Вчені зафіксували сплеск неврологічних розладів під час пандемії COVID-19

Нове велике епідеміологічне дослідження показало, що неврологічні захворювання залишаються однією з найбільших медичних проблем у світі, а їхній тягар продовжує зростати, особливо в умовах старіння населення та змін способу життя.

У 2021 році неврологічні розлади вражали близько 3,4 мільярда людей у світі — це понад 43% населення планети. Дослідники відзначають, що йдеться не про одну хворобу, а про цілий спектр станів, від головного болю до інсульту та нейродегенеративних захворювань.

Окрему увагу вчені приділили ситуації в Китаї, де швидкі демографічні зміни та урбанізація призвели до стабільного зростання випадків інсульту, деменції та хвороби Паркінсона. Прогнозується, що ця тенденція збережеться й у найближчі десятиліття.

Дослідження, проведене командою професора Ямей Тан із Sun Yat-sen Memorial Hospital приSun Yat-sen University, базується на даних глобального проєкту Global Burden of Disease (GBD) 2021. Науковці проаналізували 12 неврологічних розладів у материковому Китаї за період з 1990 до 2021 року, враховуючи вік, стать, регіон та фактори ризику.

У 2021 році найчастішими неврологічними розладами були головний біль напруження, мігрень та ішемічний інсульт. Водночас найбільшу смертність спричиняли внутрішньомозковий крововилив, ішемічний інсульт і деменція.

Якщо оцінювати загальний тягар хвороб (показник DALY, який враховує втрату років здорового життя), то лідерами також стали інсультні стани та деменція.

За період з 1990 по 2021 рік більшість неврологічних захворювань продемонстрували зростання поширеності. Найшвидше збільшувалися випадки хвороби Паркінсона, деменції та ішемічного інсульту.

Особливо помітний стрибок був зафіксований між 2019 і 2021 роками. Саме в цей період кілька станів — зокрема деменція, епілепсія, розсіяний склероз і головний біль напруження — різко почали зростати. Дослідники відзначають, що цей злам у трендах збігся з пандемією COVID-19, хоча прямий причинно-наслідковий зв’язок ще потребує підтвердження.

Аналіз показав суттєві відмінності залежно від віку. У дітей найчастіше фіксували епілепсію та пухлини центральної нервової системи. У молоді домінували мігрені, тоді як у людей середнього віку та літніх — інсульт і внутрішньомозкові крововиливи.

Після 75 років на перший план виходили інсульт і деменція, а у віці понад 90 років деменція ставала провідною причиною втрати здорових років життя. Також спостерігалися гендерні відмінності: у жінок частіше реєстрували деменцію та мігрень, тоді як у чоловіків сильніше впливали поведінкові фактори ризику.

Серед модифікованих факторів ризику найбільший внесок робив підвищений артеріальний тиск. Крім того, у чоловіків значно впливали куріння, алкоголь та надлишок солі в раціоні, тоді як у жінок — низька фізична активність і пасивне куріння.

Дослідники підкреслюють, що світ поступово переходить до іншої структури неврологічних хвороб: смертельно небезпечні судинні патології повільно зменшуються, але нейродегенеративні захворювання, такі як деменція та хвороба Паркінсона, стрімко зростають.

Це створює нове навантаження на системи охорони здоров’я, оскільки такі хвороби потребують тривалого догляду, реабілітації та соціальної підтримки.

Окремо вчені звертають увагу на можливий вплив пандеміїCOVID-19на зростання неврологічних розладів у 2019–2021 роках. Хоча причинність не доведена, існують гіпотези про постковідні когнітивні порушення та вплив обмеженого доступу до медичної допомоги.

Загальний висновок дослідження є однозначним: тягар неврологічних захворювань у Китаї продовжує зростати та залишається нерівномірно розподіленим між регіонами, віковими групами та статями. Вчені наголошують на необхідності комплексної стратегії — від профілактики та ранньої діагностики до довгострокової реабілітації та догляду за пацієнтами.