У Києві розгорілася дискусія навколо планів забудови п’яти гектарів промислової зони, де передбачалося зведення висотних будинків до 100 метрів заввишки. Цей проект викликав занепокоєння серед місцевих жителів та екологічних активістів, які вважають, що така забудова може суттєво вплинути на інфраструктуру району і погіршити екологічну ситуацію. Згідно з інформацією від представників міської влади, нові об’єкти мали б стати частиною програми розвитку жит
За спостереженнями порталу Zagorodna.com, такі історії показують один із головних ризиків київського ринку землі: ділянки, які роками використовувалися під державні, наукові, освітні або промислові потреби, можуть поступово переходити у житлову забудову. Для міста і покупців важливо не лише те, що планують збудувати, а й те, як змінювалися права на землю, її цільове призначення та висотність майбутнього проєкту.
За даними слідства, йдеться про ділянку на Академмістечку, яку столична влада ще у 1999 році передала у постійне користування державному автотранспортному підприємству НАН України. Фактично ця територія мала промислове призначення.
У 2016 році структура НАН уклала договір із ТОВ «Навіум-2008» на забудову цієї землі. Згодом правоохоронці встановили, що компанія почала підготовчі та будівельні роботи у 2022–2023 роках.
Справу відкрили після повідомлення інспектора КП «Київблагоустрій», який заявив про будівництво без дозвільних документів на ділянці площею майже 5 гектарів.
У межах кримінального провадження підозри отримали троє фігурантів: екскерівниця компанії-забудовника, колишній керівник державного автотранспортного підприємства НАН України та керуючий справами НАН України.
За версією БЕБ, представники компанії та посадовці могли діяти узгоджено, щоб створити умови для житлової забудови ділянки, яка не мала використовуватися для таких цілей.
Окремо у справі фігурує сусідня земельна ділянка на бульварі Академіка Вернадського, 36-В. Разом ці території розглядалися як майданчик для нового будівництва.
За даними слідства, у 2020 році до Департаменту містобудування та архітектури КМДА подали спільну заяву щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проєктування забудови цих ділянок.
Згодом у державних реєстрах були внесені зміни щодо власника та цільового призначення землі. Ділянки почали оформлювати під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з торгово-розважальною та ринковою інфраструктурою.
У БЕБ вважають, що такі дії могли створити видимість законності майбутньої житлової забудови та усунути перешкоди для продовження робіт.
За даними правоохоронців, через використання землі не за цільовим призначенням державі завдано збитків на 2,3 млн грн. Цю суму встановила Державна екологічна інспекція, а згодом підтвердила судова експертиза.
Окрема деталь справи — висотність майбутньої забудови. За даними КВ, забудовник у судовому порядку домігся можливості зводити на цій території будівлі висотою до 100 метрів, хоча спочатку в містобудівних умовах йшлося про обмеження до 45 метрів.
Ця справа показує, що зміна функції землі з промислової або державної на житлову може мати суттєві наслідки для міста. Особливо коли йдеться про майже 5 гектарів у вже сформованому районі Києва та потенційну висотну забудову.
Головний висновок: у проєктах на державній або промисловій землі потрібно перевіряти не лише забудовника і майбутній ЖК, а й історію ділянки, її цільове призначення, реєстраційні зміни та містобудівні умови. Саме в цих деталях часто і ховаються основні ризики забудови.
Слідкуйте за новинами ринку нерухомості наZagorodna.comта підписуйтесь на нашTelegram-канал.