Сталевий сектор України перебуває під значним тиском через реалізацію Стратегії вуглецевого нейтралітету, що передбачає зменшення викидів парникових газів. В умовах глобальних змін клімату та переходу до більш екологічних технологій багато країн запроваджують жорсткі вимоги щодо викидів CO2, що ставить українських виробників у складне становище. Впровадження Системи торгівлі квотами на викиди (СВАМ) може мати негативні наслідки для сталевого сектора країни, оск
Під час свого виступу на засіданні круглого столу «Вплив CBAM на економіку та ГМК України 2026–2030» Сергій Скорбун, керівник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора Групи “Метінвест”, розповів про втрати контрактів та переформатування ринку, спричинені повноцінним запровадженням вуглецевого мита ЄС. GMK Center наводить тези його виступу.
З моменту запровадження CBAM підприємства Групи втратили чимало контрактів на довгий продукт, на заготовку — це понад 240 тис. т. Ті поставки, які ми планували здійснити до Європейського Союзу, — це близько 600 тис. т — також не були акцептовані через підвищені ризики і невизначеність стосовно CBAM. Зараз у нас додатково під ризиком близько 2 млн т плоского продукту.
Є різні горизонти, якими темпами буде занепадати українська металургія. Довгий продукт — максимально швидко, плоский продукт трохи ще потримається. На нашу думку, це відбудеться навіть раніше 2029 року, оскільки ринок дуже оперативно адаптується до цих змін.
Сам CBAM запроваджувався в режимі максимальної невизначеності. Дехто не знає бенчмарки, ніхто не знає, як верифікуватися. Всі обізнані з цією проблематикою, відповідно, вона перекладалася через додаткові премії. Трейдери перестраховуються — ніхто не хоче зазнавати додаткових збитків.
Паралельно відбуваються досить цікаві процеси. Якщо раніше конкуренція була за ціну, то зараз це ціна плюс визначений CBAM з відповідної країни. Європейські трейдери зараз досить інтенсивно приглядаються до виробників з інших країн, які можуть постачати продукцію з мінімальними CBAM-платежами. Вони вже дивляться на їхню технологію, відправляють своїх верифікаторів на ці заводи.
Трейдери хочуть пересвідчитись, чи дійсно платитимуть менше. Ми розуміємо, що різниця між потенційним електрометалургом і традиційним металургом може складати €20–60 на тонну.
Зараз у світі є виробники, які, не реалізовуючи жодних додаткових заходів із декарбонізації, через запровадження CBAM раптово отримали серйозну конкурентну перевагу на європейському ринку. Раніше ці бізнеси не розглядали його через суттєву віддаленість. Наприклад, це виробники з Малайзії, Філіппін.
Відповідно, інтерес до їхньої продукції з боку європейців зріс незрівнянно. Їхня найбільша перевага в тому, що вони пройшли інвестиційний цикл не так, як наші підприємства — у 60–70-ті роки минулого сторіччя, а 30 років тому, й побудували свої заводи з використанням, наприклад, металобрухту чи пізніше на DRI. Зараз такі виробники, неочікувано навіть для себе, отримали величезну перевагу.
Фактично, механізм CBAM призведе до того, що Європейський Союз буде купувати “чисту” продукцію, а решта світу буде купувати ту умовно “брудну”, яка раніше постачалася до ЄС. І тут проблема в тому, що ми знаходимося географічно найбільш зручно щодо Європейського Союзу і незручно до тих ринків, які потенційно готові купувати таку “брудну” продукцію. Це може мати для нас дуже фатальні наслідки.
Група “Метінвест” понад 40% своєї продукції відправляє до ЄС. Це те, що у нас під ризиком в частині Європейського Союзу. Нашу компанію здивувала як відмова Європейської комісії у винятку для України, так і її оцінка щодо наслідків запровадження CBAM для нашої країни.
Очевидно, що така оцінка не відповідає дійсності, оскільки ринок не є статичним. Трейдери переходять на більш ефективних виробників, і Україна швидко заміщується. Ми не можемо прямо зараз замінити наші доменні печі. Для того, щоб замінити технології, адаптуватися до нових вимог, потрібен час. А Україна вже п’ятий рік у війні.
42% продукції ми напряму відправляємо в Європейський Союз. Також у нас є поставки на внутрішній ринок для виробників канатів, металопродукції, металоконструкцій. Цей додатковий процент, який остаточно наразі не визначений, може складати від 5%. Сумарно всі ці поставки знаходяться під ризиком.
Найбільшу загрозу Група “Метінвест” зараз бачить для заводу “Каметсталь”. Він виробляє довгий продукт за класичною, традиційною технологією інтегрованого виробництва.
Це завод, на якому працює близько 8 тис. співробітників. У разі, якщо ми не зможемо підтримати його функціонування, то до 50 тис. людей в Україні можуть залишитися без роботи.
Крім цього, “Каметсталь” сплачує податки на понад 2 млрд грн. Сумарно, з усіма суміжними втратами, мова йде про втрату близько 10 млрд грн.
Дуже прикро, що Європейський Союз не врахував поточні українські обставини. Мабуть, жодна європейська чи світова компанія не працює у таких умовах, в яких працюють українські виробники:
Якщо не вжити цих заходів, то Україну просто витіснять з європейського ринку з тяжкими наслідками для вітчизняної економіки і обороноздатності.
Треба розуміти, що металургія – це досить комплексна галузь, яка має численні зв’язки з іншими галузями. Її втрата буде для країни критичною. Ось декілька цифр: