ринку потрібна якісна державна програма боротьби з нелегальним гемблінгом. Якщо ситуація залишиться status quo і легальний ринок продовжать “затискати” під виглядом боротьби з лудоманією, переформатування ринку на користь нелегалів лише пришвидшиться. Українці й надалі масово переходитимуть у нерегульований сегмент, а держава – втрачати податкові надходження через тінізацію галузі»,– зазначив Когут.
Раніше пресслужба АУОГБ повідомляла, що ключовою проблемою у боротьбі з «чорним» ринком залишається затягнута процедура блокування нелегальних сайтів: для закриття одного нелегального онлайн-казино потрібно щонайменше 10 днів, тоді як дзеркальні сайти-клони створюються за 1–2 дні.
У лютому 2026 рокуАсоціація запропонувала регулятору новий алгоритм блокування нелегальних доменів, однак його досі не впроваджено. Запропонований механізм передбачає миттєве блокування нелегальних сайтів та вже використовується НБУ і РНБО для блокування фішингових ресурсів.
За прогнозами президента АУОГБ, за підсумками І кварталу 2026 року очікується зниження виручки легального сегмента більш ніж на10-15%, що очевидно призведе до скорочення податкових надходжень від галузі у 2026 році.
У вересні 2025 року компаніїKANTAR, GradusтаFactum Groupпровели незалежні комплексні дослідження рівня тінізації гральної індустрії. За їхніми результатами, частка нелегального сегмента становила від39%до53%ринку.
За прогнозами міжнародної компаніїH2 Gambling Capital, до 2030 року частка нелегального гемблінгу в Україні може зрости до 58%.
Міжнародна компанія KANTAR проводить незалежне дослідження українського грального ринку один раз на пів року. Наступне дослідження заплановане на вересень–жовтень 2026 року.
За попередніми ДПСУ, сукупна виручка українського ринку iGaming у 2025 році становила47,1 млрд грн.За оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, фактична річна виручка галузі у 2025 році перевищила62,07 млрд грн. Різниця в оцінках обсягів ринку пов’язана з тим, що не всі оператори подали річну звітність через припинення дії ліцензій.
В 2025 році українська гральна індустрія сплатила до державного бюджету 17,4 млрд грн податків. У період з 2021 по 2025 рік обсяг сплачених галуззю податків зріс у72рази (Графік 3). Динаміка податкових надходжень: у 2021 році –0,24 млрд грн; у 2022 році –0,72 млрд грн; у 2023 році –10,4 млрд грн; у 2024 році –17,1 млрд грн; у 2025 році –17,4 млрд грн.
Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ)– незалежна саморегулівна організація, що об’єднує вісім найбільших ліцензованих операторів гральної індустрії України. Члени Асоціації українських операторів грального бізнесу є найбільшими платниками податків у галузі та забезпечують близько 82% усіх податкових надходжень індустрії. Метою діяльності Асоціації є сприяння розвитку легального ринку азартних ігор, формування прозорих правил роботи, підвищення стандартів відповідальної гри та протидія нелегальному гральному бізнесу.