У рамках святкування 20-річчя Дня вишиванки, Музей Майдану організував захід під назвою «Діалоги про», на якому виступила одна з засновниць свята. Цей день став символом української культури та ідентичності, об'єднуючи людей у відзначенні традиційних вишитих сорочок. Засновниця свята поділилася історією його виникнення, зазначаючи, що перший День вишиванки був проведений у 2006 році студентами Чернівецького університету. Ідея полягала
Національний музей Революції Гідності провів мистецький захід «Діалоги про» — присвячений Всесвітньому дню вишиванки, якому цьогоріч виповнюється 20 років. Подія відбулася в онлайн-форматі та транслювалася наживо,повідомляє Музей Революції Гідності.
Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2026 році це свято 20-річне: ініціативу у 2006 році запустила студентка з Чернівців Леся Воронюк — просто в черзі в університетський буфет. Вона побачила друга у вишитій сорочці і запропонувала домовитися всім одягти вишиванку в один день. «Запросимо найближчих друзів і викладачів, які підтримають нашу ідею» — так народилося свято, що сьогодні охоплює понад 100 країн світу.
До дискусії долучилися п’ятеро запрошених гостей. Оксана Полонець — відома українська дизайнерка, яка займається відновленням орнаментів і культурною дипломатією: її вироби бачили в багатьох країнах світу. Леся Воронюк (Чернівці) — засновниця Дня вишиванки і громадська діячка. Тетяна Зез (Донеччина) — авторка проєкту «Вишивка в одязі видатних українців»: вона відновлює автентичні вишиванки Івана Франка, Лесі Українки, Степана Бандери, і в ці орнаменти одягаються сучасні публічні люди. Роксоляна Шимчук — колекціонерка, власниця музею автентичного одягу. Володимир Щибря — кандидат історичних наук, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Модерувала дискусію Анжеліка Рудницька.
«Діалоги про» — серія мистецьких зустрічей Національного музею Революції Гідності. Формат передбачає відкрите обговорення культурних, історичних та мистецьких тем у живому діалозі між учасниками й аудиторією. Вишиванка у цьому сенсі — не просто одяг, а один із найвпізнаваніших символів української культури, що набув особливого звучання в умовах повномасштабної війни. Одягнути вишиванку сьогодні означає зробити свідомий вибір на користь культурної стійкості.
Національний музей Революції Гідності — один із небагатьох київських музеїв, що продовжує активну публічну діяльність попри воєнний стан. Онлайн-трансляції, лекції та мистецькі зустрічі стали інструментом збереження культурного простору й зв’язку з аудиторією, розпорошеною по різних містах і країнах. Формат «наживо в мережах» дозволяє охопити українців за кордоном — і це особливо важливо для свята, яке тепер відзначають понад 100 країн.
20 років тому маленька студентська ідея перетворилася на глобальне свято. Мистецькі діалоги про вишиванку під час війни — це не просто святкування, а акт культурного спротиву. Вони нагадують: українська ідентичність жива, передається через покоління і не потребує ні дозволу окупантів, ні мирного неба, щоб існувати.
Як мираніше писали, київські культурні інституції продовжують адаптувати роботу до умов воєнного часу, знаходячи нові формати для підтримки зв’язку з суспільством. Також ми повідомляли пропопередні «Діалоги про» вишиванку в Музеї Майдану— захід із п’ятьма спікерами 14 травня.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.